У селі Старі Богородчани, поблизу Івано-Франківська, через молитви біля мощей святого цілителя Пателеймона, великомучениці Варвари та святого Іова Почаївського, чимало людей зцілилися... від онконедуг.
У невеличкій церковці УПЦ КП у неділю збирається по...кілька сотень вірян. Отець Анатолій Холівчук служить тут вже три роки. «У нас, на жаль, дуже багато хворих, — розповідає священик. — Дізнався про це через те, що багато просять відслужити Літургії за здоров’я і вказують, що їхні близькі та рідні страждають від раку. Потерпають люди і від душевного неспокою. Стреси, відсутність роботи, рідні на заробітках за кордоном — усе це стає причиною великих хвилювань».
Як інформують Вікна, разом з парафіянами отець Анатолій вирішив, що варто би до храму придбати мощі святих. Довго думали, частинки нетлінного тіла яких святих привезти. Зупинилися на Пантелеймоні Цілителі, Великомучениці Варварі та Іові Почаївському. Привезли їх з Києва, Дніпропетровська та Почаївської Лаври. Ще до появи мощей саме цим святим парафіяни старобогородчанського храму наймали найбільше акафістів за здоров’я.
Знаходяться мощі в іконах, на яких зображені святі та великомучениця. У правому нижньому кутку образу — невеличкі кружечки, в них і є мощі. «Я дуже шаную цілителя Пантелеймона, адже він був лікарем ще за життя, а тепер молитви до нього допомагають людям, — радісно розповідає паламар храму Роман Савчин, який також позбувся у церкві проблем зі слухом. — А мощі Варвари кілька років тому возили по багатьох храмах України. Багато людей їздили до столиці, у Володимирський собор, а тепер маємо святиню у своєму селі. Щодо Іова Почаївського, то він — уродженець Прикарпаття, походить з міста Тисмениця. Сам же дякую Богові, що міг не лише позбутися своєї недуги, але й служу тепер у церкві».
Найбільше людей збираються у церкві Старих Богородчан у свята, але й наприкінці кожного тижня людей тут не бракує. Адже щонеділі, о третій годині дня, служиться акафіст до когось із трьох святих, чиї мощі є в церкві. Також люди самі читають акафісти, вже навіть без священика. До села їдуть з інших районів та областей. Звідкіля людина, священик ніколи не питає. «Якщо хтось прийшов помолитися та поклонитися мощам, побувати у нашому храмі, якщо у когось є проблема, — то про себе люди не дуже охоче розповідають, адже в них — горе, — продовжує священик. — А іноді люди самі навіть не приїжджають, а залишають біля ікон з мощами одяг недужих».
Чи варто і можна так робити, ніхто судити не береться, адже виліковує не те, що одежа є під іконами, а велика віра і щира молитва. Саме так оздоровилася новонароджена дитина, батьки якої поклали під ікону з мощами Пантелеймона шапочку. Молитися за хворих можна і просто своїми словами. Адже головне це віра та бажання змінити своє, насамперед, духовне життя, і тоді прийде й тілесне зцілення. Ті віряни, які зцілилися від онконедуг, щонеділі та щосвята сповідалися, причащалися та багато молилися.
Окрім мощей, у селі є ще одна чудотворна ікона. Неподалік храму, за селом, у капличці, що на полі біля Старих Богородчан, образ замироточив. Тут під час війни було розстріляно двох солдат, і люди поставили на їхню пам’ять капличку. Щоправда ікона мироточила недовго, тому особливого дива із цього не робили.
