Пандемія й карантин: як вірус вплинув на життя франківців та італійців?

Яким буде світ після Covid-19? Масова вакцинація та колективний імунітет в людей значно допомагає пришвидшити боротьбу з хворобою, проте, ніхто не знає напевно: це перемога чи поки що лиш виграшний бій?

Фіртка поспілкувалась з жителями Івано-Франківська та кількома італійцями з містечок, що були одними із перших, де почалося масове зараження. Ми спробували з’ясувати, як коронавірус вплинув на їхнє життя і що змінилось після нього, відповіді читайте у матеріалі. 


Лілія: «Так, у 2020 році я перехворіла на вірус. Коли почалася пандемія я дуже хвилювалася за себе і своїх рідних. Я дотримувалася всіх протипандемічних заходів: ретельно мила руки, обробляючи їх антисептиком, носила маску й уникала місць великого скупчення людей. Та всупереч цьому все ж таки захворіла».

Жителька Франківська згадує момент, коли отримала тест, під час якого виявили вірус, тоді в неї почалась сильна паніка і вона не знала як діяти, хоч і до того зберігала спокій і «холоднокровність». Також каже, що симптоми розвивались досить послідовно: спочатку температура 38, потім кашель, який посилювався кожного дня, а потім зрозуміла, що втратила нюх. Після цього почувалася дуже виснаженою й одразу звернулася до лікаря за консультацією, як діяти далі.

«Моє лікування тривало чотири тижні. Поступово здоров’я відновлювалось, хоча довгий час я відчувала слабкість. Морально я відновилася досить швидко, оскільки дуже раділа з того, що здолала хворобу й, дякуючи Богу, все повернулось на свої місця… головне вірити у перемогу», - розповідає Лілія.     


Таня каже, що дуже боялась захворіти на вірус і вживала всіх заходів безпеки, однак десь таки ним заразилася. На щастя, переконує дівчина, вона перехворіла й перенесла вірус в легкій формі.

«Після пережитого я ще більше стала цінувати миті й час проведені з моїми рідними людьми. Вірус вплинув на мене і моє життя негативно, адже я постійно жила з острахом і панікою, що хвороба прийде у мій дім і торкнеться мене чи моїх рідних», - згадує франківка.


Микола: «Я захворів на коронавірус в кінці липня 2020 року. Зважаючи на обставини у світі, зокрема в Італії, я дуже боявся захворіти й всюди на вулиці носив маски, респіратори й рукавички, але так сталось, що це мене не вберегло і я все ж «зловив» клятий вірус. Звісно, що як і всі я відчував паніку й невеликий страх, бо не знав з чим ми маємо справу й що може трапитись далі».

Чоловік каже, що переніс хворобу досить легко: в перший день була висока температура й біль у всіх частинах тіла, а наступні пару днів сильно боліла спина. Ще пізніше Микола втратив нюх і смак на два тижні, після яких вони повернулись, та зараз чоловік відчуває деякі запахи зовсім по-іншому.

«Вірус дуже вплинув на мої плани та події в житті. Можна сказати, що все заплановане перенеслось на наступний рік у випадку, якщо все нормалізується. Мені бракує поїздок за кордон і «нормального» життя, яке було до цього усього. Вірус та пандемія навчили мене жити сьогодні й насолоджуватись ним на повну, бо ніколи не знаєш, що може підкинути тобі життя завтра. Також, цінувати своїх рідних і близьких, це головне», - ділиться Микола.


Віта каже, що хворобу перенесла також доволі легко, тільки температура була високою один день і біль у всьому тілі, далі хвороба проходила як застуда. Карантину дотримувалась, але була змушена ходити на роботу. Дівчина переконує, що відчувала страх і розгубленість і взагалі, було дуже важко морально.

«Я почала більше цінувати своє життя, здоров'я й дорожити своїми рідними. Стільки хороших людей померло… тільки коли приходить така біда, ти починаєш задумуватися на скільки все просто в один момент може перевернутися з ніг на голову», - ділиться дівчина.


Марія: «Не виходячи практично з дому, вживаючи всіх заходів безпеки, вірус таки добрався і до мене: я потрапила в лікарню з двостороннім запаленням легень, які були вражені на 80% й мені було настільки зле, що я навіть забула про страх і паніку. Я не могла нормально дихати, постійно бракувало повітря.

Зараз я розумію, що наші лікарі робили, роблять і певно ще будуть робити все від них залежне, але якщо немає достатнього фінансування і забезпечення елементарними засобами, то лише їхньої роботи та бажання допомогти замало. Обіцяних грошей на лікування від держави я так і не бачила, натомість лікувалася власним коштом. Одужання тривало довго та важко, мені сказали, що, якби я ще почекала один день вдома і не прийшла до лікаря, наслідки могли б бути набагато гіршими», - згадує жінка.

Марія розповідає про страшні речі, які бачила в лікарні, де на її очах привозили «живих трупів», яким в одній лікарні не знайшлось місця і їх возили знесилених по цілій області… інколи навіть не довозячи до місця призначення, бо вже не було кого везти.

«Після того, що я пережила, я, мабуть, ще більше почала цінувати своє життя і те, що зі мною зараз все добре. Та я і досі втомлена вірусом і у фізичному плані, і у моральному, бо я не знала, що зі мною буде і як ця історія закінчиться. Людям хочу побажати берегти себе і своїх рідних, цінувати кожну проведену хвилину разом», - ділиться жінка.


