ПРО КУЛЬТУРНИХ ГЕРОЇВ-ПАРАЗИТІВ І ТРАНЗИТ ЗАПОЗИЧЕНИХ СМИСЛІВ

 

Більшість українських інтелектуалів (в лапках і без) зайнята споживанням, впровадженням і переробкою іноземного продукту. Все місцеве та самобутнє ставиться під сумнів, як щось пусте й роблене на кухні. Невблаганно зростає вага перекладачів, цитатознавців, стилістів та вроджених мавпувальників. Знання іноземної мови тепер вже не елемент освіти, а самодостатня перевага над оточуючим життям. Творча сфера перетворюється на транзит запозичених форм і сенсів. Спочатку цей транзит виглядає як свіжий вітер змін (так було у 90-их), але з часом нагадуватиме вічний протяг і набридатиме. Простуджена культурка гундосить і сякається чимось глобалістичним. Її майже не шкода. Її цінність визначається здатністю вродити чергове «чудо в пір’ях» для виступу у фіналі Євробачення.

 

Із запозиченнями також не все добре. У нас стало політкоректним не помічати, що світовий ринок свіжих ідей та концепцій фатально спорожнів. Просто суцільна дупа. Наші «претенденти в ідеологи» (не пророки й мудреці, а наразі все ті ж перекладачі з европейських говірок та коментатори общєпонятного) впевнені, що це аж ніяк не проблема. Адже виробленого  Європою, Америкою і Росією у ХХ столітті «мисленневого продукту» перекладачам, коментаторам, стилістам та іншим мавпам країни У. стане ще на три десятиліття успішного паразитування.

 

Зрештою, вторинність не заважає складеному з цитат українському Культурному героєві бути кумиром офісних працівників, викладачок-гуманітарок і журналістської братії. Там, де пролетарій минулого будував барикаду, а повстанець гострив багнета, гурт секретарок і референтів тепер споруджує пам’ятник черговим володарям українських думок, що вдало (або ж невдало, яка різниця) переклали з польскої або російської тамтешню версію французького мудролюбія першої половини вісімдесятих років минулого століття. Пам’ятник новітньому Культурному героєві, щоправда, споруджується з пластилину, тому досвідчених партизанів жаба не душить.

 

Звикання до імпорту ідей набуло сталого виміру і твердої, як дубові корені, векторності. Посиленої різноманітним інструментарієм для суперечок з невдоволеними й незалученими. Будь яка критика запозиченого інтелектуального продукту наштовхується на неминучу демонстрацію опонентами «регулярних овочів української духовності», вирощених колгоспними «мічуринцями слова» на жовтуватих сторінках  письменницької газети. Або на «культурній сторінці» якої-небудь львівської рептильки. Мовляв, оце ви хочете протиставити західним концепціям? Ми ховаємо очі й мимримо: «Ну зрозуміло, але ж...»

 

Нас не слухають (нащо слухати лузерів) й редагують чергову хрестоматію «від Вебера до Рорті». Для нового покоління аспірантів, що вже якось мусять на одній сторінці свого дисертабельного опусу розмістити дві цитати «з Франка» й одну «з Фуко» так, щоби не посварилися -- не дай Боже! -- Іван Якович з Поль-Мішелем Жановичем. Й так вправно мусять вони це зробити, аби квітнула й множилась довірлива єдність европейського мислення, розпростореного від берегів Біскайських до Лопані й Сіверського Донця.

 

На зміну вже дещо підтоптаної «генерації офісних працівників» неминуче приходить новітня генерація проектних поколінь, що тишком-нишком виросла у болотяних низинах епохи Віктора Першого. В цих вже менше захоплення від перекладацьких вправ (як, зрештою, менше захоплення будь чим) й прагматичний погляд на проблему крізь моніторчик смартфона. Вони не поважають – й, скажемо відверто, небезпідставно -- вітчизняних гуманітарієв. Вони чекають порад у бізнесі й пропозицій від туроператорів. Вони готові до найекзотичніших синтезів «свого» з «чужим» – по пріколу. Одночасно, вони – законослухняні. І, якщо їм накажуть вважати усе перекладене «своїм», вони будуть це робити «па умалчанію». Дітям хворої на тотальний імпорт економіки запозичені доктрини життя переважно здаватимуться органікою (й навіть без ГМО). Якщо, зрозуміло, перекладачі вчасно перекодують ці доктрини мовою коміксів та інструктивних листів, зрозумілих для місцевих жертв йододефіциту. Щодо коміксів, щоправда, маємо певні сумніви. Адже для створення коміксу треба принаймні вміти малювати...

 

 


05.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

741
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

1337
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3112 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

2484
17.01.2025
Вікторія Матіїв

Регулярні обстеження, збалансоване харчування та турбота про ментальне здоров’я є ключовими для профілактики багатьох захворювань. 

3346
13.01.2025
Тетяна Ткаченко

Про функціонування та розвиток університету, міжнародну співпрацю, стратегічні цілі та власний шлях у медицині, журналістці Фіртки розповів ректор ІФНМУ Роман Яцишин. 

2899

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

241

Перша з історій занепаду про народ, що вирішив замінити філософію піснею. Найбільше тому народу подобалися пісні про поразки. Народ слухав їх і плакав.

714

Християнство називають релігією любові, і здається, ми знаємо все про цю релігію, але все-таки є моменти, які  незрозумілі  та потребують глибшого осмислення.

721

Реабілітація захисників стала одним із головних завдань суспільства, і ми прагнемо робити все можливе, щоб забезпечити їм гідний шлях до відновлення.

1309
06.02.2025

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

3164
01.02.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

20661
27.01.2025

У холодну пору року нам хочеться не лише тепла, а й особливого затишку, який можна створити навіть за допомогою звичних продуктів.  

895
07.02.2025

Більшість (54%) громадян зазначають, що стосунки між вірянами різних церков та релігій у місцевості, де вони живуть, є спокійними.  

385
04.02.2025

Відносна ж більшість (41%) тих, хто відвідує релігійні служби, відвідують їх лише на релігійні свята.   

493
30.01.2025

Тридцятого січня християни відзначають свято Трьох Святих.  

1053
26.01.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

5748
08.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31263 1
07.02.2025

Звернення ухвалили під час загальних зборів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.  

3480 1
05.02.2025

Україна готова до закінчення гарячої стадії війни з росією, втім без правових компромісів щодо окупованих територій.  

600 1
31.01.2025

Верховна рада у грудні 2024 року прийняла за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні. На розгляд цей законопроєкт виніс Президент Володимир Зеленський.  

932
28.01.2025

На думку президента, Україні не треба було віддавати ядерну зброю, але якщо вже країну змусили це зробити, то треба було обмінювати [ядерну зброю] на реальні гарантії безпеки, зокрема на членство в НАТО.  

1275 2