На Косівщині діє Центр Карпатської культури «Килимарка» — простір площею близько двох тисяч квадратних метрів, де поєднують збереження культурної спадщини, розвиток креативного підприємництва та реалізацію освітніх і соціальних проєктів.
Про це журналістці Фіртки розповіли під час престуру від Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України.
Одним із резидентських проєктів простору є програма психологічної підтримки ветеранів та їхніх родин. У центрі наголошують, що «Килимарка» розвивається як багатофункціональний майданчик, де поєднуються традиції та сучасні підходи.
«Це розвитковий об'єкт, де традиції поєднуються з інноваціями. Простір обріс десятками різних проєктів.
Тут є синергія і співпраця місцевої влади й громадськості з бізнесом», — зазначила начальниця відділу промоції, зв’язків та економічного розвитку Косівської міської ради Роксолана Мартинюк.
Нині в просторі працюють два бізнеси та громадська організація, яка займається освітніми ініціативами. Серед них — майстерня кераміки «GORNO», яка виготовляє як традиційну косівську кераміку, так і сучасні інтерпретації на її основі.
За словами художника-кераміста, співзасновника майстерні Сергія Дутки, підприємство має стабільне завантаження замовленнями та розвиває як ремісничі, так і творчі напрями.
Близько 80% виробництва становить вжитковий посуд.
Особливу популярність мають керамічні «сирні коники» різних форм і розмірів, які вже вийшли на ринок через мережі магазинів.
«Цей проєкт вже продається — він зайшов у перші чотири магазини однієї торговельної мережі. Співпрацю розвиватимемо й далі. Найбільший попит мають саме керамічні сирні коники», — розповів Сергій Дутка.
У майстерні також створюють тематичні та експериментальні серії виробів — від стилізованих робіт до сучасних інтерпретацій традиційних мотивів. Частина виробів має символічний зміст і відсилає до історії та культурної пам’яті регіону.
«Усе робиться вручну. Проте я намагаюсь опиратися на традиції косівської кераміки, розвивати її та створювати сучасні інтерпретації.
До прикладу, серія цеглин, що є частиною цілої експозиції — здається, що на цеглу нанесений малюнок. Проте ця цегла лише імітує старовину, а сама створена з нуля.
Ми часто беремо речі, на які накладене якесь радянське минуле, але нам потрібно просто здерти умовну штукатурку, щоб добратися до сенсу», — наголосив майстер.
До створення виробів долучається й старший син митця.
«Синові від батька передалася любов до динозаврів: він робить малих, я — великих. Водночас це спосіб залучити юну авдиторію до традицій кераміки.
У нас є традиційна серія тарілок стилю косівської кераміки, проте на них зображені динозаври. Це ідеально для батьків, котрі люблять класичну кераміку, а їхні діти — динозаврів. Так задовольняємо попит всіх споживачів», — вказав Сергій Дутка.
Латиною на цих тарілках пишуть назви динозаврів, а поруч — жартівливий гуцульський переклад. Майстер Дутка називає це способом популяризувати мистецтво й захопити нового глядача:
«Важливо, щоб ремесло жило. Не варто брати його в рамку еталона. Воно завжди розвивалось, рухалось, тому важливо цей рух зберігати. Якісь елементи зберігаємо, інші — трансформуємо.
Традиція має жити й отримувати нові формати разом з новим споживачем».
Так, сучасне мистецтво відображає і сучасні події. У Сергія Дутки є серія виробів під назвою «Вибухове крихке», на яких зображені символи української культури.
«Виріб символізує нашу традицію, яка є українською зброєю. Вона є крихкою перед ворогом, адже це перше, що він намагається століттями знищити. Водночас це наша сила й те, що дає нам розуміння ідентичності», — додав митець.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вогонь і земля»: виставку львівського художника відкрили в Івано-Франківську
