В нас з'явився шанс стати історичним народом

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід до влади у США Трампа продемонстрував нам, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з умоглядної минувшини. Тому розміщую це есе.
 
ІСТОРИЧНИЙ НАРОД
Зазначений вище поділ запропонував (радше постулював) два з половиною століття тому Йоганн Готфрід Гердер, а методологічної повноти ця концепція отримала завдяки Гегелю. У «Філософії права» 1821 року та у посмертно впорядкованій збірці лекцій «Філософія історії» німецький філософ обґрунтував своє бачення історичного народу як народу, що не просто створив свою державу, а створив її як ефективну форму боротьби за панування у всіх сферах – від політичної до культурно-мистецької.
Ця ідеологема Гегеля мала значний вплив на європейську історію та історіософію. Не оминув цей вплив і українських інтелектуалів першої половини і середини ХХ століття. Дмитро Чижевський та Іван Лисяк-Рудницький свого часу використовували її положення для розуміння історії української культури.
Попри всю спекулятивність поділу народів на «історичні» та «неісторичні», попри сучасні сумніви у коректності формули держави як «форми боротьби за панування», модерні та постмодерні інтерпретації гегелівської ідеологеми і досі залишаються актуальними у політичній публіцистиці на Заході. Особливо у публіцистиці правого та право-республіканського спрямування.
Якщо відкинути нюанси, то політична традиція людства знає лише два способи як народу здобути титул «історичного» у гегельянському розумінні.
Перший спосіб – створити імперію. Шумери, китайці, римляни, вавилоняни, єгиптяни, вірмени, араби, майя, ацтеки та ще з кілька десятків земних народів саме через імперські загарбання застовпили за собою сторінки підручників.
Більш модерним є другий спосіб – перемогти пристаркувату імперію та ствердити себе як гордого могильника загальновизнаної величі. За давніх часів небагато з народів спромоглися на такий вхід до історичних анналів. Серед інших можна згадати Афінську державу, яка блискуче перемогла імперію Ахеменидів (до речі, ще зовсім не пристаркувату), Іудейське царство, що за Макавеїв ствердилося як несподіваний переможець імперії Селевкидів та Дай В’єт (сучасний В’єтнам), війська і флот якого протягом дванадцяти століть здобували перемоги над імперським Китаєм.
За нових часів перемагати імперську системність стало не простіше і не легше, а… більш звично.
У середині ХІХ століття «весна народів» розпочала антиімперське «ралі» у Європі, що закінчилося після Першої світової. На уламках трьох європейських монархій виникло аж зо два десятки більш або менш симпатичних національних держав. Але навряд чи Гегель зарахував би народи більшості з них до сонму «історичних». Для набуття пресловутої «історичності», як виявилося, необхідне щось більше за національну консолідацію, накладену на сприятливу міжнародну кон'юнктуру (або ж на світову війну).
Необхідне особливе колективне надзусилля. Обов’язково увінчане перемогою. Не забуваємо, що мова йде не про самобутність і не про культурну привабливість, а про «боротьбу за панування».
Скажімо, Фінляндія у 30-их роках здобулася не лише на взірцеву національну консолідацію, а ще й на всенародний героїчний військовий спротив у 1939-1940 рр. Проте її боротьба, врешті-решт, закінчилася втратою територій та довгим вимушеним нейтралітетом, якого країна позбувається лише тепер. Історичність Фінляндії впирається у слово «фінляндизація». Воно, це слово, насправді історичне, знакове та маркуюче. Проте означає воно щось далеко не тотожне тій віковій славі, котру волелюбний народ здобуває на руїнах імперського монстра.
В нас з’явився шанс стати історичним народом. Його унікальність полягає у наступному:
1) теперішній варіант Російської імперії системно слабший за царську державу та СРСР та не має ані ідеологічного стрижня, ані суверенної проєкції майбутнього;
2) Україну послідовно та інтенсивно підтримує потужна коаліція держав;
3) війна ведеться в умовах межової інформаційної відкритості, тому імперія не здатна створити навколо воєнних подій власну безальтернативну інформаційну бульбашку;
4) проросійські українські політики не мають значущих майданчиків для капітулянтських домовленостей.
Дехто загострює увагу на тому, що Україна вже «вписала себе» в історію ХХІ століття. Що російсько-українська війна визначила стрижень глобальних протистоянь «центрів сили» як мінімум на 30-40 найближчих років. Що світові референтні середовища воленс-ноленс, зі скрипом, але почали визнавати культурно-цивілізаційні відмінності між росіянами та українцями.
Проте мова йде про дещо більше.
Прийнято вважати, що позицію історичного народу займає не той хто «не програв» і не той, кому співчували, симпатизували та аплодували. Історичним народом стає переможець. Реальний або конвенціональний. Тобто або той, хто переміг і свідомий цього, або той, кого абсолютна більшість публічних та експертних авторитетів світового співтовариства визнала переможцем. І хто внутрішньо погоджується з цим визнанням.
Російсько-українська війна – лише перша ластівка великих війн ХХІ століття. Й навряд чи наша країна залишиться на узбіччі глобального протистояння. Найбільшою нашою перемогою було б ствердження себе як історичного народу на самому початку руйнівної епохи. Тому що з історичними народами завжди будуть рахуватися. Навіть тоді, коли хмари війни затягнуть горизонти від океану до океану.


16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1077
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1057
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6326
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1651
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1974
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3162 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

205

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

726

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

830

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1400
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

451
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1574
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1460
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3493
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3560
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7151
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1173
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

411
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

284
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

499
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

675
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

741