Ігор Юрченко: Навіть були випадки, коли перед матчем, до нас підходили представники команд та просили… багато їм не бити

Продовження інтерв'ю з одним із творців  визначної перемоги прикарпатського футболу в новітній історії українського футболу, що мала місце 25 років тому,  на той момент граючим тренером ФК «Прикарпаття»  -   Ігорем Юрченком.


Першої поразки команда зазнала у  вересні, в сьомому турі, що припав  на  домашній  матч із хмельницьким «Норд-Ам-Поділля»?

Бувають такі матчі, коли ти у всіх компонентах гри  переграєш свого опонента на полі,  але не можеш  його перемогти,  не забивши свої  обов'язкові м'ячі. Саме такий випадок припав на матч із командою із Хмельницька.   Мабуть, однин  із кращих своїх матчів  провів того дня їх воротар Ігор Шуховцев, який  творив  просто дива у воротах. 

«Завдяки» йому ми не змогли навіть здобути нічиєї, пропустивши у другому таймі дві контратаки від гостей та не забивши пенальті,  за три хвилини до завершення матчу, при рахунку  - 1:2.  Ця поразка стала для «Прикарпаття» тоді єдиною у тому сезоні в домашніх матчах. (примітка -  в сезоні 1993/1994рр.   команда в домашніх матчах втратила лише  3  очки, перевершивши  командні  рекорди 1972, 1987 та 1991 років, коли втрачених очок було - 5).

У тому сезоні,  саме на вересень місяць припав певний спад у нашій  грі. Нам вкрай важко вдались виїзні матчі  в Олександрії та  Полтаві. Там ми зазнали мінімальних поразок.

Але головне завдання на перше коло, яке було поставлене керівництвом, на зимову перерву посідати місце  не нижче другого місця, було виконано?

Саме так. Завдяки перемогам у шести поспіль матчам, ми після першого кола посідали другу сходинку у турнірній таблиці, поступаючись лідеру, черкаському «Дніпру» одним заліковим пунктом.

Вважаю, що зимову перерву нам вдалось використати продуктивно як в плані належної  підготовки команди, так і поповнення складу новими гравцями. В команду були запрошенні В. Ковалюк та А. Редушко, Д. Мазур та П. Іричук та ряд молодих вихованців місцевого футболу.

В другому колі, саме це, мабуть, стало запорукою успіху по завершенню сезону?

На той час, нам вдалось досягти унікального досягнення, що на той час став національним футбольним рекордом. «Прикарпаття»  протягом 16 матчів поспіль здобувала перемоги.  На початку другого кола,  коли ми вперше посіли першу сходинку, жодній команді в наступному  не судилось нас змістити з неї.

Крім 16 перемог поспіль, команда спромоглась досягти ще ряду унікальних рекордів?

Це питання, мабуть до футбольних статистів. Але точно пам'ятаю, що в тому сезоні,  ми у всіх домашніх матчах забивали своїм суперникам. У команди була найкраща результативність серед  усіх команд першої ліги та різниця забитих та пропущених м'ячів. одинадцять гравців команди відзначались забитими м'ячами, з них четверо – С. Турянський, М. Юрченко, Р. Григорчук та П. Іричук забили десять та більше м'ячів.

 А що було найважче у тому сезоні?

Мабуть, це переїзди між містами. Тоді всі команди грали так званні спарені тури. Два матчі дома два на виїзді.  Їздили автобусом по далеко не кращих дорогах. Бувало таке, що дорога забирала майже добу.

 А суддівство, яке постійно критикують у нашому футболі, не заважало на той час?

Навіть не можу пригадати. Бували помилки, але щоб вони вплинули на остаточний результат, то мабуть ні.  Не буду голослівним, але на той час гра нашої команди  не давала жодного приводу, щоб будь-який арбітр наважився на якісь погані вчинки, типу «загнати»  чи «вбити», як це інколи буває у нашому футболі.

Були випадки, коли перед матчем, до нас підходили представники команд та просили… багато їм не бити (із посмішкою).

«Прикарпаття» тоді було справжнім лідером першої ліги, яке не тільки боялись, у спортивному розумінні, але й поважали, як команду. 

Траплялись й прикрі моменти. Так,  приїхали ми в Очаків, на матч із «Артанією». А там футбольне  поле, просто  перерите. Ми просимо перенести матч на інший стадіон, а нам відповідають, що лише таке є поле, інших не має. Мусите грати. Ми виходимо та перемагаємо «Артанію» - 4:0.

На той момент, що собою представляв футбольний клуб «Прикарпаття»?

Вважаю, що керівництво клубу тоді було на правильному шляху. В команді робились правильні кроки, які дозволяли їй розвиватись та рухатись вперед. У «Прикарпаття» була своя  тренувальна  база, був свій автобус, клубний офіс в центральній частині міста,  і найголовніше свій вболівальник, який із задоволенням ходив на наші матчі. У нас на той час була найбільша відвідуваність. Це я рахую є вагомим показником.

Думаю, у фінансовому плані «Прикарпаття» на той час було міцним середняком українського футболу. На той час у команди були спонсори та партнери, які суттєво допомагали досягати поставлених завдань та цілей. Слід також відзначити, що керівництву команди вдавались  проводити вдалі трансфери гравців.

Ігорю Миколайовичу, на Вашу думку, коли  можливе повторення успіху сезону 1993/1994 рр. команди Івано-Франківська, коли команда  знову зможе досягти визначного успіху у першій лізі та здобути право  виступати у найвищому дивізіоні українського футболу?

Я ж не  Вольф Мессінг (із посмішкою). На це питання думаю ніхто не може дати відповіді. Однозначно, є позитив, що повернувся професіональний футбол до міста.   

Постає інше питання, що робиться для того щоб йти далі? Наскільки відомо, наразі команда, за три роки свого існування, так і не має елементарного. Ні клубного автобуса, ні відповідної клубної бази, ні належних умов для проведення тренувань. Як відомо,  за три роки існування команди, безпосередньо  керівництвом команди  так і не було залучено бодай жодного спонсора, який би реально допомагав у розвитку та становленні  команди.   Постійна надія на те, що хтось дасть  бюджетні кошти – це шлях в нікуди. Як це не прикро,  але сумні реалії сучасного футболу.

До того ж, у нас існує велика проблема із підготовкою юних  футболістів. Рахую та система підготовки, яка діє останніми десятиліттями,  себе повністю дискредитувала.

Завжди, в  різні  роки до численних  юнацькі та молодіжні збірні (Української РСР, СРСР та України) із нашого краю потрапляли вихованці місцевого футболу.  Коли востаннє  хтось  потрапляв  до тих команд із нашого краю? Думаю, що останні десять років, точно ніхто не потрапляв.

Рахую це є вагомим показником, як і те, що  після завершення навчання у футбольній школі, скільки її вихованців реально продовжать кар'єру футболіста у професіональному клубі.  Наразі цього не тільки в місті, але й в області не має, в порівняні з іншими містами та областями, в тому числі західного регіону.

Талановиті  діти, які зможуть в наступному  зможуть стати  вправними футболістами, завжди були в нашому краї, так і в Україні. Доказом цьому сміливо може слугувати перемога юнацької збірної команди України на чемпіонаті Світу, що не давно завершився у Польщі.


15.07.2019 5101
Коментарі ()

30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1084
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2800
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

976
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1036
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1040 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3103 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

898

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

774

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

370

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1087
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

147
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2340
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1146
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

449
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15068
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7381
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

815
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

377
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

288
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

377
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

657
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1111