«Найчастіше на день народження мені бажають знайти собі пару»: чому засуджувати людей без стосунків – нерозумно

Для багатьох людей створення романтичних стосунків й відповідно будування сім’ї – один із найважливіших етапів в житті. Наше суспільство вітає й радіє за новостворену пару й водночас засуджує одинаків.

Чомусь думка про те, що людина без пари – дивакувата й проблемна часто закрадається в головах інших. А в додаток до цього соціум ще й чомусь вирішив, що може зловживати різними некоректними висловлюваннями в сторону людей без стосунків. Так, безперечно, кохання – світле й радісне почуття, яке часто бажають з благими намірами, але заразом потрібно розуміти, що такі побажання є доречними тільки тоді, коли не переходять у форму систематичного цькування.

Сьогодні, 14 лютого, традиційно відзначають День усіх закоханих. Проте, ми не шукали легких шляхів, тому подивились на це свято під іншим кутом й вирішили розповісти вам дві життєві історії людей-одинаків. На їхньому прикладі, пояснюємо, чому бути без пари – не означає бути самотнім й чому людям без стосунків непереливки в нашому, не завжди толерантному, суспільстві.


Вікторії – 32. Жінка каже, що дуже часто стикається з питаннями на кшталт «Коли заміж?», «Як нікого не знайдеш, то житимеш з котами чи що?» та формулюваннями «Та тобі вже пора дітей народжувати», «Годинник цокає». За словами Віки, такі питання вже стали звичними для неї й вона навчилась їх просто ігнорувати. Проте, це зовсім не означає, що ці вислови в сторону людей без пари є прийнятними. Розповідаючи історію жінки, хочемо донести, що такі соціальні стереотипи не тільки знецінюють жінок, а й завдають їм психологічних травм.


Віка: Інколи я все-таки замислююсь над тим, чому в мене ніколи не було романтичних стосунків, але намагаюсь відганяти всі негативні думки, які могли б мене засмутити. Я не відчуваю себе самотньою, бо маю достатньо друзів, з якими проводжу вільний час. Проте, коли я випадково зустрічаю когось із давніх знайомих, то нерідко стикаюсь з питаннями, чи є у мене чоловік й діти.

І ось який парадокс: я не прагну знайти собі пару й чимскоріше народити дитину, але репліки про те, що діти моїх однолітків вже йдуть в садок змушують мене ніяковіти й розуміти, що мені натякають, що зі мною не все нормально. До речі, найчастіше на день народження мені бажають знайти собі пару.

Проте, ці люди навіть не уявляють, наскільки це іронічне й кумедне побажання для мене. В принципі я навчилась не звертати уваги на те, що кажуть чужі мені люди, але, на жаль, моя родина теж підкидає гостре слівце. То скажуть, що я – стара діва, то тикнуть, що дітей потім буде складно народити, то перешіптуються, що зі мною щось не так.

Спершу я мовчала, не брала до уваги такі фрази, але коли на кожному родинному застіллі акцентують на моєму сімейному стані – це дратує. Саме тому я почала захищати себе й не дозволяти комусь казати про мене неприємні й образливі слова.

Психотерапевтка Оксана Верховод пояснила, що те, як ми вибудовуємо стосунки у дорослому віці, як правило, пов’язане з тим, які стосунки ми мали зі значущими дорослими у дитячому віці.

«Й мова не обов’язково про батьків. Значущим дорослим може бути будь-хто, хто піклувався про дитину та задовольняв її емоційні потреби (у прийнятті, безпеці, любові, визнанні, свободі). У перших стосунках людини формується певний спосіб, яким вона буде вибудовувати контакт з іншими у дорослому віці. У психології це має назву тип прив’язаності.

І науково доведено, що атрибути прив’язаності (емоційний та фізичний контакт, підтримка, відчуття безпеки, страх втрати) і моделі поведінки, які спостерігалися у стосунках мами та дитини, трапляються й у дорослих. Наша потреба у прив’язаності не закінчується у дитячому віці. Стосунки у дорослому віці також будуються на прив’язаності.

Діти будують зі значущими дорослими три типи прив’язаності, що властиве нам і у дорослому віці згодом.

Оптимальний варіант – це надійний тип прив’язаності, що формується, коли дитина зростає із відчуттям, що близькі люди будуть поряд і завжди будуть готові відгукнутися на її потреби. Формується близькість та потреба в інших, що не лякає, не виникає відчуття, що мене кинуть чи відштовхнуть.

Проте, дехто був у дитинстві в таких стосунках, де ставлення дорослих було непередбачуваним, непослідовним та викликало амбівалентні почуття. І тоді формується один із двох типів ненадійної прив’язаності: тривожно-амбівалентний та уникнення.

При тривожно-амбівалентному типі людину в будь-якій нестандартній ситуації можуть переповнювати почуття, і виникати відчуття, що її покинуть. Вона шукатиме підтвердження і доказів любові до неї та не відчуватиме впевненості в цьому. Тому, іноді може обирати взагалі не будувати стосунки, ніж зіштовхуватися із власним страхом та тривогою бути відкинутою та не прийнятою.

