Україна 2013 року. Дозрілі плоди незалежності

 

 

Украина

 

24 августа Украина отмечает 22 года со дня провозглашения Декларации о независимости Украины. Хотя дата не круглая, но масштабный кризис нашего государства  подталкивает к тому, чтобы подвести  итоги.

 

Не смотря на то, что  я  скептично настроен относительно к перспектив Второй республики, все же попытаюсь обозначить позитивные моменты. Благо нытья о том, как у нас все плохо в эти дни будет много, потому остановимся на том, что у нас неплохо.

 

Неплохо,  что ни экономический кризис, ни уроды-политики, ни спекуляции на теме языка, истории, отличий по линии Восток-Запад не мешают украинцам в общем-то хорошо относится к своей стране . Вот последние данные R&B Group, сделанные накануне Дня независимости.

 

Как видим, большая часть украинцев считает себя патриотами и даже готовы защищать страну в случае необходимости. Удивительно, для государства, где любят рассказать о том, как все ужасно.

 

UA

 

 

Эти данные подтверждаются опросом «Рейтинга», также сделанными накануне 24 августа.

 

Ua_Ratinggroup_Independence_soc_groups_20Aug2013_zpscf1f3925

 

Как видим, независимость Украины поддерживает более половины респондентов. Причем, чем более богат и молод респондент, тем сильнее его поддержка. Наоборот, чем более низкий уровень доходов и выше возраст респондента, тем ниже его лояльность к Второй республике.

 

Это не случайно, скорее даже закономерно. Попробую порассуждать о Дне независимости с позиции поколения X, то есть тех, кому сегодня 30+.

 

Первое, я не тоскую за СССР и не жалею об этих 22 годах. Все могло пойти по другому, но пошло как пошло. Самым глупым, самым неправильным и смешным было бы зациклиться на дискуссиях о том, как все могло бы быть, «если бы». Какой в этом смысл? Представьте жителя Галлии после 475 года, еще помнящего остатки блеска Римской империи и чувствующего внутреннюю связь с ней. Что меняет его скорбь? Ничего. Ему остается либо вписаться в новую реальность, либо бежать от нее. Так и мы. Землетрясение произошло и мы сидим на его обломках. Причем уже ощущаются новые толчки.

Да, здесь уже давно мог бы вырасти «город-сад» (благо вокруг Украины масса стран, показавших серьезные успехи  за 20 лет), а мы все сидим и сидим и ждем с моря погоды. Кого это волнует? Никого. Никому нет дела до неудачников. История чтит победителей. Поэтому ждать не нужно. Никто не будет делать нашу жизнь лучше: ни ЕС, ни ТС, ни инопланетяне. Все другу другу корм и конкуренты. Не ешь ты — едят тебя. Точка.

 

Второе, мы заплатили огромную цену за розовые очки. Мы понесли за 22 года потери,  сравнимые с участием в тяжелейшей войне. Нас было 52 миллиона, а сейчас 45,  а может и 40.  Эти жертвы не должны быть напрасными. Лучше всего учиться на чужом опыте, но коль мы были так наивны, нужно учиться хотя бы на своих ошибках. В  22 года  вступают во взрослую жизнь. Школы и университеты позади. Пора отрываться от маменькиной сиськи.

 

Третье, за эти 22 года многие выросли во всех смыслах, не смотря о стонах об упадке. Именно в эти годы произошло становление нашего поколения 30+. Нам никто не помогал,  да мы и ни на что не надеялись. Мы привыкли все делать сами, потому мы мало кому доверяем. Мы развиваемся вопреки, чем благодаря,  но развиваемся. Да, в мутных водах Второй республики кишат акулы, но и дельфины вполне выжили. Стая дельфинов побеждает любую акулу. И чем больше стая, тем меньше шансов у акулы. Какой бы крупной она не была. Интеллект всегда переигрывает инстинкты. Объединенному интеллекту невозможно противостоять. Вывод напрашивается сам собой.

 

Четвертое, на 22 году стало очевидно, что мы все же чем дальше, тем больше расходимся с нашим alter ego — Россией. Наверное по такому же пути шли Германия и Австрия в 19 веке. На фоне гундяевского мракобесия, унылого однообразия ОРТ, прогнившей, но от того только более свирепой исполнительной вертикали, Украина с ее полицентричностью, полиэтничностью, многоконфессиональностью, мягкостью лично для меня выглядит более приемлемой альтернативой. Мы говорим на русском языке, мы очень похожие, но мы другие.

 

Собственно говоря, жесткость позиций России в отношении Украины сегодня, есть проявление подсознательного ужаса перед возрождением в Восточной Европе какого-либо аналога ВКЛ. Если Украина устоит в следующие несколько лет, то такой проект обязательно появится, ибо Украина не может реализоваться вне больших проектов. Мы не сможем смотреть спокойно, на то что происходит с восточными славянами, спускающими свой потенциал в унитаз. Кто-то должен положить этому конец.

 

Увы, Россия сегодня не демонстрирует конструктива, пытаясь вернуться в старую скорлупу «самодержавия, православия, народности». Она перестала выполнять ФУНКЦИЮ ОРГАНИЗАТОРА ДАННОГО ПРОСТРАНСТВА. Это находит свое отражение  гротескной внешней политике «сексуальном суверенитета». Очевидно, в виду неспособности осуществлять свои прямые функции. Это чревато очень серьезными проблемами, поскольку Россию, как и нас,  поджимают системные вызовы А вакуум силы на востоке ничего хорошего в нашей истории нам не приносил.

 

Я думаю, что миссия Украины заключается в том, чтобы стать территорией развития для восточных славян. Мы должны перестать расползаться как тараканы по всему земному шару. Территорию развития имеют все великие народы. Тюркские народы имеют Турцию, арабы- ОАЭ, романоязычные — Францию, англо-саксы — США и Британию, иберийские народы — Бразилию и Испанию, Индия и Китай также не в сторонке курят. Территории развития нет только у украинцев, русских и белоруссов (Лукашенко удалось многое сохранить, но его модель сейчас разрушается в силу объективных причин).

 

Такая масштабная задача потребует от нас избавления от многих наших устоявшихся стереотипов, привычек и так далее. Да, да, нужно меняться, чтобы иметь перспективу. Все великие народы приходили через этот этап. В Тридцатилетней войне Германия потеряла 50-70% населения за неспособность стать нацией. Это был впечатляющий урок, превративший Германию спустя два века в то, чем мы восхищаемся сегодня.

 

Поэтому, 24 августа не нужно сыпать голову пеплом. Она нам еще понадобится для работы над ошибками. Важно кем мы можем стать завтра, а не кем являемся сегодня.

 

Юрий Романенко, "Хвиля"


24.08.2013 Юрій Романенко 938 2
Коментарі (2)

Українець 2013.08.24, 13:23
Як прочитати дану світлину Українською мовою?
1 2013.08.25, 21:03
Может быть, может быть.
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

466
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2722
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1575
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2827
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1962
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2000

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

243

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

665

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

801

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2042
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29450
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11340 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5338
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1027
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1302
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23570
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1790
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

173
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1029
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1349
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2321