"Емоційний стан впливає на сприйняття інформації". Як читати новини без шкоди для психічного здоров'я

Ми майже миттєво отримуємо інформацію про актуальні події, більшість із них трагічні та шокуючі. Ця інформація надходить інтенсивно, з багатьох джерел і майже цілодобово.

Журналістка Фіртки поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як новини впливають на людину, її стан та емоції та як в сьогоденні читати новини без шкоди для психічного здоров'я.


Як трагічні новини вливають на нашу психіку?


Психологиня каже, з одного боку можливість оперативно отримувати новини приносить користь - ми не відчуваємо себе в інформаційній ізоляції, а також це дає відчуття своєрідного «контролю» над ситуацією. Так наче «нічого не застане мене зненацька, адже про всі події послідовно повідомляють».

Але з іншого боку - ось ми сидимо на роботі, а поруч з нами, в нашому телефоні, з екрана телевізора, з радіоприймача безперервно розгортається картина бойових дій, смертей, каліцтв, пошкоджень, маленьких і великих перемог, викриття, правосуддя, перемовин тощо.

Відбувається наступний процес - ви їдете в тролейбусі, перевіряєте зошити, ремонтуєте праску і починаєте відчувати інтенсивну лють, страх, горе, біль, безнадію, ненависть чи ейфорію. Ці додаткові відчуття будуть впливати на нашу поведінку, самопочуття, стосунки та діяльність.

Саме так інформація впливає на наш актуальний стан, вона стає значним чинником нашого емоційного стану. З іншого боку, необхідно пам’ятати, що наш емоційний стан також впливає на сприйняття інформації.

Наприклад, якщо ми тривалий час відчуваємо відчай і безнадію, новина про доставку ліків в Україну, може сприйнятись дуже підозріливо та загрожуюче.

Наша психіка є доволі стійкою, але якщо ви довгий час перебуваєте у виснаженому стані, у вас немає джерел поновлення сил, ваш режим дня, роботи дуже інтенсивний, ви переживаєте особисті трагедії чи втрати, сімейні, екзистенційні, професійні кризові періоди, то трагічні новини стають додатковим фактором дестабілізації. Наслідком можуть бути - виникнення панічних атак, депресивних епізодів, неврастенії тощо.

Це привід звернутись до спеціаліста/ки в галузі психічного здоров’я, можливо необхідна фармакологічна підтримка для стабілізації стану.


Як допомогти собі після прочитання трагічних та негативних новин?


Варто зазначити важливі властивості нашої психіки - захисні механізми та саморегуляцію. Тобто, психіка фільтрує і захищає нас від стимулів, які можуть стати для нас руйнівними.

Наприклад, ви можете сприймати інформацію «наче через брудне скло», забувати, не могти сконцентруватись, не помічати трагічних деталей, мати приглушену і запізнілу реакцію тощо.

Здоровим правилом є уникнення перестимуляції. Уникання інформації зараз неможливе. А от визначення особистої межі - цілком реальне завдання. Слідкуйте за своїм станом, помічайте від чого вам стає важко, старайтесь не переходити цю межу.

Можете визначити собі місце і час спеціально для ознайомлення з актуальними новинами і читаєте новини лише в цьому місці та у відведений час.

Якщо новини викликають паніку і страх, я не знаю кращого способу, ніж дихальні техніки. Ваше завдання - «активізувати» парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за зменшення частоти серцевих скорочень, нормалізації дихання, розслаблення м’язів, зниження тиску.

Активізувати її можна шляхом повільних та довгих видихів. Інший спосіб самодопомоги при інтенсивному страху та паніці - перемикання на когнітивну діяльність.

Наприклад, знаходите і проговорюєте вголос усі предмети зеленого кольору у кімнаті, потім усі предмети круглої форми, здійснюєте додавання чи віднімання, пробуєте здогадатись професії людей, що вас оточують.

Прогулянки, рух і фізична активність. Після сприйняття емоційної інформації у кров виділяється адреналін. Якщо ви будете нерухомо лежати, ви відчуватимете тремтіння, напруження і тривогу.

Звучить банально, але все ж - обирайте лише офіційні джерела інформації, там події висвітлено у формі фактів, оцінок, припущень, планів.

Якщо ви читаєте новини в соцмережах, а особливо у сумнівних джерелах, зазвичай вони перенасичені деталями, мають маніпулятивний характер та негативне емоційне забарвлення, і викликають сильні почуття, не кажучи про сумнівну достовірність.

Обов’язково врівноважуйте інформаційне поле! Спеціально фокусуйтесь на новинах, які висвітлюють мужність, силу, майстерність, відвагу наших військових, доброту, самопожертву, гідність наших громадян, успіх політиків, вдалі перемовини, досягнення, надії, оптимістичні прогнози, локальні новини про події міста.

Слухайте музику, переглядайте кіно, відвідайте виставку, театральну постановку чи концерт. Перегляньте кулінарні канали, комедійні шоу, подивіться мультфільми з дітьми.


Як самостійно допомогти рідним?


Якщо ви маєте змогу, поділіться способами самодопомоги з рідними, будьте уважними до близьких, помічайте зміни у їхньому стані. Спробуйте дотримуватись разом рекомендацій наведених вище.

Спростовуйте фейкову інформацію, яка може їх вразити та дестабілізувати. Будьте поруч, якщо близьким важко.

Якщо це можливо і доречно обговорюйте новини, які вас турбують чи лякають, діліться думками, висловлюйте сумніви чи надії.

Розділяйте біль і горе одне з одним. Завдяки цьому ця ноша буде меншою.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Важливо не ігнорувати. Як прикарпатцям впоратись з емоціями під час війни

Війна: як пережити смерть рідних

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Дбайте про психологічне та фізичне здоров'я». Як налаштуватися на роботу, якщо знаходитеся в тилу


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

876
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

591
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1060
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2329 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3414
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2848 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

713

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

886

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1356
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10241 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8721
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11165
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

418
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

681
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

996
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

804
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

532
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

975
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1399
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1353
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1578