При типі уникнення людина схильна приховувати свої емоції, захищатися, щоб не показати власну вразливість та не стати залежною від інших. А тому схильна заперечувати власну потребу в прив’язаності до інших і уникати близькості.

Тобто, глибинно причина того, що буває складно розпочинати та підтримувати стосунки, полягає у типі прив’язаності, яку має людина. Пізнання себе, перших значущих стосунків у дитячому віці дозволять більше зрозуміти про свій спосіб будування чи уникання стосунків у дорослому віці».

Віка: У мене є друзі-хлопці, з якими я підтримую близький зв’язок. Так, нерідко бувало таке, що такі начебто друзі хотіли чогось більшого, але для мене інтим без кохання – табу. Зараз простіше, бо більшість мого оточення має другу половинку.

Певно, ви подумаєте, що я божевільна, але насправді мені дуже навіть окей, коли всі, окрім мене, приходять на зустріч парочками. Мене це не зачіпає, бо ці люди не вказують мені, коли мені розпочинати будувати стосунки.

Для мене куди гірше – засуджуючі погляди інших, чужих мені людей. Я завжди дивувалась, чому сторонніх так хвилює, чому я сама й при цьому не сумна. Чомусь складно донести, що насміхання чи приниження людини через те, що вона без пари – пригнічує й засмучує куди більше, аніж відсутність кохання чи дітей. Я дуже хочу, щоб усі поважали один одного й не порушували особистих кордонів.


Бути одному – особистий вибір кожної людини. Так, у житті бувають різні періоди, у яких ми відчуваємо себе щасливими й навпаки. Часто люди обирають побути без стосунків, тому що це хороша можливість пізнати себе, створити простір, який ніхто не зможе порушити. Проте, водночас навряд чи існує тип людей, яким й справді краще обирати самотність.


«Складно говорити про те, що кому буде краще, тому що це дуже індивідуальна справа. До того ж для кожної людини – це ще й може бути динамічна історія. Наприклад, сьогодні людина відчуває, що їй краще обрати самотність, бо вона хоче розібратися у собі, зрозуміти, яка вона, чого хоче, прагне, куди рухається, чи хоче когось бачити поряд з собою, готова підпустити ближче чи ні.

А згодом – відчуває потребу у тому, щоб зробити крок на зустріч стосункам, близькості, відчуває, що настав момент пізнати іншого, пізнати себе у стосунках, побудувати та розвивати себе в них.

А ще з часом знову відчуває потребу обрати самотність, щоб переосмислити минулий досвід стосунків, зрозуміти, що задовольняло в них, а що ні, чи хоче вона знову мати такий досвід чи, можливо, варто було б щось змінити», – стверджує психотерапевтка Оксана Верховод.

Віка: Знаєте, я не вважаю себе нещасливою. Так, я не знайшла кохання усього свого життя, але у мене є батьки, які прийняли відсутність у моєму житті партнера, робота, яка приносить непоганий дохід, коло друзів, які підтримають у скрутну хвилину.

Зрештою, у мене є я – толерантна до інших людина. Мене не цікавить чуже життя і я живу за принципом «Добре слово – двері в душу». Я зовсім не чоловіконенависниця й не зарікаюсь, що ніколи не закохаюсь. Просто поки цього не трапилось. Та, на мою думку, на все свій час.

Досить часто людині куди комфортніше наодинці з собою. І питання про те, чи це нормально викликає багато дискусій. Щоб відповісти на це питання, психотерапевтка виокремила два важливі аспекти:

«Чи нормально, коли людині комфортно наодинці з собою? Цілком! Так і має бути. Більш ризиковою є ситуація, коли людина має потребу у постійному контакті чи стосунках з кимось, щоб відчувати себе та бути спокійною. Вміння бути на одинці та відчувати комфорт, задоволення, залишатися спокійним є ознакою самодостатності та надійного типу прив’язаності.

І друге запитання: чи нормально, коли людині на одинці з собою комфортно, а поряд з іншими – ні? Тоді, я думаю, це могло б ускладнювати життя людини та її самовідчуття.

Оскільки, ми люди – соціальні істоти й потреба у стосунках є однією з базових. Мова не лише про романтичні стосунки, а про стосунки в цілому, в яких є місце задоволенню важливих для нас потреб. Таким чином, може формуватися внутрішній конфлікт: я хочу емоційної близькості та я відчуваю дискомфорт, коли виникає можливість для цього. Це цікаво розкрито у серіалі «Ви всі мене бісите», тому раджу подивитись».


Олександру – 39. Він – холостяк, який ще не знайшов майбутню обраницю. Чоловік стверджує, що в активному пошуку йому дуже навіть добре. Сашко легко заводить нові знайомства, нерідко ходить на побачення, але далі легкого флірту не заходить. У нашому суспільстві такий тип чоловіка часто таврують як бабій – й частка правди в цьому таки є, але Олександр виправдовується, мовляв, просто ще не зустрів ту саму.


