Ігор Цепенда: Приємно, що серед призерів багатьох визначних змагань були студенти ПНУ

 

 

 

Щодня працівники освіти реалізовують одне з найважливіших завдань людини – вчать суспільство визначати для себе ті цінності, які допомагали б нам у житті бути стійкими до труднощів та впевнено досягати своєї мети. Освітяни не лише дбають про якісну і результативну освіту, а також прагнуть всебічно розвивати здібності своїх учнів чи студентів. Про цінність освіти, діяльність одного з кращих університетів Прикарпаття та про роль фізичного виховання як необхідного чинника для здорового життя розповідає ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Євгенович Цепенда.

 

-    Ігоре Євгеновичу, вже понад рік  Ви очолюєте університет. Очевидно, сьогодні Ви можете розповісти, яким бачите його через 5 років Вашого керівництва? Чи є конкретна стратегія?

-    Звичайно, стратегія була накреслена і раніше, і ті напрямки, які зараз розвиваються вони є продовженням розпочатої справи. Сьогодні усі основні акценти потрібно робити для зміцнення університету, а це уже питання якісного підходу щодо навчального процесу. Важливо пам’ятати одне з перших завдань університету –  дати знання тим студентам, які обрали наш навчальний заклад з-поміж інших. Ми звертаємо увагу не тільки на знання теоретичного характеру, а й на ті, які будуть мати прикладне значення. Професорсько-викладацький склад університету дбає про те, щоб майбутні роботодавці наших випускників бачили, що у них працюють фахівці відмінного рівня і які можуть реалізовувати їхні завдання. А що може бути  важливіше, коли випускники конкурентоздатні на ринку праці?! Ще один аспект нашої стратегії – це роль університету в регіоні. У своїй роботі ми не можемо зосереджуватися лише на навчанні та наукових інтересах. Будь-який університет – осередок суспільного значення, розвитку культури, і при ефективній роботі одразу помітним є вплив на соціально-економічний розвиток регіону. І тому багато проектів, які сьогодні реалізовує університет, в першу чергу, пов’язані з процесом росту  області.

-   І, безперечно, наука посідає також значне місце у вашій стратегії…

-    Так,  важливим чинником, звісно, є наука, адже без неї не може бути університету. Варто зазначити, що немала частина випускників продовжує займатися науковою діяльністю та залишається працювати в університеті. І, крім того, щоб бути конкурентоспроможним в освітньому просторі не тільки України, але й за кордоном, необхідно мати певний науковий рівень. Минулого року за ініціативи голови ОДА Михайла Вишиванюка, була розпочата надзвичайно важлива програма, коли кожен з університетів запропонував, як ввести свої наукові досягнення в практичну площину для розвитку краю. Для цього було підписано угоду з районними державними адміністраціями, запропоновано декілька проектів.  Такі кроки якраз вирізняють університет з поміж інших у будь-якій країні Європи. Не потрібно забувати, що людина повинна працювати на регіон, де проживає, працювати для себе та інших. Переконаний, що ці важливі складові є основою розвитку університету на найближчий час.

-    За різними ознаками ПНУ можна вважати класичним університетом європейського типу з вдало сформованим професорсько-викладацьким складом. Чи тернистий був шлях, Ігоре Євгеновичу?

-    Сьогодні ми можемо з впевненістю говорити, що маємо декілька конкурентоспроможних напрямів на рівні європейської світової науки. До цього переліку належить: біохімія, біотехнологія (цей напрям очолює професор Володимир Лущак, який входить в сотню найкращих науковців України та посідає 54 місце). Приємно також читати публікації наших науковців у європейських журналах, адже це дає їм змогу входити в європейську рейтингову систему Scopus і показувати свої напрацювання закордонним колегам. Відрадно зазначити, що сьогодні наші вчені працівники за згаданою рейтинговою системою займають 12 місце серед ВНЗ України, а це  досить високий результат. Хоча знову ж таки в значній мірі цей показник зростає завдяки біологам, біохімікам, хімікам, фізикам, математикам. На цій нелегкій дослідницькій ниві багато завдячуємо молодим науковцям. Відрадно, що в 50 найкращих молодих науковців України входять також викладачі нашого університету, займаючи 9 і 33 місце. Це свідчить про те, все залежить від того, чи є добре наукове ядро. Власне, перед університетом і стоїть одне з головних завдань — подальший розвиток наукових шкіл. Думаю, що ми працюємо у правильному напрямку.

-    Віримо, що скоро Україна стане однією з країн ЄС. Як Ви можете оцінити співпрацю з європейськими вузами?

