Ігор Цепенда: Приємно, що серед призерів багатьох визначних змагань були студенти ПНУ

 

 

 

Щодня працівники освіти реалізовують одне з найважливіших завдань людини – вчать суспільство визначати для себе ті цінності, які допомагали б нам у житті бути стійкими до труднощів та впевнено досягати своєї мети. Освітяни не лише дбають про якісну і результативну освіту, а також прагнуть всебічно розвивати здібності своїх учнів чи студентів. Про цінність освіти, діяльність одного з кращих університетів Прикарпаття та про роль фізичного виховання як необхідного чинника для здорового життя розповідає ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Євгенович Цепенда.

 

-    Ігоре Євгеновичу, вже понад рік  Ви очолюєте університет. Очевидно, сьогодні Ви можете розповісти, яким бачите його через 5 років Вашого керівництва? Чи є конкретна стратегія?

-    Звичайно, стратегія була накреслена і раніше, і ті напрямки, які зараз розвиваються вони є продовженням розпочатої справи. Сьогодні усі основні акценти потрібно робити для зміцнення університету, а це уже питання якісного підходу щодо навчального процесу. Важливо пам’ятати одне з перших завдань університету –  дати знання тим студентам, які обрали наш навчальний заклад з-поміж інших. Ми звертаємо увагу не тільки на знання теоретичного характеру, а й на ті, які будуть мати прикладне значення. Професорсько-викладацький склад університету дбає про те, щоб майбутні роботодавці наших випускників бачили, що у них працюють фахівці відмінного рівня і які можуть реалізовувати їхні завдання. А що може бути  важливіше, коли випускники конкурентоздатні на ринку праці?! Ще один аспект нашої стратегії – це роль університету в регіоні. У своїй роботі ми не можемо зосереджуватися лише на навчанні та наукових інтересах. Будь-який університет – осередок суспільного значення, розвитку культури, і при ефективній роботі одразу помітним є вплив на соціально-економічний розвиток регіону. І тому багато проектів, які сьогодні реалізовує університет, в першу чергу, пов’язані з процесом росту  області.

-   І, безперечно, наука посідає також значне місце у вашій стратегії…

-    Так,  важливим чинником, звісно, є наука, адже без неї не може бути університету. Варто зазначити, що немала частина випускників продовжує займатися науковою діяльністю та залишається працювати в університеті. І, крім того, щоб бути конкурентоспроможним в освітньому просторі не тільки України, але й за кордоном, необхідно мати певний науковий рівень. Минулого року за ініціативи голови ОДА Михайла Вишиванюка, була розпочата надзвичайно важлива програма, коли кожен з університетів запропонував, як ввести свої наукові досягнення в практичну площину для розвитку краю. Для цього було підписано угоду з районними державними адміністраціями, запропоновано декілька проектів.  Такі кроки якраз вирізняють університет з поміж інших у будь-якій країні Європи. Не потрібно забувати, що людина повинна працювати на регіон, де проживає, працювати для себе та інших. Переконаний, що ці важливі складові є основою розвитку університету на найближчий час.

-    За різними ознаками ПНУ можна вважати класичним університетом європейського типу з вдало сформованим професорсько-викладацьким складом. Чи тернистий був шлях, Ігоре Євгеновичу?

-    Сьогодні ми можемо з впевненістю говорити, що маємо декілька конкурентоспроможних напрямів на рівні європейської світової науки. До цього переліку належить: біохімія, біотехнологія (цей напрям очолює професор Володимир Лущак, який входить в сотню найкращих науковців України та посідає 54 місце). Приємно також читати публікації наших науковців у європейських журналах, адже це дає їм змогу входити в європейську рейтингову систему Scopus і показувати свої напрацювання закордонним колегам. Відрадно зазначити, що сьогодні наші вчені працівники за згаданою рейтинговою системою займають 12 місце серед ВНЗ України, а це  досить високий результат. Хоча знову ж таки в значній мірі цей показник зростає завдяки біологам, біохімікам, хімікам, фізикам, математикам. На цій нелегкій дослідницькій ниві багато завдячуємо молодим науковцям. Відрадно, що в 50 найкращих молодих науковців України входять також викладачі нашого університету, займаючи 9 і 33 місце. Це свідчить про те, все залежить від того, чи є добре наукове ядро. Власне, перед університетом і стоїть одне з головних завдань — подальший розвиток наукових шкіл. Думаю, що ми працюємо у правильному напрямку.

