Про «маленького українця» і «великого патріота»

 

 

Вислів «маленький українець» до широкого обігу запровадив президент України Віктор Ющенко. Мабуть народ маленьких українців йому був потрібен, щоб відчути свою власну велич, щоб переконливіше вдавати з себе великого патріота. Однак, велич ющенкової особистості дуже швидко виявилась настільки карликовою, що нічим не перевищувала рівень його покинутого напризволяще маленького українця. Висновок маленького українця був простий – якщо він нічим не кращий від мене, то й я нічим не гірший від нього. І з того моменту він теж почав вважати себе великим патріотом.


Великого патріота впізнати легко – в ньому завжди залишається незнищенний дух маленького українця. І навпаки. Але при цьому ні великий патріот, ні маленький українець не відчувають роздвоєння особистості, хоч вони мають одну на двох думку, совість, принциповість, а людське почуття гідності заміняють національним. Вони вважають це елементом традиції, частиною національного характеру і основою ментальності.



Маленький українець дуже любить бути великим патріотом, і навпаки – великому патріотові подобається бути водночас і маленьким українцем. Іноді це дуже зручно. От, наприклад, наказав великий патріот всім мешканцям України любити державу, а половина мешканців у відповідь послала його нах, ще й кулаком пригрозила. От він зразу взяв та й перетворився на маленького українця – безсилого, приниженого і ображеного. Те саме було з мовою і національними героями, з флотом і газом, з Європою й Америкою.



Найохочіше маленький українець почувається великим патріотом перед виборами, коли надіється потрапити у владу. Найсмиренніше великий патріот почувається маленьким українцем після виборів, коли боїться потрапити в тюрму. Бо маленький українець обожнює, хоч і критикує, гучні забави з нескромними бюджетами. Великий патріот же критикує, хоч і полюбляє, тихі революції зі скромними гонорарами. А все тому, що маленький українець невпевнено почувається на власній землі, що вона є єдиною його опорою. Натомість, великий патріот впевнено почувається на своїй землі, хоч вона йому постійно втікає з-під ніг.



У великого патріота – коротка пам'ять, а в маленького українця – куца уява. Здається, Ніцше писав, що простолюдин зазвичай не знає свого родоводу далі, ніж дідо-баба. Тож він охоче сприймає, як свою історію, байки про те, що його пращури були то славними витязями-русичами, то шляхетними козаками - оборонцями православної віри, то визволителями Європи, а то й просто - натхненними богоносцями. Приймає ці байки настільки безкритично й фанатично, що готовий за них жорстоко убити, коли чує себе великим патріотом, або жалюгідно вмерти – коли почувається маленьким українцем.



У маленького українця його невеликі інтелектуальні здібності та вбогі духовні практики гармонійно уживаються із завищеним марнославством великого патріота. У міських скверах і парках замість дитячих майданчиків тут і там видніють камінні глиби, на місці яких маленькі українці планують ставити пам’ятники великим патріотам. Друга пристрасть - це перейменування вулиць. Якщо у місті ще залишилися вулиці чи площі, названі на честь якихось відомих інородців чи іноземців, то це тільки справа часу – маленькі українці таким способом притримують місце для ще живих і невідомих великих патріотів. Та найпоказовішими тут є спеціальні місця на міських цвинтарях, зарезервовані для майбутніх великих українців. За ці місця між маленькими українцями відбувається боротьба не на життя, а на смерть.



Втім, цвинтар є однаково цінним місцем як для маленького українця, так і для великого патріота. Чому? Бо маленький українець добре розуміє, що стати великим патріотом він може тільки посмертно. Тож, швидко втомлюється грати цю роль. Такий подвійний статус гнітить його, як подвійне прізвище, як генеральське звання, як єдність сходу і заходу цієї країни. Зрештою, як і сама ця країна, яка не знає, чим вона хоче бути – Сходом чи Заходом.

 

 


04.02.2012 Володими Павлів 2437 5
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

520
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

1666
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3152
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2177
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2113 6
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

4326

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

390

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

502

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1075

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

1390
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2085
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

2748
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7484
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21052
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

8890 1
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

2015
18.02.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

9774
28.02.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

484
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

678
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1179
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

1959
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

1980