Легендарний наставник київського «Динамо» Віктор Маслов, без сумнівів, позаздрив би Сергієві Реброву. Будь-який матч «Фіорентини» теперішній наставник «біло-синіх» може переглянути. Спеціалісти, які працюють в клубі, можуть зробити вибірку на будь-якого футболіста флорентійців. У 1969-му, коли жереб уперше звів «Динамо» та «Фіорентину», про таке можна було лише мріяти. Фактично до гри проти чемпіонів Італії Маслов готував у команду всліпу, орієнтуючись хіба що на газетні матеріали. Як виявилося, цього замало.
«Дід» у Києві створив, здавалося, неможливе – тричі поспіль виграв із «Динамо» титул чемпіона СРСР. Однак у листопаді 1969-го команда Маслова пішла на спад – переконує стара кінохроніка. Вчетверте поспіль виграти золоті медалі кияни не зуміли, пропустивши поперед себе «Спартак». А відтак і настрій після щойно програного чемпіонату був відповідний.
Це зараз у складі «Фіорентини» представники 16-ти країн, легіонерів більше, ніж італійців. У 1969-му футбол був іншим. За честь Флоренції билися самі лиш італійські гравці, єдиний виняток – один із героїв Мундіалю-1962 Амарілду. Саме бразилець і створив обидва голи у ворота «Динамо». Красивий гол Серебрянникова, забитий у стилі цього футболіста, лише трохи підсолодив пігулку – 1:2. До слова, цей м’яч став єдиним, що його «динамівці» забили «фіалкам» за чотири поєдинки.
Утім того вечора, 12 листопада 1969-го, не поразка стала головною трагедією на «Республіканському». Ракета випущена із сектора з італійськими вболівальниками полетіла не вгору, а над бессарабськими воротами – до протилежної трибуни. Впала неподалік трибуни з високопосадовцями, поціливши в груди студента з Миколаєва Івана Бакара. Від отриманих травм хлопець загинув на місці.
У матчі-відповіді команди голів не забивали. Попри перемогу за сумою двох поєдинків, керівництво «Фіорентини» високо оцінило рівень суперників. Так, на банкеті після гри італійці навіть спробували домовитися про другого легіонера для своєї команди. Компанію Амарілду молодий форвард «Динамо» Анатолій Бишовець так і не склав. Однак цей епізод надихнув барда Володимира Висоцького і фраза «Ведь недаром клуб «Фиорентина» предлагал мильон за Бышовца» стала крилатою в Радянському Союзі.
Наступної зустрічі «Динамо» та «Фіорентині» довелося чекати 20 років. У 1989-му в киян нова блискуча команда, новий легендарний тренер. Чанов, Безсонов, Баль, Михайличенко, Литовченко – вже визнані майстри. Компанію їм складають молоді та перспективні Лужний, Саленко, Шматоваленко. В суперників дві головні «зірки». В півзахисті – бразилець Дунга, в атаці – геній, художник і просто символ Флоренції Роберто Баджо. Як зупинити цього форварда кияни так і не придумали. Яремчук, зігравши грубо проти Роберто, отримав червону картку ще в першому таймі. А наприкінці зустрічі Баджо продемонстрував власні вміння у виконанні пенальті. В цьому він був справжнім мастаком, як би іронічно це не звучало зараз.
Цікавий епізод – на 6:24. Саленко нібито робив все правильно, виманюючи на себе голкіпера, однак у підсумку Литовченко опинився в положенні поза грою – гол не зарахували.
І знову другий матч, який розглядали як шанс відігратися, завершився нульовою нічиєю. Вболівальницька побрехенька переконує, що поле в Києві навмисне заморозили, щоби створити незручності суперникам. Хтозна як було насправді, але на мерзлому полі найкраще з-поміж двох команд виглядав усе той же Баджо. «Фіорентина» пройшла далі і в підсумку дісталася аж до фіналу, де поступилися іншій команді з Апеннін – «Ювентусу». Та найбільшим ударом від «Юве» була навіть не перемога в фіналу Кубка УЄФА, а купівля лідера «фіалок» - Роберто Баджо переїхав до Турина…
Історія протистояння «Дніпра» та «Брюгге» не така давня і така багата. Ці команди в єврокубках зустрілися лиш раз. Сезон 2004/2005 став знаковим для Кубка УЄФА. Вперше в історії регламентом цього турніру був передбачений груповий етап. «Дніпро» пробився сюди, здолавши словацьку «Артмедію» та «Маккабі» (Хайфа). Стартовий матч у групі – саме проти «Брюгге».
Команда Кучеревського була не сильнішою, ніж теперішній «Дніпро». Але 11 українців у складі і шалений настрій на гру примушували вболівати за цих хлопців мимоволі. А чого вартувала лиш зв’язка Рикун та Назаренко в центрі поля!
У матчі проти бельгійців «Дніпро» примусив своїх прихильників похвилюватися. Попри те, що Венглинський уже на старті скористався помилкою захисника, згодом уперед вийшов уже «Брюгге» - 1:2. Рикун став автором гола в роздягальню, а Венглинський реабілітувався за низку не використаних моментів класним переможним голом із гострого кута.
За тодішніми правилами команди в групі зустрічалися лиш по разу, а відтак у Бельгії проти «Брюгге» так і не зіграв. Уперше вийти на газон «Яні Брейделя» дніпропетровці зможуть уже найближчого четверга. В цей же день «Динамо» прийматиме «Фіорентину». Не пропустіть – на наших очах писатимуться нові сторінки історії.