-    Віримо, що скоро Україна стане однією з країн ЄС. Як Ви можете оцінити співпрацю з європейськими вузами?

-    Однозначно, ми не можемо розвиватися самостійно, бути зачиненими для усіх і думати, що світ крутиться тільки навколо нас. Чим більше контактів з університетами  України та Європи, тим краще для нас. На основі нашої співпраці ми можемо переконатися у своїх силах, і визначити місце серед інших навчальних закладів. Ми не шукаємо собі партнерів, які є слабші від нас. Наше кредо: «Мати стимул до сильніших партнерів, які були б взірцем для нас, з якими ми могли б піднятися на значно вищий рівень та реалізувати задумані проекти».

-    Який чинник відіграє найбільшу роль при виборі університетів-партнерів?

-    Сьогодні концентруємо свою увагу, в першу чергу, на університетах Центральної Європи, тому що вони нам близькі як ментальністю, так і логістисно. Ми звертаємо увагу на те, які перешкоди траплялись провідним ВНЗ, вчимось і аналізуємо. Також нас об’єднує тема наукових контекстів і проблематика досліджень. Так серед  стратегічних партнерів університету можна вирізнити польські університети – Варшавський університет, Ягеллонський університет, з чеських це – Карловий університет. Зазначу, що це університети, які входять в 300 найкращих університетів світу. І партнерство з цими університетами надає нам можливість виходити на зовсім інший науковий рівень у різних галузях.

-   Зрозуміло, що університет повинен пропагувати здоровий спосіб життя. Як саме Ваш навчальний заклад  долучається до спортивної діяльності області та України?

-    Це не дивно, коли така науково-освітня інституція, як Прикарпатський національний університет популяризує спорт, адже в нас є факультет фізичного виховання та спорту. Ми засвідчуємо те, що наші викладачі володіють спеціальним якісним освітнім підходом, і залучають до фізичного виховання усіх студентів. Ми зобов’язані показувати і підтримувати здоровий спосіб життя. Окрім наукової діяльності, важливо показувати свої навики та вміння не лише на наукових олімпіадах, а й на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

-    Ігоре Євгеновичу, на вашу думку, наскільки результативними є спортивні проекти в Прикарпатському університеті?

-    Безумовно, результат є, і це доводять результати різних змагань. В університеті функціонують групи вищої спортивної майстерності, що дає змогу вдосконалюватись студентам. Щиро радію за наших атлетів, які цього року показали усі свої вміння і вибороли дві срібні нагороди на XXVII Всесвітній Універсіаді в Казані – Марта Бойчук з кульової стрільби і Олена Сайко з боротьби самбо. Приємно, що серед призерів цих визначних змагань були студенти з Прикарпаття , які представляли честь нашого університету. На жаль, не завжди є можливість запрошувати на заняття відомих спортсменів, та університет має у своєму складі немало майстрів спорту України та майстрів спорту міжнародного класу, які завжди раді допомогти колегам.

-    У Вашому університеті культивують чимало видів спорту, які з них можна вважати пріоритетними?

-    Переконаний, що пріоритетним мають бути усі види спорту, які належать до  олімпійських: волейбол, баскетбол, теніс, футбол, вільна боротьба, стрільба та інші. Визначним тут є те, щоб студенти із задоволенням займались обраним видом. Ми прагнемо, щоб фізичне виховання залишалось актуальним для студентів Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника незалежно від спеціальності, яку вони обрали – фізики чи філологи.

-    Ігоре Євгеновичу, на локальному рівні чи співпрацюєте Ви з івано-франківськими спортивними освітянськими закладами?

-    Так, зараз ми інтенсивно працюємо з обласним відділенням Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.  Протягом останніх двох місяців спільно з керівником Михайлом Стефанківим ми проаналізували та вивчили реальне становище фізичного виховання у освітянських закладах, і у нашому вузі, зокрема. Необхідно знати такі дані і, адже таким чином можна вибудувати свою стратегію і діяти у правильному напрямку для вищих здобутків та досягнень.

-    Нещодавно відбулась реорганізація обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України. Наскільки змінилась ситуація з часу, відколи ця установа носила назву Івано-Франківського управління?

