Зважаючи на часи багатовікової окупації з боку різних держав, українці Галичини, що були в гірших умовах від представників завойовників, правдами і неправдами старались давати освіту дітям, з надією на перспективу їх росту і відновлення державності, не завжди маючи освіту власне самі. І тому, навіть зараз, рівень дітей, які мають відповідну освіту вищий, ніж у інших регіонах.
Результатом споконвічного прагнення, здобутками дій наших батьків у цьому напрямку, була і є активна позиція, національна спрямованість, як П’ємонту свободи, до незалежності держави. Об’єднуючий морально-психологічний клімат у теперішній ситуації відображає високий рівень інтелекту українського суспільства у плані захисту Вітчизни.
На цьому тлі, прикро спостерігати негативні тенденції, що відчуваються у процесі перерозподілу чи призначення на посади працівників державних структур. В Україні за часи незалежності, для того, щоб поміняти контингент, звільнити з посад тих чи інших людей і призначити «своїх», можливо, із певною мотивацією, придумана цікава модель, що формально не порушує трудове законодавство. Тобто, реорганізація, зміна назви, ліквідація і створення нових структур під виглядом проведення реформ. Усе це тримає у постійно підвішеному стані, як Дамоклів меч, більшість працівників державних установ, без усіляких гарантій на перспективу збереження робочих місць та стимулювання росту – ідеальне середовище для корупції, з якою влада успішно бореться на словах.
Одним із варіантів названої моделі є укладання контрактів на посади керівників державних організацій за рішенням сесій органів місцевого самоврядування, при тому, що значна частина депутатів (об'єктивно) далекі від знання ідеології діяльності тих чи інших структур.
Зараз такі інсинуації, не хочеться говорити – корисливі, брудні інтереси, замість подальшого стимулювання розвитку установи, точаться навколо переукладання контракту і призначення на посаду директора Івано-Франківської філармонії. Колись, у старі часи, особливо у сільській місцевості, будувались об'єкти соціальної інфраструктури (заклади освіти, культури, охорони здоров'я тощо). Роботи, як правило, здійснювались напівгосподарським способом громадами під керівництвом людей, які очолювали ці структури, допускаючи від незнання окремі порушення не кримінального характеру. Після здачі в експлуатацію нових об'єктів, керівнику знаходили певні порушення, його усували і на готове місце призначали «свого».
Наша філармонія за останні роки значно підвищила мистецький рівень, функціюють потужні колективи, із виступами прибувають знамениті виконавці світового рівня, власне, створена фундаментальна база для розвитку і зміцнення культурних традицій на Прикарпатті.
Зважаючи на сказане, на жаль, окремі негативні, корисливі, суб'єктивні тенденції формулювання влади: чому б черговий раз не розіграти карту призначення на посаду керівника філармонії іншої людини, навіть із обгрунтуванням політичної доцільності або на підставі видуманих порушень з боку теперішнього керівника.
