Щодня на межі ризику: сапер з Івано-Франківщини Євген Ткачук про будні піротехніків та небезпечні знахідки (ФОТО)

фото: Євген Ткачук/Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Сапери Івано-Франківської області щодня працюють із вибухонебезпечними предметами — від залишків Першої та Другої світових війн до сучасних боєприпасів, які залишили окупанти.

Для них це не лише фізичне навантаження, а й моральна відповідальність: від правильної підготовки та роботи в команді залежить життя не лише колег, а й цивільних.

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

Чоловік служить із 2008 року і за цей час працював на різних посадах.

«Моя крайня посада була заступник начальника районного управління Калущини — розповідає Євген Ткачук.

Євген ділиться, його дружина спершу не вірила, що чоловік стане піротехніком. Для нього ж ця робота — щоденна відповідальність не лише за себе, а й за інших.

«Я завжди працюю в команді. Колектив важливий, ми щодня підтримуємо один одного».

Шестирічний син Євгена із захопленням слухає розповіді батька про службу та цікавиться його роботою, чекаючи повернення з ротацій.

Керівник піротехнічного відділення пояснює, що в Івано-Франківській області найчастіше знаходять вибухонебезпечні предмети, які виявляє місцеве населення. Більшість із них — залишки Першої та Другої світових війн.

«Враховуючи, що минуло близько 80 років, ми все ще виявляємо не малу кількість таких предметів».

Сучасні реалії також приносять нові загрози. Крім боєприпасів часів світових воєн, піротехніки знешкоджують елементи, що потрапляють на територію області під час обстрілів.

«Найчастіше це артилерійські снаряди та мінометні міни. На Сході ж асортимент значно ширший — там трапляються й інші типи вибухонебезпечних предметів».

Євген Ткачук розповідає про підготовку саперів:

«Кожен проходить спеціальне навчання. Після курсу навчальний заклад видає сертифікат, що підтверджує здатність виконувати завдання сапера.

У підрозділі проводиться стажування: вивчаються особливості роботи, тактико-технічні характеристики автомобілів та обладнання. Після завершення зборів сапери складають іспит і отримують допуск до самостійного виконання завдань із розмінування».

Перед виїздом сапери завжди знають, куди їдуть і чого очікувати. Особовий склад проходить інструктаж, одягає бронезахист і суворо дотримується заходів безпеки. На місці вони працюють злагоджено як команда — це ключ до безпечного виконання завдань.

«У цій професії, мабуть, найважче морально. Фізичну підготовку можна підтягнути: бронежилет і захисний шолом важать близько 20 кг, додаються засоби пошуку, лопати та інше обладнання. Є значне фізичне навантаження.

Але моральний тиск — постійна невизначеність і усвідомлення, що предмет може вибухнути будь-якої миті — переносити складніше. Під час першого виїзду це було особливо відчутно: фізична втома відійшла на другий план».

Більшість боєприпасів виготовлені з металу, тому їх легко виявити металодетекторами.

«Проте не рідко трапляються вибухонебезпечні предмети із мінімальною кількістю металу — їх набагато складніше виявити.

Металодетектор дозволяє визначати зону сигналу. Далі сапери обережно підкопуються, щоб з’ясувати: це справжній вибухонебезпечний предмет чи, наприклад, проста металева труба».

Станом на вересень [на момент запису інтерв'ю — ред.] зареєстрували 101 випадок виявлення застарілих боєприпасів після повідомлень від місцевого населення. Для порівняння: торік на ту саму дату їх було 140.

«Пік виявлень припадає на весну, літо та осінь — коли тривають польові та будівельні роботи і земля «викидає» предмети на поверхню. Часто знахідки трапляються й грибникам у лісі.

Іноді ми виїжджаємо на один предмет, а на місці виявляємо значно більше одиниць — це можуть бути залишки бліндажів чи позицій давніх часів».

Що роблять із виявленими боєприпасами, залежить від їхнього стану.

«Зазвичай, небезпечні знахідки ми знищуємо на місці виявлення. Якщо ж вони безпечні, тоді ми їх транспортуємо на спеціально відведені місця і підриваємо вже там».

Євген Ткачук доповнює, що металодетектори реагують на будь-який метал. Іноді це просто труби чи інші металеві предмети, а іноді — справжні боєприпаси. Тому обов’язкова процедура перед остаточним визначенням характеру знахідки — уважна перевірка щупом і поступове підкопування.

Сапер розповів також про складнощі роботи в Карпатах та гірських населених пунктах.

