Гірське прикарпатське село заробітчан-писанкарів, де ніколи не було колгоспу

 

/data/blog/37068/81340b4cb9c780b30c9b7407fbce78e6.jpg

 

Івано-Франківщина – Село Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківщини розташоване в горах, землі обмаль, у радянські часи тут уникнули колгоспу, виживали із заробітків у далеких краях та з продажу сувенірів.

 

Водночас село завжди славилося унікальною писанкою, хоча не завжди це ремесло заохочувалося. Зараз у Чорному Потоці мешкає майже три тисячі мешканців. Народжуваність удвічі більша за смертність, є понад півтори сотні багатодітних родин. У селі хочуть привабити туристів, але поки що це мало вдається.


Чорний Потік – одне з трьох так званих «кольорових сіл» Надвірнянського району Івано-Франківщини, що, як і Білі та Чорні Ослави, у назві має означення кольорів.



Цього року більшість чорнопотіцьких чоловіків поїхали на заробітки до Москви. До Києва ближче, але зараз у столиці попит на добрих будівельників менший, – розповідають батько і син Струки, обидва Михайли. Струк-старший, батько п’яти дітей, все життя їздить по заробітках, бо у селі роботи не було.



«У 1968 році школу закінчив, і як поїхав – так по сьогоднішній день. Ціла Росія, ціла Україна, Чехія, Словаччина, був і в Польщі. Все життя проїхав. І накінець давати пенсію – нема за що. Зібрати ті роки, то дуже трудно – кожен від тебе тікає, кожен тебе цурається. Не мав ніхто в селі роботи, тому всі виїжджали. Колись, як ми приїжджали в Київ, нас називали «бандерами». Село ніколи не було колективізоване, ніколи не було колгоспу», – розповідає про своє життя Михайло Струк .



Без роботи і дитсадка, зі старою школою

На гірських схилах землі для обробітку обмаль, а віддаленість від нормальних автодоріг і залізниці не сприяла розвитку промислових підприємств. Тож чоловіки їздили по заробітках, в основному будівельниками або лісорубами, жінки доглядали господарства і дітей, а ще ткали килими, які возили на продаж від Косова до Прибалтики і Середньої Азії. І дитячого садочка тут ніколи не було. А школа – у кількох старих, ще з австрійських часів будинках, в переобладнаному «вчительському домі». Сьогодні у Чорному Потоці проблему з приміщенням школи, де навчається 450 дітей, називають найбільшою. Директор школи Михайло Струк, тезко і однофамілець попередніх співрозмовників, ділиться історією:

«Один із будинків – 1902 року – шкільна їдальня. Це колишня попівська хата, вона переобладнана також під школу. Вчителівський будинок своїми шкільними силами обладнаний під приміщення школи, там займаються від першого по шостий клас. Позаду ще один корпус, там знаходяться два десяті класи і один дев’ятий –  також переобладнана колишня австрійська хата під школу, і так вона працює по сьогоднішній день. Приміщення, зрозуміло, не відповідають ніяким нормам, ніяким стандартам, ніяким вимогам. Тому гостра проблема у нас з будівництвом школи», – показує директор школи.

Чорнопотіцька писанка, наперекір заборонам збережена

Зате тут хваляться, що мають багато переможців районних, обласних і навіть всеукраїнських олімпіад, незважаючи на віддаленість села. Особливо пишаються гуртком писанкарства, який понад 20 років веде Микола Палійчук. Розписані дітьми писанки експонували у 87 країнах, зокрема, у музеях Канади. Хоча були часи, коли писанкарське ремесло, як і ще одна спеціалізація місцевих майстрів – виготовлення іконостасів для церков, «з атеїстичних міркувань» не заохочувалися. Сам Микола Палійчук свою першу писанку розписав у 30-річному віці, уже в часи незалежної України. Між тим, каже, що чорнопотіцька писанка, яку місцеві люди називають чорнопотоківською, чи по-гуцульськи – чорнєнською, є унікальною.

«Наша школа писанкарства – чорнопотоківська належить до трьох найкращих шкіл Гуцульщини, поряд з космацькою і буковинською. Вона написана на чорному тлі, а чорний колір означає багатство землі, багатство надр. На ній ми пишемо геометричні і рослинні орнаменти, трикутнички різні, квадратики, які означають вогонь, Святу Трійцю, оране поле», – говорить Микола Палійчук.

Для туристів потрібні інформація і дороги

Про історію свого села тут можуть розповісти чимало версій. Є кілька легенд походження назви. Одна з них – мовляв, коли пани возили сіль із Делятина до Коломиї, тут їх перестрівали опришки, «чорні люди». А заснували село три козаки.

Мешканці готові повести гостей до газованих джерел і соровиць із соленою водою або на городище, давнє поселення. Все це, як і фестиваль писанкарства, який започаткували торік, могло б бути принадою для туристів. Але наразі зелений туризм лише починають розвивати, – говорить сільський голова Чорного Потоку Василь Шовгенюк. 

«У нас тиша, ніяких підприємств нема, ніщо не засмічено. Зелений туризм нас приваблює. На цей  рік включені у велотуризм, проходитиме частиною села маршрут зі сторони Ланчина. Є садиби, які приймали б туристів. Але над цим треба ще працювати. Я думаю, недалекий час, після таких фестивалів, після ознайомлення, після реклами, може, більше зацікавляться люди», – розповідає сільський голова.

Молодий майстер-різьбяр Руслан Василишин сумнівається у туристичних перспективах села. Найперше, через погані дороги до віддаленого населеного пункту. Та й інформації про Чорний Потік замало. Сам він закінчив Косівський коледж прикладного мистецтва і Прикарпатський національний університет. Постійного місця роботи вдома не має. Рятує те, що робить на замовлення різьблені речі. А для душі зробив цимбали і трембіту.

«На цимбалах не вчився грати, самоук. Я їх сам робив – мав старі цимбали, зняв розміри – і так зробив. Трембіта оде – теж моя робота, ще пахне лаком. Я зараз вдома, не працюю на державній роботі, підзаробляю, можна сказати, на заказах».

Руслан Василишин не прагне їздити на далекі заробітки. Від таких поїздок втомився і Михайло Струк. Мешканці Чорного Потоку хочуть, аби їздили до них. Але поки що це залишається тільки бажанням.

 

Галина Добош, Радіо Свобода


20.06.2013 Галина Добош 2984 0
Коментарі (0)

30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1119
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2821
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

986
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1043
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1057 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

3124 3

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

913

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

784

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

372

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1098
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

160
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2352
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1155
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

457
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15076
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7388
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

821
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

386
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

296
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

383
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

664
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1116