Ігор Волощук: Я маю своє – принципово нове бачення розвитку регіону і країни

 

Часткове повернення мажоритарної виборчої системи має свій, так би мовити, побічний ефект: у виборчих бюлетенях, які вже менш як за два місяці отримають, прийшовши на виборчі дільниці, наші громадяни, їх очікуватиме величезний список незнайомих людей, серед яких їм слід буде обрати лише одного достойного, на їх думку, представляти громаду у Вищому законодавчому органі України.

 

І якщо із симпатіями чи антипатіями до тієї чи іншої політичної сили наші мешканці вже більш-менш визначились, то зробити вибір у такому розмаїтті мажоритарників їм буде нелегко. Логічно, що про кожного із своїх потенційних обранців нашим читачам хотілося б дізнатись якомога більше.

 

Одним з кандидатів, які люб’язно погодились розповісти про себе, став кандидат в народні депутати по мажоритарному виборчому округу № 84 (з центром в місті Тисмениця) Ігор Волощук.

 

 

Ігоре Івановичу, найперше запитання, яке Вам, напевно, не раз вже задавали і друзі, і опоненти: чому Ви раптом вирішили йти до парламенту?

 

Ви знаєте, я вже не перший рік у політиці: якщо бути точним – з 1998 року. За цей час, вважаю, добре вивчив стан речей у своєму районі, на Прикарпатті та в Україні загалом, виробив певне бачення того, яким чином можна покращити ситуацію, зміцнити добробут громадян. Бачу свою роль в цьому процесі і знаю, як зможу себе зреалізувати.

 

Будучи корінним мешканцем Тисмениччини, я вже чимало зробив для свого району і для його жителів. Втім, у Верховній Раді лобіювати інтереси району буде легше, тим більше якщо робити це з найпотужнішою в Україні політичною партією – Партією регіонів, яку я представляю.

 

 

На яких головних напрямках Ви плануєте зосередити свою діяльність в разі обрання до парламенту?

 

Це, насамперед, ті сфери, які визначають добробут наших районів: сільське господарство, медицина,освіта, духовність.

 

Так вже сталося, що Тисменицький, Тлумацький і Галицький райони, де я балотуюсь в народні депутати, є насамперед районами аграрними і сільське господарство є визначальною галуззю економіки.

 

На сьогоднішній день держава приділяє чимало уваги розвитку аграрного сектору економіки. До бюджету закладено значні суми державних субвенцій фермерам та сільськогосподарським кооперативам для придбання сільськогосподарської техніки та поголів’я худоби. Більше того: ці гроші реально надходять в нашу область і успішно освоюються за цільовим призначенням в інших районах… Але чомусь не у нас. Така ситуація є найбільш болючою для Галицького району та Тлумаччини. Бо ж якщо в Тисменицькому районі все-таки зосереджені певні промислові потужності, то Тлумацький і Галицький є районами практично на 100 % аграрними.

 

Очевидним є той факт, що наш округ потребує потужного лоббі у парламенті, яке б захищало його інтереси при розподілі бюджетних коштів. Шкода, що, маючи сьогодні найбільше в області депутатське представництво у парламенті, наші райони наразі такого лоббі не мають.

 

Другий момент – впровадження інвестиційних проектів. У мене є певний досвід такої діяльності. Зокрема, я особисто писав інвестиційні проекти для сільського господарства – готував, так би мовити, пощадку для залучення інвестиційних коштів. Тобто початок покладено. Потрібні лише політична воля і бажання для того, щоб розвивати розпочате.

 

Медицина. Як Вам відомо, я є медиком. Працюю в цій галузі вже багато років, в тому числі одинадцять років – лікарем. За цей час зумів «доробитись» до посади заступника головного лікаря Лисецької центральної районної лікарні. Проблеми і потреби медичної галузі знаю, як то кажуть на власній шкірі.

 

На сьогоднішній день я визначив для себе кілька пріоритетних питань, вирішення яких планую лобіювати у парламенті. Це, зокрема, побудова сучасних лікарень у місті Тисмениця та поліклініки в селищі Лисець, добудова лікарні у місті Галич, створення умов для надання сучасної медичної допомоги на селі, як-от: розбудова мережі фельдшерсько-акушерських пунктів та лікарських амбулаторій загальної практики, забезпечення їх сучасним медичним обладнанням.

 

Для прикладу, наскільки це реально, скажу: я протягом тривалого часу, починаючи з 2008 року, був головою  Благодійного фонду «Дитячий зір». За участю фонду було реалізовано цілу серію медичних проектів з лікування вад зору у дітей. Для їх реалізації нами було завезено значну кількість найсучаснішого медичного обладнання. В рамках діяльності фонду нами було запущено програму безкоштовного обстеження дітей з малозабезпечених сімей. За минулий рік 380 таких дітей пройшли таке обстеження безкоштовно. Взагалі наш фонд не є благодійним фондом в традиційному сенсі цього слова. Його роботу націлено не на благодійність, а на покращення якості надання медичної допомоги і доступності такої допомоги широким верствам населення. Погодьтеся: нинішній лікар з зарплатнею у 1200 – 1500 гривень не має можливості пройти якісні курси, придбати необхідну літературу, патенти, якісне устаткування. Саме на ці речі: медичні ноу-хау, придбання патентів, обладнання, літератури для лікарів – протягом усіх років своєї діяльності був націлений наш фонд.

