Про націоналізм

Всі ми з кожним днем більше розуміємо, що в турбулентності  сьогоднішнього світу дедалі чіткіше проглядаються контури та силуети націоналізму. Скажемо відверто, ці силуети не суцільні гало, вони не сяють в світлі красивих зір і не сповіщають про таке саме сяйливе життя. Але сонце все одно своє робить – гріє і світить.

Невизначеність і страх перед майбутнім, розвертає гомо лоґос сучасних цивілізацій галопом назад.  На якийсь час, це не триватиме довго, десь доти, поки ілонимаски не знімуть маски виключно людей бізнесу і науки, і не осядуть на керівних посадах держав, що чимдалі нагадують корпорації.

Та будемо відверті і в іншому, націоналізм – це не лише набат  на чуже і відраза до чужого, як іноді спрощено подають його однаково, з різними відчуттями, примітивні націоналісти і примітивні ліберали. Націоналізм – це своєрідна форма захисту, спосіб вижити, чи бодай на якийсь час знайти прихисток в себе дома як повноцінний індивід зі своїми перевагами й вадами.

Всі нації, всі державні нації є носіями власних націоналізмів в тих чи інших формах: американський націоналізм – віра в призначення своєї нації як цивілізатора, такого собі Прометея для всіх принижених, перманентного посувача і руйнівника фронтирів, або – на противагу ліберальній стороні американонаціоналізму – консервативний націоналізм Трампа, що бере витоки від епохи ізоляціонізму Монро,  панамериканізму «Америка для Америки тільки». Французький націоналізм – сьогодні це переважно культурний націоналізм, він підпорядковує собі не ґрунт і кров, а мову, культуру, приналежність до яких робить однаково француза і не-француза французом. Навіть сучасний німецький націоналізм це не фікція поствоєнна, він має, до певної міри, схожість із французьким, хоча й дещо більш закорінений в кровній ідентичності все ще.

А що говорити про російський націоналізм – експансіоністський за своєю хижою сутністю, мабуть, на превеликий жаль, не далеко від нього втік польський, не зумівши, як виглядає зараз, надовго еволюціонувати в цивільний націоналізм, менш радикальний.

Славиться  японський націоналізм – дуже моноетнічний, як і корейський; китайський теж існує, не зважаючи, що маоїзм, як деструктивна ліва ідеологія, проник у нього давно, та подолав лише частково тисячолітні надбання Піднебесної, з її-то конфуціанством, системою чиновництва, відданого виключно інтересам своєї держави та інших ізоляціонізмів.

А як щодо українського націоналізму ? Який він ? І чи існує він взагалі як явище ?

З цим в нас, як і багато з чим всередині, проблеми. Ніби націоналісти є – це вже вагома ознака державності, та націоналізм від того ніби лишень страждає, разом з більшістю нібито націоналістів: то вони в Парламент не пройдуть на піку, здавалось б, популярності, через необдуману політику поганих кадрів та поганих коаліцій, як це трапилося зі Свободою в 2014,  то нижча ланка націоналістів постійно тлумить на вулиці  зашуганих педерастів на гей-прайді, і весь їхній пафос на цьому закінчується, то на Заході постійно ставлять перепони націоналістам в краватках непробивними лобі російських, польських і єврейських кругів, і від того країна кращою не стає і лиш вряди-годи стає більш націоналістичною, що на якості життя більшості українців ніяк не позначається.

А все від того, що націоналісти наші – не всі, більшість, – застрягли в першій половині двадцятого сторіччя, борсаються там з жидами, масонами і комуністами, а на виході спрацьовує одне: вони працюють непрямо на жидів, або як «корисні ідіоти» на східного окупанта, того самого комуніста. Невдовзі, можливо й західного: Польща, Угорщина… Їм треба давно помудріти, не бути, як діти.

Цвіт Донцова і Міхновського давно відцвів, цим ще здалеку – в живому музеї, скансені обабіч Дніпра можна любуватися, та вже дихати на повні груди, а особливо дарувати це народу і нації на весні  - неприпустимо, ба навіть злочинно.

Якщо махрові націоналісти з цією тезою не згодні, то нехай спитають в сучасних провідників українського націоналізму, а головно в дзеркала попереду: чи для них нація – це дійсно  абсолютна цінність ? Як сказав один сучасний націоналіст: «Для мене націоналізм – це палко любити Україну і все українське» - це як називається, панове ? А як же тоді, виходячи з цієї логіки, з корупцією і корупціонерами бути – їх теж треба любити, бо це питомо українське явище у нас ? Нумда, його занесли нам… ага, в білих, грубих конвертиках.

