Про «маленького українця» і «великого патріота»

 

 

Вислів «маленький українець» до широкого обігу запровадив президент України Віктор Ющенко. Мабуть народ маленьких українців йому був потрібен, щоб відчути свою власну велич, щоб переконливіше вдавати з себе великого патріота. Однак, велич ющенкової особистості дуже швидко виявилась настільки карликовою, що нічим не перевищувала рівень його покинутого напризволяще маленького українця. Висновок маленького українця був простий – якщо він нічим не кращий від мене, то й я нічим не гірший від нього. І з того моменту він теж почав вважати себе великим патріотом.


Великого патріота впізнати легко – в ньому завжди залишається незнищенний дух маленького українця. І навпаки. Але при цьому ні великий патріот, ні маленький українець не відчувають роздвоєння особистості, хоч вони мають одну на двох думку, совість, принциповість, а людське почуття гідності заміняють національним. Вони вважають це елементом традиції, частиною національного характеру і основою ментальності.



Маленький українець дуже любить бути великим патріотом, і навпаки – великому патріотові подобається бути водночас і маленьким українцем. Іноді це дуже зручно. От, наприклад, наказав великий патріот всім мешканцям України любити державу, а половина мешканців у відповідь послала його нах, ще й кулаком пригрозила. От він зразу взяв та й перетворився на маленького українця – безсилого, приниженого і ображеного. Те саме було з мовою і національними героями, з флотом і газом, з Європою й Америкою.



Найохочіше маленький українець почувається великим патріотом перед виборами, коли надіється потрапити у владу. Найсмиренніше великий патріот почувається маленьким українцем після виборів, коли боїться потрапити в тюрму. Бо маленький українець обожнює, хоч і критикує, гучні забави з нескромними бюджетами. Великий патріот же критикує, хоч і полюбляє, тихі революції зі скромними гонорарами. А все тому, що маленький українець невпевнено почувається на власній землі, що вона є єдиною його опорою. Натомість, великий патріот впевнено почувається на своїй землі, хоч вона йому постійно втікає з-під ніг.



У великого патріота – коротка пам'ять, а в маленького українця – куца уява. Здається, Ніцше писав, що простолюдин зазвичай не знає свого родоводу далі, ніж дідо-баба. Тож він охоче сприймає, як свою історію, байки про те, що його пращури були то славними витязями-русичами, то шляхетними козаками - оборонцями православної віри, то визволителями Європи, а то й просто - натхненними богоносцями. Приймає ці байки настільки безкритично й фанатично, що готовий за них жорстоко убити, коли чує себе великим патріотом, або жалюгідно вмерти – коли почувається маленьким українцем.



У маленького українця його невеликі інтелектуальні здібності та вбогі духовні практики гармонійно уживаються із завищеним марнославством великого патріота. У міських скверах і парках замість дитячих майданчиків тут і там видніють камінні глиби, на місці яких маленькі українці планують ставити пам’ятники великим патріотам. Друга пристрасть - це перейменування вулиць. Якщо у місті ще залишилися вулиці чи площі, названі на честь якихось відомих інородців чи іноземців, то це тільки справа часу – маленькі українці таким способом притримують місце для ще живих і невідомих великих патріотів. Та найпоказовішими тут є спеціальні місця на міських цвинтарях, зарезервовані для майбутніх великих українців. За ці місця між маленькими українцями відбувається боротьба не на життя, а на смерть.



Втім, цвинтар є однаково цінним місцем як для маленького українця, так і для великого патріота. Чому? Бо маленький українець добре розуміє, що стати великим патріотом він може тільки посмертно. Тож, швидко втомлюється грати цю роль. Такий подвійний статус гнітить його, як подвійне прізвище, як генеральське звання, як єдність сходу і заходу цієї країни. Зрештою, як і сама ця країна, яка не знає, чим вона хоче бути – Сходом чи Заходом.

 

 


04.02.2012 Володими Павлів 2749 5
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1831
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

873
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1129
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1567
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2764 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3862

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1013

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

560

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

405

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1105
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5708
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5259
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10652 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1319
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7598
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1016
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1141
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15885
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

438
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1457
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1908
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1791