І Монблан до снаги (фото)

 

Володимир Шевлюк один з небагатьох прикарпатців, які підкорили одну з найбільших гірських вершин світу - гору Монблан.

 

«Спочату була ідея, - ділиться Володимир. - Існувала група людей які цю ідею висунули і потім навколо тієї групи почали збиратися однодумці. Спланували маршрут, час виїзду. Хоча фактично кожен готувався сам по спорядженню, коштах тощо. Тобто це не була якась така офіційна група».

 

Починали своє сходждення наші альпіністи з містечка Сент Жерве з якого на висоту приблизно до 2300 метрів мождна піднятися, так званим, Монбланським трамваєм. Але з метою акліматизації вирішили трамваєм не підніматися а всю цю висоту набирали під рюкзаком - пішим ходом. Трамвай долає її за годину а наші альпіністи піднімалися два дні. «Можна було зайти і за день та на станції трамваю  на спеціальному табло висіло попередження про погіршення погодніх умов – вітер досягав швидкості 130 кілометрів за годину, - пояснює Володимир Шевлюк. – До прикладу, у поляків, які піднялися швидше, пошматувало палатку, вони змушені були відмовитися від сходження. Далі, згідно прогнозу, погода покращувалася то ж тактичний хід підніматися повільніше себе цілком виправдав».

 

До штурмового табору, в якому зупинилися безпосередньо перед сходженням на вершину Монблану, наші альпіністи ішли три дні, хоча можна було, використавши трамвайчик, «добігти» і за один день. Але, окрім погодніх умов, був ризик злягти від гірської хвороби, яку все-рівно, як стверджує Володимр, відчув під час підйому на вершину.

 

«Переночувавши, почали швидко залишати штормовий табір о 4 ранку, бо побачили, що небо затягує свинцевими хмарми, здіймається вітер і рве палатки, - розповідає альпініст. – Загалом, для Монблану погодні умови є дуже важливі, бо на виходах починаються дуже гострі гребені і сильним вітром людину може здути з гребня. Хоча всі ходять не інакше як в зв’язках. То ж окрім нашої альпіністської групи, бажаючих якомога швидше залишити підйом було чимало, через це на скельному маршруті зібралася черга. Людей піднімається зараз багато, адже почався сезон сходжень. До речі, на спуску потрібно бути чи не пильшим аніж на підйомі, бо людина відчуваючи ейфорію, втрачає пильність. Час підйому від штормового табору та спуск до нього зайняв приблизно 10 годин. На спуск загалом іде один день. Досягнувши станції Монбланського трамваю іти далі пішки не було змісту, тому саме ним добиралися до Сент Жерве».

 

Не дивлячись на таке непересічне досягнення як підкорення Монблану, Володимир Шевлюк скромно ділиться: «Вперше я підкорив гірську вершину, а це була Говерла, коли мені було 11 років. Не скажу, що пройшов школу альпіністських таборів. Бо, як правило, всі серйозні заняття альпінізмом ще за радянських часів починалися з проходження альптаборів на Кавказі.

 

Загалом всю необхідну підготовку проходив у Карпатах. Після неї отримав значок «Алпініст України». Це така перша ступінь. Після значка ідуть розряди як у спорті. Для того щоб піднятися в тих розрядах, необхідно підкорити певну кількість вершин різної складності. Хоча в Карпатах у мене були достатньо серйозні зимові походи, багатоденні на тиждень на два. Походи в Криму, на Кавказі, в Болгарії. Звичайно, в силу моєї професії технічного експерта, займаюся промисловим альпінізмом – роботою на бурових вежах та інших висотних обєктах».

 

Разом з батьком, в одній зв’язці, Монблан підкорив двадцятирічний Ігор Шевлюк. «Для сина підкорювати вершини теж звично, оскільки завжди сім’єю ходили в гори то ж для нього це і спосіб життя, - каже Володимир. - Отже, коли досяг повноліття, почав самостійно ходити в гори». Хлопець переймає у батька альпіністський досвід, яким той охоче ділиться з ним бо насправді переймається щоб Ігор не потрапив в яку-небудь несходжену, непрофесійну, недружню групу.

