Ну що ж – сталося.
Львівська обласна рада, всупереч вже традиційним ритуальним танцям ВО "Свободи", таки проголосувала за те, щоб погодити проект Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Олеська між компанією "Шеврон Юкрейн Б.В." та ТОВ "Надра Олеська". Погодила вслід за Івано-Франківською обласною радою.
Про що це свідчить, окрім того, що перемогли і компанія "Шеврон Юкрейн Б.В.", і інші зацікавлені сторони? Разом з Сім'єю, звісно.
А свідчить це про те, що ВО "Свобода" почала своє падіння як політична сила. Апогей перейдено.
Які цьому свідчення? Та дуже прості. Практично математичні. Чи не вперше ВО "Свобода" у Львівській обласній раді після свого бурхливого злету 2010 року опинилася у простій меншості.
Зрештою вона завжди і була в меншості. Скажімо у Львівській обласній раді ВО "Свобода" мала тільки 30% депутатських місць. Однак не дивлячись на це з огляду на пораженські настрої інших політичних сил, особистих вигод ряду лідерів опозиційних партій ВО "Свободі" вдалося практично повністю опанувати Львівською обласною радою. Це справляло враження, що вона дійсно є більшістю. Мене завжди дивувала яловість та розбитість решти ради. Особливо її опозиційної частини. Останні три роки У Львівській обласній раді безроздільно балювала ВО "Свобода". Однак ці три роки далися взнаки. ВО "Свобода" таки втомила. І коли справа дійшла до сьогоднішнього голосування, не дивлячись на те, що з Києва прилинула група депутатів Верховної ради від ВО "Свободи" на чолі з самою Іриною Сех та її братом Олегом Панькевичем, які й намагалася диригувати процесом прийняття рішення, не дивлячись на те, що фракція ВО "Свободи" у повному складі жалісно пробувала блокувати трибуну своєї ж рідної Львівської обласної ради (!) (а це перше очевидне свідчення того, що вона насправді є простою меншістю) було прийняте позитивне рішення. Із доречними заувагами, звичайно.
Хтось би сказав – розум таки взяв гору. Я не був би таким категоричним, хоча вважаю, що видобуток газу в Україні є однією з істотних гарантій збереження нашої самостійності.
Спрацювали зовсім інші механізми.
І не лише маневри адміністрації. Сама адміністрація не дала б ради, якщо б всі інші не втомилися смертельно від ВО "Свобода".
ВО "Свободі" вказали на її реальне місце. Надоїли. При голосуванні виявилося, що за позитивне рішення проголосувало 66 депутатів, проти 15 депутатів (і це при тому, що у фракції ВО "Свобода" принаймні формально є 40 депутатів!), 2 утрималися. В інших фракціях та позапартійних є 80 депутатів – отож рівень мобілізації несвободівців виявився набагато вищим, ніж свободівців. Це про "боєздатність" свободівців у їх цитаделі...
Що ще є причиною такого показового розгрому ВО "Свободи" у Львівській обласній раді?
Хтось може сказати, що заздрість. Нещодавно у тижневику газети "Експрес" вийшла публікація, про те, що партійці ВО "Свобода" вимагали від компанії "Chevron" 450 мільйонів доларів за підтримку видобутку вуглеводнів на Олеській площі. Хто хоче вірить, хто хоче – ні. Я не думаю, що тільки ця підозра призвела до такого спектакулярного ляпаса, якого привселюдно, при прямій трансляції на всю область дали ВО "Свободі".
Комусь, а це можуть бути саме посполиті прихильники та депутати ВО "Свобода", причиною може видатися зажерливість їхньої тепер дуууже буржуазної та гламурної верхівки. Вони ж бо так і залишилися простим гарматним м'ясом, тоді як боси – як сир у маслі. Точніше – в Ламборджіні:) Проста і справедлива соціальна заздрість не мотивує, тому й таким смішним та жалісним, немов з-під батога, було блокування трибуни – справді якесь маппет-шоу та ще й в рапіді. Здається, що й самим рядовим свободівцям якось не надто хотілося лягати під танк задля якогось дядька у Києві. Проте не вважаю цю причину визначальною.
Як на мене, є кілька більш істотних причин.
