Ігор Цепенда: Приємно, що серед призерів багатьох визначних змагань були студенти ПНУ

 

 

 

Щодня працівники освіти реалізовують одне з найважливіших завдань людини – вчать суспільство визначати для себе ті цінності, які допомагали б нам у житті бути стійкими до труднощів та впевнено досягати своєї мети. Освітяни не лише дбають про якісну і результативну освіту, а також прагнуть всебічно розвивати здібності своїх учнів чи студентів. Про цінність освіти, діяльність одного з кращих університетів Прикарпаття та про роль фізичного виховання як необхідного чинника для здорового життя розповідає ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Євгенович Цепенда.

 

-    Ігоре Євгеновичу, вже понад рік  Ви очолюєте університет. Очевидно, сьогодні Ви можете розповісти, яким бачите його через 5 років Вашого керівництва? Чи є конкретна стратегія?

-    Звичайно, стратегія була накреслена і раніше, і ті напрямки, які зараз розвиваються вони є продовженням розпочатої справи. Сьогодні усі основні акценти потрібно робити для зміцнення університету, а це уже питання якісного підходу щодо навчального процесу. Важливо пам’ятати одне з перших завдань університету –  дати знання тим студентам, які обрали наш навчальний заклад з-поміж інших. Ми звертаємо увагу не тільки на знання теоретичного характеру, а й на ті, які будуть мати прикладне значення. Професорсько-викладацький склад університету дбає про те, щоб майбутні роботодавці наших випускників бачили, що у них працюють фахівці відмінного рівня і які можуть реалізовувати їхні завдання. А що може бути  важливіше, коли випускники конкурентоздатні на ринку праці?! Ще один аспект нашої стратегії – це роль університету в регіоні. У своїй роботі ми не можемо зосереджуватися лише на навчанні та наукових інтересах. Будь-який університет – осередок суспільного значення, розвитку культури, і при ефективній роботі одразу помітним є вплив на соціально-економічний розвиток регіону. І тому багато проектів, які сьогодні реалізовує університет, в першу чергу, пов’язані з процесом росту  області.

-   І, безперечно, наука посідає також значне місце у вашій стратегії…

-    Так,  важливим чинником, звісно, є наука, адже без неї не може бути університету. Варто зазначити, що немала частина випускників продовжує займатися науковою діяльністю та залишається працювати в університеті. І, крім того, щоб бути конкурентоспроможним в освітньому просторі не тільки України, але й за кордоном, необхідно мати певний науковий рівень. Минулого року за ініціативи голови ОДА Михайла Вишиванюка, була розпочата надзвичайно важлива програма, коли кожен з університетів запропонував, як ввести свої наукові досягнення в практичну площину для розвитку краю. Для цього було підписано угоду з районними державними адміністраціями, запропоновано декілька проектів.  Такі кроки якраз вирізняють університет з поміж інших у будь-якій країні Європи. Не потрібно забувати, що людина повинна працювати на регіон, де проживає, працювати для себе та інших. Переконаний, що ці важливі складові є основою розвитку університету на найближчий час.

-    За різними ознаками ПНУ можна вважати класичним університетом європейського типу з вдало сформованим професорсько-викладацьким складом. Чи тернистий був шлях, Ігоре Євгеновичу?

-    Сьогодні ми можемо з впевненістю говорити, що маємо декілька конкурентоспроможних напрямів на рівні європейської світової науки. До цього переліку належить: біохімія, біотехнологія (цей напрям очолює професор Володимир Лущак, який входить в сотню найкращих науковців України та посідає 54 місце). Приємно також читати публікації наших науковців у європейських журналах, адже це дає їм змогу входити в європейську рейтингову систему Scopus і показувати свої напрацювання закордонним колегам. Відрадно зазначити, що сьогодні наші вчені працівники за згаданою рейтинговою системою займають 12 місце серед ВНЗ України, а це  досить високий результат. Хоча знову ж таки в значній мірі цей показник зростає завдяки біологам, біохімікам, хімікам, фізикам, математикам. На цій нелегкій дослідницькій ниві багато завдячуємо молодим науковцям. Відрадно, що в 50 найкращих молодих науковців України входять також викладачі нашого університету, займаючи 9 і 33 місце. Це свідчить про те, все залежить від того, чи є добре наукове ядро. Власне, перед університетом і стоїть одне з головних завдань — подальший розвиток наукових шкіл. Думаю, що ми працюємо у правильному напрямку.

