Директор школи майбутнього

Так вже склалося, що велику частину свого життя, а саме етап свого формування і становлення, ми віддаємо школі. До освітнього закладу ми приходимо маленькими дітками, а полишаємо поріг школи уже майже дорослими і майже сформованими особистостями. Саме у школі ми зустрічаємося із першим психологічним тиском на нашу індивідуалістичну свідомість. Перше приниження, перша несправедливість… Тобто якими ми є сьогодні, у більшій мірі, маємо завдячувати саме «застінкам» нашої рідної школи. З тим місцем, де ми стикаємося із складеною віковою системою, яка покликана лише на одне, перетворення індивідуальності на сіру колективну масу.

Уже чверть століття ми живемо у Незалежній державі. За цей час освітній простір України мав пройти шлях докорінного системного реформування, який повинен був кристалізувати майбутнє покоління українців, як індивідуально сильну європейську націю. Що ж з відбулося з освітою, особливо дошкільною і середньою, насправді? А насправді був змінений лише косметичний декор.

Раніше, у імперській радянській школі, діти одягали піонерські галстуки, ходили строєм, співали патріотичних пісень. На сьогодні дітей у школі заставили скинути колишні атрибути імперії, одягли всіх у вишиванки і примушують далі ходити строєм і співати інші патріотичні пісні. Що системно змінилося у виховані? Нічого! Наша освіта продовжує ламати індивідуальність дитину, примушуючи її коритися стадному принципу.

На сьогодні відомо, що дев’яносто відсотків випускників наших ЗОШ, не здатні приймати самостійні рішення. Вони не зможуть працювати на менеджерських позиціях. У більшості виникають проблеми із самореалізацією. Ось яку «важливу» суспільну роль на сьогодні відіграє школа.

А хіба може бути по іншому? Адже на менеджерському, управлінському рівні освітніми закладами, сидять люди минулого століття, які виховані колишньою імперською, партійною системою. Більшість із таких управлінців, це люди які ніколи не будуть мислити відповідно до змін, які сьогодні диктує час. Тому що це буде злам їхнього уявлення про світ. А у цей час, до школи приходять дітки двадцять першого століття. Дітки схильні до високого рівня комунікації, інформатизації, які вже мислять зовсім іншими категоріями. Тобто це покоління, яке зовсім не вписується у життєвий світогляд більшості сучасних директорів шкіл.

І яка доля чекає таку дитину? Нехай це запитання залишається риторичним. Мені хотілося б поміркувати про майбутній вихід із ситуації, що склалася. Яким має бути директор школи майбутнього? Адже зрозуміло, що системи не зламаєш в один день і ще не одне дитяче життя буде деформоване…

Вже сьогодні слід починати реформувати системні підходи фундаментальних основ організації освітнього процесу. Окрім того важливою ланкою є підготовка ланки управлінських кадрів. Тобто вирощення плеяди тих нових директорів шкіл, які будуть дивитися на освітній процес і бачити у ньому індивідуально сильну дитину, а не сіру масу виконавців. Адже час диктуватиме системні зміни і ми нікуди від цього не дінемося.

Позитивним моментом є те, що у нашому Прикарпатському національному університеті є глибинне розуміння даної проблеми. Більше того, на певному рівні цю проблему, у супереч системі починають вирішувати. Так у рамках Інституту післядипломної освіти відкрито магістерську програму підготовки освітніх кадрів за напрямком: «Управління навчальним закладом». Тобто Прикарпатський університет декларує готовність розпочати підготовку директорів шкіл майбутнього. Тих хто, своїми інноваціями, буде докорінно змінювати нашу освіту, особливо її середню ланку. Навчить творчо мислити і креативно підходити до вирішення будь-яких проблем, пов’язаних із становленням і розбудовою нашого суспільства.

Вже дуже скоро ми побачимо перших випускників-магістрів, які творитимуть новий освітній простір нашого краю. Але це лише перший крок у майбутніх великих перетвореннях у освіті…   


02.07.2015 Ігор Макарук 2238 10
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1191
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1065
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6371
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1668
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2001
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3191 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

208

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

735

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

838

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1408
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

464
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1581
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1472
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3496
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3568
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7159
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1181
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

420
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

293
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

507
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

681
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

747