Жодна "духовність", релігійна чи національна традиція не відтворюють  гуманістичні цінності автоматично

У 1945 році сорокарічний Жан-Поль Сартр виголосив у паризькій «Залі Сантро» своє есе «Екзистенціалізм та гуманізм». Цей програмний текст став однією з наріжних європейських «декларацій неповернення» до минулого світу.
Тоді Сартр з безпрецедентною чіткістю й переконливістю наголосив на тих принципових речах, які потім, десятиліття за десятиліттям, захищали Європу від настання епохи пост-правди, від Аліс Вайдель, від Келіна Джорджеску, від популістів, путіністів, трампістів та інших «-істів». Від розмивання гуманістичних принципів релятивістськими підходами до реальності. Від мащення чорного і білого у відтінки сірого і гівняного.
Осмислюючи досвід боротьби з нацизмом та Другої світової, Сартр прийшов висновку, що гуманістичних цінностей, як незмінних пріоритетів, «за замовчуванням» вмонтованих у демократичне суспільство, насправді нема.
Що жодна релігійна, національна або родова традиція, жодна «народна духовність», жодна універсальна концепція не відтворюють й не фабрикують гуманістичні цінності автоматично. Що ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».
В кожному новому поколінні (і в кожній новій суспільно-політичній формації) гуманістичні цінності вимагають свого свіжого «привнесення у світ». Вимагають когось, хто знов й знов братиме на себе невдячний клопіт примислювати для себе самого та своїх ближніх імперативні категорії «людяності». Вимагають оборонців, а не лише симпатиків і свідків.
У цьому, вважав Сартр, найуразливіше місце гуманізму. Та, одночасно, достатня (але не повна) передумова його історичної невразливості.
Згідно Сартру, не є можливим поставити цінності гуманізму під сумнів шляхом дискредитації певної людини (носія гуманістичних цінностей), або ж певної партії, ідеї або правової системи. Нові покоління адептів гуманістичного світогляду привнесуть його в світ. Себто, відтворять в нових форматах під новими гаслами, знаками та іменами.
Сартрівська настанова на «вічне повернення» гуманізму через персональну волю та персональний вибір приводить до думки, що єдиним виправданням людського існування є вчинок, що спирається на усвідомлення себе, як вільної та відповідальної особистості.
«Особистість, - зазначено у «Екзистенціалізмі та гуманізмі», - сама обирає свою життєву позицію, малює власне обличчя й за межею цього обличчя (цього вибору) насправді немає нічого». Кожна спроба «намалювати собі обличчя» є проектом, відповіддю на виклик, усвідомленим актом подолання певної перешкоди.
Людина ніби вимушена раз-у-раз «емігрувати» зі своєї самості в нову реальність, котру перед тим собі примислює та готує в ній для себе позицію. Людина – вічний кочівник крізь реальності. Сьогодні людина говорить собі: я шукаю. Завтра вона скаже: я захищаю те, що знайшла.
А післязавтра знайдене вже не буде домом, тому що безугавні потоки долі знов виселять людину з її улюбленої зручної мушлі. Виселять у мандрівну бездомність, у наскрізне сирітство «двоногої тварі».
Найбільш ефективно, вважав Сартр, такі «виселення з себе» здійснює смерть. Й ніхто з нас не відає, до якого готелю вона запроторює тих, кого спромоглася виселити.
Обумовлюючи відтворення гуманістичної настанови через вчинок Сартр запропонував героїчний «імператив сирітства». Будучи атеїстом, він розповів нам про те, що окрім нас самих у Всесвіті немає законодавця і батька, що люди у своїй самотності, в своєму наскрізному екзистенційному сирітстві повинні самі приймати рішення стосовно своєї долі.
Важко жити сиротам, але їх звільнено від ілюзій. Вони знають, що їм немає на кого опертися, окрім як на самих себе. Тому вони завзятіше обороняють ті смисли, котрі вважають своїм «домом». Ті маленькі острівці людської довіри та любові, де вони отримали (або ж вибороли) право на мешкання. Може це звучить парадоксально, але саме через браму світового сирітства гуманізму найлегше заходити до нашої реальності.
В правді Сартра мало естетики. Вона не така красива, як пафосні заклики. Вона не збуджує, як героїчні історії. Вона не апелює до «золотих сторінок» історичних міфів та родового передання, оформленого у «священну традицію».
Вона не зручна й не наснажує митців на творчість.
Але за її межами всіх нас чекає поразка і темрява.


30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

131
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1527
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

738
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3353
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21411
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2186

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

567

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

344

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

957

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2336
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

351
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

615
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1176
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

586
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

317
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

955
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

926
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

225
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1730 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

544
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1583 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2358 4