-    Безумовно, відбулися значні зміни. Враховуючи те, що студенти ПНУ ім.В.Стефаника мають неабиякі досягнення у спорті, спільно з обласним відділенням ми плануємо зініціювати певні заходи для більшого залучення студентів та зробити конкретний поступ у розвитку спорту на Прикарпатті. На сьогодні вже опрацьовані конкретні проекти, і, думаю, спільними зусиллями ми створимо якісний підхід до фізичного виховання. Нові форми праці, орієнтація на результат та серйозна співпраця вдосконалить як науково-дослідницьку, так і спортивну систему області. 

-    Як вже було згадано,  результати цьогорічної Універсіади в Казані є втішними для Прикарпатського університету, але багато інших призерів є вихованцями івано-франківських спортивних шкіл і в той час представляли честь іншої області. Чи думали Ви про заохочення при вступі, щоб нашу область щороку не покидали успішні та потенційні спортсмени?

-    Заохочення – це не зовсім те, що відіграє при вступі визначну роль. Останніми роками усю ситуацію змінюють результати зовнішнього незалежного оцінювання. Кожен сам вибирає, де хоче здобувати вищу освіту Абітурієнти, вже не зважаючи на свої здобутки у спорті, керуються своїми принципами, прагнуть опанувати певну спеціальність, і окрім цього, продовжувати займатися спортом. Фізичне виховання для вступників, на жаль, не є ключовим при виборі навчального закладу та професії свого життя.

-    Прикарпатський національний університет помітно лідирує по виступах студентів серед інших вузів на змаганнях. На вашу думку, що призводить до того, що у вищих навчальних закладах не розвивають спорт? І як можна змінити цю ситуацію?

-    Зовсім не дивно, що наші студенти поповнюють скарбницю Прикарпаття. У нашому університеті працюють викладачі-тренери з багаторічним досвідом і які плекають майбутніх чемпіонів України. Стосовно інших вузів, то кожен керівник самостійно визначає «політику» свого навчального закладу та встановлює конкретні пріоритети. Ми, в свою чергу, значну увагу приділяємо фізичному вихованню, адже спорт, позаяк, це наше життя. Саме фізичні вправи роблять молодь здоровою, а нам потрібні якраз міцні та стійкі до труднощів особистості.

-    Скажіть, будь ласка, чи є у Вас певні пропозиції щодо покращення становища фізичного виховання і кращому розвитку спорту в Україні завдяки навчальними закладам?

-    Фізичне виховання не повинне бути примусове і лише на спеціальних факультетах. Викладачі фізичного виховання повинні намагатись зробити все, щоб «привити» студентам любов до занять. Спільно з студентським самоврядуванням ми визначаємо напрямок роботи з спортивної підготовки, проводимо відповідні опитування, якщо є ініціатива від самих студентів – це вже успіх. Щоб вносити які-небудь пропозиції, перш за все, необхідно вивчити ситуацію конкретного навчального закладу. Безумовно, вдалим кроком було б те, якби кожен студент обирав для себе той вид спорту чи секцію, де хотів би займатись. Це, думаю, збільшило б кількість присутніх на заняттях з фізичної культури. Також ми пропонуємо дещо скорегувати графік занять і проводити фізичні навантаження у другій половині дня. Таке рішення, напевно, сподобалось би студентам, адже це відволікатиме їх від повсякденної метушні, урізноманітнить їхнє дозвілля, а потім допоможе сконцентруватись на навчанні. Насичений інформаційний потік, культурне середовище та не завжди позитивне оточення вимагають від нас активної життєвої позиції та занять фізичними вправами.

-   Ігоре Євгеновичу, ми гордимося тим, що у нашому регіоні функціонує навчальний заклад такого рівня.

-   Перед нами, як освітянами, нелегке завдання – запалити іскорку до пізнання, долучати студентів до саморозвитку, стати для них другом і порадником. Ми сумлінно виконуємо свої професійні обов’язки і спільними зусиллями творимо майбутнє нашого регіону.

-    Напередодні Дня працівника освіти прийміть щиру вдячність за відданість своїй справі, невтомний творчий і науковий пошук. Щиросердно бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного щастя та благополуччя, визначних успіхів і невичерпної наснаги!

-   Щиро дякую за теплі слова. 


