Шабо. Швейцарська спадщина у вині

 

 

Звичайно, алкоголь – бич людської цивілізації. Він загубив людських життів, мабуть, більше ніж усі війни (та і війни нерідко виникали саме через алкоголь). Але, кажуть, що сучасне життя часто просто неможливе без вживання алкоголю.

 

Воно тоді сіре і сумне. Головне не зловживати. Хоча це вдається далеко не завжди і не кожному. Особливо у нашій країні. Малосвідома частина населення не може зупинитись перед алкоголем, вживаючи його все більше і більше... Але ми ж не відносимо себе до цієї частини. Вживаємо алкоголь дуже помірно й, тоді, він полегшує нашу буденність. Звеселяє... Ну як же посидіти із друзями без келиха пива, або ароматного духмяного вина? Звичайно можна і без цього, сперечатись не буду. Але навіть лікарі кажуть – в помірних дозах вживання алкоголю навіть корисне. Я теж так вважаю, тому й вирішив трохи розповісти про село Шабо. Менше про село, а більше про виноробне підприємство, яке тут розташоване.

Сучасне Шабо – село у Білгород-Дністровському районі Одеської області. Розкинулося воно вздовж правого берега Дністровського лиману. Нині це знаний на Одещині центр виробництва вина, та відвідуваний туристами об’єкт.

Поселення на місці сучасного села існувало в сиву давнину. Історія не донесла його назви, але донесла відомості про вирощування у цій місцевості винограду та виробництва вина. Цим займалися ще давні греки, а пізніше генуезці та турки, які у різні часи володіли цими землями. П’ять століть тому, на місці сучасного села з’явилося татарське поселення, яке пізніше отримало назву Аша-Абаг (Нижні Сади). У 1788 році за поселенням була закріплена ця назва, але після входження Бессарабії до Російської імперії, назва дещо змінилася. Посприяли цьому швейцарські (та французько-швейцарські) переселенці, які отримали дозвіл на поселення від російського імператора.

Ймовірно у 19 столітті навіть у заможній Швейцарії жилося солодко не всім. А може просто декому хотілося внести новизну в своє сіре банківсько-сирне життя. От і вирушила група людей (франко-швейцарців) із кантона Во до глухих бесарабських степів, щоб заснувати тут свою колонію. Вони вибрали місцину на березі лиману Дністра, яка лежала якраз між «виноградарськими» 46 та 47-ю паралелями й збудували тут свої хатки. Хатки розташувалися на території татарського села Аша-Абаг, де був м’який клімат та багато садів.

Чисто випадково (а може й ні?) серед поселенців був знаний винороб-науковець-ботанік Луї Тардан. Він і посадив першу виноградну лозу класичного європейського сорту. З часом тут з’явились великі виноградники і село із татарського стало швейцарським. Важка (для франкомовних) назва Аша-Абаг трансформувалась спочатку у Шабаг, а потім у більш милозвучне для франко-швейцарського вуха Шабо. Причому місцеві екскурсоводи кажуть, що куди не постав наголос – усе буде правильно.

Офіційним днем народженням швейцарського села Шабо вважається 10 листопада 1822 року. Пізніше воно стало центром Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії. Наприкінці 19 століття тут мешкало близько 500 осіб й село було знаним в імперії виробником вина.

В радянські часи виноробська направленість Шабо збереглася, але після Другої світової війни усі швейцарці (мабуть лякаючись спорідненості із німцями) із села виїхали. А виноградники залишились. Наскільки дбайливо доглядали їх у радянський період сказати не можу, але під час «горбачьовського» сухого закону не вирубали, а в період незалежності примножили. Тут існувало державне виноробне підприємство.

У 2003 році було створено ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо», яка із часом стала однією із провідних в Україні. Тут виробляють усі види алкогольної продукції на основі винограду. Продукція компанії є майже в усіх торгових точках країни.

У 2009 році на території підприємства відкрили Центр культури вина (кажуть єдиний в Україні). При ньому працює дуже цікавий музей (сам був) й дегустаційний зал. А ще варто відмітити саму територію підприємства – все просто вилизане, будівлі новенькі й цікаві, обладнання все блищить... Небагато подібних підприємств я бачив в Україні. Але довго розповідати не буду – скажуть замовна стаття. Як будете десь у Затоці, відвідайте Шабо (там не далеко) й подивіться самі. Ну а хто не зможе – для тих фотографії.

Текст та фото Романа Маленкова

УН


02.10.2013 755 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4025
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2191
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2415
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5512
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21266
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3241

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

66

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1002

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1021

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1803
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7521 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15652
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9060
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3969
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

920
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

826
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5101
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42548 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

535
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

764
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1688
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1618