У гуцульському раю

Певно, мольфара Нечая не покликали на свято. Бо дощ у Верхньому Ясенові на Верховинщині в день фестивалю «Полонинське літо-2011» періщив, як з бербениці. Хмари сунули верхами довколишніх гір, в їхніх черевах спалахувало і гриміло. Не було кому погрозити негоді всесильним посохом і пробити вікно для сонечка над Співочою поляною в урочищі Запідне, де зійшлися горяни та їх гості, охочі до показу, торговиці й забави...

 

Парасолі рятували хіба що голову. І це було добре. Бо від яскравих цяцьок, барвистого краму, хмільних медових трунків, пахучого будзу та запальних музик її можна було легко втратити. «Хто файно гулєє, той добре робит!» - щедро досипала до бринзи колоритні гуцульські жарти пані Анничка, господиня стаї на чороногірській полонині Гаджєна.

 

 

В тіні ковчега

 

Кожне село Верховинського району розповідало про себе. У дерев'яних будиночках уздовж полонини столи ломилися від гуцульських - уторопських, полянських, брустурівських та ін. - страв і напоїв. Гостину приправляли троїсті музики. Господарі демонстрували народні строї з властивою кожному селу вишивкою. Розповідали про характерні ремесла, показували найкращі зразки. Правили баї. Щоби дістатися до етнографічної частини фестивалю, треба було пройти ярмарок та алею майстрів. Вийшовши на полонину, зупинилися: над фестивальним містечком бовваніли якісь споруди. Щось середнє між модернізованою колибою і кораблем, закинутим в Карпатські гори хвилями доісторичного океану.

 

 

Очевидно, відпочинковий комплекс - будинок-колиба з флігелем-кораблем. Відгородилися від свята парканом і відеокамерами. По периметру двору з дизайнерськими алеями, клумбами, ліхтарями, повз спортивний і дитячий майданчики снували дебелі молодики в чорній уніформі. Наглухо заперті ворота і двері говорили про те, що господарі не вшанували садибу своєю появою. Каплиця біля паркана також була зачинена. Що за з'ява на фестивальному полі?

 

 

Досить було поставити питання вголос. Охочих відповісти знайшлося чимало. Ясенівець дядько Василь запевняв: краще за всіх знає, що до чого. Мовляв, кримський олігарх з неукраїнським прізвищем викупив усю цю гору. Приватизував, значить, собі шматочок гуцульського раю. Поставив хатку. Час від часу сам приїздить і діток привозить. Дуже його діткам тут подобається. Кожного дня вмикають десь там у себе в Криму тутешнє відео і годинами дивляться, як пташки з годівниць зернятка визбирують. Про це дядькові Василеві особисто, начебто, охоронці розповідали.

 

 

Наші запитання вишколені легіні за парканом ігнорували. Лише посміхалися, поїдаючи жмути солодкої вати на паличках. У пошуках докладнішого пояснення зупинилися під навісом, де після виступів відновлювали сили освітяни й працівники культури району разом зі співочими колективами. Ні, не цілу гору взяв собі пан із Криму. Тільки оте місце, де збудувався. Закінчив будову ще 2009-го. Того року на «Полонинське літо» верховинська влада запросила владу українську - президента, прем'єра і спікера. Тоді ж на гору провели світло, доробили дорогу, відновили сцену й презентаційні будиночки. На свято приїхав лише Ющенко. Невідома резиденція посеред полонини президента не спантеличила. «Спочатку ми дивувалися, а тепер уже й звикли», - знизали плечима вчителі.

 

 

Людей більше хвилює, щоби урочище залишилося відкритим для верховинців не тільки у день фестивалю. Щоби в будь-який час дорослі і діти з усіх двадцяти сіл району могли приїздити сюди на відпочинок - у свої будиночки, на свою територію. «Відзначити професійне свято чи просто з'їсти шашлик і побавитися», - означили співрозмовники свої очікування. Наразі так і є. Щоправда, до 22.00. Далі охорона вимагає від присутніх тиші...

