Дотриматися даної собі ж заруби не писати про політичних попутчиків – у даному випадку про ВО «Свободу» правду, як її бачу, чи ні. І вирішив – напишу. Це вже переходить всякі межі. Місяць не писав. А тепер напишу.
Отож:
Сьогодні, 26 грудня, у Львові мали закладатися основи обласного відділення Народного обєднання «Майдан». Події передувало кілька попередніх спроб. Було непросто. Не всі розуміють, що у теперішній політичній ситуації потрібно збирати всіх – від філателістів, до філантропів. Бо дійсно йдеться про народне, посполите рушення. Однак, як завжди почало заважати містечкове політиканство. Йшли спроби депутатки Верховної ради від ВО «Свобода» Ірини Сех, яку неначе б то хтось таємничий в Києві уповноважив очолити цей процес сформувати це об’єднання так, як це ВО «Свободі» потрібно. Тобто перетворити у придаток до їх політико-господарчих проектів. Таку собі «молодіжку». Я запитував Юрія Луценка – чи знає він щось про її «мандат» - він каже, що ні. Може не поінформований. Це жарт.
Про загальну ідеологію, якою мало б керуватися це якнайширше громадське об’єднання, не повторюватимусь.
Однак почнім з початку:
Попередньо було домовлено, що на черговій робочій зустрічі будуть рівними долями представлені три середовища – студенти, громадські організації і партії. І неначе б то все так і мало б бути. Але ті, хто відносить себе до громадського сектора не врахував, що ми маємо справу з колишніми базарними кидала ми. Тепер це політичні кидали з ВО «Свободи». На попередніх збори громадського сектора знаючі люди попереджували – буде провокація і кидок. І так сталося. І годі говорити, що нічого з того б не вийшло. Що в результаті кидка ВО «Свобода» отримала б ВО «Свобода»-2, де все керівництво, всі члени були б членами чи симпатиками ВО «Свободи». Про що я й сказав пані Ірині Сех в кулуарах. Намарно. ВО «Свобода» у своєму стилі запланувала рейдерське захоплення ще одного політичного проекту. Однак до їхнього плану ще дехто міг долучитися. Про це зрозумієте самі. Однак потім.
Спочатку про провокацію: Нічого не підозрюючи йду на збори, заходжу у фойє сесійної зали Львівської обласної ради, і раптом бачу якусь дику сцену – з туалету вибігає якийсь персонаж, потім виявилося дружок Ірини Фаріон депутат обласної ради від ВО «Свободи» Йосип Ситник, за ним тележурналіст телекомпанії ЗІК, провідний журналіст, автор маси викривальний програм Дмитро Добродомов. Починається якась шарпанина, в неї втягуються міліціонери, що охороняють залу. Я заходжу в туалет і бачу кинуту сумку – виявилася сумкою Добродомова – розбиту урну, порозкидуване сміття і т.д. Вибігаю – питаю Дмитра – у чому справа? І він ошелешено відповідає – щойно на мене напав Йосип Ситник – вдарив в лице і почав втікати. Очевидно я бачив лише завершення цієї провокації. Про напад – зі слів Дмитра Добродомова – хоча я сам бачив слід на лиці Дмитра. Все відбулося один на один. Ну як і у випадку з замахом на вбивство Тетяни Чорновол – бо ж і його пробують кваліфікувати як дорожню катастрофу – бо ж свідків немає. І це на трасі – Київ-Бориспіль! Один і той самий почерк. Боягузливий і підлий. Вдарив і тікати.
Для того, щоб зрозуміти суть цієї провокації, потрібно знати, хто такий Дмитро Добродомов. Сказати, що він зірковий журналіст найрейтинговішого західноукраїнського каналу ЗІК мало. Якщо хтось хотів би вчинити голосний напад на журналіста у Львові – то саме на нього.
Отож. Два дні тому якісь «тітушки» чи гебня не то сусідньої, не то нашої країни вчинила замах на життя такої ж активістки і блогерки Тетяни Чорновол. Громадськість справедливо стала на диби – «режим скаженіє». А сьогодні маємо напад не на аби-якого, а на найрейтиговішого журналіста Дмитра Добродомова. Однак нападають не «шакали» тітушки, а депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода»! І де?
Вловлюєте «тонкость игры», як висловлюється такий собі чечетов? Свободівці, фашисти мастять по писках львівських журналістів! Для того, щоб збити цунамі осуду потрібно у Львові руками свободівця чи ударівця напасти на журналіста. Серед ударівців чи інших опозиціонерів не знайшли. Зате свободівці завжди готові стати під ружжо. Але що то за ружжо? Ружжо режиму?