На початку 2020 року, в лютому, в Італії зафіксували найбільший спалах коронавірусної хвороби серед європейських країн, а особливо критична ситуація була у регіоні Ломбардія. 

«У мене не було ковіда, але було багато страху, на щастя, сьогодні все добре», - запевняє Надір.


Марі: «У мене не було вірусу, але спочатку був величезний страх можливості заразитися ним, бачачи ситуацію в лікарнях, те жахіття, що творилось, всі ці смерті… І навіть якщо я завжди звертала увагу на дезінфекцію рук, носіння масок та дотримання дистанції, мій страх мене поглинав.

Я не виходила з дому, якщо мені це не було потрібно, я завжди дотримувалася та поважала карантинні вимоги. Напевно, цей вірус мене дуже змінив, адже ми – італійці, втрачаємо нашу звичку торкатися, обіймати й цілувати людей… і це просто жахливо», - згадує жінка.

Також, Maрі зазначає, що час від часу думає про початок вірусу в Італії й усвідомлює, наскільки легковажно його сприйняли люди. Італійка переконана, що, якби заходи безпеки вжили набагато швидше, Італія б не пережила такі жахливі та абсурдні півтора року з такою кількістю невинних жертв.


Діна: «У мене не було коронавірусу, і спочатку, відверто, ми тут не сильно вірили, що це може бути така серйозна річ. Але після того, як побачили страждання людей й постійний звук сирен машин швидкої допомоги, ми справді усвідомили всю серйозність епідемії, яка була і все ще є, попри те, що зараз все більш-менш стабілізувалось».

Жінка розповідає, що вони дуже розсердились на керівництво регіону Ломбардія, де почався найбільший спалах, через те, що ті не зробили так звані червоні зони та не ізолювали ті місця, де було масове зараження і гинули люди.

Італійка запевняє, що навіть коли вже і відбулася ізоляція міст і ввели повний карантин, то вже було надто пізно, бо люди масово помирали, не отримуючи допомоги повною мірою. В Італії ніхто до цього не був готовим й навіть лікарі спочатку не знали достеменно з чим вони мають справу.

«Ця жахлива пандемія принесла нескінченний смуток, а в деяких випадках навіть сильну депресію. Ми щиро сподіваємось, що зараз більшість із нас щеплені, і все це не повториться або, принаймні, якщо і трапиться інша хвиля, то ми будемо більш захищеними й не такими вразливими.

Безумовно, ми всі дотримувалися карантину, не виходили з домівок, носили маски та постійно мили руки. Та помилка була все ж таки в тому, що влада не відреагувала одразу й не ізолювала найбільше вражені ділянки. Це правда, що економіка є необхідним фактором країни, але коли політик вирішує надати економіці пріоритет над життям людей, я вважаю, що це не добре й неприпустимо», - переконує жителька маленького містечка, яке було одним із найбільш уражених під час першої та другої хвиль пандемії.


Наталія: «Я не хворіла, але дуже боялася й здавалося, що це не реальність, а нічний жах. Спочатку, як і всі, я думала, що вірус – це перебільшення, але коли почала чути безперервні сирени швидкої допомоги, зрозуміла, що все це страшно».

Жінка, що на цю мить проживає в Італії каже, що не відчувала сильної паніки, але постійно жила в напрузі. Спочатку вона як і всі інші дивилася новини дня, але потім, припинила, бо це сильно впливало на психіку й викликало сльози жалості.

«Я дотримувалася всіх заходів захисту і з дому виходила тільки на роботу і в разі гострої потреби. Вірус не сильно вплинув на мій спосіб життя, тому, що його вже до цього змінила моя хвороба, але було дуже важко бути ізольованою від усіх… а найжахливішим для мене було перебування весь час в будинку і те, що я мало рухалася. Зараз я ще більше стала цінувати свободу, берегти час, дорожити друзями та моїми близькими».


Без сумніву, пандемія внесла величезні корективи у шалений ритм життя людей і змусила останніх дивитися на речі зовсім по-іншому. Хтось вже оговтався і починає жити звичним життям, а хтось і досі з острахом згадує все пережите й бореться з його наслідками.


Коментарі ()

17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

395
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

447
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

850
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1208 2
13.10.2021
Тетяна Дармограй

Фіртка пояснює, чому «День захисників і захисниць України» – це про оборону, а не гендер, кого доречно вітати та як найкраще це зробити.  

1563
12.10.2021
Тіна Любчик

Наскільки українське суспільство володіє темою визвольної боротьби та наскільки вона є актуальною сьогодні, - про це Фіртка поспілкувалася з Ярославом Коретчуком, директором Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

1840

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

965

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1298

Спочатку був Ян Флемінг. І він народив Джеймса Бонда. «Сер Джеймс Бонд» - Представлявся він майже 60 років з екранів більше ніж на 80-ти мовах.

1542

Засипана капуста у Галичині ніколи не була просто стравою. Або, як тут ще люблять казати, їдженням. Такий наїдок готували на свята або для певної події. Засипану капусту можна сміливо називати ритуальною стравою.

3526 1
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1111
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10331
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15267
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

787 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

1906
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11060
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

20035
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

909
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

195
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1075
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

1936
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3267