Щорічно у третю п’ятницю березня, починаючи з 2008 року, відзначається Міжнародний день сну. У 2025 році він припадає на 14 березня.
Як розповів журналістці Фіртки доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ІФНМУ Іван Тітов, сомнологія в Україні залишається малодослідженою галуззю медицини.
"Це наука, яка вивчає різні види порушень сну та зміни в організмі пов’язані зі сном і розробляє різні методи їх корекції, передусім – респіраторної підтримки для відновлення вільної прохідності дихальних шляхів та вільного безперешкодного дихання.
Недостатньо фахівців і вчених займаються цією проблемою. Шістнадцять років тому, коли ми заснували лабораторію сну на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, таких дослідників було ще менше — практично одиниці.
Лабораторію сну при кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії ми створили завдяки власному ентузіазму. Завдяки колегам-однокурсникам і друзям які працюють за кордоном, нам вдалося отримати необхідне обладнання для проведення діагностичних досліджень.
Для професійного розвитку ми навчалися у колег із Києва в лабораторії сну доктора Юрія Погорєцького, який першим в Україні створив лабораторії сну. Також ми переймали досвід європейських фахівців, зокрема у Польщі, Німеччині, Словаччині та Іспанії".
За словами Івана Тітова, лабораторія займається проблемою порушення дихання уві сні. Основними проявами таких порушень є: хропіння, часті паузи та нерегулярне дихання, денна сонливість, втома, зниження фізичної активності в денний час тощо. При наявності саме таких скарг лікарі-кардіологи, неврологи, ендокринологи та отоларингологи скеровують до нас на обстеження своїх пацієнтів.
Консультація хворих — безкоштовна, а саме обстеження не несе ніяких больових відчуттів чи незручностей для пацієнта. Одним із проривних рішень у розвитку сомнології стало перенесення діагностики зі стаціонарних лабораторних умов у зручні домашні умови.
"Вважаємо, що діагностика у звичному для пацієнта середовищі є найбільш точною, адже він спить вдома, у своїй спальні, на власному ліжку та подушці, що мінімізує стресові фактори і дозволяє отримати найбільш точну діагностичну інформацію.
Це стало можливим завдяки використанню сучасного портативного діагностичного обладнання. Після інтерв'ю та програмування пристрою пацієнт забирає його додому, самостійно одягає реєстратор та датчики перед сном, а апарат автоматично фіксує всі важливі показники".
Показники:
- дихальний потік;
- насичення крові киснем;
- частоту серцевих скорочень;
- інші параметри, важливі для діагностики.
"Вранці пристрій автоматично вимикається, а пацієнт повертається до нас в лабораторію для аналізу отриманих даних. Ми разом переглядаємо записані параметри, аналізуємо стан його дихання та сну, а спеціальна комп'ютерна програма генерує детальний звіт про проведене обстеження.
На основі цих даних ми встановлюємо діагноз, який може включати: синдром обструктивного апное уві сні; синдром центрального апное; змішані форми розладів дихання уві сні тощо.
Після встановлення діагнозу оцінюємо ризики для пацієнта та підбираємо методи корекції виявлених порушень. У деяких випадках достатньо рекомендувати пацієнту змінити положення тіла під час сну, висоту чи форму подушки, зменшити вагу тіла. В інших випадках необхідна респіраторна підтримка за допомогою СІПАП- або БІПАП-апаратів.Якщо пацієнту показана респіраторна підтримка, наступним кроком є проведення «лікувальної ночі», коли ми підбираємо необхідні режими та параметри респіраторної підтримки.
Якщо терапія забезпечує позитивний результат, пацієнту рекомендується регулярне використання індивідуального апарата вдома щоночі, на постійній основі".
Лікарі, які найчастіше направляють пацієнтів:
- ендокринологи (пацієнти із зайвою вагою, цукровим діабетом);
- неврологи (пацієнти після інсультів, при неврологічних захворюваннях);
- кардіологи (пацієнти із серцево-судинними патологіями та підозрою на порушення дихання уві сні).
