Не кардинально святково, а обнадійливо та мотиваційно: книжковий огляд від Фіртки

Деякі з них вийшли дуже давно, деякі відносно недавно, деякі взагалі от-от тільки приїхали з типографій... Тож, налаштовуйтесь, любі друзі,  Фіртка разом зі своїм оглядачем Остапом Микитюком розпочинають черговий книжковий огляд.


Готуючи цей огляд, я перебрав кілька десятків книжок на своїх книжкових полицях. Та все ж бажання зроби якщо не кардинально святкову книжкову добірку, то хоча б обнадійливу й у дечому мотиваційну, перемогло. І з тих десятків я обрав аж…три.


На першому місці цієї добірки роман культового письменника, який з впевненістю можна назвати не тільки класикою, але й безсумнівним бестселером ХХ століття. Це «Сніданок у Тіффані» Трумена Капоте.

Моє знайомство з головною героїнею Голлі Голайтлі, що правда, почалось не з книжки, а з фільму на великому натяжному екрані просто неба, теплого вечора у харківському парку Горького. Це додало свого шарму й зовсім скоро я придбав книжку і насолодився історією знову, а потім ще раз… і ще раз.

Цю історію оповідає нам популярний голлівудський письменник (імені якого ми не почуємо в книжці жодного разу, тому підозрюю, що це сам Трумен), який оселився в сусідній квартирі від вже згаданої молодої красуні Голлі. Між ними зав’язується щось схоже на дружбу. Часом вони ходять на межі з симпатією, але все ж між ними зароджується те, що ми всі звикли називати близькістю. Кострубатий і самозаперечливий характер Голлі часто призводить до сумнівних пригод. Вона закохується у чоловіків так само сильно й блискавично, як потім викреслює їх зі свого життя. Та все ж вона тендітна дівчинка, яка відчула на своїй юній шкірі всі радощі й прикрощі дорослого життя.

Для мене ця історія стала певним маяком у житті — навіть якщо щось у житті відбувається зовсім не за планом, навіть якщо інколи немає сил боротись, навіть якщо здається, що всі тебе покинули, завжди під серцем жевріє надія на краще.


Продовжуючи цю тему, наступною книжкою я обрав досить екстравагантну антиутопію «Ґалапагос» одного зі своїх найулюбленіших письменників Курта Воннеґута. Що цікаво й останнім часом дуже помітно — багато антиутопій з кожним роком все менше й менше стають схожими на антиутопії й все більше на передбачення. Цей роман не став виключенням з цього химерного правила.

Події відбуваються на вигаданому острові Санта-Росалія на Галапаґоських островах на тлі глобальної фінансової кризи та страшної вірусної епідемії. Паралельно зазнали краху світова економіка, а людство остаточно стало безплідним, тож канули в Лету усі сподівання на виживання і продовження роду. Воннеґут завдяки кораблетрощі «рятує» невелику групу людей, яким вдалось уникнути цих лих, тож за законом жанру вони стали пралюдьми. Фабула роману побудована досить нелінійно й незвично і виглядає скоріше не як роман, а як пазл.

Головний герой Леон змушений спостерігати за повільним процесом еволюції, який перетворює людей на водяних ссавців. Впродовж мільйона років нащадки людей видозмінюються, в підсумку перетворюючись на тварин, щось на кшталт риб. Як на мене, то це не зовсім вже й антиутопія. Автор все ж таки дає людству надію на існування, хоч і у досить дивній формі.

Це вже не перша прочитана мною книжка легендарного Курта Воннеґута, але щоразу я в дикому захваті від того наскільки він глибоко, драматично й філігранно витягує з кожного слова у своїх романах максимум емоцій.


Третьою книжкою став роман «Карбід» Андрія Любки. Обрав його я не дарма, адже нарешті до мене в руки потрапив новий роман, про який я напишу в січні нового року, а зараз хочу вас просто познайомити з його прозовою творчістю, бо передовсім для мене Андрій — поет.

Отже, «Карбід» - це дебютний роман Андрія Любки. Він переносить нас в екзотичне Закарпаття (і насправді екзотичне, навіть якщо ви так не вважаєте). Головна ідея роману це українська унікальність і потреба бути частиною Європи.

Головного героя Тиса, місцевого вчителя у Виноградові після одного нехитрого інциденту осяює як зробити Україну частиною Європейського Союзу — треба просто викопати тунель у центрі міста, який вестиме кожного охочого в омріяну Європу. Дурня скажете ви, сарказм та іронія скажу я! Андрій Любка дуже круто й делікатно поєднує цю абсурдну ідею з ще більше абсурдною реальністю, яка нас оточує: контрабандисти, бюрократія, псевдопатріотизм, ницість та інші людські «чесноти».

Тиса впродовж усього роману веде неймовірна ідея й сила, які також можна назвати надією. Попри досить неочікуваний та сумний як для веселого роману кінець, все ж у романі присутня віра, якої нам, насправді, не вистачало у цьому році.


І на цій ноті, друзі, я прощаюсь з вами!

За недовгий час, що ми разом, я вже звик до вас і сподіваюсь ви до мене також. А тому в новому році я повернусь до вас з новими силами й новими книжками. І станеться це зовсім скоро.

Наразі, кажу вам, бувайте здорові, веселих свят і цікавих книжок.


26.12.2020 6362
Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

528
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2760
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1611
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2855
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1995
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2034

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

278

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

693

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

830

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2067
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29477
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11370 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5364
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1086
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1338
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23598
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1816
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

246
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1059
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1380
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2358