Про церкви і дороги

 

Взявся за написання цього блогу після участі в недільній службі в дуже гарній церкві, не так давно збудованій на вулиці Чорновола. Зазвичай до церкви добираємось на автомобілі і цього разу задумався над величезним дисонансом між добротною будівлею церкви, яка просто світиться любов’ю, яку вклали в стіни її будівничі, відчуттям того, що будівля ця не тільки для нас, але і для багатьох, багатьох наступних поколінь, та жахливим станом доріг в Івано-Франківську. Адже будують церкви і дороги і користуються ними ті ж самі люди!

Багато, якщо не всі, виборчі кампанії в місті, і не тільки до міської ради, побудовані на спекуляціях про стан і прекрасне майбутнє доріг Івано-Франківських, проте відчутного результату не видно. Не встигли одну дорогу відремонтувати, як дві інших вже потребують ремонту. Нещодавно відремонтоване дорожнє покриття на вулиці Січових Стрільців вже має численні місця з сітчастими тріщинами, які до весни перетворяться на ями «по коліна».

Причини такого стану доріг очевидні: кількість і якість ремонту доріг недостатні. Причому цей дефіцит вимірюється не у відсотках а в разах або і в порядках. Якось запитав одного з колишніх заступників мера, коли в Івано-Франківську будуть нормальні дороги і отримав дуже очікувану відповідь – тоді, коли буде досить грошей, тобто …, ну, зрозуміло – ніколи або колись. Дуже ускладнює ситуацію специфіка Івано-Франківська, як зрештою більшості західноукраїнських міст, - це те, що під проїжджою частиною вулиць знаходяться багато комунікацій, а вони як правило старі і часто потребують ремонту. Яскравий приклад вулиця Мазепи, на дорожньому полотні якої місця живого не залишилось. Не роблять нічого доброго нашим дорогам і кліматичні умови Прикарпаття. Дуже багато циклів замерзання-розмерзання роблять свою чорну справу. Деякі зими взагалі перетворюють частину вулиць на танкодроми. Є й інші причини, але результат один. Напевно 9 з 10 івано-франківців на питання «яка найбільша проблема Івано-Франківська?» дадуть відповідь – дороги!

Чи є можливість змінити ситуацію? Так, звичайно. Але якщо не змінювати підходів в дорожньому будівництві, то очевидно, що нічого не зміниться. При теперішній політиці, яка полягає в більш чи менш якісному асфальтуванні вулиць та в ямковому ремонті ситуація може змінитись тільки, якщо фінансування збільшити в рази, що є неможливим. В місті більше 100 кілометрів доріг. Капітально відремонтована дорога в наших умовах служить щонайдовше десять років. Тобто треба капітально ремонтувати щонайменше 10 кілометрів доріг щороку. Грошей в міста на це немає і не буде в найближчій історичній перспективі.

Інший шлях полягає в тому, щоб відремонтовані дороги служили не декілька років, а набагато довше. Адже є очевидним, що дороги потрібні і сьогодні, і через десять років, і через сто років – як і церкви. Зверніть увагу на більшість бордюрів в центральній частині міста – вони кам’яні і змонтовані понад сто років тому і будуть стояти ще не одне століття. І навіть страшно подумати як би виглядали центральні вулиці міста, якщо б бордюрний камінь був радянським, зробленим з брудних матеріалів та нібито цементу.

Але є й позитивні приклади. Кільканадцять років тому місто мало проблему з дорогою під залізничним мостом на вул. Вовчинецькій. Ремонтували по два-три рази на рік і все марно. Проте проблему вирішили – забрукували базальтовим каменем. Після цього, незважаючи на екстремальні умови експлуатації, в цю ділянку дороги не було вкладено жодної копійки і простоїть вона ще дуже багато років. А тепер уявіть собі, якби і надалі продовжували укладати на міські дороги в центральній частині міста кам’яну бруківку. Ми вже б мали кілька десятків кілометрів таких доріг, що служитимуть дуже довго і головне не потребуватимуть щорічних ремонтів. Є ще ряд дуже суттєвих переваг в такому підході. Це і набагато кращий естетичний вигляд, набагато простіше ремонтувати комунікації, що часто є надто старими і виходять з ладу, абсолютна стійкість до екстремальних погодних умов, зрештою, використовуються вітчизняні матеріали і місцева праця, а не бітум, який здебільшого імпортується від ворогів.

Це настільки очевидно – якщо новозбудовані чи відремонтовані дороги служитимуть дійсно довго, то рівняння отримує розв’язок. Адже буде спостерігатись акумулятивний ефект: відремонтовані таким способом дороги надалі практично не потребуватимуть коштів для ремонту і нарешті в міському бюджеті можуть з’явитись гроші на якісь інші потреби ніж тільки на латання дірок на дорогах. Дійсно, якщо будемо мати 1 кілометр дороги, що не потребує ремонту, то на наступний рік вже залишиться не 100 кілометрів доріг, які треба постійно ремонтувати, а 99, ще через рік 98,  і так далі.  Якщо підходити розумно, то ефект можна отримати набагато швидше. Якщо б хтось в міській управі аналізував куди в основному направляються кошти на поточний ремонт доріг, то напевно помітили б, що 90% коштів направляються на 10% площі дорожнього полотна. Чого тільки вартують з’їзд з Галицького мосту на Набережну, перехрестя Довгої та Бельведерської, перехрестя Січових Стрільців та Мазепи, Короля Данила та Мазепи  та десятки інших. Хтось пам’ятає щоб хоч однієї весни ці ділянки доріг не ремонтувались? Забрукувавши каменем в першу чергу такі ділянки наших вулиць можна було б досягнути максимального ефекту і тоді нормальні дороги в місті будуть не через 100, а може вже через 10-15 років. Чисто інтуїтивно міські чиновники частково це розуміють – адже розпочали брукувати місця заїздів автобусів на зупинках громадського транспорту, хоч і не завжди якісно. Та й наведений вище приклад ділянки дороги під залізничним мостом тому підтвердження.

Насправді, розробити чітку і зрозумілу стратегію розвитку дорожнього будівництва, якщо вжити популярний нині термін «дорожню карту», яка дасть чітку, реальну і позитивну відповідь на питання «коли в місті будуть нормальні дороги?» не так складно – необхідна тільки політична воля подивитись за межі нинішнього виборчого циклу. Щоб наше місто виглядало так як і церкви в ньому – керуватись треба такими ж категоріями любові і часу, якими керуються будівничі наших церков.


24.01.2015 Василь Мартинюк 3051 0
21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.  

2240
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1972
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3035
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2267
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2166
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2386

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

297

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1213

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6070

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

705
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5600
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10222
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11014 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1457
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8136
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1053
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13359 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3209
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

276
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

762
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

637
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1059