І наступна «тонкость игры»: все це відбувається рівно за дві хвилини до відкриття установчого засідання, яке має заснувати Народне об’єднання «Майдан» на Львівщині.
Натомість викликають міліцію, Дмитро нейтралізований, хоч його слово посутнє. Однак і це не кінець. Доходжу до зали, а вона забита. Ким? Людьми звісно. ВО «Свобода» забила своїми людьми майже всю залу – голова Львівської обласної ради Петро Колодій кліпає очками, Ірина Сех переможно сотрясає воздухи.
А далі рев, крик, як воно у свобідних людей. Не допускають ректора університету Івана Вакарчука до слова, підставні студенти, справедливий гнів районних активістів. Хоч з часом Вакарчук таки веде збори. Одним словом втома, люди розходяться. Про домовленості пропорційного представництва немає й мови. Хто культурніший гидливо покидає залу. Печально.
Хоча ще залишається декілька безнадійних оптимістів, які пробують подолати це божевілля. Дай їм Бог.
Але у мене є запитання – яка мета ставилася організаторами цього шабашу? Як на мене, то їх може бути дві. А саме:
Перша: Опанувати львівською обласною організацією ще не створеного Народного об’єднання «Майдан» - підпорядкувати його ВО «Свободі».
Друга: Зірвати і дискредитувати створення Народного об’єднання «Майдан» взагалі. Львівська область знакова – на неї дивиться вся Україна. І тепер вже є на що подивитися.
Якщо виконувалося перше завдання, то це не проблема. У результаті ВО «Свобода» створить з своїх членів і симпатиків ще одну ВО «Свободу» - 2. Ніхто під неї лягати не буде. Це холостий вистріл. Але які причини такого куражу свободівців, зокрема організатора цієї рейдерської атаки Ірини Сех – можливо політичні лідери на вищому рівні дійсно поділили між себе області і ВО «Свобода» виторгувала собі вотчину у складі трьох галицьких областей? З нами, холопами, які тут мешкають, заодно. Якщо так – то не заздрю тим трьом політичним лідерам. Навіть на гіперпатріотичній Львівщині люди не худоба, щоб їх кудись продавати. Часи минулися.
Якщо ж мова йшла про виконання другого завдання – тобто про зрив процесу творення саме найширшого громадського об’єднання «Майдан» - то у мене запитання, а на кого працюють депутати від ВО «Свобода», які на моє переконання й організували цю провокацію. Тут вже наші «тріє царі» мають самі подумати.
Є, щоправда, й третя версія – а може йдеться просто про ексцес – дуже вже він близький пан Ситник до такого ж одіозного персонажу, як Ірина Фаріон?
Але щойно отримав інформацію – у Дмитра Добродомова зафіксовано струс мозку – черепно-мозгова травма. Що будемо з цим робити «тріє царі»? Як будемо єднатися?
І з ким? З Йосипом Ситником? Хоча переконаний, що він буде визнаний невинним – Дмитро сам себе вдарив. Як і Тетяна Чорновіл. Пригадую собі ексцес на камери у дитячому садочку його соратниці Ірини Фаріон – тай думку гадаю – а чи так вже воно й випадково? Випадково камери у дитячому садочку? Випадковий напад на журналіста Дмитра Добродомова після замаху на Тетяну Чорновол? Випадковий зрив заснування Народного об’єднання «Майдан»? Друзі, та не робіть з нас дурнів...
І останнє – про стиль. Багато речей оцінюю виходячи з того, наскільки воно естетичне, що нагадує. А тому інстинктивно приймаю чи відкидаю. І у цьому сенсі – теж, звісно, випадково – мені зблиски кадри підпалу нацистами Рейхстагу. Теж вирішували питання опанування владою в окремо взятій Німеччині. Скажете – занадто? Може ви й праві. Але зблисло – і стоїть перед очима. Що будемо з цим робити «тріє царі»? Як будемо єднатися?
Те, що написав – не лише для шанованих читачів. Воно неодмінно буде донесене і до лідерів, з якими нещодавно стояв на сцені Євромайдану – друзі – так не піде, так у нас всіх нічого не вийде.
Сьогодні Віктор Федорович мають випити з Андрієм Петровичем по соточці. Хороший день. Для них.
