Піар в гуцульській церкві

 

 

Є у церкві така процедура, яка носить назву «писати на службу». Вона полягає в тому, що десь у кутку стоїть столик, а на ньому зошит і скринька. У зошит ти можеш записувати імена своєї родини, друзів тощо, себто всіх, за кого хочеш, аби помолився священик і вся благочестива парафіяльна громада, а в скриньку кидаєш кілька гривень, хоч можеш не кидати, або кидати дуже багато – це все одно не міняє змісту і факту дії.
Свято Зіслання Святого Духа, або, як кажуть у нас в Брустурах, Зелені свята, люблю сильно і приязно, бо в гарний час вони є і гарно. Напередодні заквітчуємо хату яворовими гілочками, прикрашаємо всі будівлі у господарстві, а також грядку, бо ця зелень мала би захищати від злих духів. А ще в цей день храмове свято у сусідньому селі Шепіт, звідки мій тато. Там живе нанашко, бабуся і ще багато родичів. Також і мамине коріння звідти, та й, зрештою, раніше Брустури і Шепіт були одним селом. Відповідно, ми з великою радістю всією сім’єю йдемо в Шепіт на службу, а відтак і в гості до родичів.

Відколи мешкаю переважно поза рідним селом, то його відвідини стали однією з найбільших приємностей у житті. Тут можна відпочити, фізично попрацювати, поспілкуватися з хорошими безпосередніми людьми і, пафосно кажучи, помилуватися красою карпатських гір.

От і тепер їхав додому, як на свято. А як свято – то взагалі, храм. Храм у нас не лише церква, але й приємна дія, де збираються багато людей і приємно спілкуються. Приїхав у п’ятницю підвечір, в суботу ще встигли з татом напрацюватися, а в неділю зранку – в Шепіт до церкви. Ото, думаю, відпочину від Франківська! Від усяких прес-конференцій, кумедних місцевих політиків, патетичних літераторів, безглуздої бюрократії тощо. Та лиш би ви дізналися, що мені трапилося, то най Бог боронить! Звісно, нічого смертельного, але ще б цього бракувало! Не встигли ми зайти до церкви, перехреститися і проказати молитву, як бачу нардепа-регіонала Василя Чуднова. З одного боку не велике диво, бо він сам ніби з сусіднього Космача, то чому б йому не бути? Не один він космацький на цьому святі. Але ж я в Шепоті в церкві на Зелені свята буваю щороку, а бачу цього космацього дядька вперше. Що ж воно сталося, що він аж з Кийова (бо ніби там працює депутатом), та й завітав до Шепота помолитися? В мене підозра відразу закралася, та й не лише підозра, а таки визнання закономірності недалекої присутності виборів. Але ж ми зібралися на молитву, а не на розслідування. Є – то най буде. Добре, що ходить до церкви.

В певній частині служіння настає момент, коли священик бере той зошит, що люди на початку служби позаписували імена, і, називаючи їх, молиться за них з усією громадою. Це звучить десь так: «За здоров’я і Божу поміч: Івана, Анни, Василя, Анни, Анни, Параски, Миколи, Олени, Івана…», – а хор в цей час співає «Многая літа…». Себто звучить ряд імен, які широко поширені, або менш широко, але без прізвищ, бо кому вони належать Бог і так добре знає. А що я чую цього разу: «За здоров’я і Божу поміч: Марії, Петра, Миколи, Параски, Оксани, Марії, Марії, Івана, Анни, Марічки, Миколи, Василя Михайловича Чуднова, Степана, Наталки, Анни, Василя, Василя, Тараса, Володимира, Ольги…».

Спочатку стало кумедно, а потім сумно. Василь Михайлович у жовтогарячій космацькій вишиванці. Видно – тішиться. Люди зусібіч на нього поглядають, бо такий пан в село завітав. А я думаю: він ще скромно повівся, назвали його ім’я в числі інших – нехай і з прізвищем та по-батькові. Але потім знов довелося посміхнутися з власної наївності: вкінці служби священик зачитував подяки людям, які перед святом прибирали храм. Безсумнівно, серед подяк зринули і слова в бік Чуднова, який пожертвував на храм 2000 грн. В таку суму він оцінив піар у гуцульській церві.

Згодом, коли вже надворі священик освячував воду, Чуднов ще жваво спілкувався з селянами, запевняючи, що «хто тут (в горах) не жив, той ніколи не зрозуміє». Селяни розважали його кумедними історіями, бо великий чоловік завітав до нашого краю. За словами священика, такого в нас ще не було (народного депутата України), і він має помогти цим горам. Най помагає. Тільки смутно, що навіть вдома в селі неможливо сховатися від цього карнавалу ницості, бо політика заповзає гадюкою вже й до гуцульської церкви.

 

Захід.нет

 


05.06.2012 Василь Карп'юк 2219 8
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

402
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1625
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1393
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1309
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1228
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7351

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

392

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

516

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

751

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1784
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

159
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1227
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

722
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

168
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1394
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

986
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1540 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

349
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

446
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1192
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1483
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

980