Хвости епохи, сліди епохи

З легкої руки поета минуле століття назавжди залишиться "століттям-вовкодавом". Серед істориків-метафізиків побутує небезпідставна думка, що кожна епоха може бути описана як звірище. Я підозрюю, що ми вже йдемо поміж зубів і смакових рецепторів монстра-ХХІ, але всіма думками й забобонами ще перебуваємо на (в) хвості вовкодава-ХХ. Ми - Люди Хвоста. Наші діти стануть першими Людьми Пащі і, певно, зневажатимуть нас за позадництво і колекціонування симпатичних дрібничок. Ми ж будемо вважати їхні проекти безглуздо-провокативними та жорстокими, жити сьогоденням й тішитися принагідними визначеностями історії. Себто найцікавішими з наших обісраних хвостових іграшок.

Ніцше, Хейден Уайт і, здається, Соллерс трималися того переконання, що кожна епоха має декілька хвостових відгалужень, найважливішими з яких є "критичне" та "антикварне". Не будемо сперечатися з цими достойними мислителями, адже недавня історія вчить нас недосконалості. От і довгий тулуб нашого вікорозмірного звіра закінчився некрасиво і немонументально. На хвості ХХ століття пишно розтлущилися нарости пустопорожніх суперечок і дискусій, понабрякали пухирі постмодерну та інших способів антикварного мислення. Відповідно, розплодилися тлумачі, перекладачі, гуманісти, техношамани, карлоси кастанеди, оборонці традицій, оглядачі, колекціонери і коментатори - звична ще з XVIII століття хвостова фауна. Ми спостерігаємо поїдання хвоста.

Захопливе видовище. Тріщить під щелепами фауни товста шкіра. Хвостові герої перетворюються на блазнів. Самовпевнений лідер народу закінчує кар'єру мітинговим копняком, відставкою і маразматичними шуканнями сметани на купі політичного гівна. Останній правитель імперії заробляє на хліб в другорядних телешоу. Партизанські ватажки стають добропорядними бізнесменами, консультантами спецслужб і телекоментаторами, політв'язні - чиновниками, королі сцени - педофілами, а принцеси крові Савойського Дому демонструють купальники. "Головний текст буття" зависає, не витримавши тотального перепризначення понять, ієрархій, понтів і сенсів. Одночасно з глибин пам'яті випливають позначки і сліди, давніші за істину. Позначки і сліди Порожнечі. Тієї самої, яка не дає прочитати жодний "головний текст" у формі присутності, а тільки у формі Музею. Профани відчувають це як поглиблення прірви між висловлюваннями авторитетів і побутовою дійсністю.

Простіші Люди Хвоста починають шукати Антихриста, всесвітню змову і таємних маґістрів. Розумніші відкорковують пляшку віскі (горілки, бренді, коньяку) і намагаються втопити маґістра внутрішнього, побудованого з шкільних правил: "не виходь з уроку до дзвінка", "не жуй ґумку", "не дрочи на сусідку зліва". А найрозумніші розривають текстові ланцюжки і шукають випадкових слідів звіра. Адже існує ще одне припущення: епохи, немов ящірки, залишають свої хвости на поталу коментаторам і тишком-нишком відповзають у таємні печери. Прихоплюючи туди найголовніші свої надбання. Свої "ребра". Несмачні і нестильні. Знайти їх там можна лише Неправильним Викликанням. Себто розумовою технікою, яка спрямовує ерекцію не до сусідки зліва, а до заспиртованої жаби на вчительському столі. "Нє всєм дано!", - саркастично усміхнеться читач. "Отож бо!", - відповімо читачеві.

Не відкидаємо, що "ребрами" вовкодава-ХХ були матеріалістичні вчення та настрої. Атеїзм, як не парадоксально, тримав у купі (структурував) минулу епоху, і з його крахом вона відкинула копита. "Науковий" атеїзм означав для нас більше, аніж ми тепер готові визнати. Наші уявлення про свободу і відповідальність густо замішані на добре впорядкованому безвір'ї. Більшість із нас і досі сприймає релігію не як містичний зв'язок із Богом, а просто як важливий атрибут культурної традиції. Тобто, коли корисність посту коментує дієтолог. Саме тому нас не нудить від "свяченої ковбаси" і ми не сміємося з марновірного припущення, що шматок перемеленого з жиром і прокопченого м'яса є носієм відчуженої від Абсолюту Його благодаті. Може, ключ до нової епохи сховано у нових типах релігійності, у небачених досі "техніках розрізнення" ковбаси і святості? А може, це тільки поверхневий шар проблематики переходу з Хвоста до Пащі?

Випадковий слід звіра десь поряд.


17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

605
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1084
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1030
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3168
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1988
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3172

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

695

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1032

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1108

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2402
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

5996
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6035
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29762
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

569
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1453
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1675
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23902
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16400
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

711
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1389
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1668
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2659