Єврокомісія посилює візові вимоги для росіян через безпекові загрози

Єврокомісія оголосила про запровадження більш жорстких правил для видання віз громадянам рф з огляду на безпекові загрози.

Про це заявила єврокомісар із внутрішніх справ Йлва Йоганссон на пресконференції у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми чули, що росія часто говорить про використання ядерної зброї. Президент путін оголосив про незаконну анексію чотирьох українських регіонів. Це є очевидною ескалацією конфлікту, ескалацією війни.

Це означає також ескалацію безпекових загроз стосовно Європейського Союзу, на які ми маємо реагувати, і за якими будемо слідкувати дуже уважно», - зауважила єврокомісар.

Вона наголосила, що головним джерелом загроз для безпеки ЄС стало неспровоковане та невиправдане російське вторгнення в Україну. Всі події, що відбулися після цього, включаючи виявлення масових поховань у визволених містах України, свідчення знущань і тортур, які застосовували загарбники до своїх жертв, нещодавні атаки на газогони «Північний потік», а також оголошена кремлем «часткова мобілізація», вказують на серйозну ескалацію у сфері безпеки.

«Саме тому ми представили нові правила візових процедур та прикордонного контролю. Ми вже повністю призупинили дію угоди про полегшення візового режиму між росією і ЄС.

А зараз представляємо нові правила, які запроваджують більш жорсткі вимоги для видання віз російським громадянам.

Це є відповіддю від Єврокомісії, яка сфокусована на тому, як реагувати на безпекові загрози, що спрямовані проти нас», - наголосила Йоганссон.

Серед ухвалених Єврокомісією нових візових вимог, зокрема, проведення більш жорсткої оцінки та ретельної перевірки з міркувань безпеки, коли йдеться про видання нових віз громадянам рф. Країни-члени та їхні консульські установи нестимуть за це відповідальність. Вони також мають провести нову оцінку або відкликати вже видані візи в контексті нової безпекової ситуації.

«Ми бачимо, що зараз дуже багато російських громадян полишають росію через мобілізацію. Якщо особа має намір залишатися довше ніж 90 днів, вона не має отримувати візу.

Ми закликаємо країни-члени перевірити видані короткострокові візи - чи залишили ці люди ЄС та виїхали назад у росію після встановлених 90 днів перебування?

Це правило не обмежує право громадян рф подавати заявку на притулок, якщо вони шукають міжнародного захисту та хочуть залишатися в ЄС довше або отримати дозвіл на проживання», - сказала єврокомісар.

За її словами, Єврокомісія запроваджує більш жорсткі правила щодо місця подання документів на отримання візи. Громадяни рф, які масово залишили росію, не зможуть отримати візи у консульських установах країн ЄС у сусідніх державах - для цього їм пропонується звертатися в установі на території росії. Виняток може бути зроблений для певних категорій громадян з гуманітарних міркувань, наприклад для родичів, незалежних журналістів, дисидентів. Тобто, самого бажання росіян виїхати з рф буде недостатньо для того, щоб в’їхати на територію ЄС.

Подібні інструкції, за словами єврокомісара, отримали й органи прикордонного контролю. Це означає, що наявність у громадянина рф шенгенської візи не є достатньою умовою для перетину кордону ЄС. Прикордонники мають проводити власну перевірку громадян з урахуванням нових загроз, що постають перед Євросоюзом.

Йоганссон зауважила, що Єврокомісія разом із країнами-членами й надалі проводитиме ретельний моніторинг ситуації на зовнішніх кордонах ЄС, а також слідкуватиме за розвитком подій, пов'язаних із прагненням громадян рф потрапити на територію країн-членів ЄС та пов’язаними з цим викликами для безпеки.

Як повідомлялося, після оголошення путіним «часткової мобілізації» громадяни рф масово виїжджають на територію сусідніх країн. Країни Балтії обмежили в’їзд для росіян з міркувань безпеки та для уникнення можливих провокацій. Фактичну заборону на в’їзд росіян запровадила Фінляндія.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?


01.10.2022 8595
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1769
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

917

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

386

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1195
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

940
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1097
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

341
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1845
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743