 

Менш ніж за тиждень після того як там побували наші альпіністи, при сходженні на Монблан загинуло 11 альпіністів. Правда, піднімалися вони  з іншого боку. «На декілька груп альпіністів – загальна кількість їх була десь 28 осіб зійшла потужна лавина, розповів Володимир Шевлюк. - В результаті дев’ятеро загинуло, десять потрапили до лікарні. Днями вже з того  боку з якого піднімалися ми йшла група і через погані погодні умови четверо осіб заблукали. Двоє вийшли до рятувальників двох інших –дівчину та хлопя віднайшли замерзлими. То ж Монблан, насправді, досить серйозна гора, починаючи з місця, яке не можливо обминути при підйомі від Тетруса – Грант Кулуар, який ще називають «Кулуар смерті», бо там щороку хтось гине. Його перетин – лотерея. Перетинається його з самого ранку, коли каміння на зруйнованих скелях підмерзає. Та коли відбувається хоч якийсь найменший поштовх і зривається хоча б один невеликий камінь і летить з висоти приблизно 700 метрів то на буває він енергії гарматного ядра. Йти Кулуаром, насправді, дуже страшно, адже ситуація там неконтрольована».     

 

На разі, планів на подальші сходження у Володимира Шевлюка та його колег немає. Адже, як він стверджує, бажання підкорити ту чи іншу вершину виникає спонтанно.

 

Монблан - це гірський масив і вершина в Альпах, що знаходиться на кордоні Італії та Франції і є найвищою точкою Західної Європи. По уточненим даним, висота вершини 4810 метрів.

Назва в перекладі означає "Біла Гора".

Біля підніжжя Монблану з французької сторони розташоване відоме містечко Шамоні (Chamonix) - популярне місце для заняття зимовими видами спорту. Тут в 1924 році пройшли перші зимові Олімпійські ігри.

Перша згадка про сходження на Монблан датована 8 серпня 1786 року. Це історичне сходження здійснили  місцевий мисливець та збирач гірського кришталю Жак Бальма і доктор Мішель Паккар. Сходження пройшло з ініціативи Ораса Бенедикта Соссюра, що заснував премію тому, хто розвідає спосіб підйому на Монблан.

 Першою жінкою, що досягла вершини, стала Марія Парадіс в 1808 році.

 Майбутній президент Сполучених штатів, Теодор Рузвельт, також очолював експедицію по сходженню під час свого медового місяця в 1886 році ..

Для альпіністів район Монблану має особливе значення. Адже саме в цих місцях зародився альпінізм як спорт і спосіб життя.

 

 

Опис сходження української групи альпіністів.

28.06.12 – Нічний виїзд з Івано-Франківська. Переїзд Івано-Франківськ – Чоп. Зустріч основної групи. Перетин кордону. Переїзд в Марібор (Словенія). Ночівля.

29.06.12 – Переїзд в Сент Жерве (Франція). Підготовка до виходу на маршрут. Ночівля в кемпінгу.

30.06.12 – Вихід на маршрут. Перехід до станції  трамвая Монблану  Col de Voza (1653 м). Установка табору. Акліматизаційний вихід на 2100м. Ночівля.

01.07.12 - Перехід до станції  трамвая Монблану Nid d’Aigle (Орлине гніздо) на 2372 м. Перехід до хижі Cabane des Rognes ( 2768 м). Ночівля.

02.07.12 – Перехід до притулку Тет Русс (Tete Rousse (3167 м). Установка табору. Ночівля.

03.07.12 – Перетин Гранд Кулуару (Grand Couloir), скельна ділянка маршруту до притулку Гюте (Refuge du Gouter (3782 м). Установка штурмового табору на сніговому гребені вище притулку. Підготовка до сходження.  Ночівля.

04.07.12 – Сходження. Нічний вихід на гребінь гори Aiguille du Gouter. Перехід до притугку рятувальників Vallot (4362м). Вихід на гребінь Монблану. Сходження на вершину. Спуск в штурмовий табір. Ночівля.

