Арт-контрреволюція в Івано-Франківську. Художники і арт-менеджери пояснюють, чому варто боротися за нові франківські мурали

 

 

Пам'ятаєте анекдот про джаз-бенд в ресторані і про братка, який, підійшовши, співчутливо запитує музикантів: «Чо, пацани, не виходить?». Щось подібне відбувається зараз в Івано-Франківську. Завдяки старанням організаторів торішнього проекту «Відкритий вуличний Малюнок», недавнього Porto Franko GogolFest і «Мистецької резіденції» від платформи «Тепле місто» в місті з'явився мурал-арт, безпрецедентний для України в своїй свіжості і навіть зухвалості. Наприклад, з Києвом, де каламутні люди по каламутних схемах поставили на потік зображення, чию художню цінність можна співставити з фотошпалерами, навіть якось незручно порівнювати.

 

Але тепер, після нетривалого торжества в якості української столиці сучасного мистецтва, Івано-Франківськ переживає спробу консервативної контрреволюції. Противники нових муралів намагаються зібрати необхідну кількість підписів під електронною петицією з вимогою до міської влади ліквідувати їх, а ініціативна група, очолювана дівчиною-весільним фотографом і хлопцем-модератором співтовариства «Типовий Франківськ», висуває альтернативні проекти муралів, які не були б «відображенням "внутрішнього світу" художника, який дано зрозуміти одиницям». Тобто такі, які подобалися б народу – як київські.

 

 Автор - Хорхе Помар (AMOR)

 

Міська влада начебто не збирається знищувати вже створене, але гайки під тиском громадськості закручує: реалізувати наступні проекти буде складніше. У світлі цього протистояння я попросив кількох симпатиків феномена франківських муралів пояснити, чому вони бажають йому вижити і розвиватися.

 

 

 

Вова Воротньов

 художник, Київ

 

Говорити про так звані «франківські мурали» можна, адже та кількість робіт, яка циркулює в інтернеті, дає підстави говорити про серію, об'єднану певним підходом. Ця серія разюче відрізняється від переважної більшості київських розписів. І відрізняється в кращу сторону. Чому? Попри неоднозначну оцінку станіславських муралів масовим глядачем, ці роботи належать до сфери мистецтва. Вони репрезентують конкретні практики українських і зарубіжних художників напрямку пост-графіті і low-brow. Київські мурали жодного стосунку до мистецтва не мають. Це кітчеві халтури комерційних художників-оформлювачів звідусіль, яких обирають тотально некомпетентні люди, що мають ярлик на сотні стін від міської влади. Навіть якщо і проскакує щось вартісне у цій вакханалії, воно глушиться хором низькопробних солодкуватих гігантських картинок в дусі королеви київського кітчу художниці Гапчинської.

 

 Автор - APL315

 

Тобто цілі і засоби цих ініціатив в Івано-Франківську і Києві – різні. В першому випадку йде комунікація з реальними художниками та їх скромна, наразі, репрезентація в публічному просторі. Це завжди нелегкий процес, тому не дивно, що виникають непорозуміння між різними полюсами суспільства. В Києві, натомість, відбувається ударними методами «гламуралізація»(с) - нищівна, вивільнена від здорової думки пустопорожня імітація вуличного мистецтва на стінах з амбіціями перетворення української столиці на щось, в очах організаторів, начебто прогресивне. З тим, що це призводить лише до протилежних результатів. Бо комерційний стріт-арт нічим не відрізняється від рекламної розтяжки і є в глобалізованому культурному просторі свого роду «макдональдсом» з прогнилим душком псевдопротестності. Теж тут важлива кількість, масштаб. Працюючи з оригінальними і безкомпромісними художниками, зрозуміло, де і коли зупинитись. Однакові ж, інкубаторні халтурщики з стандартизованими уміннями не переведуться ніколи.

 

 

 

Дар'я Кольцова

художниця, куратор візуальної програми Porto Franko GogolFest, Київ

 

«Претензії ґрунтуються на очікуваннях і традиційних уявленнях про красу і завдання мистецтва, які ми як раз і хотіли поставити під сумнів. Івано-Франківськ є дивовижним поєднання прогресивності і ретроградного традиціоналізму. Істина, як завжди, десь посередині. Мені це стало зрозуміло, коли мої багато подорожуючі знайомі зізнавалися, що «якби вони побачили ці роботи в Барселоні, вони б їм сподобалися», але для Франківська це занадто. У людей є стале уявлення про місто.

