З початком повномасштабної російської агресії частка громадян, які визнають себе віруючими, зросла з 68% наприкінці 2021 року до 74% у листопаді 2022 року.
Такими є дані опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова, передає Фіртка.
Зростання частки віруючих порівняно з 2021 роком відбулося насамперед за рахунок Центрального регіону — тут частка віруючих серед дорослого населення зросла з 63,5% до 76%.
Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах порівняно з молодшими (найменше віруючих серед 18–24-річних — 61%, однак, у цій віковій групі їх частка найбільш помітно зросла порівняно з 2021 роком, коли вона становила лише 48%).
26% опитаних заявили, що після початку повномасштабної війни Росії проти України (після лютого 2022 р.), за їхньою самооцінкою, стали більш релігійними та віруючими людьми, ніж були раніше, 4% — менші релігійними та віруючими людьми, ніж до війни, а 65% — що жодних змін у їхньому ставленні до релігії та віри не сталося.
Чим старші респонденти, тим більше серед них тих, хто відповідає, укріпився у вірі — їх частка зростає від 18% серед тих, кому менш як 30 років, до 34% серед тих, кому понад 60 років. Частка таких найвища у Західному регіоні (31%, тоді як в інших регіонах — від 22% до 24%).
Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності та рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади. Членство у релігійній громаді визнали лише 26,5% опитаних (однак, за останні роки число таких зростає: у 2021 р. їх було 21%, у 2020 р. — лише 16%). Найбільше членів релігійних громад на Заході країни (46%, у Центральному регіоні та на Сході — 20%, на Півдні — 15%). Чим старші респонденти, тим частіше вони називають себе членами релігійної громади (від 18% у віковій групі 18-24 роки до 33% серед тих, кому 60 і більше років). Сільські жителі частіше є членами релігійної громади, ніж міські (відповідно 37% і 21%), жінки частіше, ніж чоловіки (відповідно 31% і 21%).
Відповідаючи на питання, як змінилася частота відвідування ними церкви (молитовного будинку) після початку війни, 47% респондентів відповіли, що відвідують церкву, як і раніше, 11% стали відвідувати церкву частіше, а 12,5% — рідше (ще 27% відповіли, що «раніше зовсім не відвідували і не відвідують зараз»).
Якщо у 2020 р. 40% опитаних відзначали позитивну роль Церкви в українському суспільстві, то у 2021 р. частка таких зросла до 49,5%, а у 2022 р., після початку повномасштабної агресії Росії, зафіксоване ще більше зростання — до 59%, що є найвищим показником з 2000 р. Порівняно з 2021 р. частка таких зросла на статистично значущому рівні у всіх регіонах, крім Східного (у Західному — на 7%, у Центральному — на 8%, у Південному — на 19%). У Східному регіоні на позитивну роль Церкви вказує значно менша частка респондентів порівняно з іншими регіонами (на Заході — 78%, у Центрі — 54%, на Півдні — 60%, на Сході — 41%).
26% опитаних дотримуються думки, що Церква не відіграє помітної ролі (у 2021 р. таких було більше — 33%). Зараз таку позицію найчастіше поділяють жителі Східного регіону (36,5%), найрідше — жителі Західного регіону (12%). Про негативну роль Церкви не йдеться: частка тих, хто поділяє таку думку становить лише 3%.
Соціальне служіння релігійних об’єднань під час війни. Відповідаючи на запитання «Які завдання є першочерговими для релігійних об’єднань під час війни?», найчастіше респонденти називають надання психологічної допомоги (54%), допомогу Збройним силам України (45,5%) та допомогу у вирішенні соціальних і матеріальних проблем громадян (39,5%). Ще 28% називають залучення міжнародної уваги та допомоги Україні, 23% — допомогу внутрішньо переміщеним особам, 18% — пом’якшення наслідків руйнування міст, сіл, соціальної та транспортної інфраструктури, 4% — забезпечення потреб українських біженців за кордоном.
48% опитаних відповіли, що їм відомо про випадки, коли релігійні громади (будь-якої релігійної належності) після початку широкомасштабної війни Росії проти України надавали допомогу Збройним Силам України, 43,5% — коли релігійні громади надавали матеріальну допомогу біженцям, 40% — надавали прихисток біженцям, 33% — залучали чи розподіляли гуманітарну допомогу з-за кордону, 27% — облаштовували у приміщеннях храмів бомбосховища (найчастіше — у Східному регіоні (34%), 24% — надавали допомогу медичним та соціальним закладам, 24% — надавали допомогу жителям деокупованих і прифронтових територій, 21% — допомагали в евакуації жителів із окупованих територій та територій, що перебувають під обстрілами.
Разом з тим, 6% опитаних відповіли, що їм відомо про випадки, коли релігійні громади після початку широкомасштабної війни Росії проти України висловлювали підтримку діям Росії. 4% — про випадки, коли релігійні громади допомагали окупантам (найбільше таких серед жителів Сходу країни — 10%), 4,5% — про випадки, коли релігійні громади привласнювали гуманітарну допомогу або використовували її в корисливих цілях.
Відповідаючи на питання «Чи достатньою мірою релігійні громади (будь-якої релігійної належності) після початку широкомасштабної війни Росії проти України) реалізують такі дії як надання допомоги біженцям, Збройним Силам України, жителям деокупованих і прифронтових територій?», 18% респондентів, зазначають, що у сфері надання допомоги біженцям релігійні громади роблять все, що можливо в цьому напрямі, 33% — що роблять дуже багато, 15,5% — мало що роблять, 3% — нічого не роблять; у сфері надання допомоги Збройним Силам України — відповідно 19%, 30%, 15% і 3,5%, у сфері надання допомоги жителям деокупованих і прифронтових територій — відповідно 14,5%, 21%, 15% і 6%.
74% членів релігійних громад відповідають, що релігійна громада, до якої вони належать, з початку широкомасштабної війни Росії проти України надавала матеріальну допомогу біженцям, 73,5% — надавала допомогу Збройним Силам України, 59% — надавала прихисток біженцям, 41% — залучала чи розподіляла гуманітарну допомогу з-за кордону, 38% — надавала допомогу медичним та соціальним закладам, 35% — надавала допомогу жителям деокупованих і прифронтових територій, 28% — облаштовувала у приміщенні храму бомбосховище, 27% — допомагала в евакуації жителів із окупованих територій та територій, що перебувають під обстрілами.
54% членів релігійних громад зазначили, що отримували під час війни від релігійної громади, до якої вони належать, моральну підтримку, 47% — психологічну підтримку, 22% — матеріальну підтримку.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Священник з Івано-Франківська Іван Гнатюк ламає стереотипи про церкву (ВІДЕО)
