Ігор Цепенда: Приємно, що серед призерів багатьох визначних змагань були студенти ПНУ

 

 

 

Щодня працівники освіти реалізовують одне з найважливіших завдань людини – вчать суспільство визначати для себе ті цінності, які допомагали б нам у житті бути стійкими до труднощів та впевнено досягати своєї мети. Освітяни не лише дбають про якісну і результативну освіту, а також прагнуть всебічно розвивати здібності своїх учнів чи студентів. Про цінність освіти, діяльність одного з кращих університетів Прикарпаття та про роль фізичного виховання як необхідного чинника для здорового життя розповідає ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Євгенович Цепенда.

 

-    Ігоре Євгеновичу, вже понад рік  Ви очолюєте університет. Очевидно, сьогодні Ви можете розповісти, яким бачите його через 5 років Вашого керівництва? Чи є конкретна стратегія?

-    Звичайно, стратегія була накреслена і раніше, і ті напрямки, які зараз розвиваються вони є продовженням розпочатої справи. Сьогодні усі основні акценти потрібно робити для зміцнення університету, а це уже питання якісного підходу щодо навчального процесу. Важливо пам’ятати одне з перших завдань університету –  дати знання тим студентам, які обрали наш навчальний заклад з-поміж інших. Ми звертаємо увагу не тільки на знання теоретичного характеру, а й на ті, які будуть мати прикладне значення. Професорсько-викладацький склад університету дбає про те, щоб майбутні роботодавці наших випускників бачили, що у них працюють фахівці відмінного рівня і які можуть реалізовувати їхні завдання. А що може бути  важливіше, коли випускники конкурентоздатні на ринку праці?! Ще один аспект нашої стратегії – це роль університету в регіоні. У своїй роботі ми не можемо зосереджуватися лише на навчанні та наукових інтересах. Будь-який університет – осередок суспільного значення, розвитку культури, і при ефективній роботі одразу помітним є вплив на соціально-економічний розвиток регіону. І тому багато проектів, які сьогодні реалізовує університет, в першу чергу, пов’язані з процесом росту  області.

-   І, безперечно, наука посідає також значне місце у вашій стратегії…

-    Так,  важливим чинником, звісно, є наука, адже без неї не може бути університету. Варто зазначити, що немала частина випускників продовжує займатися науковою діяльністю та залишається працювати в університеті. І, крім того, щоб бути конкурентоспроможним в освітньому просторі не тільки України, але й за кордоном, необхідно мати певний науковий рівень. Минулого року за ініціативи голови ОДА Михайла Вишиванюка, була розпочата надзвичайно важлива програма, коли кожен з університетів запропонував, як ввести свої наукові досягнення в практичну площину для розвитку краю. Для цього було підписано угоду з районними державними адміністраціями, запропоновано декілька проектів.  Такі кроки якраз вирізняють університет з поміж інших у будь-якій країні Європи. Не потрібно забувати, що людина повинна працювати на регіон, де проживає, працювати для себе та інших. Переконаний, що ці важливі складові є основою розвитку університету на найближчий час.

-    За різними ознаками ПНУ можна вважати класичним університетом європейського типу з вдало сформованим професорсько-викладацьким складом. Чи тернистий був шлях, Ігоре Євгеновичу?

-    Сьогодні ми можемо з впевненістю говорити, що маємо декілька конкурентоспроможних напрямів на рівні європейської світової науки. До цього переліку належить: біохімія, біотехнологія (цей напрям очолює професор Володимир Лущак, який входить в сотню найкращих науковців України та посідає 54 місце). Приємно також читати публікації наших науковців у європейських журналах, адже це дає їм змогу входити в європейську рейтингову систему Scopus і показувати свої напрацювання закордонним колегам. Відрадно зазначити, що сьогодні наші вчені працівники за згаданою рейтинговою системою займають 12 місце серед ВНЗ України, а це  досить високий результат. Хоча знову ж таки в значній мірі цей показник зростає завдяки біологам, біохімікам, хімікам, фізикам, математикам. На цій нелегкій дослідницькій ниві багато завдячуємо молодим науковцям. Відрадно, що в 50 найкращих молодих науковців України входять також викладачі нашого університету, займаючи 9 і 33 місце. Це свідчить про те, все залежить від того, чи є добре наукове ядро. Власне, перед університетом і стоїть одне з головних завдань — подальший розвиток наукових шкіл. Думаю, що ми працюємо у правильному напрямку.

