44% українців вважають, що в українському суспільстві сьогодні є єдність. Таку думку підтримують 50% мешканців західних областей.
Такими є дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), пише Фіртка.
З 44% вважають, що йдеться про саме повну єдність — 10%, а решта 34% — скоріше схиляються до думки, що є єдність.
Хоча у всіх регіонах не більше чверті говорять про переважання саме роз’єднаності, але водночас є тренд до зниження оцінки єдності із заходу на схід, додають соціологи.
"Якщо на Заході 50% бачать саме єдність, то далі показник знижується до 36% на Сході (водночас із 8% до 25% зростає частка тих, хто бачить саме роз’єднаність).
При цьому структура пояснень досить близька. Варто окремо звернути увагу на чутливе мовне питання. Так, якщо на заході та в центрі, відповідно, лише 13% і 10% (серед тих, хто бачить певну роз’єднаність) пояснювали це мовним питанням.
На півдні таких — 21% (тобто трохи більше, але насправді це виразна меншість), на сході — 11% (тобто стільки ж, як і на заході чи в центрі). Водночас на сході дещо частіше говорили про регіональні розбіжності (11% проти 2—5% в інших регіонах).
Тобто, важливо підкреслити, що серед основних причин роз’єднаності не фігурують питання мови чи регіональної належності", — йдеться в дослідженні.
У цілому громадян, які не вважають, що панує повна єдність, просили у відкритій формі пояснити свою думку, і вони назвали низку можливих чинників.
Відносно найбільше респондентів пояснювали наявність елементів роз’єднаності в суспільстві: випадками корупції (16%), мовним питанням (14%), браком компетентності у владі, недовірою до дій влади та офіційної інформації від влади (13%), несправедливістю, що різні люди по-різному відчувають війну (11%), браком взаєморозуміння і взаємодопомоги, «кожен сам за себе» (9%), наявність колаборантів і тих, хто чекає на Росію (9%).
Крім того, серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча б у рівній мірі елементи єдності та роз’єднаності, переважна більшість (67—68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було, чверть таких респондентів вважають, що має бути жорстка безкомпромісна критика.
Водночас серед тих, хто бачить переважно роз’єднаність, 49% наполягають на жорсткій безкомпромісній критиці та стільки ж — 49% — що критика, якщо і є, то має залишатися в конструктивних рамках.
Разом з тим, вища довіра до Президента пов’язана з кращими оцінками єдності суспільства. Серед тих, хто не довіряє Президенту, 31—34% вважають, що у суспільстві скоріше є єдність. Водночас серед тих, хто скоріше довіряє Президенту — 47%, серед тих, хто повністю довіряє Президенту — 61%.
"Враховуючи об’єктивні обставини нинішньої ситуації, оцінка суспільної єдності є на досить непоганому для країни рівні. І, вочевидь, є кращою, ніж якщо орієнтуватися на потік негативної інформації в соціальних медіа.
Водночас є тривожні тенденції і нагальним є питання зміцнення віри українців, що ми всі зберігаємо єдність та єдиним фронтом виступаємо проти ворога. Як можна було бачити, досить строкатий комплекс причин зумовлює критичні оцінки громадян, тому простого «рецепту успіху» для зміцнення єдності не існує.
І крім відсутності «простого рішення» це питання не є винятковою сферою влади. Тобто влада дійсно несе відповідальність, проте й несуть відповідальність медіа, громадянське суспільство і прості громадяни.
Ми підкреслюємо, що українці переважно очікують на конструктивний діалог, а не на безкомпромісну «священну війну» проти влади", — зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Довідково: опитування провели 16-22 травня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням).
Опитали 1 067 респондентів, які живуть у всіх регіонах країни, які підконтрольні Уряду України.
