Ігор Волощук: Я маю своє – принципово нове бачення розвитку регіону і країни

 

Часткове повернення мажоритарної виборчої системи має свій, так би мовити, побічний ефект: у виборчих бюлетенях, які вже менш як за два місяці отримають, прийшовши на виборчі дільниці, наші громадяни, їх очікуватиме величезний список незнайомих людей, серед яких їм слід буде обрати лише одного достойного, на їх думку, представляти громаду у Вищому законодавчому органі України.

 

І якщо із симпатіями чи антипатіями до тієї чи іншої політичної сили наші мешканці вже більш-менш визначились, то зробити вибір у такому розмаїтті мажоритарників їм буде нелегко. Логічно, що про кожного із своїх потенційних обранців нашим читачам хотілося б дізнатись якомога більше.

 

Одним з кандидатів, які люб’язно погодились розповісти про себе, став кандидат в народні депутати по мажоритарному виборчому округу № 84 (з центром в місті Тисмениця) Ігор Волощук.

 

 

Ігоре Івановичу, найперше запитання, яке Вам, напевно, не раз вже задавали і друзі, і опоненти: чому Ви раптом вирішили йти до парламенту?

 

Ви знаєте, я вже не перший рік у політиці: якщо бути точним – з 1998 року. За цей час, вважаю, добре вивчив стан речей у своєму районі, на Прикарпатті та в Україні загалом, виробив певне бачення того, яким чином можна покращити ситуацію, зміцнити добробут громадян. Бачу свою роль в цьому процесі і знаю, як зможу себе зреалізувати.

 

Будучи корінним мешканцем Тисмениччини, я вже чимало зробив для свого району і для його жителів. Втім, у Верховній Раді лобіювати інтереси району буде легше, тим більше якщо робити це з найпотужнішою в Україні політичною партією – Партією регіонів, яку я представляю.

 

 

На яких головних напрямках Ви плануєте зосередити свою діяльність в разі обрання до парламенту?

 

Це, насамперед, ті сфери, які визначають добробут наших районів: сільське господарство, медицина,освіта, духовність.

 

Так вже сталося, що Тисменицький, Тлумацький і Галицький райони, де я балотуюсь в народні депутати, є насамперед районами аграрними і сільське господарство є визначальною галуззю економіки.

 

На сьогоднішній день держава приділяє чимало уваги розвитку аграрного сектору економіки. До бюджету закладено значні суми державних субвенцій фермерам та сільськогосподарським кооперативам для придбання сільськогосподарської техніки та поголів’я худоби. Більше того: ці гроші реально надходять в нашу область і успішно освоюються за цільовим призначенням в інших районах… Але чомусь не у нас. Така ситуація є найбільш болючою для Галицького району та Тлумаччини. Бо ж якщо в Тисменицькому районі все-таки зосереджені певні промислові потужності, то Тлумацький і Галицький є районами практично на 100 % аграрними.

 

Очевидним є той факт, що наш округ потребує потужного лоббі у парламенті, яке б захищало його інтереси при розподілі бюджетних коштів. Шкода, що, маючи сьогодні найбільше в області депутатське представництво у парламенті, наші райони наразі такого лоббі не мають.

 

Другий момент – впровадження інвестиційних проектів. У мене є певний досвід такої діяльності. Зокрема, я особисто писав інвестиційні проекти для сільського господарства – готував, так би мовити, пощадку для залучення інвестиційних коштів. Тобто початок покладено. Потрібні лише політична воля і бажання для того, щоб розвивати розпочате.

 

Медицина. Як Вам відомо, я є медиком. Працюю в цій галузі вже багато років, в тому числі одинадцять років – лікарем. За цей час зумів «доробитись» до посади заступника головного лікаря Лисецької центральної районної лікарні. Проблеми і потреби медичної галузі знаю, як то кажуть на власній шкірі.

 

На сьогоднішній день я визначив для себе кілька пріоритетних питань, вирішення яких планую лобіювати у парламенті. Це, зокрема, побудова сучасних лікарень у місті Тисмениця та поліклініки в селищі Лисець, добудова лікарні у місті Галич, створення умов для надання сучасної медичної допомоги на селі, як-от: розбудова мережі фельдшерсько-акушерських пунктів та лікарських амбулаторій загальної практики, забезпечення їх сучасним медичним обладнанням.

 

Для прикладу, наскільки це реально, скажу: я протягом тривалого часу, починаючи з 2008 року, був головою  Благодійного фонду «Дитячий зір». За участю фонду було реалізовано цілу серію медичних проектів з лікування вад зору у дітей. Для їх реалізації нами було завезено значну кількість найсучаснішого медичного обладнання. В рамках діяльності фонду нами було запущено програму безкоштовного обстеження дітей з малозабезпечених сімей. За минулий рік 380 таких дітей пройшли таке обстеження безкоштовно. Взагалі наш фонд не є благодійним фондом в традиційному сенсі цього слова. Його роботу націлено не на благодійність, а на покращення якості надання медичної допомоги і доступності такої допомоги широким верствам населення. Погодьтеся: нинішній лікар з зарплатнею у 1200 – 1500 гривень не має можливості пройти якісні курси, придбати необхідну літературу, патенти, якісне устаткування. Саме на ці речі: медичні ноу-хау, придбання патентів, обладнання, літератури для лікарів – протягом усіх років своєї діяльності був націлений наш фонд.

