“Прописи-2021”: відкриття фестивалю нагод

Впродовж чотирьох днів, з 9 по 12 вересня, в Івано-Франківську проходитиме фестиваль-воркшоп «Прописи» від Українського ПЕН-клубу.

У ці дні запланована професійна програма для авторів-дебютантів, які пройшли конкурсний відбір, та публічна – для всіх, хто цікавиться літературою, інформує журналіст Фіртки.

Переможцями конкурсного відбору стали: Богдан Бень, Олеся Богдан, Ганна Гнедкова, Софія Головецька, Орися Грудка, Аріна Кравченко, Ростислав Кузик, Романія Строцька, Дарія Суздалова, Вікторія Фещук.

В журі проєкту “Прописи”: Андрій Курков, Тарас Прохасько, Остап Сливинський, Тетяна Терен та Андрій Вахтель.

“Перед журі постало пекельне завдання. Ми отримали 62 зголошення, і кожне було по-своєму цікаве. Примітно, що багато молодих авторів і авторок сприймають літературу не просто як текст, письмо, а як творення смислів на межі різних мистецтв, як суцільний неперервний процес, як активізм врешті-решт.

Як діяльність, яка передбачає чутливість і відповідальність. І це нам видається особливо цінним і цікавим”, – поділився враженнями щодо отриманих заявок Остап Сливинський, куратор проєкту “Прописи”, поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН.

Він зазначив, що подавати заявки на участь могли дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років, які мають щонайменше три художні чи критичні твори, опубліковані в інтернеті, медіа чи колективних збірках, однак жодної опублікованої книжки, й поділяють цінності та ідеали, закріплені в Хартії Міжнародного ПЕН.

“Десять обраних авторів матимуть індивідуальні заняття з досвідченими менторами – Вікторією Амеліною, Галиною Крук, Тарасом Прохаськом та Ганною Улюрою. Лекції та воркшопи для них також проведуть Лариса Денисенко, Роман Малиновський, Богдана Неборак, Марися Нікітюк і Тетяна Терен”, - додає Остап Сливинський.

Також він наголосив, що це неймовірний шанс для молодих письменників, тому що у жовтні 2021 року вийде друком альманах, до якого ввійдуть твори молодих письменників та літературних критиків – учасників проєкту. Він буде доступний у друкованому та електронному форматах.

“Ми сподіваємося, що в майбутньому фестиваль-воркшоп “Прописи” стане щорічним. Він покликаний сприяти розвитку сучасної літератури шляхом відкриття нових імен, а також просувати правозахисні цінності ПЕН серед молодих авторів”, - говорить Остап Сливинський.

Також, декілька слів для молодих авторів сказав директор українського ПЕН-центру Андрій Курков:

“Я хочу привітати всіх, кого сьогодні зібрав Івано-Франківськ. Це перший, маю надію не останній, такий незвичний фестиваль. Ви маєте можливість багато чому навчитися. Я хочу побажати учасникам, щоб цей фестиваль став поштовхом для вашого подальшого літературного життя. Звичайно потрібно вчитися, писати, слухати критику, сприймати її чи не сприймати, прислухатися до менторів”, - заявив директор.

Також Андрій Курков додав, що в учасників буде можливість погуляти Івано-Франківськом та вивчити його таємниці.

Не обійшов стороною фестиваль й відомий український письменник, корінний франківчанин Тарас Прохасько.

“Література - це як величезний пласт нафти чи вугілля. Це особлива субстанція, яка полягає у можливості контакту та діалогу. Кожен твір, написаний будь-де та будь-ким - він є включений в літературу, і немає різниці, хто його написав”, - звернувся він до молодих письменників-початківців.

Прохасько додав, що фестиваль є неймовірно важливим і потрібним для нашого міста. Тому що, такі події - створюють атмосферу, розробляють інфраструктуру для міста.

Проведення подібних фестивалів приваблюватиме в місто інші культурні промоції. Івано-Франківськ зацікавлений в тому, щоб стати майданчиком для таких нематеріальних проєктів. 

“ПЕН вибрав наше місто Івано-Франківськ - це означає, що тут є можливості для цього. Тому наступні ініціативи будуть орієнтуватися на це резюме”, - наголосив франківський письменник.


Це наша нагода!

Журналіст Фіртки поспілкувався з деякими авторами-дебютантами, котрі пройшли конкурсний відбір фестивалю.

“Мета, перш за все - комунікація. Комунікація зі старшим поколінням, тими, хто вже досягнув в даній сфері великого успіху. В нас немає книжок, але ми пишемо та у нас є певні публікації. І це, по суті, обмін досвідом. Зараз молодим письменникам важко потрапити на полиці, але опісля цього фестивалю буде видано альманах - це є хорошим досвідом і шансом для нас”, - ділиться своєю думкою Аріна Кравченко.

“Насамперед, наша ціль - перезнайомитися та об'єднатися. Це також наша можливість заявити про себе та отримати публікацію. Також, отримати фідбек від таких крутих менторів і письменників - це дуже мотивує”, - говорить Вікторія Фещук.

“Як вже всі зазначали - це нагода. Це практична нагода заявити про себе, я розцінюю це саме так. Також, це нагода покращити свої навички письма та одразу застосувати їх. Це поєднання теорії та практики. Це - фестиваль нагод”, - зазначає Ростислав Кузик, поет зі Львова.

Також, молоді українські письменники поділилися своїми думками щодо сучасної української літератури.

“Важко сказати, куди прямує наша література. Наразі це вінегрет з різних напрямків. Мені здається, що ми всі шукаємо нових слів і нових способів сказати, куди рухається література”, - ділиться своєю думкою на цю тему Романія Строцька.

Про різноманіття української літератури говорить Вікторія Фещук. Вона стверджує, що кожен може знайти щось для себе.

Про це говорить і письменниця Аріна:

“В нашій літературі є все, тому я обожнюю її. Все вже залежить від читача. Сьогодні ми намагаємося відірватися від постколоніального радянського минулого і наблизитись до європейського досвіду. Але я б не сказала, що ми сильно наслідуємо, наша література - це така окремішня штука, своя.”

“Я стараюся не думати про нашу літературу (сміється). Жартую, я думаю про неї завжди. Але не думати - погано. Література - різна. Я не можу сказати, що є якийсь спільний вектор. Ми можемо цей вектор якось промальовувати, але я маю на увазі те, що сучасний літературний процес - він досить строкатий, він досить різноманітний і в нас є література на різних пластах. Наша література - це нашарування. І кожен відрізняється від іншого - і це прекрасно”, - підсумовує Ростислав Кузик.


На відкритті фестивалю були не лише фіналісти відбору. Так молодий франківський письменник Тарас Ріль теж подавав заявку, але, на жаль, не пройшов відбір. За словами Тараса, брак досвіду не дозволив йому потрапити у десятку кращих. 

“Я думаю, що мені не вистачає досвіду, поки. Також, я не є сильно популярним автором. Але я прийшов на відкриття, хоча і не пройшов відбір. Тут багато крутих подій буде, тому якщо буде потрібно - то буду тут жити.”

Для тих, хто не пройшов відбір, Остап Сливинський порекомендував не засмучуватися і подавати свої заявки та роботи наступного року.


Довідково:

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 136 членів і є одним зі 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова, імені Георгія Ґонґадзе, а також Drahomán Prize.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


09.09.2021 Іван Муканик 7755
Коментарі ()

03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

1913
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4788
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3692
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4831
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3001
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

4285 1

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

322

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1118

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1358

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3959
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5835
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6493
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3497
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1562
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1335
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8198
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3019
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

508
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1126
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

846
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1559
19.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1324