 

  Автор - ZBIOK

 

З іншого боку, нікуди не діти результат майже столітньої відсутності будь-якого дискурсу про сучасну культуру, брак освіти і «надивленості» в цій області. Там часто ставили в приклад київські реалістичні мурали, які дратують професійне співтовариство, таку «прострочену красу»... Реалістично і зрозуміло – значить красиво. Любов до такого роду художнього фастфуду – це ж проблема не тільки франківського глядача.

Коли переді мною стояло завдання визначити напрямок проекту муралів, я зрозуміла, що, незважаючи на традиційність і невеликий розмір, місто настільки стрімко і зухвало розвивається, що воно готове себе позиціонувати сучасно і сміливо, готове до мультикультурності. Я розуміла, що ми трохи випереджаємо події, радше за задаючи тон цих змін, але ми всі повірили в потенціал цього міста, ми відчули його і не помилилися».

 

 

 

Андрій Хір

 художник, Львів


Радий, що Франківськ запросив до себе художників, а не комерційних декораторів, і радий, що художники не намагались надто сподобатись, а нафарбували, логічно продовжуючи свої практики та розвиваючи теорії. Людей, які фарбували у Франківську фасади, можна, так чи інакше, віднести до альтернативної сцени цього жанру, і їхні роботи знаходяться в контр-позиції до гігантських горобчиків, жіночок, тризубів та іншої краси і патріотизму.

Прикро, що загалом мурали в Україні є імітацією світових тенденцій, і є, по факту, низькопробним декоруванням поверхонь з певною вигодою для певних осіб. Така тенденція дратує професіоналів і ще більше заплутує пересічного глядача. Я б хотів вірити в те, що мурали є частиною сучасного мистецтва, а не гігантськими картинками, рекламами чи агітками. А мистецтво часто є некрасивим, суперечливим, реакційним, критичним або просто дивним. І для того, щоб його сприймати, необхідно володіти певною базою, порівнювати, цікавитись, аналізувати, а не лише емоційно користуватись поняттями «гарно – не гарно». Викликає повагу те, що художники Діма Микитенко, APL, Стах Шумський та ZBIOK не лише підходять до вирішення просторових завдань, обираючи просту візуальну мову, відповідну масштабу та середовищу, але й не бояться експериментів.

 

 

Гостра реакція на мурали з боку суспільства є цілком закономірною та очевидною і зайвий раз доводить ізольованість більшої частини населення від кволих культурних процесів в Україні. Тому поява більш-менш адекватного культурного продукту сприймається з обуренням та острахом. Відповідно, за таких умов неможливим є діалог між художниками, які сприймаються суспільством, як цинічні маргінали, що спілкуються з ним незрозумілою мовою.

 

 

 

Андрій Зоїн

 директор фестивалю «Республіка», Хмельницький, Кам’янець-Подільський

В цій мураловій лихоманці, яка охопила Україну, радує тільки Франківськ. Вони круті: це пост-графіті, яке випереджає час і примушує обивателя говорити про нього і думати. Тобто, це не декоративна штукатурка, не килим на стіні, а набагато крутіше. Наснаги!

 

P.S. В Івано-Франківську на середину серпня планується флешмоб на підтримку мурал-арту.

 

 


03.08.2016 2949 2
Коментарі (2)

