Сцени полювання в мініатюрі

Якби я писав нову конституцію в конституанті – органі, покликаному до проектування основного закону, -  я би означив українців, в першу чергу, не як громадян, а як мисливців. Гантерів.

Якщо серйозно, то Нова Конституція України  – це не нова українська необхідність, а споконвічна.  З часів П. Орлика, що не увінчалася досі практичною славою та цінністю.

Та, на жаль, самим лише фактом прийняття оновленої бази нормативних актів вся проблематика українського соціуму не вирішується. За набором чергових легальних максимів, сентенцій природного і позитивного права, наймилозвучніших в єпропах, вироблених з них каскадів правильних статей законів, у нас часто ховається складний архетипічний психологічний комплекс – магічна дійсність, або свідоме бажання групи осіб затушувати підводні камені особистої вигоди за течією не дуже глибокої водички, що все більше міліє і перетворюється на багно.  Поки що маємо час пишатися, що «багно» і «лайно» – не зовсім синонімічні.

«А час минає, а час минає, а-а», - як співається в хітовій пісні 90-х гурту Вхід У Змінному Взутті, ровесниці першої української конституції Незалежності.

Прийняли закони – і подіяло, як чарівні камінці, всі перемінилися, так не буває, так у фентезі є,  не в дійсності. Як відповів свого часу Любомир Гузар на запитання, «що нам робити з цими зіпсутими людьми ?» - «плодити нових і виховувати нових». Вочевидь мудрий старець трошки зіронізував невипадково. Зрілій людині себе самотужки перевиховати вкрай важко, для цього їй, як переважно соціальній істоті, потрібні дві зовнішні речі: пряник і батіг. А краще спочатку – батіг. І це називається дисциплінарним примусом до самовиховничої діяльності, ніяк інакше.

Нам не треба себе їсти тим, що ми не німці. Методи і цілі не мають національності.

 І скільки професури у нас  ще не розуміє фіктивності і шкідливості чужого і свого магічного мислення, намотує кілометражі біля дороговказів «зміни до закону», а ті стовпи слугують  в кращому разі лише легенькою аварією для злісних детепешників, страшно стає… Все добре натомість розуміють саме ті пісуни, які пишуть закони під диктант м’якого деспота і узурпатора чужих повноважень, переймаючись виключно власною тимчасовою вигодою.

Відомий юрист з Франківська В. Костецький, один із тих, хто доклався до розробки і прийняття в парламенті Конституції 1996, мабуть, однаково не наділений занадто магічним мисленням і примітивним утилітаризмом.  Свого часу законник з однодумцями пропонували за основу поліпшених делегувань громадянами своїх прав виробити двопалатний парламент, який би не опирався на слизькі і небажані чинники федералізації країни в стилі теперішнього медведчука, але мав би, як у Польщі, Литві, верхню палату – Сенат, котрий би не пропорційно до населення, а рівномірно від кожної області мав  своїх уповноважених членів.

У країнах, де вже склалися сякі-такі основи функціонування демократії, не в збоченому габітусі, двопалатний парламент діє позитивно, він містить в собі елементи, найперше, страхування і ревізії від можливого популізму нижньої палати, інколи  - недалекоглядних рішень виконавчої влади у вигляді указів, себто частини законодавчих функцій у тих, та інших рішень. Крім того, ясна річ, верхня палата покликана «регіональніше» представити країну всередині самої себе.

У тих державах і судова влада, і виконавча, і та ж законодавча справді пересікаються в тих місцях і не пересікаються там, де ще визначив батько трьох гілок влади Монтеск’є.

У державі, де першу скрипку грає олігархат і  вузькі меркантильні інтереси так званої еліти, просто не можливо уникнути інверсій, мішанини, гротеску в законі, основному і похідному, приймай хоч десять палат, хоч палату номер шість.

 Пропозиція Тимошенко виробити і прийняти нову конституцію, з новими повноваженнями ключових осіб в державі, з гуманними гарантіями для громадян – реальна необхідність.

Але мусимо усвідомити, що ЮВТ, якщо прийде до влади, змушена буде відійти від всіх умовностей букви закону, - сподіваємося на це дуже. Тому що в «магічному суспільстві» діють дещо інші методи виявлення успіху для себе і держави. Воно хоче не просто читанки в гарній дорогій палітурці, бо просто читати всі навчилися ще в 19 столітті, воно хоче героя на барикадах і жертв від його меча.

В принципі, ці прагнення не тільки магспільнот. Вони універсальні і вони циклічні. Після циклу героїв, як ще зазначав Джамбатіста Віко,  а вони у нас є, наприклад, на фронті, приходять часи простих людей, земних, часи стабільності. Часи закону. Часи, можливо, Гнапа, Наєма, Заліщук… А Тимошенко – не зовсім земна, вона трохи типу багіня. З архетипом, чи комплексом, кому як подобається більше, що для сьогоднішньої національної дійсності не є суттєвим недоліком, радше, навпаки.

Багіні не варто триматися твердо всього того, що вона наобіцяла, наприклад, доконче – парламентську республіку. А найосновніше - не тримати твердих конкордів з божками цієї країни. Тому таке актуальне в колах політиків,  інтелектуалів, політологів, бізнесменів  питання «Чи кине Тимошенко ?» - повинно бути переозвучене і переформатоване в народних масах  на «Кого кине Тимошенко ?». А те, що когось кине… в цьому не сумнівайтеся і самі здогадайтеся.

 В часи беззаконня не можливо і протиправно – право стоїть ієрархічно вище за закон, бо воно родить закон з себе, право це фундаментально Божественна категорія, закон же державницька – триматися усіх легальних рамок на шкоду легітимних.

Тобто, якщо всі розуміють в країні, чи більшість, що певних крезів, запроданців і масу злодіїв треба неодмінно посадити, знищити, експропріювати їхнє майно, можливо,  поза рамками чіткого дотримання закону на користь справедливості (яка навіть ієрархічно вище знаходиться права), то не зробити цього  означає в швидкому майбутньому з тріском програти країну і стратити себе остаточно.

Тимошенко це розуміє напевно, істотно відрізняючись від Порошенка. А ще, напевно, що не одна вона в цій країні героїня . А тому послуги героїв – в класичному розумінні, домодерному,  –  їй рано чи пізно знадобляться. Особливо в статусі президента і в майбутньому ініціатора і одного з головних рупорів інституціальних реформ - вже чітко в руслі не тільки легітимності, а й легальності. В постолігархічному і постзлодійському суспільстві з модерними героями на фалангах. Та все ще достатньо постмодерному, щоби на віки втриматися при владі під «моральним пресингом»  гнапів і заліщуків. 

 

P.S. А неофіційною прелюдією і преамбулою до грядущої Нової Конституції  звучить пісенька гурту ЛатексФауна «Слон»,  ще й як нагадування про непроминальне Порто-Франко. І про те, найбільше, що дивний Слон прийде в  ліс гангстерів і гастарбайтерів. https://www.youtube.com/watch?v=tPC9fMIl9-A


13.07.2018 Назар Яв 4393
Коментарі ()

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1276
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2568
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2136
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2200
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6603 57
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2477 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

372

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1184

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1310

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1442
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

308
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

176
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

605
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

77
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26539
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

571
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10488 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

79
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

109
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

426
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

572
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

643