Косівський лісничий закликає узаконити вирубку хворого смерекового лісу

 

/data/blog/80073/0e821bdeb929d770e806854d2b7910c9.jpg

 

Косівський район перейде на дешеве деревне паливо та уникне екологічної катастрофи в разі продажу селянам сухих та ушкоджених смерек за низькими цінами.



Ініціатором проекту став молодий кутський лісничий Петро Пліхтяк спільно з іншими активістами Громадського комітету Косівщини, до якого входять всі 39 сільських громад району, повідомляє Фіртка з посиланням на gk-press.



За його словами, третину лісу, яким на Косівщині вкрито понад 43 тис. га, займає вибаглива смерека. Через дерево, яке має поверхневе коріння і швидко всихає, значна частина лісу щороку вимирає. Оскільки сухі стовбури, поруйновані короїдами, на високогір'ї ніхто не утилізує, небезпечна мошкара перекидається на добротні смереки та молодняк, розповідає Петро Пліхтяк, наголошуючи, що стан лісового фонду у районі близький до екологічної катастрофи.



Молодий фахівець впевнений, що врятувати Косіщину від екологічного лиха та непідйомних боргів за природний газ - лише впродовж лютого місцеві підприємства використали на опалення понад 6 млн кубометрів газу – може інтенсивна заміна смереки, створення реального механізму вирубки і транспортування з лісу хворих дерев та освоєння їх на території підніжжя. За підрахунками Петра Пліхтяка, з місцевих лісів можна вивезти понад 3,5 млн. кубометрів смереки.



В разі узаконення вирубки хворого смерекового лісу спеціалізовані бригади лісгоспів зможуть за собівартістю валити дерева, а громади, утворюючи так звані "кооперативи", на конях чи трактором спускати колоди вниз, вважає активіст. Сухостій продавати селянам необхідно за прийнятними цінами, зауважує молодий лісничий, додаючи, що в сучасних реаліях лісгоспи повинні відновити дрібний відпуск на пні, який був заборонений у 2000-х роках. Така практика дозволить покласти край хаотичній вирубці лісу, зокрема, врятує здорові дерева, впевнений Петро Пліхтяк.

 

За словами координатора Комітету громад Косівщини Олександра Вуйціка, лісгоспи мають безпосередньо звернутися до обласної ради та Кабінету міністрів з проханням дозволити дрібний продаж лісу. Хворі дерева необхідно розцінювати як відходи і виписувати по 50 гривень за кубометр, вважає активіст, наголошуючи, що таким чином можна задовольнити місцеві потреби дешевими дровами, створити підвалини для нового виробництва та залучити інвесторів.



Олександр Вуйцік підкреслює, що на розташованих недалеко від сіл та лісу переробних підприємствах повинно працювати місцеве населення, а прибуток та податки йти у місцевий бюджет. Як результат, відновлене у Косівському районі виробництво палива у промислових масштабах дозволить підняти економіку, створити нові робочі місця та забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів.



Для реалізації альтернативного проекту, під яким підписалися всі 39 сільських голів району, Комітет громад Косівщини має намір провести круглий стіл за участю працівників СБУ, прокуратури, правоохоронців, лісокористувачів та сільських голів. Передбачається, що після заходу на місцях створять комісії і вже у лісі визначатимуть ділянки, які потрібно очистити від хворих та ушкоджених смерек.



Згідно з даними, три підприємства у Косівському районі мають дозвіл вирубувати, вивозити та утилізувати дерева: Держлісгосп за рік вирубує ліс на площі 16 140 га, Райагроліс - на площі 19 227 га, Національний природний парк "Гуцульщина" експлуатує 7606 га гірської території. За реальними підрахунками Петра Пліхтяка, практична потреба лісокористувачів, або ж господарств, яким дозволено валити ліс та складувати деревину, - 300 тис. кубометрів деревини. Згідно з офіційними даними, місцеві господарства освоюють тільки 25-30 тисяч кубометрів.


Примітно, що місяць опалювального сезону, враховуючи нові тарифи на газ, обходитиметься району у 75 млн гривень. Таким чином, бюджет Косівщини, який у 2014 році становив 370 млн гривень, не покриє витрат на опалення газом. 


24.06.2015 764 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3963
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2155
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2386
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5493
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21241
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3210

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

959

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

993

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1776

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1742
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7457 1
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15630
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9042
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3946
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

891
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

804
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5079
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42521 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

493
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

726
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1660
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1587