Чому ви, панове махрові націоналісти, забираєте право бути українцем, наприклад, в Вахтанга Кіпіані, то як же тоді бути з Медведчуком, чистокровним українцем, етнос понад усе ?..

Чому старонаціоналісти, як ті старокатолики, наїжачені на Другий Ватиканський Собор, кидаються зі своїх 19-го і 20-го століть на кожного, хто піддає критиці їхнє понятійне, смислове розуміння концепції «новітньої нації», де «новітнє» в них лишень фігурує в ролі української модифікації автомата Калашникова. Та тому, що вони, переважно, самі не вірять  в свої квазі-релігійні догми, тільки що й роблять, себе в цьому переконують і нас усіх.

Не можна абсолютизувати те, чого, по-перше ще не має повністю – української нації (нація ще твориться, в процесі, генерується, зрілий плід якої називається: модерна правова соціально-капіталістична демократична християнсько-етична держава – не утопічна); по-друге, не можна з нації чи держави робити божество, інакше це закінчиться Рейхом чи рейхихом, з немаленьким гапличком всього світлого, що є в націоналізмі. Ідея культу ідеального народу це всього-на-всього  винахід романтиків позаминулого століття, як та музика Ріхарда Ваґнера, звучати може, благоговійно лягати на вухо, але зі звуку не зліпиш замок на мальовничих Баварських кручах.

Нація це сукупність індивідів, а індивіди є різні у нас. І якщо націоналісти пропонують проблему різності вирішувати в дусі тиранії Муссоліні і Морраса, нехай і в лайт-варіанті,  то це стратегічно називатиметься, на жаль, геноцидом нації. Аутогеноцидом.

На мою думку, український націоналізм мусить бути сумішшю етнічного націоналізму, громадянського націоналізму, ліберального, економічного, культурного і релігійного – в найбільш обережному вираженні. Час міксів, гібридів це не найгірший час, якщо курку не схрещувати з биком, звичайно, модифікація генів допустима за розумними параметрами та ознаками.  З ядром українського етносу, української мови в культурі та інфопросторі,  царювання закону,  інституцій, права людини (без надлишків гендерної ідеології), помірний протекціонізм економіки (з обов’язкові ліквідацією українсько-російської олігархії, в першу чергу)  і помісна церква не вже і тепер, як це артикулює популіст Порошенко, в якого вибори на носі і більше немає чим підперти свого мінусового рейтинга, і який жодного московського кагебешного попа з цієї країни не вигнав, зате кількох не етнічних українців, що не відзначалися любов’ю до нього і Москви, він втришия вигнав.

Не інтегральний націоналізм (фашистська ідеологія минулого століття), а інтеграційний, якщо хочете. Якщо ми, українці, зацікавлені в збереженні цієї держави з подальшим її радикальним реформуванням і переформатуванням не під інтереси «добрих сусідів» з усіх боків. А якщо ні – то в поміч Іріша Фаріон і філологічний націоналізм, за високим берегом якого, видніється горбик Онанізм.

Якби Бандера з Шухевичем жили в наш час, або воскресли раптом, то  першими кого б вони либонь репресанули, це були б нинішні українські націоналісти, оці фанатичні носії фольклорів, факелів, факів модернам і політичних бізнес-планів з нечистими грошима від расово нечистих. І лише після-після, на after-party, були би  Рабіновіч з Новінським і ко.

Якби у нас був президентом смарт-націоналіст, а не популіст-націоналіст, актор-націоналіст і трикстер-націоналіст, тобто, інтегрувальний,  не молдаво-мальдівський з вінницької країни Рошеніада, то він би не вибачливо зиркав на президента Дуду при офіційних зустрічах,  а публічно одів би червоно-чорний галстук.

І якщо в нас є націоналісти, то вони коли-небудь прийдуть до спільного знаменника із лібералами – без олігархів, із християнськими демократами – з реальною програмою і реальними людьми,  із соціал-демократами  - без ляшків і  каплінів, з реформами, інноваціями і тверезим глуздом. А ще любов’ю до братів по крові-людській.

А якщо в нас нема націоналістів, то вони от-от появляться, не забаряться. Махрові халати і тапочки банні до пуклої лампочки. Радикальна архаїка має відійти геть.


26.04.2018 Назар Яв 5851
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

124
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

776
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2196
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

777
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

983
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1840

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

719

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1263 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1494

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1639
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

122
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

353
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

694
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

178
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

348
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

553
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1034
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

281
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

113
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

280
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

673
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

630