Більшість українців, які повертаються з-за кордону, планують жити в західному регіоні

Фото: Getty Images


Чверть українських біженців мають намір після повернення оселитися в іншій області, ніж до війни.

Про це свідчать результати опитування Центру Разумкова, проведене у Закарпатській області серед тих, хто повертається в Україну, передає Фіртка.

Так, серед тих, хто виїжджав з України більша частина становили жителі Сходу та Півдня країни — 51,5% — і центральних областей — 45%, у тому числі 31% — жителі Києва та Київської області, і лише 4% — жителі західних областей.

Серед тих, хто повертається, переважну більшість — 69% — становлять жителі центральних областей — переважно це жителі Києва (35%) та Київської області (17%). 12% тих, що повертаються — жителі Східного регіону, 9% — Південного регіону, 10,5% — Західного регіону.

Водночас 73% опитаних відповіли, що після повернення в Україну планують поселитися в тій же області, де проживали до війни, 26% — що планують поселитися в іншій області — переважно це жителі Східного регіону.

Ті, хто планує поселитися в іншій області, а не тій, в якій проживали до війни, частіше називають області Західного регіону (15% усіх опитаних), або Київ чи Київську область — 7%.

Зокрема, обрати Івано-Франківську область як місце постійного проживання планують 1,9% опитаних українців.

Зауважимо, що серед українців, які на початку російської агресії виїхали з України у зв’язку з воєнними діями, і сьогодні повертаються в країну, переважають жінки — 87%, так само як жінки становили більшу частину тих, хто виїжджав з країни на початку війни.

Якщо серед тих, хто на початку війни виїжджав з країни, найбільшу групу респондентів становили люди віком від 30 до 39 років — 37%, то серед тих, хто повертається, частка представників цієї вікової групи становить 25%.

Як і серед тих, хто виїжджав, серед тих, що повертаються, більшість — 53% — відповіли, що вдома говорять переважно російською мовою, 43% — українською, 1% — іншою мовою. Але так само більшість — 72% опитаних вважають рідною українську мову, 16% — російську, 1% — іншу мову.


Довідково: опитування провели серед українців віком від 18 років, які на початку російської агресії виїхали з України у зв’язку з воєнними діями, і зараз повертаються в Україну.

Опитування провели у Закарпатській області. З 11 квітня по 6 травня опитали 105 респондентів.

Деякі результати наводяться у порівнянні з даними опитування громадян України, що виїжджали з країни у зв’язку з воєнними діями.

Тоді опитування проводили на пунктах пропуску через державний кордон України у Закарпатській області. Зокрема, з 15 березня по 1 квітня опитали 101 респондента.


Що було раніше?
21 лютого президент росії володимир путін заявив про визнання Росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей. Згодом він оголосив про введення регулярних російських військ на ці окуповані території для «підтримки миру».

24 лютого російський президент оголосив про початок операції проти України. О п'ятій годині ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України. Крім цього, відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій лінії кордону з росією та Білоруссю.

Відтак, в Україні після нападу російської федерації та обстрілів у регіонах ввели воєнний стан. Президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат. 

До слова, цивільне населення закликають до організованого опору на тлі повідомлень про надходження колон російсько-окупаційних військ із півночі України.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Винен не лише путін. 84% українців звинувачують «простих росіян» у війні

Відомо, скільки переселенців планують повернутись додому після війни — опитування

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

1708
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

882
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2067 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31329
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8527
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3576

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

647

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1915

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1421

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2371 1
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10453
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

518
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

6120
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14346
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

583
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

844
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

20035
04.11.2025

Актор Івано-Франківського драмтеатру Іван Бліндар зіграв роль Святого Миколая у новому українському фільмі «Вартові Різдва», який вийде в прокат 13 листопада.  

1112
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

621
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1087
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1319
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1458