Наприкінці червня Прикарпаття опинилося у зоні стихійного лиха. За два дні випала двомісячна норма опадів: підтопленими опинилися понад 200 населених пунктів, зруйновано 110 км автодоріг, 1 850 метрів берегоукріплень та 90 мостів.
Стихію вже визнали надзвичайною ситуацією державного рівня. Вона, за оцінками експертів і за масштабами завданих збитків, є однією із найбільших за останні 50 років.
Для відновлення зруйнованої інфраструктури: доріг, мостів, берегоукріплювальних дамб, за попередніми підрахунками, потрібно понад два мільярди гривень. Станом на сьогодні КМУ виділив 480 млн грн.
Куди підуть кошти, що потрібно зробити в області першочергово та як відшкодовуватимуть збитки людям, котрі залишилися без даху над головою Фіртка говорила з головою Івано-Франківської ОДА Віталієм Федорівим.
КМУ виділив 480 млн грн на ліквідацію наслідків стихії в області. Куди й на що першочергово будуть розподілені кошти? Вже є підрахунок, яких саме збитків завдала повінь?
Це першочергове спрямування. Думаю, що пізніше будуть ще виділені кошти.
Ці кошти виділені з Резервного фонду і їхній розподіл регулюється 23 пунктом 415 постанови. Передбачені вони на відновлення інфраструктури.
Зараз на місцях триває робота, щоб описати й заактувати усі збитки. Далі складаємо кошториси. Після цього будемо формувати загальні списки.
Поки що рішення формується. До 15 липня ми маємо подати перелік об'єктів на затвердження. Це комплекс робіт.
Зараз масштаб катастрофи, який маємо, є одним із найбільших за останні 50 років. В нас найбільше мостове господарство, водна інфраструктура. У нас 1200 річок і потічків, які мають назву. Усі гірські потічки перетворилися у величезні ріки через повінь, які на своєму шляху знесли все. І ми ще не один рік будемо це все відновлювати.
За нашими підрахунками цифра збитків буде на рівні 2-2,5 млн грн.
Від повені постраждало, у першу чергу, населення. Як їм відшкодовуватимуть завдані збитки?
У четвер, 2 липня, Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про виділення коштів з резервного фонду Державного бюджету, зокрема, для Івано-Франківської області у сумі 480 мільйонів гривень.
Матеріальну грошову допомогу нададуть сім’ям загиблих у розмірі 200 тисяч гривень за кожного загиблого члена родини, власникам житлових будинків, які повністю зруйновані - 300 тисяч на сім’ю, родинам, які відселені з житлових будинків, що підлягають капітальному ремонту - 50 тисяч гривень на сім’ю, а також сім’ям, житлові будинки яких пошкоджені повінню - 20 тисяч гривень на сім’ю.
Люди - на першому місці й ми хочемо захистити наше населення, бо розуміємо, що біда. Ми розуміємо, що це мінімальні суми у порівнянні з тим, якої шкоди завдала стихія.
Вже заактовано 13 тис домогосподарств, яким потрібно відшкодувати збитки. Тобто, мова про мільйони гривень.
За чий кошт зараз йде відновлення зруйнованої інфраструктури?
В більшості випадків працюють підрядні організації, які виграли тендера на обслуговування. Ось цими підрядниками й робляться ці роботи. Також працюють над ліквідацією наслідків стихії підрозділи ДСНС, Нацгвардії, очікуємо зараз і ЗСУ.
Багато допомагають приватні фірми, працюватиме турецька фірма ОNUR, яка робитиме водовідведення, а потім асфальтуватиме дороги.
Критично важливо ставити акцент на водовідведення. Я проїхав багато сіл і побачив, що мешканці фактично самовільно захопили землі – немає ровів, фосів, а отже, немає і водовідведення. А коли прийшла вода – то біда, бо рів треба копати посередині дороги.