-    Віримо, що скоро Україна стане однією з країн ЄС. Як Ви можете оцінити співпрацю з європейськими вузами?

-    Однозначно, ми не можемо розвиватися самостійно, бути зачиненими для усіх і думати, що світ крутиться тільки навколо нас. Чим більше контактів з університетами  України та Європи, тим краще для нас. На основі нашої співпраці ми можемо переконатися у своїх силах, і визначити місце серед інших навчальних закладів. Ми не шукаємо собі партнерів, які є слабші від нас. Наше кредо: «Мати стимул до сильніших партнерів, які були б взірцем для нас, з якими ми могли б піднятися на значно вищий рівень та реалізувати задумані проекти».

-    Який чинник відіграє найбільшу роль при виборі університетів-партнерів?

-    Сьогодні концентруємо свою увагу, в першу чергу, на університетах Центральної Європи, тому що вони нам близькі як ментальністю, так і логістисно. Ми звертаємо увагу на те, які перешкоди траплялись провідним ВНЗ, вчимось і аналізуємо. Також нас об’єднує тема наукових контекстів і проблематика досліджень. Так серед  стратегічних партнерів університету можна вирізнити польські університети – Варшавський університет, Ягеллонський університет, з чеських це – Карловий університет. Зазначу, що це університети, які входять в 300 найкращих університетів світу. І партнерство з цими університетами надає нам можливість виходити на зовсім інший науковий рівень у різних галузях.

-   Зрозуміло, що університет повинен пропагувати здоровий спосіб життя. Як саме Ваш навчальний заклад  долучається до спортивної діяльності області та України?

-    Це не дивно, коли така науково-освітня інституція, як Прикарпатський національний університет популяризує спорт, адже в нас є факультет фізичного виховання та спорту. Ми засвідчуємо те, що наші викладачі володіють спеціальним якісним освітнім підходом, і залучають до фізичного виховання усіх студентів. Ми зобов’язані показувати і підтримувати здоровий спосіб життя. Окрім наукової діяльності, важливо показувати свої навики та вміння не лише на наукових олімпіадах, а й на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

-    Ігоре Євгеновичу, на вашу думку, наскільки результативними є спортивні проекти в Прикарпатському університеті?

-    Безумовно, результат є, і це доводять результати різних змагань. В університеті функціонують групи вищої спортивної майстерності, що дає змогу вдосконалюватись студентам. Щиро радію за наших атлетів, які цього року показали усі свої вміння і вибороли дві срібні нагороди на XXVII Всесвітній Універсіаді в Казані – Марта Бойчук з кульової стрільби і Олена Сайко з боротьби самбо. Приємно, що серед призерів цих визначних змагань були студенти з Прикарпаття , які представляли честь нашого університету. На жаль, не завжди є можливість запрошувати на заняття відомих спортсменів, та університет має у своєму складі немало майстрів спорту України та майстрів спорту міжнародного класу, які завжди раді допомогти колегам.

-    У Вашому університеті культивують чимало видів спорту, які з них можна вважати пріоритетними?

-    Переконаний, що пріоритетним мають бути усі види спорту, які належать до  олімпійських: волейбол, баскетбол, теніс, футбол, вільна боротьба, стрільба та інші. Визначним тут є те, щоб студенти із задоволенням займались обраним видом. Ми прагнемо, щоб фізичне виховання залишалось актуальним для студентів Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника незалежно від спеціальності, яку вони обрали – фізики чи філологи.

-    Ігоре Євгеновичу, на локальному рівні чи співпрацюєте Ви з івано-франківськими спортивними освітянськими закладами?

-    Так, зараз ми інтенсивно працюємо з обласним відділенням Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.  Протягом останніх двох місяців спільно з керівником Михайлом Стефанківим ми проаналізували та вивчили реальне становище фізичного виховання у освітянських закладах, і у нашому вузі, зокрема. Необхідно знати такі дані і, адже таким чином можна вибудувати свою стратегію і діяти у правильному напрямку для вищих здобутків та досягнень.

-    Нещодавно відбулась реорганізація обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України. Наскільки змінилась ситуація з часу, відколи ця установа носила назву Івано-Франківського управління?

-    Безумовно, відбулися значні зміни. Враховуючи те, що студенти ПНУ ім.В.Стефаника мають неабиякі досягнення у спорті, спільно з обласним відділенням ми плануємо зініціювати певні заходи для більшого залучення студентів та зробити конкретний поступ у розвитку спорту на Прикарпатті. На сьогодні вже опрацьовані конкретні проекти, і, думаю, спільними зусиллями ми створимо якісний підхід до фізичного виховання. Нові форми праці, орієнтація на результат та серйозна співпраця вдосконалить як науково-дослідницьку, так і спортивну систему області. 