Michal Wituszynski 2016.08.06, 23:13
Кохані ви гарно говорите - тільки не про те, про що запитують мудрі люди . Розкажіть як ці росписи привязані до історичного середовища міста, як підкреслюють виразність того чи іншої об єкту пам ятки. Адже це історична частина міста, тут потрібний виважений підхід . Я прочитав і нічого не знайшов у тексті окрім - круто, усі недалекі і т. д. Запропонуйте дискусії у доцільності даного артрішення на цьому об єкті. Я не сприймаю крашенки на стінах в стилю радянської пропаганди. Мистецтво це не тільки “інша” ідея, це теж мистецька мова якою автор доносить цю ідею до споживача. Річ може бути апсолютно формальна, але її місце, форма, техніка виконання ставить її на певне місце з якого цей твір не хочеться забрати. Відразу об єкт втратиь свою виразність. Нажаль я такого відчуття від запропонових Вам муралів немаю. Це мені нагадує як католицький священик (який в целібаті) вчить молодят робити дітей. Так це виглядає! Успіху Вам!
Ігор 2023.08.04, 09:31
…Тепер все це екстраполюйте на архітектуру, яка є інтегральним фактором у життєдіяльності міста, (та будь якого утворення мешканців). Все це має носити в собі архітектура, то чому не розглядати це не відокремлене від самої архітектури, як це було завше в історії навіть починаючи з неоліту (малюнки в печерах носили скоріше сакральність, що теж інтегруючий фактор) і особливо після виникнення цивілізацій., і аж до останніїх часів. Не можна розкладати на окремі складові, ймовірність появи суттєвого формотворчого елементу, аби виправдати через якусь кількість цих чинників необхідність, чи доцільність того чи іншого новопривнесення в урбанне середовище. Напевне має бути єдиний якийсь чинник - стилістичний і гармонізуючий будь якого привнесення і муралів, як монументального (такого, що впливає кардинально на структуру простору) чинника. Себто в статті наголос на медійність і мурал як «невербальна пропаганда» - а це вже нав’язливо, таке, що має мати певні обмеження. Візьміть будь яку хрестоматійну пам’ятку в історії архітектури і ви побачите, що все оце присутнє в таких спорудах і будівлях. Але виключно як складник самої архітектури. Ніякою освітньою, чи соціальною окремою складовою жоден елемент зосібна не володів – лише як частина всього цілого. Єдиним оправданням такого публічного мистецтва є те, що воно принципово тимчасове…як білборд, чи плакат, або реклама…ті нові наші важливі чинники суспільного інтересу… Дурна фраза – «митці не хочуть бачити себе декораторами: як вони собі уявляють, їхня роль у тому, щоби змушувати мислити, реагувати, а не заспокоювати й прикрашати. Як зазначив організатор резиденції Роман Малиновський, «Ми не вибираємо шпалери собі додому. Ми не купуємо килим для бабусі, який мав би їй сподобатися. Ми робимо те, що мало би змінити світ». …Або – « художники не репрезентували нікого і ніщо, окрім себе і своїх безкомпромісних творчих підходів».
15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

5214 1
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

1843 4
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

4054 3
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

3178 2
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

7974 2
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

20304 29

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

285

Поняття святості, як певної інакшості, духовної досконалості присутнє у різних релігіях.   

825

Поширений вислів «Пийте, але не впивайтеся» часто приписують Ісусу Христу. Втім, чи дійсно в Священному Писанні християн є цей вираз і яке ставлення до алкоголю і його вживанню ми бачимо у Біблії?

1920

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

2398
24.07.2024

Гречаний чай — це корисний і смачний напій, який поєднує у собі багатство вітамінів і мінералів з приємним ароматом. Корисні властивості роблять його незамінним джерелом здоров'я людини.

196
20.07.2024

Влітку під час тривалих вимкнень електроенергії деякі продукти в холодильнику можуть зіпсуватися за чотири години, без нього — за дві.  

704
17.07.2024

Інфляція на споживчому ринку у червні 2024 року порівняно із травнем цього року на Прикарпатті становила 2,5%, з початку року — 4,9%, в Україні — 2,2% та 4,3% відповідно.  

486
23.07.2024

На початку серпня відбудеться Всеукраїнська Патріарша проща до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої в Крилосі, яка щороку об’єднує у молитві тисячі вірян.  

18393
19.07.2024

У суботу, 20 липня, християни відзначатимуть День пророка Іллі.  

986
15.07.2024

Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.  

1222 1
11.07.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

6107 3
20.07.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

23402 1
24.07.2024

Майже третина (32%) опитаних українців у травні 2024 року висловили готовність до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності.   

301
20.07.2024

Депутати Верховної ради у першому читанні підтримали законопроєкт, в якому йдеться про угоду зі слідством у провадженнях про корупційні злочини. Сім із десяти обранців з Івано-Франківщини проголосували "за".  

998 1
18.07.2024

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №11340, який дозволятиме підозрюваним у корупційних злочинах чиновникам йти на угоду зі слідством та сплачувати штраф за скоєне правопорушення.  

1195 4
16.07.2024

Зауважимо, соціологи, які опитали понад дві тисячі респондентів, наголошують, що «це думка тилу».

504