"Процедура обстеження є зручною для пацієнта: вона не впливає на його звичний ритм життя, оскільки проходить у нічний час. Перший візит займає приблизно 20 хвилин, а другий, коли оцінюється ефективність лікування, триває не більше 30 хвилин".
Як зазначає професор Іван Тітов, СІПАП-терапія є «золотим стандартом» лікування синдрому обструктивного апное уві сні. Жодні альтернативні методи, які сьогодні рекламуються в соціальних мережах (магніти, кільця для носа, вставки тощо), не мають наукових доказів ефективності, не визнані фахівцями та, по суті, є обманом хворих.
"Окрім розладів дихання уві сні, ми діагностуємо і лікуємо інші порушення, зокрема інсомнію (безсоння) та гіперсомнію (підвищену сонливість). У таких випадках співпрацюємо з неврологами та психоневрологами для пошуку оптимального рішення для пацієнта.
В останні три роки проводимо спільні наукові дослідження з кафедрою неврології (завідувачка — професор Вікторія Гриб) та центром інсульту обласної клінічної лікарні, який створила та очолює лікар Галина Хлібейчук.
Виявилося, що значна частина пацієнтів з ішемічним інсультом також має розлади дихання уві сні. Ми проводимо діагностику одразу після їхнього надходження до лікарні, що дозволяє своєчасно призначати СІПАП-терапію.
Один із співробітників кафедри анестезіології та інтенсивної терапії — лікар Олег Білас, проводить наукове дослідження, присвячене вивчення зв'язку між синдромом обструктивного апное та розвитком і перебігом інсультів.
Отримані наукові результати підтверджують, що порушення вентиляції під час сну спричиняє кисневе голодування мозку та серця, що підвищує ризик інсультів. Завдяки нашим дослідженням ми не лише розуміємо причини цієї проблеми, але й розробляємо ефективні методи її корекції".
Щомісяця в лабораторії сну кафедри приймають близько 30-35 пацієнтів. Більшість із них не знали про існування лабораторії сну в нашому регіоні, проте завдяки висококваліфікованим лікарям інших спеціальностей, які знаються на проблемі порушення дихання уві сні та направляють пацієнтів сюди, кількість обстежень постійно зростає.
"Кардіологи, неврологи, ендокринологи нашого міста та лікарі районних медичних закладів активно співпрацюють із нашою лабораторією, що дозволяє вчасно виявляти й лікувати розлади сну у хворих".
Професор Іван Тітов зазначив, що як тільки почалася повномасштабна війна, у них різко збільшилася кількість військовослужбовців, які потребували полісомнографічного обстеження.
"У нас були військовослужбовці, які зверталися з проханням допомогти їм, бо вони хотіли продовжувати службу, але у них виникли розлади, що спричинили патологічну сонливість.
Уявіть собі бійця, який має вести активне спостереження, бути в караулі, але при цьому може заснути. Він це усвідомлює і хоче це виправити.
Тому ми проводили таку діагностику. Для військових вона завжди у пріоритеті, без черги. Ми надаємо рекомендації, призначаємо необхідні ліки та проводимо інші лікувальні заходи, щоб допомогти їм подолати патологічну сонливість.
У цьому нам дуже допомагала університетська клініка, адже ми мали можливість там розмістити і військових, і цивільних пацієнтів та комплексно лікувати їх спільно з досвідченими фахівцями клініки.
Очолювала таку співпрацю і забезпечувала чітку багаторічну професійну взаємодію доцент Оксана Венгрович. Віримо, що після завершення реорганізації університетської клініки така співпраця поновиться, бо цього вимагає саме життя".
Лікар додав, війна показала, що цей напрямок потрібно розвивати, залучати більше спеціалістів: психологів, клінічних психологів, неврологів, ендокринологів, кардіологів.
Лабораторія сну розміщена на основній клінічній базі кафедри анестезіології медичного університету — Обласній клінічній лікарні (контактний телефон 0342 528183).
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
