Для цікавих мандрів не обов'язково довго відкладати багато грошей і їхати кудись далеко за кордон. Можна досліджувати Україну і починати з рідних місцин.
За менш ніж 30 кілометрів від Івано-Франківська на мальовничих берегах Дністра розкинулось місто Галич.
Зараз це невеликий районний центр, в якому живе трохи більше 6 тисяч людей.
А колись це був могутній центр Галицько-Волинського князівства, що розлягався на території одразу кількох сучасних сусідніх сіл і саме назва міста дала назву регіону – Галичина.
Як дістатись?
Зі Львова до Галича можна доїхати потягом за менш ніж дві години.
Якщо ви на кілька днів в Івано-Франківську і хотіли побувати в Галичі – теж не проблема. Машиною з Франківська до Галича їхати приблизно 15 хвилин, також можна доїхати автобусом чи приміською електричкою – вони їздять достатньо часто. Квиток обійдеться у 10-20 гривень.
Із залізничного вокзалу до центру міста доведеться прогулятись 20-25 хвилин. Але краєвиди навколо будуть цього варті. Можна прокласти собі дорогу через відремонтований пішохідний міст через Дністер.
Пішохідний міст через Дністер у Галичі
Що дивитись?
На центральній площі Галича, яка носить назву Майдан Різдва, вас зустріне король Данило на коні. Тут же ж церква Різдва ХІІІ століття, а поруч з нею – макет Давнього Галича, який вражає кількістю храмів.
Макет Давнього Галича/ukrainaincognita.com
Якщо ви вже в центрі міста, обов'язково підніміться на Замкову гору.
Вежа на Замковій горі у Галичі
Як пише Вікіпедія, з ХІV століття тут була потужна фортифікаційна споруда, від якої зараз залишилась одна вежа і кілька зруйнованих мурів.
Залишки мурів Галицького замку
Але краєвид на місто і Дністер звідти відкривається чудовий.
Із Замкової гори видно навіть вічно димлячі труби Бурштинської ТЕС
Якщо захочете в Галичі десь перекусити, не дуже сподівайтеся, що тут буде великий вибір кафе чи забігайлівок. Хоча в таких випадках врятує супермаркет на центральній площі, який працює допізна, або те, що ви захопите пообідати з собою.
До речі, імпровізований пікнік можна влаштувати на Дністрі, а заодно прогулятись берегом в сторону села Шевченкого, де стоїть один з найстаріших храмів Західної України – церква Пантелеймона. Вона була заснована у 1194 році батьком Данила Галицького Романом Мстиславичем.
Найстаріший храм Західної України – церква Пантелеймона у Шевченковому
Головний вхід в церкву досі має свій первісний вигляд, так само, як і нижній ярус над фундаментом. На кам'яних блоках навіть можна відшукати своєрідні графіті, датовані 1600-м роком.
В храмі й тепер відбуваються богослужіння, саме під час них і можна потрапити всередину.
Дорогою із Шевченкового назад до Галича в селі Залуква збереглось караїмське кладовище. Хоча деякі мацеви серйозно пошкоджені або рясно заросли травою, цвинтар діє й досі.
Караїмський цвинтар у Галичі
Колись у місті проживала численна караїмська громада. За переказами, караїми (за походженням вони є близькими до тюрків, однак сповідують релігію, наближену до юдаїзму) поселились у Галичі у 1246-му році за згодою короля Данила з ханом Батиєм.
Зараз, якщо вірити місцевим газетам, у місті живе останній з караїмів 77-річний Шимон Морткович.
Коли говорять про Галич, часто згадують про село Крилос, що за 7 кілометрів від міста, з його церквою Успіння, митрополичими палатами і музеєм під відкритим небом, де на площі у майже п'ять гектарів можна роздивитись кількастолітні хати і храми з Покуття, Гуцульщини, Бойківщини чи Опілля.
Щоб там досхочу наблукатись, одного дня може й не вистачити! Але майте на увазі, що ночівлю у вигляді готелю чи хостелу вам у Галичі навряд чи вдасться знайти. Тому найкраще – розрахувати знайомство з містом на один день і мандрувати далі!
