Ігор Цепенда: Приємно, що серед призерів багатьох визначних змагань були студенти ПНУ

 

 

 

Щодня працівники освіти реалізовують одне з найважливіших завдань людини – вчать суспільство визначати для себе ті цінності, які допомагали б нам у житті бути стійкими до труднощів та впевнено досягати своєї мети. Освітяни не лише дбають про якісну і результативну освіту, а також прагнуть всебічно розвивати здібності своїх учнів чи студентів. Про цінність освіти, діяльність одного з кращих університетів Прикарпаття та про роль фізичного виховання як необхідного чинника для здорового життя розповідає ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Євгенович Цепенда.

 

-    Ігоре Євгеновичу, вже понад рік  Ви очолюєте університет. Очевидно, сьогодні Ви можете розповісти, яким бачите його через 5 років Вашого керівництва? Чи є конкретна стратегія?

-    Звичайно, стратегія була накреслена і раніше, і ті напрямки, які зараз розвиваються вони є продовженням розпочатої справи. Сьогодні усі основні акценти потрібно робити для зміцнення університету, а це уже питання якісного підходу щодо навчального процесу. Важливо пам’ятати одне з перших завдань університету –  дати знання тим студентам, які обрали наш навчальний заклад з-поміж інших. Ми звертаємо увагу не тільки на знання теоретичного характеру, а й на ті, які будуть мати прикладне значення. Професорсько-викладацький склад університету дбає про те, щоб майбутні роботодавці наших випускників бачили, що у них працюють фахівці відмінного рівня і які можуть реалізовувати їхні завдання. А що може бути  важливіше, коли випускники конкурентоздатні на ринку праці?! Ще один аспект нашої стратегії – це роль університету в регіоні. У своїй роботі ми не можемо зосереджуватися лише на навчанні та наукових інтересах. Будь-який університет – осередок суспільного значення, розвитку культури, і при ефективній роботі одразу помітним є вплив на соціально-економічний розвиток регіону. І тому багато проектів, які сьогодні реалізовує університет, в першу чергу, пов’язані з процесом росту  області.

-   І, безперечно, наука посідає також значне місце у вашій стратегії…

-    Так,  важливим чинником, звісно, є наука, адже без неї не може бути університету. Варто зазначити, що немала частина випускників продовжує займатися науковою діяльністю та залишається працювати в університеті. І, крім того, щоб бути конкурентоспроможним в освітньому просторі не тільки України, але й за кордоном, необхідно мати певний науковий рівень. Минулого року за ініціативи голови ОДА Михайла Вишиванюка, була розпочата надзвичайно важлива програма, коли кожен з університетів запропонував, як ввести свої наукові досягнення в практичну площину для розвитку краю. Для цього було підписано угоду з районними державними адміністраціями, запропоновано декілька проектів.  Такі кроки якраз вирізняють університет з поміж інших у будь-якій країні Європи. Не потрібно забувати, що людина повинна працювати на регіон, де проживає, працювати для себе та інших. Переконаний, що ці важливі складові є основою розвитку університету на найближчий час.

-    За різними ознаками ПНУ можна вважати класичним університетом європейського типу з вдало сформованим професорсько-викладацьким складом. Чи тернистий був шлях, Ігоре Євгеновичу?

-    Сьогодні ми можемо з впевненістю говорити, що маємо декілька конкурентоспроможних напрямів на рівні європейської світової науки. До цього переліку належить: біохімія, біотехнологія (цей напрям очолює професор Володимир Лущак, який входить в сотню найкращих науковців України та посідає 54 місце). Приємно також читати публікації наших науковців у європейських журналах, адже це дає їм змогу входити в європейську рейтингову систему Scopus і показувати свої напрацювання закордонним колегам. Відрадно зазначити, що сьогодні наші вчені працівники за згаданою рейтинговою системою займають 12 місце серед ВНЗ України, а це  досить високий результат. Хоча знову ж таки в значній мірі цей показник зростає завдяки біологам, біохімікам, хімікам, фізикам, математикам. На цій нелегкій дослідницькій ниві багато завдячуємо молодим науковцям. Відрадно, що в 50 найкращих молодих науковців України входять також викладачі нашого університету, займаючи 9 і 33 місце. Це свідчить про те, все залежить від того, чи є добре наукове ядро. Власне, перед університетом і стоїть одне з головних завдань — подальший розвиток наукових шкіл. Думаю, що ми працюємо у правильному напрямку.

-    Віримо, що скоро Україна стане однією з країн ЄС. Як Ви можете оцінити співпрацю з європейськими вузами?

