Остап Дроздов: Така органічна, радянська Фаріон

 

Судячи з ніївної пожежної спроби ідеологів від ВО Свободи "відмазати" пані Фаріон у блозі їхнього партійного лідера Олега Тягнибока, гадаю, варто звернути увагу на блог львівського телевізійного ведучого Остапа Дроздова.

А щодо феномену Фаріон, то не проблема, що вона була членом КПСС – проблема в тому, що вона бреше, що не була, проблема в тому, що коли її обирали, то вона це не те що приховувала, а полумяно заперечувала. Вкотре обманула наївних галицьких патріотів. Повторюю – вкотре. Проблема в брехні.

Те, що відкрилося у випадку Фаріон, це лише краплина брехні. А скільки її ще приховано – з цим твердженням авторів блогу Тягнибока можна згодитися – тільки щонайперше не в лавах українофобів, а щонайперше у власних лавах:) Хоча і в інших не менше. На жаль.

Коли ВО Свободі звертають увагу саме на це, то у відповідь чуєш тільки дике ревіння, а не аргументи – українофоби наступають. От і в цьому блозі – так, ці особи більш ніж сумнівні, але яке відношення вони мають до наглої брехні пані Фаріон? Що, одна підлість виправдовує іншу? І головне заткнути всім рота, особливо журналістам – чим не методи тієї ж Партії регіонів?

Хоча інколи мені здається, що пані Фаріон дійсно вірить, що вона не була членом КПСС, тоді, коли у Львові засновували "Товариство Лева" та Товариство української мови. Якщо так – то тоді це інша справа...

А, може, все ж почистити свої "залізні лави":) Чи знову – ні за що, бо зачепить:)

Отож текст Дроздова, щоб не було ілюзій, що весь Львів вийде на захист пані Фаріон:


"Цікавий (небезпечний) тренд: чим більший ти патріот, тим завзятіше ти шельмуєш усіх інакодумців. Ось і скандал про членство Ірини Фаріон у КПРС дедалі більше розкриває її перед нацією як продовжувача большевицьких методів політичної діяльності, таких близьких її колишній партії.

Я прошу всіх одержимих заспокоїтися – адже ніякої сенсації не сталося. Це звична діалектика вкраїнського буття, коли за Україну ладні померти ті, хто 25 років тому антирадянські мітинги не організовував, нічим заради України не ризикував, самвидавом не займався, проти комуністичного терору не повставав, а лише вчив Статут КПРС.

Вона – це партія. Вона віддано несе правду іншим – однак боїться правди про себе. Вона може вишукано, з використанням усього багатства українських епітетів та порівнянь, змішати опонента відомо з чим – але не потерпить аналогічої дії щодо себе. Вона може направо й наліво лаяти всіх підряд – але буде обзивати хамами кожного, хто хоч одне криве слово скаже про неї. Вона буде складати медіа-план своєї появи на телебаченні під час виборчої кампанії – але всю журналістику вважати антиукраїнською і прислужницькою. Вона буде битися в істериці за доконечну необхідність люстрації – але не для себе та членів своєї партії, теперішньої й попередньої. Тому що вона – вибрана, обрана, істиною наснажена, кров'ю предків освячена, світлом Провідника осяяна, партквитком благословенна.

Якби Ірини Фаріон не існувало і якби вона донині залишилася в статусі екстравертного доцента-філолога в технічному вузі – її варто було б придумати для політики. Тому що Колєсніченко і Богословська мусять мати свій еквівалент по той бік уявних барикад. Істеричність, одержимість і епатажна нетерпимість як ніколи стали затребувані в люмпенізованому суспільстві, яке тримає кулаки кожен за свого мордобійника. Генерація Геть диктує свою моду на політичну клоунаду. Не зачіпати їх – означає погоджуватися. Але коли зачепиш їх – будь готовим вислухати про себе все найбільш низьке. Це треба просто перетерпіти.

Люди завжди будуть віддавати перевагу цирку, а не оперному театру. Але шапіто приїде й поїде, а от опера стоятиме вічно. Просто перетерпіти. Бо вони дуже переконливі в умовах, коли навколо темрява та злість. А от щойно прожектор правди пронизує їх наскрізь – кудись випаровується весь цей блондинний шарм у бузковому. І, виходить, найбільші борці з комуністами продають свої офіси редакторам "Прапору комунізму", рекрутують до своїх лав відвертих рекетирів буремних 90-х, за 20 мільйонів доларів готові перекупити неугодний телеканал – і ось так неквапом Бандера перетворюється на алібі.

Історія з членством Ірини Фаріон у КПРС – дуже повчальна. Країна вперше зіткнулася з таким масштабним розвінчанням. Автором скандалу є вона сама. Не плюгаві журналісти, не медведчуківські нахлібники – а вона сама. Тому що таємна членкиня КПРС не мала морального права так нещадно таврувати комуняків. А партія "Свобода" не має морального права безперервно апелювати до минулого, враховуючи темне минуле своїх теперішніх товаришів, серед яких чомусь немає жодного дисидента.

Членство в партії – це не гріх і не докір. У країні, яка била рекорди за кількістю членів партії на душу населення, не знайдеться людей, які б докоряли будь-кому з цього приводу. Докоряла лише Фаріон та її поплічники. Це вони привнесли в велику політику тему ненависті до членства в партії – ретельно приховуючи своє власне членство в "партії зла й терору". До честі Олега Тягнибока, він принаймні не спростовує, що 7 років пробув у комсомолі (хоча так і незрозуміло, як 1985 року у Львівський медінститут міг вступити нащадок репресованої родини священиків). Юрій Михальчишин мешкає в квартирі, яку "імперія зла" видала його дідусеві, члену Комуністичної партії та керівнику облуправління сільського господарства. Депутата Львівської облради Ярослава Качмарика у членстві в КПРС звинуватили власні однопартійці (теперішні).

