Про моральний вимір політики та «навколофутбольну кризу»

 

Те, що нині відбувається навколо участі України у «Євро-2012» нагадує події, що відбувались за другого президентського терміну Леоніда Кучми. Після вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, перша за посадою в Україні людина опинилася у ситуації специфічного міжнародного бойкоту. Президенти західних держав не сідали біля нього на міжнародних конференціях, європейські та американські офіційні особи не запрошували його на бесіди «без краваток». Різко скоротились візити західних дипломатів до Києва.


 
«Культура політичних бойкотів» розвинена на Заході ще з часів  середньовіччя, коли європейські короновані особи бойкотами «виховували» таких «неправильних» монархів як німецький імператор Людвіг Другий або англійській король Генріх Восьмий. От і Кучмі у 2000-2004-их  було продемонстроване бажання Заходу бачити на чолі України іншого політика, більш «правильного» з точки зору євроамериканських уявлень про статуарні вимоги до владних персон. Історія повторюється. Четвертий президент незалежної України тепер потрапив до списку «неправильних» лідерів, як свого часу потрапив до нього другий.

 

Україна і глобалізований світ продовжують розмовляти різними мовами і жити за різними понятійними протоколами. На Заході, як відомо, недоторканими є особи, через котрих формально здійснюється контроль за владою та зберігаються чинники суспільно-політичної рівноваги. Скажімо, омбудсмени або лідери опозиції. Не можна в цивілізованій країні знищувати опонентів будь-якими засобами. В тюрмах повинні сидіти злодії, а не політики.

 

Вибіркове правосуддя в Україні – зовсім не порожній звук. В нинішній владі маємо приклади покупки дорого обладнання з переплатою на сотні мільйонів доларів від ринкової ціни у фірми, що за кордоном зареєстрована на бомжів. Де ж правоохоронці в таких ситуаціях?

 

 В проекції на теперішню ситуацію Європа робить висновок: в країні, де не враховують статусу опозиції, не можна влаштовувати свято футбольного чемпіонату.

 

Чому виникла така ситуація? Напевне, з кількох причин.

 

По-перше, більша частина України ніколи не знаходилась в полі дії класичного римського права, яке передбачає формалізовану законом змагальність у вирішенні суспільних проблем. Традиції поваги до опонентів і до меншин у нас немає.

 

По-друге, мораль у нас сприймається як царина сентиментальних  ідеалів та предмет повчання, а не як повсякденне живе правило. По третє, ми все ще не можемо зрозуміти, що з політичними опонентами не треба боротись на знищення ще й з огляду на те, що історія не закінчується ані виграними виборами, ані «правильним по понятіях» розподілом фінансових потоків. Будуть ще вибори і ще розподіли…

 

Можна було б продовжити цей перелік. Але від того не стане легше. Свято спорту вже зіпсоване. Й навіть, якщо «Євро-2012» відбудеться у запланованому форматі і в заплановані терміни, чергове приниження України вже вкарбоване в історію ХХІ століття. Це факт. Ми можемо нарікати на «подвійні стандарти», що використовуються Заходом при оцінці ситуації в різних країнах, але в першу чергу маємо нарікати на себе. Адже, коли нам говорять про небезпеку, що йде від корумпованої некомпетентної міліції, або коли вказують на жадібність власників готелів, що встановили захмарні ціни для гостей чемпіонату, мусимо визнати критику справедливою.

 

Інша сторона. Риторичне запитання, яке задають мені закордонні партнери: Що дало Євро 2012 Україні? Адже такі проекти – для багатих країн. Що в Україні не залишилося проблем?

 

Що дало Євро 2012 зокрема для Долини, Болехова, Рожнятова, Богородчан? Нічого, крім злиднів. Кошти, які мали йти на ремонт доріг в наших районах, йдуть на ремонт та будівництво центральних магістралей. Кошти, які б мали йти на виконання Закону України «Про статус гірських населених пунктів», ідуть на будівництво стадіонів, готелів, аеропортів лише у 4-х містах. А більша частина осідає у кишенях корумпованих, злодійкуватих чиновників, які «займаються підготовкою до Євро», адже не дарма за цю годівницю йшла постійна війна. В цивілізованих державах, держава створює умови для того, щоб будівництвом спортивних об’єктів та інфраструктури займались інвестори, а не держава, за державні кошти. Але ж тоді не вкрадеш…


Можна привести відомі приклади в порівняння штибу життя владоможців в Україні та інших країнах: про аскетичний спосіб життя творця незалежної Індії Махатми Ганді та Бен Гуріона, який проголосив державу Ізраїль, про європейських міністрів, які їздять на роботу на велосипеді, або на міському автобусі…

 


Чому в Україні все по іншому? Чому символом сучасної української влади є золотий унітаз? Очевидно, що причини не тільки в хибному вихованні тих, хто «вгорі» та ілюзорній безальтернативності, насадженій суспільству. Причина ще й практичні відсутності запиту суспільства на доброчесність та мораль.

