У Міністерстві оборони України готують пакетні зміни й одна з пропозицій – оновлена процедура бронювання працівників.
Наразі вона ще не узгоджена й формується, проте, як тільки процедура та її окремі елементи (мобілізація, бронювання, відпустки військовослужбовцям) буде погоджено – деталі анонсують.
Як передає Суспільне, про це повідомили у Європейській бізнес асоціації (ЄБА) за підсумками зустрічі представників українського бізнесу із заступником міністра економіки Ігорем Фоменком, пише Фіртка.
"Ідея полягає тому, щоб змінити підходи до бронювання – зробити їх більш зрозумілими та прозорими", — пояснили у ЄБА.
Там зазначили, що е-бронювання вже також було напрацьовано та направлено на погодження. Проте, з урахуванням того, що всі процедури концептуально можуть змінитися, як тільки буде прийнято нове бачення, всі пропозиції бізнесу і до е-бронювання буде адаптовано.
"Але від е-бронювання країна жодним чином не відмовляється. Це буде експериментальний проект, терміном, ймовірно, на 2 роки (паперові бронювання також будуть залишатись)", — йдеться у повідомленні.
У контексті чинної системи бронювань працівників, було зазначено кілька аспектів. Зокрема, йшлося про те, що забронювати можна до 50% від військовозобов’язаних працівників (на місяць бронюються ті, у кого є неточності в даних, які потребують уточнення) і на 6 місяців у кого документи "в нормі".
Також оговорювали аспекти щодо людей, які не стоять на військовому обліку, тобто вони заброньованими бути не можуть. І куди звертатись для бронювання, в залежності від сфери діяльності підприємства (до центрального органу влади чи до місцевої).
"Бронювання підприємству надається на час поки його визначено критично важливим (наразі такий статус дається на 1 рік). Коли підприємство продовжує статус критичності, тоді й відбувається перебронювання.
Щодо затримок з погодженнями бронювань, доцільно вести комунікацію як з Мінекономіки, так і з Генштабом ЗСУ, але бронювання продовжують погоджуватись. Тож, сподіваємось, цифровізація частково прибере цю ситуацію", — пояснили у ЄБА.
Щодо перевірки інформації про військовозобов’язаних у застосунку "Дія", Фоменко пояснив, що є система обліку "Оберіг", через яку інформація переводиться з паперового в електронний варіант.
"Наразі Міноборони та Мінцифра посилено працюють над внесенням інформації в "Оберіг".
І там можна буде перевіряти свої військово-облікові дані з обмеженим доступом. Однак, поки про терміни поки говорити важко", — йдеться у повідомленні.
Щодо погодження списків на бронювання із територіальними центрами комплектування (ТЦК), працівників які є військовозобов'язаними, то заступник міністра економіки Фоменко заявив, що такі ініціативи від Міноборони надходили, проте Мінекономіки такі їх не підтримало.
Бронювання військовозобов'язаних працівників
3 березня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову № 194 "Про деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану.
Вона стосується порядку бронювання, однак також вказує на основний критерій — бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто, постановою не пов'язується процедура бронювання із мобілізаційними завданнями, що значно збільшує коло бізнесу, які можуть скористатись бронюванням.
27 січня 2023 року уряд прийняв постанову щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час №76, якою було затверджено "Порядок бронювання військовозобов’язаних".
Згідно з документом:
- подаватися на бронювання співробітників можуть не лише державні структури та підприємства, що виробляють товари для ЗСУ або виконують "мобілізаційні завдання" (тобто так чи інакше працюють на підтримку сектору оборони), а й компанії, що отримали статус "критично важливих для економіки";
- визначено конкретний відсоток працівників, яких можна бронювати – 50% від кількості військовозобовʼязаних, а не 40%, як раніше. Кабмін допускає і більш високий відсоток, але лише "у разі обґрунтованої потреби". Важливе доповнення, якого не було раніше — топ-керівники підприємств чи держструктур підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
- зазначено конкретні терміни бронювання – шість місяців. Раніше у постанові містилося менш чітке формулювання "до 6 місяців";
- підприємства паливно-енергетичного комплексу не підпадають під обмеження кількості заброньованих осіб.
Воєнний стан і мобілізація в Україні
24 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану по всій Україні. Верховна рада проголосувала за запровадження воєнного стану.
Того ж дня у зв'язку з агресією РФ та запровадженням воєнного стану на території України почало діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Воєнний стан за час повномасштабного вторгнення продовжували сім разів:
- з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
- з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
- з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
- з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
- з 20 травня до 18 серпня 2023 року;
- з 18 серпня до 15 листопада 2023 року;
- з 15 листопада 2023 року до 14 лютого 2024 року.
