Кожну організацію чи систему безпеки, в яку увійде Україна, ми зробимо сильнішою

Повномасштабна війна в Україні стала остаточним доказом, що наявна система безпеки у світі більше не діє. Після закінчення Другої світової багато країн старанно вибудовували систему безпеки й створювали міжнародні інституції, які мали б вберегти світ від війни.

Анексія Криму росією, вісім років бойових дій на сході України та вторгнення росії 24 лютого показали, що коли з’являється реальна загроза – міжнародні організації неефективні. 

Після нападу росії ми сподівались на допомогу НАТО. Українці розпочали потужну інформаційну кампанію з проханням закрити небо. Мільйони людей виходили на мітинги в європейських містах, щоб достукатись до представників Альянсу. 

А коли це не дало жодного результату, українці підхопили цілком заслужену хвилю розчарування у цій організації, що її двері для нас зачинено назавжди. І що начебто єдиним нашим варіантом залишається позаблоковий статус, бо гідних альтернатив НАТО наразі немає. 

Рішення минулого тижня про надання Україні статусу кандидата в ЄС доводить, що не існує нічого неможливого.

Тим паче настрої українців демонструють доволі високу підтримку приєднання до Альянсу. За нещодавнім опитуванням Соціологічної групи Рейтинг, 76% українців виступають за членство у НАТО.

Ми не можемо собі дозволити нейтральність та позаблоковість. Адже географічно, допоки росія існуватиме, вона залишатиметься нашим сусідом. Тому над гарантіями безпеки для України й українців потрібно працювати щодня.

Це важливо для людей, які залишаються в Україні, продовжують тут розвивати бізнес та сплачувати податки. Безпекове питання та економічне відновлення тісно пов'язані один з одним. 

Більше як п'ять млн українців, які змушені були покинути свою країну, прагнуть гарантій і твердого внутрішнього переконання, що після їхнього повернення додому, налагодження життя, відновлення бізнесу їм не доведеться знову тікати від війни та небезпеки.

Найбільш ймовірно, що повноцінно ми зможемо повернутись до питання вступу в НАТО після перемоги України.

Керівництво нашої країни, зокрема міністри оборони та закордонних справ, вже шукає альтернативні рішення. За інформацією з відкритих джерел, багато країн виявили бажання стати гарантами безпеки для нас. Серед них США, Великобританія, Франція, Туреччина, Канада, Німеччина, Італія і Польща.

Йдеться про створення своєрідного альянсу, в межах якого підпишуть рамковий договір та окремі договори з кожною з країн-гарантів, де будуть чітко прописані двосторонні зобов’язання.

Це своєрідний аналог 5 статті договору про колективну безпеку НАТО. Він означатиме, що у разі, якщо Україна стане об'єктом агресії, то країни-гаранти нададуть нам військову допомогу, озброєння, закриють небо чи відправлять сюди свої війська

Важливо, що нам потрібен не просто “гарний документ” з обіцянками та гарантіями. Українці, як ніхто інший знають, що не всі вони працюють та виконуються. Вагомий доказ цьому Будапештський меморандум. 

Але якими б сильними не були держави-гаранти безпеки України, об’єднання з ними не буде рівносильною альтернативою НАТО.

І хоча ми зараз не можемо розраховувати на приєднання до Альянсу, проте можемо розвивати співпрацю з ним.

По-перше, це означає отримання зараз важливої військової допомоги, проведення в майбутньому спільних військових навчань, впровадження в Україні військових доктрин та стандартів Альянсу тощо. Для цього не обов'язково бути членом НАТО. Маємо приклад Фінляндії та Швеції. Зараз вони готуються приєднатись до Альянсу, проте їхні військові стандарти вже давно уніфіковані під НАТО. Тим паче в цьому питанні з української сторони також зроблено чимало.

Впродовж 28-30 червня у Мадриді проходив черговий саміт НАТО, одним із центральних питань на якому, звісно, було українське. Вже відомо, що на саміті узгодили  пакет військової допомоги для України. Зброя нам дуже потрібна, і чим її більше, тим краще. Щоб не лише оборонятись, а й звільнити окуповані території. 

На саміті НАТО ухвалили нову Стратегічну концепцію. Тому чекаємо подробиць, щодо нового бачення стосовно України у ній.

Відтепер у всіх питаннях, які стосуються світової безпеки, має бути обов’язково врахована думка та позиція нашої держави. Після перемоги те, у який військовий блок увійде Україна, набуде зовсім нового значення, ніж до повномасштабної війни.

Подивимось правді у вічі: до 24 лютого, попри вісім років війни на сході України, багато держав вважали нас слабкими. Давали нам три доби, три тижні чи місяць і не поспішали з допомогою. 

Зараз ситуація кардинально змінилась. Україна – держава з однією з найсильніших та досвідчених армій світу. ЗСУ кожного дня доводять це. Кожна українська родина платить величезну ціну. І тепер, в яку б організацію чи систему безпеки не увійшла Україна, ми обов’язково зробимо її сильнішою.


29.06.2022 Прощук Едуард 8569
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1511
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

848
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1328
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2549 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3639
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3086 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

605

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

315

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

294

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

917
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5065
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10450 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8911
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7494
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

737
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

933
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1222
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15702
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1259
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1662
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1566
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1790