Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.
Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком про його шлях до Бога.
"Мій шлях більше побудований на особистому пошуку Бога, аніж на досвіді рідних чи близьких. Це пов’язано із часом комуністичної влади та радянської ідеології.
Після відвідувань різних Православних церков, в яких молодому хлопцеві на той час не було місця, я випадково, так принаймні на той час мені виглядало, завітав у Греко-католицький храм святого Василія Великого у Косові, де мене на молитві зауважив отець Іван Бурдяк.
Це була, як згодом я переконався, дуже цікава особистість, яка "притягувала" своїм батьківським та священицьким авторитетом. Завдячуючи йому, я почав прислуговувати у так званій вівтарній дружині, з якої вийшло у світ згодом багато священників та й загалом гарних хлопців, які побудували гідне життя та створили, завдячуючи Богові, гарні сім’ї.
Згодом у мене був досвід, коли під час канікул, у 10 та 11 класах, я проживав при монастирі в Добромилі. Там й зродилося моє покликання піти в монастир до Чину святого Василія Великого, в якому я вже 25 років", — ділиться отець.
З його слів, вкрай важливо постійно зростати особисто, духовно.
"У священицькій чи монашій, а вони йдуть завжди в парі, мені до вподоби все. Найбільше — це спілкування. Спілкування із подружжями, дітьми, молоддю. Кожен із них є неповторним та потребує окремої поради, допомоги, настанови, щоб зустрітися із Богом у своєму житті.
Насправді це велика відповідальність, адже у поєднанні з іншими обов’язками, не так просто завжди знайти час.
Та й загалом, щоб щось комусь дати, потрібно це мати, тому дуже важливо зростати особисто, духовно".
Отець продовжує, викликів, з якими доводиться сьогодні стикатись, є чимало.
"Найголовніше, аби ми були морально, духовно, фізично та психоемоційно стійкими. Війна, переселенці, діти та молодь, які потребують авторитету слова, поведінки, розради — це все виклики".
Окрім того, священник розповів, аби віддавати сили служінню іншим, сам черпає силу для себе у прийнятті Бога.
"Божественна Літургія, Сповідь, Причастя, молитва, читання Святого Письма, реколекції, розмови з іншими людьми, які стають для мене чудовим прикладом, як вони долають свої труднощі. Ось, де черпаю сили на сьогодні та завтра".
Більше читайте у матеріалі: «Коли на тебе нападають — захищати потрібно на усіх фронтах», — отець Антоній Яремчук про роль церкви під час війни.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