-    Однозначно, ми не можемо розвиватися самостійно, бути зачиненими для усіх і думати, що світ крутиться тільки навколо нас. Чим більше контактів з університетами  України та Європи, тим краще для нас. На основі нашої співпраці ми можемо переконатися у своїх силах, і визначити місце серед інших навчальних закладів. Ми не шукаємо собі партнерів, які є слабші від нас. Наше кредо: «Мати стимул до сильніших партнерів, які були б взірцем для нас, з якими ми могли б піднятися на значно вищий рівень та реалізувати задумані проекти».

-    Який чинник відіграє найбільшу роль при виборі університетів-партнерів?

-    Сьогодні концентруємо свою увагу, в першу чергу, на університетах Центральної Європи, тому що вони нам близькі як ментальністю, так і логістисно. Ми звертаємо увагу на те, які перешкоди траплялись провідним ВНЗ, вчимось і аналізуємо. Також нас об’єднує тема наукових контекстів і проблематика досліджень. Так серед  стратегічних партнерів університету можна вирізнити польські університети – Варшавський університет, Ягеллонський університет, з чеських це – Карловий університет. Зазначу, що це університети, які входять в 300 найкращих університетів світу. І партнерство з цими університетами надає нам можливість виходити на зовсім інший науковий рівень у різних галузях.

-   Зрозуміло, що університет повинен пропагувати здоровий спосіб життя. Як саме Ваш навчальний заклад  долучається до спортивної діяльності області та України?

-    Це не дивно, коли така науково-освітня інституція, як Прикарпатський національний університет популяризує спорт, адже в нас є факультет фізичного виховання та спорту. Ми засвідчуємо те, що наші викладачі володіють спеціальним якісним освітнім підходом, і залучають до фізичного виховання усіх студентів. Ми зобов’язані показувати і підтримувати здоровий спосіб життя. Окрім наукової діяльності, важливо показувати свої навики та вміння не лише на наукових олімпіадах, а й на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

-    Ігоре Євгеновичу, на вашу думку, наскільки результативними є спортивні проекти в Прикарпатському університеті?

-    Безумовно, результат є, і це доводять результати різних змагань. В університеті функціонують групи вищої спортивної майстерності, що дає змогу вдосконалюватись студентам. Щиро радію за наших атлетів, які цього року показали усі свої вміння і вибороли дві срібні нагороди на XXVII Всесвітній Універсіаді в Казані – Марта Бойчук з кульової стрільби і Олена Сайко з боротьби самбо. Приємно, що серед призерів цих визначних змагань були студенти з Прикарпаття , які представляли честь нашого університету. На жаль, не завжди є можливість запрошувати на заняття відомих спортсменів, та університет має у своєму складі немало майстрів спорту України та майстрів спорту міжнародного класу, які завжди раді допомогти колегам.

-    У Вашому університеті культивують чимало видів спорту, які з них можна вважати пріоритетними?

-    Переконаний, що пріоритетним мають бути усі види спорту, які належать до  олімпійських: волейбол, баскетбол, теніс, футбол, вільна боротьба, стрільба та інші. Визначним тут є те, щоб студенти із задоволенням займались обраним видом. Ми прагнемо, щоб фізичне виховання залишалось актуальним для студентів Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника незалежно від спеціальності, яку вони обрали – фізики чи філологи.

-    Ігоре Євгеновичу, на локальному рівні чи співпрацюєте Ви з івано-франківськими спортивними освітянськими закладами?

-    Так, зараз ми інтенсивно працюємо з обласним відділенням Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.  Протягом останніх двох місяців спільно з керівником Михайлом Стефанківим ми проаналізували та вивчили реальне становище фізичного виховання у освітянських закладах, і у нашому вузі, зокрема. Необхідно знати такі дані і, адже таким чином можна вибудувати свою стратегію і діяти у правильному напрямку для вищих здобутків та досягнень.

-    Нещодавно відбулась реорганізація обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України. Наскільки змінилась ситуація з часу, відколи ця установа носила назву Івано-Франківського управління?

-    Безумовно, відбулися значні зміни. Враховуючи те, що студенти ПНУ ім.В.Стефаника мають неабиякі досягнення у спорті, спільно з обласним відділенням ми плануємо зініціювати певні заходи для більшого залучення студентів та зробити конкретний поступ у розвитку спорту на Прикарпатті. На сьогодні вже опрацьовані конкретні проекти, і, думаю, спільними зусиллями ми створимо якісний підхід до фізичного виховання. Нові форми праці, орієнтація на результат та серйозна співпраця вдосконалить як науково-дослідницьку, так і спортивну систему області. 