-    Віримо, що скоро Україна стане однією з країн ЄС. Як Ви можете оцінити співпрацю з європейськими вузами?

-    Однозначно, ми не можемо розвиватися самостійно, бути зачиненими для усіх і думати, що світ крутиться тільки навколо нас. Чим більше контактів з університетами  України та Європи, тим краще для нас. На основі нашої співпраці ми можемо переконатися у своїх силах, і визначити місце серед інших навчальних закладів. Ми не шукаємо собі партнерів, які є слабші від нас. Наше кредо: «Мати стимул до сильніших партнерів, які були б взірцем для нас, з якими ми могли б піднятися на значно вищий рівень та реалізувати задумані проекти».

-    Який чинник відіграє найбільшу роль при виборі університетів-партнерів?

-    Сьогодні концентруємо свою увагу, в першу чергу, на університетах Центральної Європи, тому що вони нам близькі як ментальністю, так і логістисно. Ми звертаємо увагу на те, які перешкоди траплялись провідним ВНЗ, вчимось і аналізуємо. Також нас об’єднує тема наукових контекстів і проблематика досліджень. Так серед  стратегічних партнерів університету можна вирізнити польські університети – Варшавський університет, Ягеллонський університет, з чеських це – Карловий університет. Зазначу, що це університети, які входять в 300 найкращих університетів світу. І партнерство з цими університетами надає нам можливість виходити на зовсім інший науковий рівень у різних галузях.

-   Зрозуміло, що університет повинен пропагувати здоровий спосіб життя. Як саме Ваш навчальний заклад  долучається до спортивної діяльності області та України?

-    Це не дивно, коли така науково-освітня інституція, як Прикарпатський національний університет популяризує спорт, адже в нас є факультет фізичного виховання та спорту. Ми засвідчуємо те, що наші викладачі володіють спеціальним якісним освітнім підходом, і залучають до фізичного виховання усіх студентів. Ми зобов’язані показувати і підтримувати здоровий спосіб життя. Окрім наукової діяльності, важливо показувати свої навики та вміння не лише на наукових олімпіадах, а й на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

-    Ігоре Євгеновичу, на вашу думку, наскільки результативними є спортивні проекти в Прикарпатському університеті?

-    Безумовно, результат є, і це доводять результати різних змагань. В університеті функціонують групи вищої спортивної майстерності, що дає змогу вдосконалюватись студентам. Щиро радію за наших атлетів, які цього року показали усі свої вміння і вибороли дві срібні нагороди на XXVII Всесвітній Універсіаді в Казані – Марта Бойчук з кульової стрільби і Олена Сайко з боротьби самбо. Приємно, що серед призерів цих визначних змагань були студенти з Прикарпаття , які представляли честь нашого університету. На жаль, не завжди є можливість запрошувати на заняття відомих спортсменів, та університет має у своєму складі немало майстрів спорту України та майстрів спорту міжнародного класу, які завжди раді допомогти колегам.

-    У Вашому університеті культивують чимало видів спорту, які з них можна вважати пріоритетними?

-    Переконаний, що пріоритетним мають бути усі види спорту, які належать до  олімпійських: волейбол, баскетбол, теніс, футбол, вільна боротьба, стрільба та інші. Визначним тут є те, щоб студенти із задоволенням займались обраним видом. Ми прагнемо, щоб фізичне виховання залишалось актуальним для студентів Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника незалежно від спеціальності, яку вони обрали – фізики чи філологи.

-    Ігоре Євгеновичу, на локальному рівні чи співпрацюєте Ви з івано-франківськими спортивними освітянськими закладами?

-    Так, зараз ми інтенсивно працюємо з обласним відділенням Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України.  Протягом останніх двох місяців спільно з керівником Михайлом Стефанківим ми проаналізували та вивчили реальне становище фізичного виховання у освітянських закладах, і у нашому вузі, зокрема. Необхідно знати такі дані і, адже таким чином можна вибудувати свою стратегію і діяти у правильному напрямку для вищих здобутків та досягнень.

-    Нещодавно відбулась реорганізація обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України. Наскільки змінилась ситуація з часу, відколи ця установа носила назву Івано-Франківського управління?

-    Безумовно, відбулися значні зміни. Враховуючи те, що студенти ПНУ ім.В.Стефаника мають неабиякі досягнення у спорті, спільно з обласним відділенням ми плануємо зініціювати певні заходи для більшого залучення студентів та зробити конкретний поступ у розвитку спорту на Прикарпатті. На сьогодні вже опрацьовані конкретні проекти, і, думаю, спільними зусиллями ми створимо якісний підхід до фізичного виховання. Нові форми праці, орієнтація на результат та серйозна співпраця вдосконалить як науково-дослідницьку, так і спортивну систему області. 