05.07.12 – Згортання штурмового табору. Спуск вниз по скельній ділянці маршруту. Перетин Гранд Кулуару (Grand Couloir). Спуск до кінцевої станції трамвая Монблану. Спуск на трамваї в Сент Жерве. Святкова вечеря. Ночівля в кемпінгу.

06.07.12 – екскурсійна програма. Поїздка до Женевського озера та в Шамоні.

07.07.12 – виїзд на Батьківщину. Ночівля в Маріборі.

08.07.12 – приїзд в Івано-Франківськ. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Наталія Палій

Фото з архіву Володимира Шевлюка


20.07.2012 3283 1
Коментарі (1)

Вадим 2012.07.23, 14:31
Володя - молодець. Найоптимістичніший з групи. І найскромніший. До речі, щодо майбутніх планів групи - в тексті застаріла інформація. Наступна Гора для сходження вже намічена. Це Дамаванд у Ірані. Суперник Ельбрусу за висотою. А оскільки на Ельбрусі, та й на його сусіді Казбеці ми вже побували, Монблану шану віддали, саме час відвідати Персію. Наступного літа...
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

2251 16
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

9985 6
25.01.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

11060 24
18.01.2024
Тіна Любчик

У п'ятницю, 19 січня, в Івано-Франківському національному медичному університеті відбудуться вибори ректора. На посаду претендують троє працівників вишу: доктор медичних наук Микола Островський, доктор медичних наук Роман Яцишин та кандидат медичних наук Руслан Савчук.  

5073
18.01.2024

Каркасні будинки відрізняються високою міцністю, надійністю і довговічністю, а також відносно недорогі в будівництві. Втім, у 2024 році ціни на будівництво каркасних будинків в Україні, як і на все інше, продовжують зростати.  

2842
16.01.2024

Всі наші бюджети – від територіальних громад і до обласного та державного, повинні стати «бюджетами перемоги».

2329

У вівторок, 20 лютого, під час зустрічі з виборцями Дональд Трамп зробив комплімент на адресу росії: «Вони перемогли Гітлера. Вони перемогли Наполеона. Це воєнна машина». Розглянемо, що за цим стоїть.

342

31% території країни під ризиком екологічного знищення через російське вторгнення, а понад 20 тисяч км² українських земель майже повністю знищені війною.

442

Останнім часом в соцмережах посилилась пропаганда трампістів, які звинувачують Байдена і Зеленського в тому, що ті нібито відмовляються від таких форм допомоги, як ленд-ліз і PDA.    

493

За час існування людства відбувалася величезна кількість збройних конфліктів, які переростали у війни. З різноманітних причин: територіальні претензії, сфери впливу та навіть релігійні війни. Під релігійними гаслами можна як розпочинати війну, так і фанатично самовіддано воювати.

723
01.03.2024

Минулий 2023 рік став стартом аграрного розвитку в Івано-Франківській громаді. Відтак, зараз спостерігають позитивну динаміку.  

314
26.02.2024

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

363
21.02.2024

Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року на Прикарпатті становила 0,5%, в Україні — 0,4%.  

1342
01.03.2024

"Чернецтво завжди є віддзеркаленням суспільства. Люди хочуть, щоб були добрі монахи, гарно поводилися. Але середовище теж формує людину", - ділиться монах. 

357
26.02.2024

Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

3123
21.02.2024

Митрополит Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Гошівської Божої Матері «Цариці Карпат» чудотворною.  

1811
15.02.2024

Якщо подружжя зіштовхнулося з кризовими проблемами у сім'ї, варто звернутися для отримання підтримки та поради до різних фахівців залежно від конкретної ситуації.  

778
01.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

17369
29.02.2024

Серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, підтримують зовнішню політику влади 82%, тоді як серед тих, хто не довіряє — 41%.

206
25.02.2024

Водночас президент упевнений, що союзники із Заходу не підтримують цей фейк.

462
20.02.2024

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.  

900 2
15.02.2024

Станом на лютий 2024 року Головнокомандувачу Збройних сил Олександру Сирському висловили довіру 40% українців, найвищу довіру зберігає колишній Головнокомандувач Валерій Залужний — 94%.  

1521 1