-    Як вже було згадано,  результати цьогорічної Універсіади в Казані є втішними для Прикарпатського університету, але багато інших призерів є вихованцями івано-франківських спортивних шкіл і в той час представляли честь іншої області. Чи думали Ви про заохочення при вступі, щоб нашу область щороку не покидали успішні та потенційні спортсмени?

-    Заохочення – це не зовсім те, що відіграє при вступі визначну роль. Останніми роками усю ситуацію змінюють результати зовнішнього незалежного оцінювання. Кожен сам вибирає, де хоче здобувати вищу освіту Абітурієнти, вже не зважаючи на свої здобутки у спорті, керуються своїми принципами, прагнуть опанувати певну спеціальність, і окрім цього, продовжувати займатися спортом. Фізичне виховання для вступників, на жаль, не є ключовим при виборі навчального закладу та професії свого життя.

-    Прикарпатський національний університет помітно лідирує по виступах студентів серед інших вузів на змаганнях. На вашу думку, що призводить до того, що у вищих навчальних закладах не розвивають спорт? І як можна змінити цю ситуацію?

-    Зовсім не дивно, що наші студенти поповнюють скарбницю Прикарпаття. У нашому університеті працюють викладачі-тренери з багаторічним досвідом і які плекають майбутніх чемпіонів України. Стосовно інших вузів, то кожен керівник самостійно визначає «політику» свого навчального закладу та встановлює конкретні пріоритети. Ми, в свою чергу, значну увагу приділяємо фізичному вихованню, адже спорт, позаяк, це наше життя. Саме фізичні вправи роблять молодь здоровою, а нам потрібні якраз міцні та стійкі до труднощів особистості.

-    Скажіть, будь ласка, чи є у Вас певні пропозиції щодо покращення становища фізичного виховання і кращому розвитку спорту в Україні завдяки навчальними закладам?

-    Фізичне виховання не повинне бути примусове і лише на спеціальних факультетах. Викладачі фізичного виховання повинні намагатись зробити все, щоб «привити» студентам любов до занять. Спільно з студентським самоврядуванням ми визначаємо напрямок роботи з спортивної підготовки, проводимо відповідні опитування, якщо є ініціатива від самих студентів – це вже успіх. Щоб вносити які-небудь пропозиції, перш за все, необхідно вивчити ситуацію конкретного навчального закладу. Безумовно, вдалим кроком було б те, якби кожен студент обирав для себе той вид спорту чи секцію, де хотів би займатись. Це, думаю, збільшило б кількість присутніх на заняттях з фізичної культури. Також ми пропонуємо дещо скорегувати графік занять і проводити фізичні навантаження у другій половині дня. Таке рішення, напевно, сподобалось би студентам, адже це відволікатиме їх від повсякденної метушні, урізноманітнить їхнє дозвілля, а потім допоможе сконцентруватись на навчанні. Насичений інформаційний потік, культурне середовище та не завжди позитивне оточення вимагають від нас активної життєвої позиції та занять фізичними вправами.

-   Ігоре Євгеновичу, ми гордимося тим, що у нашому регіоні функціонує навчальний заклад такого рівня.

-   Перед нами, як освітянами, нелегке завдання – запалити іскорку до пізнання, долучати студентів до саморозвитку, стати для них другом і порадником. Ми сумлінно виконуємо свої професійні обов’язки і спільними зусиллями творимо майбутнє нашого регіону.

-    Напередодні Дня працівника освіти прийміть щиру вдячність за відданість своїй справі, невтомний творчий і науковий пошук. Щиросердно бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного щастя та благополуччя, визначних успіхів і невичерпної наснаги!

-   Щиро дякую за теплі слова. 


02.10.2013 1172 1
Коментарі (1)

Chuvak 2013.11.05, 17:46
де нашa зарплатa?
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

874
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

675
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1787
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

3116
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2500
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2484

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

137

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

672

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

639

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1510
01.05.2024

Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

262
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

607
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

568
30.04.2024

Великий або Страсний четвер — це день, коли Христос понад 2000 років тому на Тайній Вечері з апостолами, своїми священниками, установив Таїнство Святого Причастя, відслуживши першу Божественну Літургію.  

270
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

334
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26974
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

793
02.05.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

19625
30.04.2024

Івано-Франківська міська рада прийняла звернення до Президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, щодо спрямування видатків державного бюджету з фінансування політичних партій на ЗСУ.  

366
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

354
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

680
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

1178 1