-    Як вже було згадано,  результати цьогорічної Універсіади в Казані є втішними для Прикарпатського університету, але багато інших призерів є вихованцями івано-франківських спортивних шкіл і в той час представляли честь іншої області. Чи думали Ви про заохочення при вступі, щоб нашу область щороку не покидали успішні та потенційні спортсмени?

-    Заохочення – це не зовсім те, що відіграє при вступі визначну роль. Останніми роками усю ситуацію змінюють результати зовнішнього незалежного оцінювання. Кожен сам вибирає, де хоче здобувати вищу освіту Абітурієнти, вже не зважаючи на свої здобутки у спорті, керуються своїми принципами, прагнуть опанувати певну спеціальність, і окрім цього, продовжувати займатися спортом. Фізичне виховання для вступників, на жаль, не є ключовим при виборі навчального закладу та професії свого життя.

-    Прикарпатський національний університет помітно лідирує по виступах студентів серед інших вузів на змаганнях. На вашу думку, що призводить до того, що у вищих навчальних закладах не розвивають спорт? І як можна змінити цю ситуацію?

-    Зовсім не дивно, що наші студенти поповнюють скарбницю Прикарпаття. У нашому університеті працюють викладачі-тренери з багаторічним досвідом і які плекають майбутніх чемпіонів України. Стосовно інших вузів, то кожен керівник самостійно визначає «політику» свого навчального закладу та встановлює конкретні пріоритети. Ми, в свою чергу, значну увагу приділяємо фізичному вихованню, адже спорт, позаяк, це наше життя. Саме фізичні вправи роблять молодь здоровою, а нам потрібні якраз міцні та стійкі до труднощів особистості.

-    Скажіть, будь ласка, чи є у Вас певні пропозиції щодо покращення становища фізичного виховання і кращому розвитку спорту в Україні завдяки навчальними закладам?

-    Фізичне виховання не повинне бути примусове і лише на спеціальних факультетах. Викладачі фізичного виховання повинні намагатись зробити все, щоб «привити» студентам любов до занять. Спільно з студентським самоврядуванням ми визначаємо напрямок роботи з спортивної підготовки, проводимо відповідні опитування, якщо є ініціатива від самих студентів – це вже успіх. Щоб вносити які-небудь пропозиції, перш за все, необхідно вивчити ситуацію конкретного навчального закладу. Безумовно, вдалим кроком було б те, якби кожен студент обирав для себе той вид спорту чи секцію, де хотів би займатись. Це, думаю, збільшило б кількість присутніх на заняттях з фізичної культури. Також ми пропонуємо дещо скорегувати графік занять і проводити фізичні навантаження у другій половині дня. Таке рішення, напевно, сподобалось би студентам, адже це відволікатиме їх від повсякденної метушні, урізноманітнить їхнє дозвілля, а потім допоможе сконцентруватись на навчанні. Насичений інформаційний потік, культурне середовище та не завжди позитивне оточення вимагають від нас активної життєвої позиції та занять фізичними вправами.

-   Ігоре Євгеновичу, ми гордимося тим, що у нашому регіоні функціонує навчальний заклад такого рівня.

-   Перед нами, як освітянами, нелегке завдання – запалити іскорку до пізнання, долучати студентів до саморозвитку, стати для них другом і порадником. Ми сумлінно виконуємо свої професійні обов’язки і спільними зусиллями творимо майбутнє нашого регіону.

-    Напередодні Дня працівника освіти прийміть щиру вдячність за відданість своїй справі, невтомний творчий і науковий пошук. Щиросердно бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного щастя та благополуччя, визначних успіхів і невичерпної наснаги!

-   Щиро дякую за теплі слова. 


02.10.2013 1592 1
Коментарі (1)

Chuvak 2013.11.05, 17:46
де нашa зарплатa?
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1264
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

28139
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

7802
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3134
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

10175
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

4975

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

331

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1614

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1236

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1745
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

173
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5885
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

827
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

208
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

572
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19830
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8484
22.10.2025

Івано-Франківський театр драми і комедії, який колись мав назву «Новий театр», нині працює в мінімальному складі.  

1312 1
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1027
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1249
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

2588
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1482