Гірське прикарпатське село заробітчан-писанкарів, де ніколи не було колгоспу

 

/data/blog/37068/81340b4cb9c780b30c9b7407fbce78e6.jpg

 

Івано-Франківщина – Село Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківщини розташоване в горах, землі обмаль, у радянські часи тут уникнули колгоспу, виживали із заробітків у далеких краях та з продажу сувенірів.

 

Водночас село завжди славилося унікальною писанкою, хоча не завжди це ремесло заохочувалося. Зараз у Чорному Потоці мешкає майже три тисячі мешканців. Народжуваність удвічі більша за смертність, є понад півтори сотні багатодітних родин. У селі хочуть привабити туристів, але поки що це мало вдається.


Чорний Потік – одне з трьох так званих «кольорових сіл» Надвірнянського району Івано-Франківщини, що, як і Білі та Чорні Ослави, у назві має означення кольорів.



Цього року більшість чорнопотіцьких чоловіків поїхали на заробітки до Москви. До Києва ближче, але зараз у столиці попит на добрих будівельників менший, – розповідають батько і син Струки, обидва Михайли. Струк-старший, батько п’яти дітей, все життя їздить по заробітках, бо у селі роботи не було.



«У 1968 році школу закінчив, і як поїхав – так по сьогоднішній день. Ціла Росія, ціла Україна, Чехія, Словаччина, був і в Польщі. Все життя проїхав. І накінець давати пенсію – нема за що. Зібрати ті роки, то дуже трудно – кожен від тебе тікає, кожен тебе цурається. Не мав ніхто в селі роботи, тому всі виїжджали. Колись, як ми приїжджали в Київ, нас називали «бандерами». Село ніколи не було колективізоване, ніколи не було колгоспу», – розповідає про своє життя Михайло Струк .



Без роботи і дитсадка, зі старою школою

На гірських схилах землі для обробітку обмаль, а віддаленість від нормальних автодоріг і залізниці не сприяла розвитку промислових підприємств. Тож чоловіки їздили по заробітках, в основному будівельниками або лісорубами, жінки доглядали господарства і дітей, а ще ткали килими, які возили на продаж від Косова до Прибалтики і Середньої Азії. І дитячого садочка тут ніколи не було. А школа – у кількох старих, ще з австрійських часів будинках, в переобладнаному «вчительському домі». Сьогодні у Чорному Потоці проблему з приміщенням школи, де навчається 450 дітей, називають найбільшою. Директор школи Михайло Струк, тезко і однофамілець попередніх співрозмовників, ділиться історією:

«Один із будинків – 1902 року – шкільна їдальня. Це колишня попівська хата, вона переобладнана також під школу. Вчителівський будинок своїми шкільними силами обладнаний під приміщення школи, там займаються від першого по шостий клас. Позаду ще один корпус, там знаходяться два десяті класи і один дев’ятий –  також переобладнана колишня австрійська хата під школу, і так вона працює по сьогоднішній день. Приміщення, зрозуміло, не відповідають ніяким нормам, ніяким стандартам, ніяким вимогам. Тому гостра проблема у нас з будівництвом школи», – показує директор школи.

Чорнопотіцька писанка, наперекір заборонам збережена

Зате тут хваляться, що мають багато переможців районних, обласних і навіть всеукраїнських олімпіад, незважаючи на віддаленість села. Особливо пишаються гуртком писанкарства, який понад 20 років веде Микола Палійчук. Розписані дітьми писанки експонували у 87 країнах, зокрема, у музеях Канади. Хоча були часи, коли писанкарське ремесло, як і ще одна спеціалізація місцевих майстрів – виготовлення іконостасів для церков, «з атеїстичних міркувань» не заохочувалися. Сам Микола Палійчук свою першу писанку розписав у 30-річному віці, уже в часи незалежної України. Між тим, каже, що чорнопотіцька писанка, яку місцеві люди називають чорнопотоківською, чи по-гуцульськи – чорнєнською, є унікальною.

«Наша школа писанкарства – чорнопотоківська належить до трьох найкращих шкіл Гуцульщини, поряд з космацькою і буковинською. Вона написана на чорному тлі, а чорний колір означає багатство землі, багатство надр. На ній ми пишемо геометричні і рослинні орнаменти, трикутнички різні, квадратики, які означають вогонь, Святу Трійцю, оране поле», – говорить Микола Палійчук.

Для туристів потрібні інформація і дороги

Про історію свого села тут можуть розповісти чимало версій. Є кілька легенд походження назви. Одна з них – мовляв, коли пани возили сіль із Делятина до Коломиї, тут їх перестрівали опришки, «чорні люди». А заснували село три козаки.

Мешканці готові повести гостей до газованих джерел і соровиць із соленою водою або на городище, давнє поселення. Все це, як і фестиваль писанкарства, який започаткували торік, могло б бути принадою для туристів. Але наразі зелений туризм лише починають розвивати, – говорить сільський голова Чорного Потоку Василь Шовгенюк. 

«У нас тиша, ніяких підприємств нема, ніщо не засмічено. Зелений туризм нас приваблює. На цей  рік включені у велотуризм, проходитиме частиною села маршрут зі сторони Ланчина. Є садиби, які приймали б туристів. Але над цим треба ще працювати. Я думаю, недалекий час, після таких фестивалів, після ознайомлення, після реклами, може, більше зацікавляться люди», – розповідає сільський голова.

Молодий майстер-різьбяр Руслан Василишин сумнівається у туристичних перспективах села. Найперше, через погані дороги до віддаленого населеного пункту. Та й інформації про Чорний Потік замало. Сам він закінчив Косівський коледж прикладного мистецтва і Прикарпатський національний університет. Постійного місця роботи вдома не має. Рятує те, що робить на замовлення різьблені речі. А для душі зробив цимбали і трембіту.

«На цимбалах не вчився грати, самоук. Я їх сам робив – мав старі цимбали, зняв розміри – і так зробив. Трембіта оде – теж моя робота, ще пахне лаком. Я зараз вдома, не працюю на державній роботі, підзаробляю, можна сказати, на заказах».

Руслан Василишин не прагне їздити на далекі заробітки. Від таких поїздок втомився і Михайло Струк. Мешканці Чорного Потоку хочуть, аби їздили до них. Але поки що це залишається тільки бажанням.

 

Галина Добош, Радіо Свобода


20.06.2013 Галина Добош 3036 0
Коментарі (0)

31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

465
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

931
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

1665
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

1920
20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

2340
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1985

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

422

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1107

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

682

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

859
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2228
24.08.2025

Аграрії Івано-Франківської області наближаються до завершення збирання ранніх зернових культур.  

486
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

2186
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

997
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1347
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

854
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1807
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

466
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

1672 3
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

862
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

1002