-    Як вже було згадано,  результати цьогорічної Універсіади в Казані є втішними для Прикарпатського університету, але багато інших призерів є вихованцями івано-франківських спортивних шкіл і в той час представляли честь іншої області. Чи думали Ви про заохочення при вступі, щоб нашу область щороку не покидали успішні та потенційні спортсмени?

-    Заохочення – це не зовсім те, що відіграє при вступі визначну роль. Останніми роками усю ситуацію змінюють результати зовнішнього незалежного оцінювання. Кожен сам вибирає, де хоче здобувати вищу освіту Абітурієнти, вже не зважаючи на свої здобутки у спорті, керуються своїми принципами, прагнуть опанувати певну спеціальність, і окрім цього, продовжувати займатися спортом. Фізичне виховання для вступників, на жаль, не є ключовим при виборі навчального закладу та професії свого життя.

-    Прикарпатський національний університет помітно лідирує по виступах студентів серед інших вузів на змаганнях. На вашу думку, що призводить до того, що у вищих навчальних закладах не розвивають спорт? І як можна змінити цю ситуацію?

-    Зовсім не дивно, що наші студенти поповнюють скарбницю Прикарпаття. У нашому університеті працюють викладачі-тренери з багаторічним досвідом і які плекають майбутніх чемпіонів України. Стосовно інших вузів, то кожен керівник самостійно визначає «політику» свого навчального закладу та встановлює конкретні пріоритети. Ми, в свою чергу, значну увагу приділяємо фізичному вихованню, адже спорт, позаяк, це наше життя. Саме фізичні вправи роблять молодь здоровою, а нам потрібні якраз міцні та стійкі до труднощів особистості.

-    Скажіть, будь ласка, чи є у Вас певні пропозиції щодо покращення становища фізичного виховання і кращому розвитку спорту в Україні завдяки навчальними закладам?

-    Фізичне виховання не повинне бути примусове і лише на спеціальних факультетах. Викладачі фізичного виховання повинні намагатись зробити все, щоб «привити» студентам любов до занять. Спільно з студентським самоврядуванням ми визначаємо напрямок роботи з спортивної підготовки, проводимо відповідні опитування, якщо є ініціатива від самих студентів – це вже успіх. Щоб вносити які-небудь пропозиції, перш за все, необхідно вивчити ситуацію конкретного навчального закладу. Безумовно, вдалим кроком було б те, якби кожен студент обирав для себе той вид спорту чи секцію, де хотів би займатись. Це, думаю, збільшило б кількість присутніх на заняттях з фізичної культури. Також ми пропонуємо дещо скорегувати графік занять і проводити фізичні навантаження у другій половині дня. Таке рішення, напевно, сподобалось би студентам, адже це відволікатиме їх від повсякденної метушні, урізноманітнить їхнє дозвілля, а потім допоможе сконцентруватись на навчанні. Насичений інформаційний потік, культурне середовище та не завжди позитивне оточення вимагають від нас активної життєвої позиції та занять фізичними вправами.

-   Ігоре Євгеновичу, ми гордимося тим, що у нашому регіоні функціонує навчальний заклад такого рівня.

-   Перед нами, як освітянами, нелегке завдання – запалити іскорку до пізнання, долучати студентів до саморозвитку, стати для них другом і порадником. Ми сумлінно виконуємо свої професійні обов’язки і спільними зусиллями творимо майбутнє нашого регіону.

-    Напередодні Дня працівника освіти прийміть щиру вдячність за відданість своїй справі, невтомний творчий і науковий пошук. Щиросердно бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного щастя та благополуччя, визначних успіхів і невичерпної наснаги!

-   Щиро дякую за теплі слова. 


02.10.2013 1163 1
Коментарі (1)

Chuvak 2013.11.05, 17:46
де нашa зарплатa?
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1125
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1511
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1471
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

4412 33
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1791 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1119

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

346

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

466

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

580

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

854
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

9824
02.04.2024

Одним з перших засіяли ярими культурами поля на Городенківщині, Коломийщині та Снятинщині.  

571
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

649
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7296
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

598
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

862
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

1444
08.04.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18968
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

514
02.04.2024

Українці розповіли, чи підтримують у другому читанні ухвалення Верховною Радою оновленого законопроєкту про мобілізацію.  

681
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

655
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

853