Це вже відповідальність органу місцевого самоврядування…
Так, але маємо розуміти й те, що місцеві бюджети недоотримують зараз кошти. На даний час обласний бюджет недобере щонайменше 150 млн грн. У червні вже маємо перевиконання. Якщо не буде стихій і все буде тихо, то думаю, що аж на жовтень зможемо вийти на нуль до затверджених показників по доходах.
Після повені 2008 року було багато нарікань на те, що кошти розподілялися непрозоро і були зловживання…
Зараз діє Закон України про публічні закупівлі. Він дасть можливість провести закупівлі за спрощеною процедурою. Ми маємо інструмент для того, щоб уберегти від зловживань. Я обіцяю забезпечити максимально прозорий розподіл коштів. За цим дивитиметься правоохоронна система, контролююча і я разом з громадськими організаціями.
Я вже наголошував, що має бути й внесок фірм, які виконуватимуть роботи, у розвиток Прикарпаття. Ми отримуємо допомогу з-за кордону, то ми не можемо думати зараз про те, щоб заробити на своїх же людях. Це неправильно.
Прибуток фірм має бути мінімальним. Зараз час, як ніколи, проявити соціальну відповідальність бізнесу.
Як вважаєте, у чому причина повеней?
Я б назвав цю проблему комплексною. Не буду заперечувати, що є проблема вирубки лісу.
В області із жовтня діє електронний облік деревини й чипування. Якщо щось з цього порушено – то є кримінальна відповідальність. Зараз порушені кримінальні справи. Будемо бачити, як далі розвиватиметься ситуація. Але на даний час лісорубка у нас на 25% менша, у порівнянні з попереднім роком. У нас не є критична цифра.
Якщо порівняти лісорубку європейської частини Карпат, то там у 10 разів рубають більше.
Тому я схиляюся до того, що причина повеней у природних катаклізмах, відсутності уваги до водовідведення, недотримання технологій при будівництві доріг.
Крім того, з 2016 року в області призупинили (обласна рада тоді правильно прийняла рішення, бо було подання прокуратури) програму руслоочищення річок.
Тобто мова про системні порушення.
Програма не діє, русла ніхто не чистить… Що робити?
Програма передбачала, що комісія визначала місця, де потрібно забрати острівки з гравію та каміння, які нанесла вода, а натомість фірмам-підрядникам за розчищення віддавали гравій. Це були такі бартерні відносини, які зараз заборонені законодавством.
З 2016 року такі роботи не проводяться. Це велика проблема.
Є місця, де зараз вода нанесла каміння. Їх треба забирати, а права на це немає ніхто, фактично.
Тому ми готуємо нову обласну програму. Підіймали це питання і перед прем’єр-міністром.
Тут складний механізм. Фактично, щоб провести такі чистки, то потрібно отримувати дозвіл на кар’єр.
Варто було б скласти кошторис на певний вид очистки у відведених межах, де це потрібно зробити, провести експертизу. Тоді фірма приходить і розчищає ці острівці, але не забирає гравій і не вивозить. Все актується як виконання робіт. На це потрібно сотні мільйонів гривень бюджетних коштів.
Ставлю собі у завдання розробити ефективний механізм, щоб вирішити ще і цю проблему.
Багато населених пунктів залишилися без газу та електропостачання через стихію…
Електропостачання вже фактично відновлено всюди. Щодо газопостачання, то ми залучаємо все для того, щоб відновити його у максимально короткі терміни. Але є такі проблеми, що боїмося, щоб ми встигли до опалювального сезону.
Маємо знайти механізм, щоб вишукати кошти на якнайшвидше відновлення газопостачання. Ставлю собі це у пріоритет.
Ситуація складна. Підійматимемо проблему на черговому селекторі з керівництвом держави. В «Івано-Франківськгазі» мають дати висновки, які першочергові роботи й скільки матеріалів потрібно.
Є розуміння проблематики, але потрібні великі кошти. Залучатимемо і меценатів, і фонди народних депутатів.
