Сцени полювання в мініатюрі

Якби я писав нову конституцію в конституанті – органі, покликаному до проектування основного закону, -  я би означив українців, в першу чергу, не як громадян, а як мисливців. Гантерів.

Якщо серйозно, то Нова Конституція України  – це не нова українська необхідність, а споконвічна.  З часів П. Орлика, що не увінчалася досі практичною славою та цінністю.

Та, на жаль, самим лише фактом прийняття оновленої бази нормативних актів вся проблематика українського соціуму не вирішується. За набором чергових легальних максимів, сентенцій природного і позитивного права, наймилозвучніших в єпропах, вироблених з них каскадів правильних статей законів, у нас часто ховається складний архетипічний психологічний комплекс – магічна дійсність, або свідоме бажання групи осіб затушувати підводні камені особистої вигоди за течією не дуже глибокої водички, що все більше міліє і перетворюється на багно.  Поки що маємо час пишатися, що «багно» і «лайно» – не зовсім синонімічні.

«А час минає, а час минає, а-а», - як співається в хітовій пісні 90-х гурту Вхід У Змінному Взутті, ровесниці першої української конституції Незалежності.

Прийняли закони – і подіяло, як чарівні камінці, всі перемінилися, так не буває, так у фентезі є,  не в дійсності. Як відповів свого часу Любомир Гузар на запитання, «що нам робити з цими зіпсутими людьми ?» - «плодити нових і виховувати нових». Вочевидь мудрий старець трошки зіронізував невипадково. Зрілій людині себе самотужки перевиховати вкрай важко, для цього їй, як переважно соціальній істоті, потрібні дві зовнішні речі: пряник і батіг. А краще спочатку – батіг. І це називається дисциплінарним примусом до самовиховничої діяльності, ніяк інакше.

Нам не треба себе їсти тим, що ми не німці. Методи і цілі не мають національності.

 І скільки професури у нас  ще не розуміє фіктивності і шкідливості чужого і свого магічного мислення, намотує кілометражі біля дороговказів «зміни до закону», а ті стовпи слугують  в кращому разі лише легенькою аварією для злісних детепешників, страшно стає… Все добре натомість розуміють саме ті пісуни, які пишуть закони під диктант м’якого деспота і узурпатора чужих повноважень, переймаючись виключно власною тимчасовою вигодою.

Відомий юрист з Франківська В. Костецький, один із тих, хто доклався до розробки і прийняття в парламенті Конституції 1996, мабуть, однаково не наділений занадто магічним мисленням і примітивним утилітаризмом.  Свого часу законник з однодумцями пропонували за основу поліпшених делегувань громадянами своїх прав виробити двопалатний парламент, який би не опирався на слизькі і небажані чинники федералізації країни в стилі теперішнього медведчука, але мав би, як у Польщі, Литві, верхню палату – Сенат, котрий би не пропорційно до населення, а рівномірно від кожної області мав  своїх уповноважених членів.

У країнах, де вже склалися сякі-такі основи функціонування демократії, не в збоченому габітусі, двопалатний парламент діє позитивно, він містить в собі елементи, найперше, страхування і ревізії від можливого популізму нижньої палати, інколи  - недалекоглядних рішень виконавчої влади у вигляді указів, себто частини законодавчих функцій у тих, та інших рішень. Крім того, ясна річ, верхня палата покликана «регіональніше» представити країну всередині самої себе.

У тих державах і судова влада, і виконавча, і та ж законодавча справді пересікаються в тих місцях і не пересікаються там, де ще визначив батько трьох гілок влади Монтеск’є.

У державі, де першу скрипку грає олігархат і  вузькі меркантильні інтереси так званої еліти, просто не можливо уникнути інверсій, мішанини, гротеску в законі, основному і похідному, приймай хоч десять палат, хоч палату номер шість.

 Пропозиція Тимошенко виробити і прийняти нову конституцію, з новими повноваженнями ключових осіб в державі, з гуманними гарантіями для громадян – реальна необхідність.

Але мусимо усвідомити, що ЮВТ, якщо прийде до влади, змушена буде відійти від всіх умовностей букви закону, - сподіваємося на це дуже. Тому що в «магічному суспільстві» діють дещо інші методи виявлення успіху для себе і держави. Воно хоче не просто читанки в гарній дорогій палітурці, бо просто читати всі навчилися ще в 19 столітті, воно хоче героя на барикадах і жертв від його меча.

В принципі, ці прагнення не тільки магспільнот. Вони універсальні і вони циклічні. Після циклу героїв, як ще зазначав Джамбатіста Віко,  а вони у нас є, наприклад, на фронті, приходять часи простих людей, земних, часи стабільності. Часи закону. Часи, можливо, Гнапа, Наєма, Заліщук… А Тимошенко – не зовсім земна, вона трохи типу багіня. З архетипом, чи комплексом, кому як подобається більше, що для сьогоднішньої національної дійсності не є суттєвим недоліком, радше, навпаки.

Багіні не варто триматися твердо всього того, що вона наобіцяла, наприклад, доконче – парламентську республіку. А найосновніше - не тримати твердих конкордів з божками цієї країни. Тому таке актуальне в колах політиків,  інтелектуалів, політологів, бізнесменів  питання «Чи кине Тимошенко ?» - повинно бути переозвучене і переформатоване в народних масах  на «Кого кине Тимошенко ?». А те, що когось кине… в цьому не сумнівайтеся і самі здогадайтеся.

 В часи беззаконня не можливо і протиправно – право стоїть ієрархічно вище за закон, бо воно родить закон з себе, право це фундаментально Божественна категорія, закон же державницька – триматися усіх легальних рамок на шкоду легітимних.

Тобто, якщо всі розуміють в країні, чи більшість, що певних крезів, запроданців і масу злодіїв треба неодмінно посадити, знищити, експропріювати їхнє майно, можливо,  поза рамками чіткого дотримання закону на користь справедливості (яка навіть ієрархічно вище знаходиться права), то не зробити цього  означає в швидкому майбутньому з тріском програти країну і стратити себе остаточно.

Тимошенко це розуміє напевно, істотно відрізняючись від Порошенка. А ще, напевно, що не одна вона в цій країні героїня . А тому послуги героїв – в класичному розумінні, домодерному,  –  їй рано чи пізно знадобляться. Особливо в статусі президента і в майбутньому ініціатора і одного з головних рупорів інституціальних реформ - вже чітко в руслі не тільки легітимності, а й легальності. В постолігархічному і постзлодійському суспільстві з модерними героями на фалангах. Та все ще достатньо постмодерному, щоби на віки втриматися при владі під «моральним пресингом»  гнапів і заліщуків. 

 

P.S. А неофіційною прелюдією і преамбулою до грядущої Нової Конституції  звучить пісенька гурту ЛатексФауна «Слон»,  ще й як нагадування про непроминальне Порто-Франко. І про те, найбільше, що дивний Слон прийде в  ліс гангстерів і гастарбайтерів. https://www.youtube.com/watch?v=tPC9fMIl9-A


13.07.2018 Назар Яв 4911
Коментарі ()

23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

17555
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1306
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1368
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1453
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5268
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2257

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

408

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19489

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1397

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1647
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

4769
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1853
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6752 4
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1795
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1758
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8665
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1364
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

806
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1199
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1473
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

5071