Саша: У мене були одні довготривалі стосунки, але вони закінчились не зовсім на позитивній ноті – друзями ми не залишились. Мені тоді було 28 років, але відчуття були неначе мені 20. Про дітей й мови не було, а дівчина вже навіть не натякала, а прямо казала, що нам пора задуматись про дитину.

Мене такі її висловлювання лякали, та я постійно відкладав тему про дітей на потім. Дівчина втомилась чекати поки я «дозрію» й залишила мене. Мені тоді було дуже боляче, і я не міг зрозуміти, чому вона так зі мною вчинила. Це вже зараз, крізь призму минулого, я почав аналізувати наші стосунки.

Я зрозумів, що не кохав її, хоча й не можу сказати, що мені неприємно було бути з нею. Як людина вона мене повністю влаштовувала, як дівчина приваблювала, але матір‘ю своїх дітей я її не бачив. Той відрізок мого життя був сповненим багатьма теплими й радісними моментами, які дарувала саме вона, але якби мене запитали, чи хочу я повернути ті стосунки, то я б впевнено сказав, що ні.

Я вдячний їй за досвід, але перебувати в стосунках без кохання знову б не хотів. Мабуть, тому я так ретельно ставлюсь до людей, яких підпускаю ближче до себе.


Причин, чому люди обирають життя без пари, є предостатньо. І на думку Оксани Верховод, тут відповідь не може бути однозначною.

«У кожному індивідуальному випадку це буде якась своя унікальна історія. Можливо, у когось – це буде через страх близькості. У когось через невдалий досвід попередніх стосунків, де не вдалося побудувати надійну прив’язаність та задовольняти свої потреби. А у когось – свідомий вибір свободи та незалежності. Ще деколи – це наслідок того, як людина виставляє пріоритети у власних потребах, бажаннях, прагненнях».

Саша: Та інтим все ж таки в моєму житті присутній. Я більше розглядаю його як фізіологічну потребу людини. Не буду перелічувати кількість своїх партнерок, але не лякайтесь – їх не так вже й багато (сміється, – ред.). Також важливим аспектом – є безпека, я нормально ставлюсь до того, щоб попросити медичну довідку від гінеколога й показати свою. Але, кажучи відверто, секс без зобов’язань – це не те, що я б хотів практикувати років через 2-3.

Саша: До чоловіків без пари наше суспільство толерантніше, аніж до жінок. Це таки правда. Я майже не чую засуджень у свою сторону. Єдине – батьки іноді набридають питаннями, коли я вже приведу на знайомство невістку, але це мене більше веселить, аніж ображає. Поки мені комфортно жити без стосунків.

Так, я б не проти втратити від когось голову, але це не моя першочергова ціль в житті. Для мене куди важливіше реалізовуватись, самовдосконалюватися й жити у своє задоволення. Певною мірою я егоїст, але не вважаю це чимось поганим. Якби мене попросили обрати між моїми бажаннями та жіночими примхами – я б обрав себе. Можливо, хтось подумає, що я нарцис, але ви ж пам’ятаєте, що я ще просто не закохувався.

Наостанок психотерапевтка Оксана Верховод переконана, що здорові стосунки з іншим починаються зі здорових стосунків з собою. Ось декілька порад, які вона щиро рекомендує:

  1. Пізнавати себе більше та глибше: свою історію, власні почуття та емоційні переживання, потреби.
  2. Бути собою та ризикувати відкриватися, бути вразливим, показувати свої справжні почуття, думки.
  3. Пізнавати іншу людину, свого партнера. Пам’ятати, що кожен окрема індивідуальна особистість, яка має право думати, відчувати, діяти відмінно від іншого.
  4. Не бійтеся конфліктів та непорозумінь. Краще навчіться їх конструктивно обговорювати та розв’язувати. Вони теж можуть бути джерелом близькості та кращого розуміння одне одного, розвитку стосунків в цілому чи переходу в них на новий рівень.
  5. Навчіться розуміти свої потреби та проговорювати їх партнерові. Маніпуляції, непорозуміння чи складні почуття виникають там, де про потреби одне одного не знають, де не розуміють, що хоче інша людина.
  6. Поважайте особисті межі свого партнера. І він, і ви маєте право на особистий простір, як фізичний, так і психологічний, на час, що тільки для вас чи для нього, на власні помилки та різний життєвий досвід.
  7. Навчіться слухати свого партнера глибше. За словами завжди є якісь почуття, переживання чи потреби. Навчившись їх розуміти, комунікація налагодиться сама собою.


14.02.2021 Тетяна Дармограй 11922 3
Коментарі (3)

26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

578
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1232
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2845
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2727
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2695
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1990

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

563

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14575 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1599

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2636
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

817
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6498
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15459
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5127
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6595 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6931
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16109
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2444
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1686
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2322
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2644
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3296