-    Однозначно, ми не можемо розвиватися самостійно, бути зачиненими для усіх і думати, що світ крутиться тільки навколо нас. Чим більше контактів з університетами  України та Європи, тим краще для нас. На основі нашої співпраці ми можемо переконатися у своїх силах, і визначити місце серед інших навчальних закладів. Ми не шукаємо собі партнерів, які є слабші від нас. Наше кредо: «Мати стимул до сильніших партнерів, які були б взірцем для нас, з якими ми могли б піднятися на значно вищий рівень та реалізувати задумані проекти».

-    Який чинник відіграє найбільшу роль при виборі університетів-партнерів?

-    Сьогодні концентруємо свою увагу, в першу чергу, на університетах Центральної Європи, тому що вони нам близькі як ментальністю, так і логістисно. Ми звертаємо увагу на те, які перешкоди траплялись провідним ВНЗ, вчимось і аналізуємо. Також нас об’єднує тема наукових контекстів і проблематика досліджень. Так серед  стратегічних партнерів університету можна вирізнити польські університети – Варшавський університет, Ягеллонський університет, з чеських це – Карловий університет. Зазначу, що це університети, які входять в 300 найкращих університетів світу. І партнерство з цими університетами надає нам можливість виходити на зовсім інший науковий рівень у різних галузях.

-   Зрозуміло, що університет повинен пропагувати здоровий спосіб життя. Як саме Ваш навчальний заклад  долучається до спортивної діяльності області та України?

-    Це не дивно, коли така науково-освітня інституція, як Прикарпатський національний університет популяризує спорт, адже в нас є факультет фізичного виховання та спорту. Ми засвідчуємо те, що наші викладачі володіють спеціальним якісним освітнім підходом, і залучають до фізичного виховання усіх студентів. Ми зобов’язані показувати і підтримувати здоровий спосіб життя. Окрім наукової діяльності, важливо показувати свої навики та вміння не лише на наукових олімпіадах, а й на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

-    Ігоре Євгеновичу, на вашу думку, наскільки результативними є спортивні проекти в Прикарпатському університеті?

-    Безумовно, результат є, і це доводять результати різних змагань. В університеті функціонують групи вищої спортивної майстерності, що дає змогу вдосконалюватись студентам. Щиро радію за наших атлетів, які цього року показали усі свої вміння і вибороли дві срібні нагороди на XXVII Всесвітній Універсіаді в Казані – Марта Бойчук з кульової стрільби і Олена Сайко з боротьби самбо. Приємно, що серед призерів цих визначних змагань були студенти з Прикарпаття , які представляли честь нашого університету. На жаль, не завжди є можливість запрошувати на заняття відомих спортсменів, та університет має у своєму складі немало майстрів спорту України та майстрів спорту міжнародного класу, які завжди раді допомогти колегам.

-    У Вашому університеті культивують чимало видів спорту, які з них можна вважати пріоритетними?

-    Переконаний, що пріоритетним мають бути усі види спорту, які належать до  олімпійських: волейбол, баскетбол, теніс, футбол, вільна боротьба, стрільба та інші. Визначним тут є те, щоб студенти із задоволенням займались обраним видом. Ми прагнемо, щоб фізичне виховання залишалось актуальним для студентів Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника незалежно від спеціальності, яку вони обрали – фізики чи філологи.

-    Ігоре Євгеновичу, на локальному рівні чи співпрацюєте Ви з івано-франківськими спортивними освітянськими закладами?

-    Так, зараз ми інтенсивно працюємо з обласним відділенням Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.  Протягом останніх двох місяців спільно з керівником Михайлом Стефанківим ми проаналізували та вивчили реальне становище фізичного виховання у освітянських закладах, і у нашому вузі, зокрема. Необхідно знати такі дані і, адже таким чином можна вибудувати свою стратегію і діяти у правильному напрямку для вищих здобутків та досягнень.

-    Нещодавно відбулась реорганізація обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України. Наскільки змінилась ситуація з часу, відколи ця установа носила назву Івано-Франківського управління?

-    Безумовно, відбулися значні зміни. Враховуючи те, що студенти ПНУ ім.В.Стефаника мають неабиякі досягнення у спорті, спільно з обласним відділенням ми плануємо зініціювати певні заходи для більшого залучення студентів та зробити конкретний поступ у розвитку спорту на Прикарпатті. На сьогодні вже опрацьовані конкретні проекти, і, думаю, спільними зусиллями ми створимо якісний підхід до фізичного виховання. Нові форми праці, орієнтація на результат та серйозна співпраця вдосконалить як науково-дослідницьку, так і спортивну систему області. 