 

Фестивальні заробітчани

 

Комусь - забава, іншим - робота. Вівчарі, на чию честь співали величальних пісень і провадили свято, ще від Юрія (6 травня) на літуванні. Символічні проводи на полонину, запалення ватри, лотерея з бараном як головним призом - ці та інші розваги розраховані передовсім на туристів. Строкатий антураж обрамляє головну подію свята - ярмарок, на який з'їжджаються народні майстри й умільці з Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Саме на ярмарок прибуває і більшість фестивальних гостей.

 

 

На відміну від фестів у розкручених туристичних містечках, в Ясенові китайщина не домінувала. Її арсенал був обмежений іграшками, кухонним приладдям і мильними бульбашками. Традиційний для гуцулів крам - ліжники і одяг з овечої вовни, ткані верети, кептарі й запаски, сорочки-вишиванки, чільця, вінки й кресані, череси й постоли, бартки, різьблені тарелі, трембіти, керамічний посуд, прикраси - привезли на торговицю майстри і місцеві сувенірні крамниці.

 

 

«Ой ви, хлопці, ви легіньи, не ходьит до меньи, беріт собі по квіточці, беріт по дівчиньи. Беріт собі по квіточці та по господиньи, одна сидьит при горбочку, иньша - при долиньи...» Під пляжною парасолькою, з якої текло просто на плечі, купчилося кілька бабців і молодих чоловіків. Наймолодший грав у дримбу, бабці заводили коломийки. На свої вщент намоклі столи вони вже махнули руками. Найстарша жінка співала про село і свята, про дівоцтво і дітей, про тяжку жіночу роботу і чоловічі «сезони». «Розказую своє життя, - звернулася до нас Анна Микитин. - У нас в Прокураві співанки складають в кожній хаті. А в нашій родині тоту справу передают від вуха до вуха». Бабця подивилася на нас і втнула куплет про журналістів зі Станіслава. Дримбар підтримав.

 

 

Ще кілька хвилин, і нас прийняли в сім'ю - на ярмарок вибралися представники чи не всіх гілок роду Микитиних. «У нас в родині тільки близьких двадцять душ. Всі мають своє вміння і щось роблять руками, - розповідає пані Анна. - Троє синів, невістки, п'ятеро внуків і восьмеро правнуків. А ще брати, невістки та їхні сім'ї. Всі молоді - з освітою, вивчені. А вдома роботи нема. Спершу їздили на сезони - на будови до Москви, на полуниці до Познані, на буряки у Вінницьку область. А потім рішили, що то - не життя. Нема тата, нема мами. Нема господарки. Сіли й постановили: треба вдома робити. Тепер ми з невістками шиємо й вишиваємо. Внучки плетуть силянки й ґердани. Сини й внуки - по дереву. Тяжко гарують на ту копійчину. І ми, баби, з ними - на фестивалі все те возимо. Так і мандруємо: Ясенів, День Косова (7 липня), Гуцульський фестиваль (28 серпня). А там, може, ще щось у Франківську зроблять. От ви до нас у Прокураву на Іллі (2 серпня), на храм, приїжджайте! Покажемо вам і свою роботу, і сусідів, і родичів. Та й погуляєте красно! В нас люди щирі й зичливі. Під дощем не лишать. З порожніми руками не відправлять!»

 

 

Коли фестиваль почав вщухати, вниз потяглася вервиця жінок у святковому одязі з бесагами й велетенськими сумками в руках. Ті, що приймали й потішали, виспівували і розказували, заледве сунули вниз. Тягар у руках зігнув їм плечі, змінив обличчя. З-за хмар блиснуло вже не потрібне сонце. З трави здійнялася пара крикливих сойок. Полетіли, мабуть, до годівниць - на легкі харчі.