 

Пріоритетом у освітній сфері я для себе визначив питання збереження та розвитку сільських шкіл з невеликою кількістю учнів. Сьогодні у нас нараховується сім таких навчальних закладів, які, на мою думку, необхідно зберегти і зробити все, щоб забезпечити надання їх учням якісної освіти. Зрештою, якість надання знань має бути пріоритетом стосовно усіх шкіл округу. Знову ж таки без хорошого парламентського лоббі при розподілі бюджетних коштів нашим районам тут не обійтись.

 

Важливою сферою, на якій варто і необхідно акцентувати увагу, є сфера духовності. Ми надто довго були відділені від світу «залізною завісою». І тому, коли завіса впала, ми разом поруч із найкращі надбаннями західної цивілізації, почали активно всмоктувати в себе величезний потік західного негативу. І оскільки погане чомусь засвоюється швидше і краще, ніж хороше, на сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли люди, а особливо молодь, втратила основні моральні орієнтири.

 

На цьому фоні важливе значення набуває Церква. Тому наше завдання – наскільки це можливо підтримати розбудову храмів і релігійних центрів. Як в цьому можуть допомогти держава і депутати? На сьогоднішній день є карта старовинних храмів на території Прикарпаття. Всі вони є пам’ятками архітектури і більшість з них потребує реконструкції. Допомогти збереженню культурних надбань багатьох поколінь – прямий обов’язок держави. Крім того, важливе значення має розвиток релігійного туризму. У нас є чимало місць, куди масово приходять паломники: Погоня, Крилос тощо. Інвестуючи кошти в покращення матеріально-технічної і рекреаційної бази таких центрів, ми вже невдовзі можемо отримати новий Люрд чи Почаїв.

 

 

Враховуючи сказане Вами вище, напрошується логічне питання, а чому Ви обрали саме Партію регіонів?

 

Погодьтеся: завжди приємно працювати у команді професіоналів – людей слова, які завжди рухаються в одному напрямку, незалежно від тих чи інших політичних віянь. Саме таку команду я знайшов у Партії регіонів.

 

Ми вже побували в опозиції, ми вже були і у владі. В Тисменицькому районі нам до тепер не легко працювати. Принаймні зважаючи на представництво в органах місцевого самоврядування: більшість сільських голів, депутатів сільських, селищних і районної ради не «наші». Додайте до цього морально-психологічний тиск, який протягом років чинився на наших членів через той негатив, який регулярно поширюють про нашу політичну силу окремі засоби масової інформації та окремі органи місцевого самоврядування і зрозумієте: вистояти в таких воістину екстремальних умовах в змозі лише люди, принципові у своїй громадянській позиції, які не зраджують своїм поглядам і готові йти до кінця.

 

Результати є очевидними. Коли я починав свою діяльність у складі Партії регіонів, партія мала в Тисменицькому районі лише 0,5 % підтримки мешканців. Сьогодні ця цифра становить вже 5,2 %, що засвідчили останні місцеві вибори, і вона постійно збільшується. В 2010 році вперше з часів проголошення Незалежності України наша партія отримала представництво у районній раді. Сьогодні ми там маємо фракцію у складі чотирьох депутатів і депутатську групу у складі шести народних обранців. Троє з наших депутатів сьогодні представлені у президії райради.

 

Сьогодні Тисменицька районна організація Партії регіонів налічує 1150 членів. В усіх без виключення населених пунктах району є наші осередки.

 

При цьому наші члени самі формують імідж нашої політсили, своєю порядністю і благими справами ламають усталений стереотип про «погану» Партію регіонів. Результат цього я вже озвучив вище.

 

Особисто я є прихильником центристських політичних переконань і мої погляди на розвиток держави збігаються з поглядом моїх однопартійців. Саме тому я з ними і, отримавши їх довіру у вигляді висунення мене кандидатом в депутати, йду від їх імені у парламент. 

 

 

Сьогодні у 84-му окрузі загалом зареєстровано 16 кандидатів у народні депутати. Тобто конкурентів у Вас чимало. І довести в таких умовах виборцю, чому саме за Вас він має віддати свій голос, важко. Тому чи можете Ви сказати просто зараз: чим саме Ви відрізняєтесь від своїх конкурентів на виборах. А крім того, кого Ви розглядаєте в якості своєї електоральної бази?

 

Від своїх конкурентів, насамперед тих, хто вже був у владі і є сьогодні депутатом, я відрізняюсь тим, що маю власне – принципово нове бачення розвитку країни. Я вже казав, що особисто писав інвестиційні проекти, займався інноваціями – маю досвід саме практичної, а не теоретичної роботи.

 

Що ж до свого електорального поля, то я його розглядаю в двох аспектах. По-перше, це працівники бюджетної сфери і насамперед мої колеги-лікарі. Бо ж якось так сталося, що серед усіх кандидатів, які йдуть до Верховної Ради по виборчому округу № 84, я є єдиний, який знає проблеми лікаря, проблеми медсестри і навіть молодшої медсестри.

 

По-друге, це ті люди, які сьогодні довіряють владі, які відчули ту стабільність, яка є сьогодні в державі, завдяки важкій і копіткій роботі Уряду і Президента. Це ті, хто відчули ефект від збільшення розміру пенсій та соціальних виплат. Уряд зробив багато, але то ще не дуже відчутно, тому що ми починали не у «плюсах», а в «мінусах». Спочатку необхідно було стабілізувати ситуацію – залити, так би мовити, міцний фундамент, а вже на ньому будувати будівлю нової країни.

 


Розмовляв: Сергій БІЛИЙ

 



12.09.2012 3046 0
Коментарі (0)

15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

608
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

900
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3040
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1870
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3067
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2236

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

578

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

931

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1014

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2311
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5940
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29657
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11551 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1339
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1569
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23791
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

2025
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43912 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

571
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1282
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1565
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2564