 

Пріоритетом у освітній сфері я для себе визначив питання збереження та розвитку сільських шкіл з невеликою кількістю учнів. Сьогодні у нас нараховується сім таких навчальних закладів, які, на мою думку, необхідно зберегти і зробити все, щоб забезпечити надання їх учням якісної освіти. Зрештою, якість надання знань має бути пріоритетом стосовно усіх шкіл округу. Знову ж таки без хорошого парламентського лоббі при розподілі бюджетних коштів нашим районам тут не обійтись.

 

Важливою сферою, на якій варто і необхідно акцентувати увагу, є сфера духовності. Ми надто довго були відділені від світу «залізною завісою». І тому, коли завіса впала, ми разом поруч із найкращі надбаннями західної цивілізації, почали активно всмоктувати в себе величезний потік західного негативу. І оскільки погане чомусь засвоюється швидше і краще, ніж хороше, на сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли люди, а особливо молодь, втратила основні моральні орієнтири.

 

На цьому фоні важливе значення набуває Церква. Тому наше завдання – наскільки це можливо підтримати розбудову храмів і релігійних центрів. Як в цьому можуть допомогти держава і депутати? На сьогоднішній день є карта старовинних храмів на території Прикарпаття. Всі вони є пам’ятками архітектури і більшість з них потребує реконструкції. Допомогти збереженню культурних надбань багатьох поколінь – прямий обов’язок держави. Крім того, важливе значення має розвиток релігійного туризму. У нас є чимало місць, куди масово приходять паломники: Погоня, Крилос тощо. Інвестуючи кошти в покращення матеріально-технічної і рекреаційної бази таких центрів, ми вже невдовзі можемо отримати новий Люрд чи Почаїв.

 

 

Враховуючи сказане Вами вище, напрошується логічне питання, а чому Ви обрали саме Партію регіонів?

 

Погодьтеся: завжди приємно працювати у команді професіоналів – людей слова, які завжди рухаються в одному напрямку, незалежно від тих чи інших політичних віянь. Саме таку команду я знайшов у Партії регіонів.

 

Ми вже побували в опозиції, ми вже були і у владі. В Тисменицькому районі нам до тепер не легко працювати. Принаймні зважаючи на представництво в органах місцевого самоврядування: більшість сільських голів, депутатів сільських, селищних і районної ради не «наші». Додайте до цього морально-психологічний тиск, який протягом років чинився на наших членів через той негатив, який регулярно поширюють про нашу політичну силу окремі засоби масової інформації та окремі органи місцевого самоврядування і зрозумієте: вистояти в таких воістину екстремальних умовах в змозі лише люди, принципові у своїй громадянській позиції, які не зраджують своїм поглядам і готові йти до кінця.

 

Результати є очевидними. Коли я починав свою діяльність у складі Партії регіонів, партія мала в Тисменицькому районі лише 0,5 % підтримки мешканців. Сьогодні ця цифра становить вже 5,2 %, що засвідчили останні місцеві вибори, і вона постійно збільшується. В 2010 році вперше з часів проголошення Незалежності України наша партія отримала представництво у районній раді. Сьогодні ми там маємо фракцію у складі чотирьох депутатів і депутатську групу у складі шести народних обранців. Троє з наших депутатів сьогодні представлені у президії райради.

 

Сьогодні Тисменицька районна організація Партії регіонів налічує 1150 членів. В усіх без виключення населених пунктах району є наші осередки.

 

При цьому наші члени самі формують імідж нашої політсили, своєю порядністю і благими справами ламають усталений стереотип про «погану» Партію регіонів. Результат цього я вже озвучив вище.

 

Особисто я є прихильником центристських політичних переконань і мої погляди на розвиток держави збігаються з поглядом моїх однопартійців. Саме тому я з ними і, отримавши їх довіру у вигляді висунення мене кандидатом в депутати, йду від їх імені у парламент. 

 

 

Сьогодні у 84-му окрузі загалом зареєстровано 16 кандидатів у народні депутати. Тобто конкурентів у Вас чимало. І довести в таких умовах виборцю, чому саме за Вас він має віддати свій голос, важко. Тому чи можете Ви сказати просто зараз: чим саме Ви відрізняєтесь від своїх конкурентів на виборах. А крім того, кого Ви розглядаєте в якості своєї електоральної бази?

 

Від своїх конкурентів, насамперед тих, хто вже був у владі і є сьогодні депутатом, я відрізняюсь тим, що маю власне – принципово нове бачення розвитку країни. Я вже казав, що особисто писав інвестиційні проекти, займався інноваціями – маю досвід саме практичної, а не теоретичної роботи.

 

Що ж до свого електорального поля, то я його розглядаю в двох аспектах. По-перше, це працівники бюджетної сфери і насамперед мої колеги-лікарі. Бо ж якось так сталося, що серед усіх кандидатів, які йдуть до Верховної Ради по виборчому округу № 84, я є єдиний, який знає проблеми лікаря, проблеми медсестри і навіть молодшої медсестри.

 

По-друге, це ті люди, які сьогодні довіряють владі, які відчули ту стабільність, яка є сьогодні в державі, завдяки важкій і копіткій роботі Уряду і Президента. Це ті, хто відчули ефект від збільшення розміру пенсій та соціальних виплат. Уряд зробив багато, але то ще не дуже відчутно, тому що ми починали не у «плюсах», а в «мінусах». Спочатку необхідно було стабілізувати ситуацію – залити, так би мовити, міцний фундамент, а вже на ньому будувати будівлю нової країни.

 


Розмовляв: Сергій БІЛИЙ

 



12.09.2012 2431 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1075
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

761
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

956
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6933
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1607
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2373

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

483

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

780

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1522

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

896
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

492
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

862
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2565
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

726
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1289 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

894
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1350
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37218 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

916
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1203
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

716
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2748 12