«Карпати самі по собі ускладнюють роботу: круті схили, рельєф, густа рослинність. Погодні умови часто змінюються: внизу може бути сонячно й тепло, а на вершині раптово починається дощ або гроза.

Під час грози ми не працюємо, тож непередбачуваність гір додає додаткових ризиків».

Сапери з Івано-Франківської області працюють не лише в регіоні, а й на сході України, а також на звільненій Херсонщині, де щодня очищають території від боєприпасів, які залишили окупанти.

«Технічно робота однакова: ми знищуємо вибухонебезпечні предмети. Але на сході, окрім більшої кількості різних боєприпасів, додаються постійні ризики: обстріли, ворожі дрони. Атмосфера там зовсім інша.

Якщо вдома ми працюємо серед відносно мирного життя, то на Сході часто опиняємося в майже порожніх селах зі зруйнованими будинками. Це морально важко».

Євген Ткачук каже, що цього року вже брав участь у двох ротаціях: з кінця березня по травень і з липня до початку вересня, остання проходила на Херсонщині.

Сапери виїжджають або через одну, або через дві ротації, залежно від кількості особового складу.

За його словами, в Івано-Франківській області випадки самостійного знешкодження боєприпасів місцевими мешканцями поки не зафіксовані. Проте в масштабах України така проблема існує: через незнання люди беруть підозрілі предмети до рук і намагаються з ними щось робити, що часто призводить до каліцтв або загибелі.

«Під час моїх відряджень на Сході безпосередньо летальних випадків не було. Люди там частіше зустрічають вибухонебезпечні предмети й розуміють ризик.

Але трапляються випадки, коли вони не усвідомлюють небезпеки: наприклад, беруть до рук предмети, які можуть спрацювати при найменшому дотику. Такі знахідки іноді приносять до нас, навіть не знаючи про ризик».

Фахівець додає, що на Прикарпатті люди зазвичай повідомляють про знахідки й чекають на рятувальників після ворожих обстрілів.

«Страх і інстинкт самозбереження переважають, тому прикарпатці не намагаються самостійно піднімати чи переміщувати предмети. Навіть якщо пошкоджені будинки чи подвір’я, мешканці дотримуються обережності та не чіпають небезпечні об’єкти».

За його практикою, летальних випадків серед цивільних не траплялося.

«Єдиний відомий мені інцидент стався з туристами в гірській місцевості, які розкладали багаття на ділянці, де під землею знаходилися вибухонебезпечні предмети. Під дією високої температури вони здетонували».

Євген Ткачук зазначає, що серед саперів по Україні трапляються летальні випадки. Проте в його підрозділі на Прикарпатті таких інцидентів не було.

«Не рідко під час відряджень у зону бойових дій трапляються фатальні випадки. Причини різні: удари FPV- чи ударних дронів, небезпечні підриви боєприпасів, протитранспортні міни на дорогах, які спрацьовують після встановлення.

Навіть під час обслуговування техніки існують ризики, адже ворог може чекати на момент, коли поблизу автомобіля знаходяться кілька осіб, щоб завдати удару».

Керівник піротехнічного відділення дав рекомендації місцевим мешканцям щодо виявлення підозрілих предметів:

«Насамперед — не підходьте до знахідки. Вибухонебезпечні предмети можуть бути замасковані під будь-що: побутові речі, дитячі іграшки, м’ячі тощо.

Якщо є ознаки, що це може бути міна або снаряд, потрібно обмежити доступ до місця та негайно повідомити поліцію і ДСНС.

Поліція та наші фахівці виїжджають у захисних засобах, оглядають об’єкт і визначають, чи дійсно це вибухонебезпечний предмет, чи лише підозріла знахідка».

фото: Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Виїжджають на прильоти: як змінилася робота прикарпатських рятувальників під час війни

Піротехніки з Прикарпаття продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Знешкодили 82 вибухонебезпечні предмети: як прикарпатські сапери продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Прикарпатські піротехніки знешкодили два артилерійські снаряди II Світової війни (ФОТОФАКТ)


Коментарі ()

29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1349
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

29221
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

7873
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3197
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

10205
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

5036

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

369

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1645

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1254

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1809
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

232
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5919
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

844
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

268
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

618
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19853
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8515
30.10.2025

В Івано-Франківському драмтеатрі покажуть другу прем'єру сезону й першу режисерську роботу акторки Надії Левченко «Квіти під руками диявола».

536
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1077
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1265
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

2635
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1525