02.10.2013 1309 1
Коментарі (1)

Chuvak 2013.11.05, 17:46
де нашa зарплатa?
02.12.2024
Тетяна Сорока

Про атмосферу у Верховній Раді, творення законів, що змінюють правила гри для бізнесу, для розвитку локальних ініціатив, про майбутні вибори та терміни служби у війську, народний депутат розповів журналістці Фіртки.  

581
29.11.2024
Олег Головенський

Під час своєї передвиборчої компанії Дональд Трамп запевнив, що якщо він виграє вибори, то за його президентства впровадження CBDC в США буде заблоковане. Що таке ці CBDC? Це — Central Bank Digital Currency (цифрові валюти центральних банків).

705
27.11.2024
Микола Сторожовий

В Івано-Франківську з кінця жовтня 2024 року офіційно розпочали роботу мовні волонтери-інспектори, діяльність яких спрямована на контроль за дотриманням мовного законодавства та популяризацію української мови. Фіртка поцікавилася, з якими порушеннями найчастіше стикаються мовні волонтери?

1213
26.11.2024
Тетяна Сорока

Про ПТСР, його наслідки та лікування журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук Михайло Пустовойт.

2557
22.11.2024
Тетяна Дармограй

​Про те, як живе Івано-Франківськ в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну та як місцева влада реагує на виклики, пов’язані із війною, журналістка Фіртки поспілкувалась з міським головою Русланом Марцінківим.

1386
19.11.2024
Вікторія Матіїв

Як змінився рівень дитячої злочинності, булінг, випадки сексуального насильства та самогубств, розшуки дітей, збільшення кількості злочинів, пов'язаних з наркотиками та поради для батьків, журналістка Фіртки поспілкувалася з начальницею відділу ювенальної превенції Головного управління Нацполіції в Івано-Франківській області Аллою Бойчук.

2065 9

Теперішні жлоби і жлобихи збирають величезні аудиторії – від кількох тисяч й аж до десятків мільйонів завсідників соціальних мереж. Але суть та сама.

720

«Хресні ходи», «молитовні стоянія» образ «жертви» та численні відео всіляких «батюшок» та вірян московського патріархату після об’єднання українського православ’я нікуди не зникли. Вони далі  продовжують розхитувати українське суспільство.  

778

Багато можна зробити завдяки слову: надихнути, підтримати, захистити, навчити, але так само і принизити, образити, вбити. Особисто мене дивує той факт наскільки широко розповсюджена нецензурна лексика серед дітей. 

1677

У статті розглядається бездіяльність окремих посадових осіб щодо подолання корупції в Україні, яка має руйнівні наслідки у безпековому напрямку. 

1667
28.11.2024

Багато хто, бажаючи схуднути чи поліпшити здоров'я, звертається до модних дієт. Але правда в тому, що більшість дієт не дають тривалого результату і навіть можуть нашкодити організму.  

377
25.11.2024

Радісна новина для всіх поціновувачів азіатської кухні! Roll Club – відома мережа ресторанів суші з багаторічним досвідом роботи в Україні – тепер і в Івано-Франківську!

475
20.11.2024

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

18382
30.11.2024

Захист Батьківщини випливає із четвертої Божої Заповіді, яка трактується: "Шануй батька і матір". А Батьківщина — це наша друга матір, тому добрі діти, звичайно, свою маму захищатимуть.  

7501
25.11.2024

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

3675
21.11.2024

Вхід у храм Пресвятої Богородиці належить до дванадцяти найбільших свят церковного літургійного року, тож це означає, що треба відвідати в церкві богослужіння. 

1067
18.11.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

10795
26.11.2024

Оцінюватимуть фіналістів члени міжнародного журі з п'яти європейських країн.

317
29.11.2024

Цей закон набуде чинності з 1 грудня.

316
28.11.2024

2024 рік — це рік, коли у громад забрали військовий податок на доходи, військове ПДФО.

508
24.11.2024

Керівництво Франції вважає, що українське військо може завдавати ударів французькими ракетами великої дальності лише в цілях самооборони. Наразі невідомо, чи зброю французького виробництва вже використовували для атак.  

466
23.11.2024

Водночас 33% респондентів із заходу однозначно не підтримують проведення місцевих виборів під час війни, а 16% — скоріше не підтримують.  

703