Про свободу, тотальність та війну

 

У наступному році минатиме 100 років від початку Великої війни у Європі 1914 року. Щойно – а саме у 1991 році вона й закінчилася. Взагалі ХХ століття насправді укладається саме у ці рамки 1914-1991. Що для нього характерне, окрім Великої безкінечної війни? Поява і головне практика застосування ідеологій тоталітарного типу. Декому здається, що вони подолані. Я б не був таким оптимістичним, тому пропоную подивитися на війну, тотальність та як не дивно масову емансипацію, тобто свободу – на цей раз не ту:)

Про це та інше:


Щонайперше я б хотів запропонувати відому, однак у нас в Україні не надто знану тезу, що, якщо подивитися на історію ХХ століття, то це історія однієї Великої війни. Війну не можна оцінювати тільки від першого до останнього пострілу. Війна має як свою передісторію, так і періоди тимчасового примирення – реалізовуючи формулу Троцького "Ні миру, ні війни" – а потім нове розгортання власне гарячих бойових дій.

Мене завжди дивувало те, що до офіційних часових рамок ІІ Світової війни чомусь включали ні ремілітаризації Рурської області, ні Аншлюсу Австрії, ні окупації Чехо-Словаччини, ні війни проти Закарпатської України. Може тому, що я не історик.

Ба більше, ІІ Світова війна є прямим продовженням І Світової війни, початок якої ми матимемо наступного року.

Банальністю є твердження, що І Світова війна завершилася, однак більшість народів Європи залишилися з різних причин невдоволеними її результатами. Тому міжвоєнне двадцятиріччя стало простою підготовкою нової війни. І саме тоді супротивники винайшли новий вид "зброї" – ідеологію. Причому у її найбільш девіантних тоталітарних формах.

Що й породило нову хвилю мобілізації невдоволених. Цього разу мобілізація проходила не під застарілими і неефективними монархічно-імперіалістськими штандартами.

Цього разу мобілізацію до нової фази війни здійснювалася під штандартами тоталітарної ідеології, тоталітарних режимів, режимів, які до цього наближалися. Так у світі появилися сурогати релігії – або, як гордо окреслив їх Джованні Джентіле, – "політичні релігії". Йому правда здавалося, що першою з них є італійський фашизм, а я б ризикнув заперечити, оскільки більшовизм як "політична релігія", в яку "вірили" мільйони появився раніше.

І тут ми отримуємо не лише спрощену схему боротьби лише двох тоталітарних ідеологій і двох тоталітарних режимів.

Учасників конфлікту було набагато більше. І, на жаль, більшість з них мали ознаки, якщо не тоталітарних, то націоналістичних чи авторитарних ідеологій.

Це і різного роду фашистські чи протофашистські рухи, які не завжди були союзниками німецьких нацистів чи італійських фашистів, це і націоналістичні рухи, які прибирали форм національно-визвольних рухів, однак теж несли в собі зерна якщо не тоталітаризму, то авторитаризму, як от рух Мустафи Кемаля, це і різні комуністичні рухи, які не завжди йшли у фарватері сталінізму, як от югославський чи албанський комуністичний авторитаризми...

Як на мене, то тільки у 1991 році закінчилася Велика війна ХХ століття у Європі. Саме 1991 року ліквідуються її останні наслідки – поділ Європи, падають тоталітарні та автократичні режими.

А як же ж "мирні" десятиліття 1945-1991 років?

Після 1945 року Велика війна трансформувалася у "холодну війну", яка набирала то "холодних" форм ідеологічного, економічного та дипломатичного протистояння, протистояння на інших плацдармах бойових дій – Африка, Азія, Латинська Америка – які ми неначе не бачимо, то в "гаряче протистояння" – як от події в Угорщині 1956 р., Чехословаччині 1968 р., Польщі 1991 р.

...

І тоді тоталітаризм не "розв'язує" війни – він є його породженням і знаряддям мобілізації для успішного ведення війни. Це цинічна постава, скаже хтось. Так. Спокійна постава. Однак одними засудженнями чи заклинаннями не можна відповісти на запитання – чому вони поставали, чому поставали тоталітаризми саме тоді і у цьому місці? Можна говорити про підпорчену природу сучасної людини, можна говорити про підступність узурпаторів чи егоїзм провідних верств, навіть можна ризикнути в пароксизмі осудження опуститися до тези про порочну природу якихось народів. Однак це не дає відповіді – чому? А тільки знаючи – чому – ми можемо спробувати протистояти новому сходженню тоталітаризму – у нових формах, звісно.

Я б нагадав і відому тезу Ортеги-і-Гассета про "бунт мас". У станових, напівфеодальних суспільствах, які були напередодні І Світової війни тоталітаризм не міг постати. Саме емансипація мас і зробила технічно можливою появу "народних", "націоналістичних", "комуністичних", "фашистських" і врешті "нацистських" ідеологій, які підмінили собою лояльності до монархів як помазаників Божих. Парадокс.

Далі тут:)


14.10.2013 Тарас Возняк 1930 1
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1715
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

734
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1042
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1474
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2688 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3782

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

864

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

475

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

364

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1037
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5635
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5188
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10569 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1047
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7558
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

883
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1057
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15817
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

276
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1382
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1796
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1698