Ціна війни для Росії і Путіна зростає, — The New York Times

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

В статті мовиться, що повернення Дональда Трампа до Білого дому загалом погіршило скрутне становище Росії, чого росіяни не очікували.

Трампові передвиборчі обіцянки щодо анти-інтервенційної зовнішньої політики поступилися місцем військовим операціям США проти Ірану та Венесуели, - обох російських партнерів.

Вихваляючись, що він може врегулювати війну в Україні «протягом 24 годин» — і натякаючи, що може зробити це, поступившись вимогам Росії —Трамп з того часу втомився від конфлікту, відволікаючись наслідками військових дій в Перській Затоці.

Без втручання Трампа Росія і далі мусить продовжувати воювати в Україні.

Ціна війни  для Росії зростає: приблизно 1,4 мільйона російських жертв на полі бою, українські безпілотники, які тепер досягають глибоких меж Росії, та економіка, що занепадає.

Однак, підкоривши всю країну потребам своєї катастрофічної війни, Путін розуміє, що її результат визначатиме світову репутацію Росії.

«Наші друзі, сусіди, наші супротивники та вороги пильно стежать за тим, як це розгортається», – нещодавно нагадав міністр закордонних справ Сергій Лавров на зібранні еліти в Москві.

Незважаючи на всі ризики і небезпеку продовження війни, Путін зробив ставку на те, що «переживе» Захід.

В статті також авторка згадує початок вторгнення в Україну, про те, як президент Росії Путін в 2022-му році наказав ввести свої танки в Україну, що спонукало західні країни розірвати зв'язки з Росією та підтримати Київ. Шок від зухвалого захоплення території України Путіним шокував весь світ.

Але невдовзі опоненти Росії зрозуміли, що країна нікуди не просувається в Україні.

Змушений готуватися до тривалої війни, Кремль доручив своїм дипломатам, інтелектуалам та оперативникам заручитися підтримкою в незахідному світі.

Багато країн виявилися сприйнятливими до російських пропозицій, відмовившись робити бінарний вибір між Росією та Заходом.

Росія невдовзі стала чимось дивним: найбільш «санкційною» країною у світі. Але відчуження від Європи компенсувалося дедалі тіснішими відносинами з країнами глобального Півдня.

В статті згадується про ігри Росії в Організації Об'єднаних Націй, де російські дипломати наполегливо працювали над тим, щоб залучити незахідні країни до підтримки своїх позицій, зокрема щодо війни в Україні.

Для цього Росія використовує всі невеликі можливості, які в неї залишилися. Зокрема, головуючи в альянсі БРІКС у 2024 році, Кремль вразив своїх гостей і партнерів сотнями заходів, серед яких були показ мод, спортивний турнір та грандіозний саміт у Казані. Все для того, щоб довести світу і росіянам всередині країни, що вони ніби-то не ізольовані від світу.

Інший приклад. Коли Росія вторглася в Україну, Африканський Національний Конгрес — домінуюча політична сила Південно-Африканської Республіки, — звинуватила західні країни у війні. Результатом стала проросійська позиція, яка мала тенденцію ігнорувати особливу ідентичність та діяльність України.

Інші країни об'єдналися з Росією радше з власних інтересів, ніж з прихильності. Наприклад, у Грузії правляча партія «Грузинська мрія» наслідувала приклад Росії в репресіях проти громадянського суспільства. Напередодні парламентських виборів у жовтні 2024 року «Грузинська мрія» попереджала, що «партія глобальної війни» — її політичні опоненти та їхні західні прихильники — прагнуть втягнути Грузію в конфлікт з Росією, як це сталося в Україні. Мета «Грузинської мрії» була простою: зміцнити власну владу. У процесі вона просувала тези порядку денного Путіна щодо дискредитації демократії західного зразка.

Також в статті згадується Вірменія, яка даремно розраховувала на підтримку Росії під час бойових дій з Азербайджаном в Нагірному Карабасі. Історія Вірменії демонструє те, що глобальний вплив Росії невпинно падає.

Так само Росія не змогла допомогти уникнути повалення влади Башара Асада в колись дружній Сирії. Це була велика поразка для Кремля, який багато років підтримував династію Асадів, але в результаті не зміг захистити свого «клієнта».

Загалом в статті підсумовується, попри всі спроби Росії втриматися в важких для неї умовах, ціна війни стає для неї все більш важкою.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Україна-Польща: Орден Білого Орла, вибори в Польщі, «Волинська різня» і російські спецслужби


Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2482
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1334
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2632
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1725
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1801
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2241

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

473

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

606

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1817

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1200
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29274
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11151 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5155
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23387
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1596
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6113
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2201
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

832
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1154
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2126
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2590