 

Будь-який політик, навіть найдобріший і справедливий, сам не стане моральним, перестане красти чи займатися ще чимось неприйнятним. Як цього досягти?

 

По-перше, завжди бути людьми в високою власною гідністю, не ставати стадом, не продавати свій голос за «гречку», думати головою, а не шлунком чи вухами.

 

По-друге, завжди пам’ятати, та дотримуватися принципу – депутат, міський (сільський) голова, міністр, президент – це не священні корови, а найняті нами менеджери, яким ми із своїх заплат, пенсій платимо зарплату. Потрібно завжди давати зрозуміти чиновнику, що він на службі, а самі маємо пам’ятати, що не ми маємо знімати капелюха і низько кланятися чиновнику, а він нам, бо ми прості люди, громада є роботодавцями для чиновника, воїна, міліціонера тощо. І лише тоді коли чиновник буде боятися, що може залишитися без роботи, без засобів до існування, лише тоді, він буде сприймати людей, які є навколо, як рівних та вищих.

 

Але я вірю, що саме розвиток громадянського суспільства, усвідомлення співвідповідальності за долю свого краю на рівні самоврядних спільнот, які здатні спочатку на своїх невеликих ділянках, крок за кроком, виробити нові моральні орієнтири та перекодувати на них українське суспільство.

 

Василь Бартків,
президент Фонду «Бойківська бартка»,
депутат Верховної Ради ІV скликання

 



11.05.2012 Василь Бартків 1603 1
08.12.2023

Про те, як повномасштабна російська агресія вплинула на будівельну галузь  та його особисте життя читайте в інтерв’ю Фіртці.  

628
05.12.2023

Кузьма Хобзей, багатолітній політв’язень радянського режиму, громадський діяч, автор книги «Тернистими шляхами», Почесний громадянин міста Калуша, депутат Калуської міськради першого демократичного скликання. Меморіальна дошка розміщена на початку вулиці, якій раніше міськрада дала ім’я Кузьми Хобзея.

1007 3
01.12.2023

Подарунків на свята чекають не тільки діти, а й дорослі. Тому, знижка на купівлю оселі сподобається всім членам сім’ї.

1222
24.11.2023
Вікторія Матіїв

«Було це дуже страшно і був великий ризик. Бо якраз на Запорізькому напрямку розстрілювали колони автобусів та автомобілів», — ділиться переселенка.

3639 12
10.11.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалася з психологинею Валерією Худзіцькою та військовослужбовцем Дмитром, а також провела опитування, щоб дізнатись думки людей щодо цієї теми.

3995
02.11.2023

Компанія AURUM з радістю пропонує поринути у світ елегантності та розкоші з ювелірними виробами найвищої якості та знижками, які роблять їх ще більш бажаними.

4338

Завдяки путіну, такої ганьби та приниження росія не відчувала ніколи за всю свою історію.

211

Роль і становище жінки в християнстві часто применшувалося, вважають критики християнства. Але чи це дійсно так?  

308

Розглянемо суть і роль старозавітних та новозавітних священників у контексті двох різних поглядів на це. 

789

Беззаперечно, довгі роки священники були й залишаються важливою складовою суспільства, маючи авторитет та суттєвий вплив на його думку. 

1262
09.12.2023

Незалежно від того, випивка у вашому житті є святковим ритуалом або служить для зняття стресу, ви можете випити таку кількість алкоголю, ризик якої для здоров’я переважає потенційну користь.  

22
07.12.2023

Ці ласощі навіть тепер, у холодну пору року, покращують життєвий тонус і загальне самопочуття.

208
04.12.2023

Під час їжі найкраще взагалі ні на що не відволікатися, максимум допустима легка світська бесіда.

331
05.12.2023

Раніше її ім’я було Галина, після обряду облечин, яким людей посвячують у монаше життя, у церкві її називають сестра Софія.  

11383
01.12.2023

Закон про військове капеланство, який ухвалили в грудні 2021 року запустив Службу військового капеланства та змінив статус капеланів на війні.   

899
26.11.2023

Церква в умовах війни зміцнює ментальне здоров'я, допомагає стати стійкішими та подолати ті виклики, які стоять перед українською державою та її громадянами.  

845
20.11.2023

З початку повномасштабного російського вторгнення Згромадження Сестер Пресвятої Родини у Гошеві прихистили десятки внутрішньо переміщених осіб.  

5501
08.12.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

13367
06.12.2023

Уряд продовжує політику енергоефективності, стартує наступна фаза реалізації програми обміну старих ламп на світлодіодні.  

271
03.12.2023

У Брюсселі цього тижня підтвердили повне завершення процесу синхронізації української та європейської енергосистем.  

460
30.11.2023

Відбудеться саміт Європейської Ради, де лідери держав Європейського Союзу ухвалюватимуть рішення стосовно України та всіх країн, які прагнуть стати членами ЄС.  

453
24.11.2023

Діяльністю голови обласної військово-цивільної адміністрації Світлани Онищук задоволені 37%, незадоволені – 16%, майже половина – не визначилися з оцінкою.  

1300