Затхле болото совкової філармонії для декого важніше новаторства

 

 

16.03.15 - а ви пам"ятаєте Святослава Ріхтера у Франківську?

У передчутті дотику до клавіш скромного філармонійного піаніно у залі дзвеніла тиша.

Зал був повен людей. Й не тільки зала була повнезна. Люди за честь вважали в цю мить бути хоча б на вулиці поруч. І ця тиша. Затихло все. Й місто теж.

Величний дзвін цієї тиші чую вже років двадцять п"ять. З початку дев"яностих. З того концерту великого Маестро. Ніхто так не грав, нічого подібного у місті доти не було і немає досі. Після того концерту у Франківську музика затихла, затхла... Хоча таки давно щось схоже було - у місті досі розповідають про легендарний концерт легендарної Соломії Крушельницької у цих же стінах.

Для мене особисто той концерт Ріхтера є "золотим стандартом" філармонійного концерту. Правильно кажуть - Ріхтер, граючи, змагався з самим автором.

Це був єдиний з 169 концертів в Україні концерт Ріхтера у Франківську. Він обіцяв приїхати до нас ще. Не встиг.

20 березня 2015-го світ відзначатиме столітній ювілей великого Музиканта, а Франківськ розпинатиме чергову жертву. І за дивним збігом обставин, а може злим промислом нечистого, цього разу влада в особі пана Пасічняка розпинатиме директора філармонії. Про це дізнаюся з інтернет-новин: 


http://firtka.if.ua/?action=show&id=71636
http://firtka.if.ua/?action=show&id=71875
http://report.if.ua/…/ivano-frankivska-oblasna-filarmoniya…/

Чесно кажучи, не знаю цих чоловіків. Ні Пасічника, ні Савку. Правда, якось розмовляв з Андрієм Савкою минулого року цілком випадково. І це була єдина зустріч у минулому. Сподіваюся не єдина зустріч з директором філармонії у майбутньому.Та й не бачу особливої потреби водити дружбу. Мені достатньо плодів його праці. Філармонійної праці.

Все частіше заглядаю на концерти. Особливо після... Громом серед ясного неба для мене було Весілля Фігаро у Франківську від франківчан. Невже щось замячило добре попереду? Звісно не все добре було у постановці, у звучанні. Та справа не в тім, справа в тім, що "крига скресла". І варто працювати далі. Не буду голослівним, якщо скажу, що у місті є наші композитори. І знаю, що в скринях лежить не одна опера, писана рукою франківчанина. Дух Січинського таки у нашому місті живий. Хоча ми й призабули про того про кого варто пам"ятати завжди. І дітей своїх навчати.

Про оперу, оперету, балет у місті говорять давно. Дуже давно. Місто, котре не має своєї опери, свого балету не може бути містом культурним. І це при тому, що місто стало колискою "станіславського феномену". Феномену, котрий став початком нової української культури як культури сучасної, як культури світової. Кожен новий очільник області й міста говорить про те, що у місті опера має бути. По-секрету, подейкують, що й план під будівлю Франківської Опери уже є. Ця будівля мала б уже давно височіти у місті на місці стихійного базару навпроти колишнього універмагу.

Та базар важніше. Мабуть. Так само як затхле болото совкової філармонії для декого важніше новаторства в організації музики й непідробного, не вишиватного як у декотрих з очільників області, бАчення майбутнього музичного мистецтва, культури, громади міста й області. А щоб досягти йього потрібно робити, не боятися й помилок, потрібно йти до людей. Люди фальші не прощають і голосують своїми ногами. Та так, що й село не хоче на концерти деяких наших містечкових колективів йти. А селяни такі мудрі, їхз губопорсканням не обдуриш. Вони хочуть чути справжнє. 
І справжнє почують, якщо дайбі не будуть деякі "каліфи на час" штрикати палки в колеса й попід ноги путатися, а займуться ділом.

Приєднуюся своїм підписом до підписів знаних людей міста у захист теперішнього директора філармонії Андрія Савки.

І ПРОШУ, дуже прошу - хоча б у цей святий для кожного поцінувача музики день - день народження Святослава Ріхтера - не розпинайте, не ображайте музиканта. А низько вклоніться тим, хто звуком музики вміє розмовляти з Богом. І милосердно запрошує всіх нас приєднатися до цієї розмови.

ПРОШУ ВСІХ, ХТО ЦІНУЄ МУЗИКУ ФРАНКІВСЬКА, СТАТИ НА ЗАХИСТ СПРАВЖНЬОЇ ЛЮДИНИ!!!


17.03.2015 Радислав Петрів 2808 0
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1997
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1097
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1252
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1700
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2878 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3971

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1188

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

680

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

456

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1209
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5822
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5373
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10774 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1582
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1493
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7658
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1207
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16001
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

577
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1577
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2028
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1921