-    Як вже було згадано,  результати цьогорічної Універсіади в Казані є втішними для Прикарпатського університету, але багато інших призерів є вихованцями івано-франківських спортивних шкіл і в той час представляли честь іншої області. Чи думали Ви про заохочення при вступі, щоб нашу область щороку не покидали успішні та потенційні спортсмени?

-    Заохочення – це не зовсім те, що відіграє при вступі визначну роль. Останніми роками усю ситуацію змінюють результати зовнішнього незалежного оцінювання. Кожен сам вибирає, де хоче здобувати вищу освіту Абітурієнти, вже не зважаючи на свої здобутки у спорті, керуються своїми принципами, прагнуть опанувати певну спеціальність, і окрім цього, продовжувати займатися спортом. Фізичне виховання для вступників, на жаль, не є ключовим при виборі навчального закладу та професії свого життя.

-    Прикарпатський національний університет помітно лідирує по виступах студентів серед інших вузів на змаганнях. На вашу думку, що призводить до того, що у вищих навчальних закладах не розвивають спорт? І як можна змінити цю ситуацію?

-    Зовсім не дивно, що наші студенти поповнюють скарбницю Прикарпаття. У нашому університеті працюють викладачі-тренери з багаторічним досвідом і які плекають майбутніх чемпіонів України. Стосовно інших вузів, то кожен керівник самостійно визначає «політику» свого навчального закладу та встановлює конкретні пріоритети. Ми, в свою чергу, значну увагу приділяємо фізичному вихованню, адже спорт, позаяк, це наше життя. Саме фізичні вправи роблять молодь здоровою, а нам потрібні якраз міцні та стійкі до труднощів особистості.

-    Скажіть, будь ласка, чи є у Вас певні пропозиції щодо покращення становища фізичного виховання і кращому розвитку спорту в Україні завдяки навчальними закладам?

-    Фізичне виховання не повинне бути примусове і лише на спеціальних факультетах. Викладачі фізичного виховання повинні намагатись зробити все, щоб «привити» студентам любов до занять. Спільно з студентським самоврядуванням ми визначаємо напрямок роботи з спортивної підготовки, проводимо відповідні опитування, якщо є ініціатива від самих студентів – це вже успіх. Щоб вносити які-небудь пропозиції, перш за все, необхідно вивчити ситуацію конкретного навчального закладу. Безумовно, вдалим кроком було б те, якби кожен студент обирав для себе той вид спорту чи секцію, де хотів би займатись. Це, думаю, збільшило б кількість присутніх на заняттях з фізичної культури. Також ми пропонуємо дещо скорегувати графік занять і проводити фізичні навантаження у другій половині дня. Таке рішення, напевно, сподобалось би студентам, адже це відволікатиме їх від повсякденної метушні, урізноманітнить їхнє дозвілля, а потім допоможе сконцентруватись на навчанні. Насичений інформаційний потік, культурне середовище та не завжди позитивне оточення вимагають від нас активної життєвої позиції та занять фізичними вправами.

-   Ігоре Євгеновичу, ми гордимося тим, що у нашому регіоні функціонує навчальний заклад такого рівня.

-   Перед нами, як освітянами, нелегке завдання – запалити іскорку до пізнання, долучати студентів до саморозвитку, стати для них другом і порадником. Ми сумлінно виконуємо свої професійні обов’язки і спільними зусиллями творимо майбутнє нашого регіону.

-    Напередодні Дня працівника освіти прийміть щиру вдячність за відданість своїй справі, невтомний творчий і науковий пошук. Щиросердно бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного щастя та благополуччя, визначних успіхів і невичерпної наснаги!

-   Щиро дякую за теплі слова. 


02.10.2013 1402 1
Коментарі (1)

Chuvak 2013.11.05, 17:46
де нашa зарплатa?
30.04.2025
Олег Головенський

Загалом, декларації «обраних народом» виглядають доволі скромними. Нічого особливого. Але дещо цікаве є. Як і сам аналіз та «рейтинги» здобутків чиновників.

1453
28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

719
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

923
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

2002
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3505
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2403 5

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

747

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

652

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

628

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

647
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10287
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

1133
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

5201
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

943
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2743
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

1135
29.04.2025

Усі кошти, зібрані з продажу квитків, будуть передані на підтримку Збройних сил України. Кожен квиток — це не просто внесок у незабутні емоції вечора, а реальна допомога нашим захисникам.  

336
27.04.2025

Президент Володимир Зеленський вважає, що найближчими днями можуть відбутися вагомі зустрічі, які наблизять припинення вогню для України.  

655
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

567
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

616
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

971 2