16.03.15 - а ви пам"ятаєте Святослава Ріхтера у Франківську?
У передчутті дотику до клавіш скромного філармонійного піаніно у залі дзвеніла тиша.
Зал був повен людей. Й не тільки зала була повнезна. Люди за честь вважали в цю мить бути хоча б на вулиці поруч. І ця тиша. Затихло все. Й місто теж.
Величний дзвін цієї тиші чую вже років двадцять п"ять. З початку дев"яностих. З того концерту великого Маестро. Ніхто так не грав, нічого подібного у місті доти не було і немає досі. Після того концерту у Франківську музика затихла, затхла... Хоча таки давно щось схоже було - у місті досі розповідають про легендарний концерт легендарної Соломії Крушельницької у цих же стінах.
Для мене особисто той концерт Ріхтера є "золотим стандартом" філармонійного концерту. Правильно кажуть - Ріхтер, граючи, змагався з самим автором.
Це був єдиний з 169 концертів в Україні концерт Ріхтера у Франківську. Він обіцяв приїхати до нас ще. Не встиг.
20 березня 2015-го світ відзначатиме столітній ювілей великого Музиканта, а Франківськ розпинатиме чергову жертву. І за дивним збігом обставин, а може злим промислом нечистого, цього разу влада в особі пана Пасічняка розпинатиме директора філармонії. Про це дізнаюся з інтернет-новин:
http://firtka.if.ua/?action=show&id=71636
http://firtka.if.ua/?action=show&id=71875
http://report.if.ua/…/ivano-frankivska-oblasna-filarmoniya…/
Чесно кажучи, не знаю цих чоловіків. Ні Пасічника, ні Савку. Правда, якось розмовляв з Андрієм Савкою минулого року цілком випадково. І це була єдина зустріч у минулому. Сподіваюся не єдина зустріч з директором філармонії у майбутньому.Та й не бачу особливої потреби водити дружбу. Мені достатньо плодів його праці. Філармонійної праці.
Все частіше заглядаю на концерти. Особливо після... Громом серед ясного неба для мене було Весілля Фігаро у Франківську від франківчан. Невже щось замячило добре попереду? Звісно не все добре було у постановці, у звучанні. Та справа не в тім, справа в тім, що "крига скресла". І варто працювати далі. Не буду голослівним, якщо скажу, що у місті є наші композитори. І знаю, що в скринях лежить не одна опера, писана рукою франківчанина. Дух Січинського таки у нашому місті живий. Хоча ми й призабули про того про кого варто пам"ятати завжди. І дітей своїх навчати.
Про оперу, оперету, балет у місті говорять давно. Дуже давно. Місто, котре не має своєї опери, свого балету не може бути містом культурним. І це при тому, що місто стало колискою "станіславського феномену". Феномену, котрий став початком нової української культури як культури сучасної, як культури світової. Кожен новий очільник області й міста говорить про те, що у місті опера має бути. По-секрету, подейкують, що й план під будівлю Франківської Опери уже є. Ця будівля мала б уже давно височіти у місті на місці стихійного базару навпроти колишнього універмагу.
Та базар важніше. Мабуть. Так само як затхле болото совкової філармонії для декого важніше новаторства в організації музики й непідробного, не вишиватного як у декотрих з очільників області, бАчення майбутнього музичного мистецтва, культури, громади міста й області. А щоб досягти йього потрібно робити, не боятися й помилок, потрібно йти до людей. Люди фальші не прощають і голосують своїми ногами. Та так, що й село не хоче на концерти деяких наших містечкових колективів йти. А селяни такі мудрі, їхз губопорсканням не обдуриш. Вони хочуть чути справжнє.
І справжнє почують, якщо дайбі не будуть деякі "каліфи на час" штрикати палки в колеса й попід ноги путатися, а займуться ділом.
Приєднуюся своїм підписом до підписів знаних людей міста у захист теперішнього директора філармонії Андрія Савки.
І ПРОШУ, дуже прошу - хоча б у цей святий для кожного поцінувача музики день - день народження Святослава Ріхтера - не розпинайте, не ображайте музиканта. А низько вклоніться тим, хто звуком музики вміє розмовляти з Богом. І милосердно запрошує всіх нас приєднатися до цієї розмови.
ПРОШУ ВСІХ, ХТО ЦІНУЄ МУЗИКУ ФРАНКІВСЬКА, СТАТИ НА ЗАХИСТ СПРАВЖНЬОЇ ЛЮДИНИ!!!