 

Наталія КУШНІРЕНКО

ГК

 


Коментарі (2)

Віра 2011.06.28, 12:14
Який же чудовий край подарований нам Всевиш нім . Порівняйте його з понурими пейзажами іраків,іранів ібагатьох інших країн. чому ж вони люблять всої піски більше ніж ми свій рай з чудовими лісами,прозорими потічками?
Доня 2011.06.28, 16:37
Аякі дівчата й хлопці файні , особливо той ,що з топірцем на плечєх, шкода ,що я ровесниця руско-японскої війни
05.12.2023

Кузьма Хобзей, багатолітній політв’язень радянського режиму, громадський діяч, автор книги «Тернистими шляхами», Почесний громадянин міста Калуша, депутат Калуської міськради першого демократичного скликання. Меморіальна дошка розміщена на початку вулиці, якій раніше міськрада дала ім’я Кузьми Хобзея.

573 1
01.12.2023

Подарунків на свята чекають не тільки діти, а й дорослі. Тому, знижка на купівлю оселі сподобається всім членам сім’ї.

1017
24.11.2023
Вікторія Матіїв

«Було це дуже страшно і був великий ризик. Бо якраз на Запорізькому напрямку розстрілювали колони автобусів та автомобілів», — ділиться переселенка.

3547 12
10.11.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалася з психологинею Валерією Худзіцькою та військовослужбовцем Дмитром, а також провела опитування, щоб дізнатись думки людей щодо цієї теми.

3922
02.11.2023

Компанія AURUM з радістю пропонує поринути у світ елегантності та розкоші з ювелірними виробами найвищої якості та знижками, які роблять їх ще більш бажаними.

4285
30.10.2023
Вікторія Матіїв

Про те, як стала монахинею та робить все на більшу славу Божу з журналісткою Фіртки поспілкувалася сестра Софія, яка проживає у монастирі Згромадження Пресвятої Родини у селі Гошів.

5439

Завдяки путіну, такої ганьби та приниження росія не відчувала ніколи за всю свою історію.

40

Роль і становище жінки в християнстві часто применшувалося, вважають критики християнства. Але чи це дійсно так?  

223

Розглянемо суть і роль старозавітних та новозавітних священників у контексті двох різних поглядів на це. 

672

Беззаперечно, довгі роки священники були й залишаються важливою складовою суспільства, маючи авторитет та суттєвий вплив на його думку. 

1193
07.12.2023

Ці ласощі навіть тепер, у холодну пору року, покращують життєвий тонус і загальне самопочуття.

105
04.12.2023

Під час їжі найкраще взагалі ні на що не відволікатися, максимум допустима легка світська бесіда.

265
30.11.2023

Як зазначають експерти в галузі дієтології, вживання квашеної капусти в невеликих кількостях не тільки поліпшує стан імунної системи, але і в рази знижує ризик розвитку пухлин в організмі.

62217
05.12.2023

Раніше її ім’я було Галина, після обряду облечин, яким людей посвячують у монаше життя, у церкві її називають сестра Софія.  

11267
01.12.2023

Закон про військове капеланство, який ухвалили в грудні 2021 року запустив Службу військового капеланства та змінив статус капеланів на війні.   

834
26.11.2023

Церква в умовах війни зміцнює ментальне здоров'я, допомагає стати стійкішими та подолати ті виклики, які стоять перед українською державою та її громадянами.  

793
20.11.2023

З початку повномасштабного російського вторгнення Згромадження Сестер Пресвятої Родини у Гошеві прихистили десятки внутрішньо переміщених осіб.  

5434
04.12.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

13310
03.12.2023

У Брюсселі цього тижня підтвердили повне завершення процесу синхронізації української та європейської енергосистем.  

407
30.11.2023

Відбудеться саміт Європейської Ради, де лідери держав Європейського Союзу ухвалюватимуть рішення стосовно України та всіх країн, які прагнуть стати членами ЄС.  

400
24.11.2023

Діяльністю голови обласної військово-цивільної адміністрації Світлани Онищук задоволені 37%, незадоволені – 16%, майже половина – не визначилися з оцінкою.  

1234