Перша, це явне просідання "президентського" проекту ВО "Свободи" та тих, хто його просував. Очевидно, що з огляду на явно низький особистий рейтинг лідера ВО "Свободи" Олега Тягнибока, протягнути його у другий тур практично неможливо. Його особисті 4,7% рейтингу, тоді як ще недавно його партія взяла на загальнонаціональному рівні 10% просто ганебні (див. компанія Research&Branding Group оприлюднила дані свого дослідження). У вічно молодого Петра Симоненка і то 5,4%! Йти з таким рейтингом на президентські вибори і ще при цьому робити загадкові міни, як це було ще навесні, це все одно, що застрелитися. Тобто піти у політичне небуття. Нагадую – рейтинги Кличка 14,9%, а Яценюка 6% +/? 10,6% Тимошенко.
Таким чином для президентських політтехнологів проект виведення "молодого націоналіста" проти "демократичного президента", здається, здох. А тому ВО "Свобода" стала їм не потрібною. І штучно надувати її рейтинг "антифашистськими маршами" вони не мали б. Антифашистська ідея, здається, здохла.
Інша справа, що ВО "Свобода" здасться для різних ар'єргардних боїв, для різноманітного політичного штрейкбрехерства і т.д. Тобто відтепер її розглядатимуть чисто технологічно. Просто як матеріал для маніпуляції. У Тягнибока все менше простору для політичного маневру. При такому рейтингу вже не покомизишся, не позакочуєш очка, коли тебе заганятимуть в лузу чи запитуватимуть – а чого це ви висуваєте свою кандидатуру на президентських виборах при такому рейтингу, ви що "засланий козачок", просто відтягуєте голоси?
Щоправда не забуваймо, що певний шанс вона може отримати, якщо її захочуть використовувати, як це, судячи з їх дій і робили, наші північно-східні сусіди. І я, і багато хто писав, про підозрілий інтерес ВО "Свободи" до все того ж сланцевого газу. Ну от немає у неї іншого важливого державотворчого питання:) Не дивлячись ні на що всі сили ВО "Свободи" були мобілізовані на антисланцевий фронт. Та, як виявилося потім, не з того боку фронту. Підвело політичне чуття. Чи захланність. Одним словом – ВО "Свобода" розпочала, і програла. Точніше спалила сама себе. Що не може не викликати підозр у тому, що вона обслуговує інтереси "Газпрому" і його репрезентантів в Україні.
Отож вони можуть "в темну" використати ВО "Свободу" як для розколу опозиції чи відтягування від неї голосів на президентських виборах 2015 року, так і проти Віктора Януковича після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Варіантів доволі. І у цьому для ВО "Свободи" ще є якийсь примарний шанс на політичне майбуття. Коротке, звичайно. Однак "падишаху" вистарчить і однієї ночі:)
Та назагал ВО "Свобода" явно вилетіла з політичного мейнстріму. Розпочалося вільне падіння.
Звісно, ще є чимала фракція у Верховній раді. Ще є чималі, іноді домінуючі, фракції у обласних, районних та міських радах. Ще можна повоювати за місто Львів. Ще можна влаштувати у ньому відставку міського голови. Однак це вже нагадуватиме радше мародерство – останній день Помпеї:) І тільки пришвидшить падіння. Одним словом – і тут клин:)
Напевно можна очікувати бунту молодих ідеалістів проти зажертих свободівських буржуа. Ми вже бачили конфлікти активістів "Автономного опору" та свободівської аристократії. Багато свободівців справді щирі у своїх патріотичних переконаннях. Багато з них дійсно мали велику надію, що саме цього разу їх не здурять. Можливо вони й спробують якось "очищати" націоналістичну ідею, прихильником якої я не є, від корисливості і примітиву їхніх поводирів.
Та, як на мене, після ВО "Свободи" націоналістична ідея ще довго буде дискредитована.
В лавах свободівців наступає фрустрація подібна до тієї, яка охопила лави "оранжистів" після ганебного завершення президентства Віктора Ющенка. До речі така ж фрустрація охоплює і тих, хто свого часу голосував і за Віктора Януковича.
А тому для представників інших політичних середовищ наступає дуже важливий момент. Простір політичного порожнечі не терпить. Він буде заповнений тими чи іншими політичними формуваннями. Відбудеться "велике переформатування" – принаймні там, де прогинатиметься ВО "Свобода". Тому невдовзі нас можуть очікувати великі несподіванки. В тому числі і з боку ВО "Свободи", яка, поза всяким сумнівом, огризатиметься на таке розгортання ситуації. Якщо зможе.
Всі ці міркування не надто приємні. Однак реаліям треба дивитися в очі.