Сам факт членства Ірини Фаріон у лавах КПРС ніяк її не дискредитовує в очах розумних людей, які теж брали участь у розбудові комуністичного раю. Ірину Фаріон дискредитовує її власна поведінка – така ж радянська, як і її минуле. Після цього розвінчання таке поняття, як подвійні стандарти й лицемірство, отримали своє прізвище, ім'я й по батькові. Про яку люстрацію може говорити ця людина? Про яку люстрацію може говорити ця партія?

Надворі 1988 рік. Симоненко, Стус, Івасюк та десятки справжніх патріотів вже лежать у могилі замордовані. Сверстюк відбув заслання в Бурятії і працює столяром на фабриці індивідуального пошиву. Маринович відсидів у Казахстані й відмовився від помилування. Лук'яненко щойно вийшов із тюрми після 26 років перебування там. Микола Руденко щойно емігрував до Німеччини, маючи за спиною 7 років таборів суворого режиму. Іван Кандиба носить звання особливо небезпечного рецедивіста, і якраз 1988 року провів 2 місяці в карцері за відмову від роботи на зоні. Михайло Горинь у пермських таборах переніс уже два інфаркти. Іван Світличний у Горно-Алтайську пережив клінічну смерть, гіпсове ліжко й частковий параліч. Іван Гель має у своєму доробку 16 років тюрем і 300 діб голодування. Валентин Мороз уже відбув ув'язнення у Владімірскому централі, де його помістили в камеру з кримінальниками, які порізали йому живіт загостреною ложкою. Ірина Калинець після заслання в Читі почала читати публічні лекції про Стуса та займатися заснуванням Товариства Лева. Кочегар В'ячеслав Чорновіл відновив "Український вісник" і організував перші протестні мітинги у Львові. Зеновій Красівський після 21 року неволі став секретарем Української Гельсінської Спілки. У вишах почали з'являтися перші студентські братства з акціями протесту за право служити в армії на території України. Степан Хмара з досвідом 7 років таборів та 306 діб карцеру почав готувати перший у Львові міський страйковий комітет. Ірина Фаріон власноруч пише заяву на вступ у КПРС з текстом "вважаю своїм обов'язком бути в авангарді розбудови нашого суспільства. Програму і статут КПРС вивчила, повністю визнаю їх і зобов'язуюсь виконувати".

Мене не здивують полум'яні інвективи Фаріон у відповідь на цей чи інший текст. В адептів "чистоти нації" запаси жовчі невичерпні. Політики такого роду та такого виховання здатні повчати цілу націю – але не вчитися на своїх помилках. Знаючи слабкість декого до чужих цитат та афоризмів, запропоную декілька для роздумів. "Навіть із найбезглуздіших випадків життя потрібно брати уроки" – писав японський письменник Харукі Муракамі. Конфуцій на це відповів би так: "Геніальні люди не піддаються навчанню. І дурні теж". Чому освічену й розумну Ірину Фаріон нічому не вчить її історія з членством в КПРС – не беруся судити.

Хоча членство Фаріон у КПРС не є чимось неорганічним для неї. Радянський дискурс мислення – найбільш близький націоналістам. Бо вони і є продуктами радянської доби зі своєю міфотворчістю та рефлексами – такими собі "більшовиками навиворіт". Попробуйте (не пошкодуєте!) у палких спічах націоналістів слово "українофоби" чи "регіонали" міняти на будь-яке слово з лексикону ідеолога сталінських репресій Вишинського – і побачите ідентичні тексти за духом, емоціями, ярликовішанням і жовчністю.

Ось, наприклад, заява Ірини Фаріон після скандалу з її партійним минулим. Посмакуйте цю глибоко радянську стилістику: "Кажу вам, плебеї і лакеї, московські прихвосні, регіональні найманці, від кіпіянських до монтянсько-шельмо-мокрицьких – НІ... Це лиш ще одна безсила, тому така нікчемна боротьба з націоналістичною "Свободою", що є єдиною загрозою у сучасному політикумі на шляху знищення україноцентричних цінностей та убивчої світової глобалізації... Щиро вдячна вам, плебеї, що навіть таким способом надихаєте на боротьбу і водночас викриваєте свою вихолощену і зігнилу сутність. "Свобода" ж натомість тріюмфально крокуватиме країною разом із мільйонами наших однодухів...".

Агітпроп сталінської доби відпочиває. Для порівняння – уривок виступу державного прокурора Вишинського на Московських процесах 1936-38 років: "Розстріляти, як поганих псів! Мине час, і могили ненависних зрадників заростуть бур'яном і чортополохом, а над ними буде сяяти своїм світлим промінням наше сонце. Ми, наш народ, будемо далі крокувати по очищеній від нечисті дорозі вперед і вперед до комунізму"...

"Ця істота" знає, про що говорить. Програму і статут КПРС вивчила, повністю визнає їх і зобов'язується виконувати.

Плебеї і лакеї, московські прихвосні й регіональні найманці, свободоненависники й медведчуківсько-промосковські українофоби, вихолощені й зігнилі зі скрежетом зубовним, писаки отруйні – єднайтесь!"

текст появився тут


20.11.2013 Тарас Возняк 2868 7
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

537
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

451
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1727
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1438
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1399 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1271

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

510

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

544

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

786

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1856
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

222
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1271
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

752
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

211
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1439
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1021
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1585 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

398
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

581
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1227
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1537
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1033