Очно, зі світлом та у безпеці: як в Івано-Франківській громаді організували навчальний процес в умовах війни

Цьогоріч новий навчальний рік розпочинається з понеділка, другого вересня. Війна в Україні вносить свої корективи до освітнього процесу, зокрема у питанні укриттів та безпеки загалом.

Окрім того, вороже вторгнення впливає і на кількість вчителів у закладах, забезпечення підручниками та форму навчання через відключення світла.

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.


Робота садочків влітку та літніх шкіл: скільки діток їх відвідували та як ви оцінюєте роботу закладів?


За гарною традицією, після початку повномасштабного вторгнення вирішили проводити літні школи, аби батькам було куди відвести дітей, щоб ті провели час з користю.

Чимало батьків на роботах, особливо під час війни, коли працює вся критична інфраструктура, інколи навіть без вихідних та відпусток. Тому був такий запит, щоб створити літні школи.

Першого місяця літа завжди підключалися школи, проводили різноманітні заняття та уроки у своїх приміщеннях, опісля вони мали канікули. Липень та серпень на себе брали наші позашкільні заклади, які охоплюють майже 10 тисяч дітей.

Цьогоріч, як і завжди, ми зробили літні школи різноманітними, вони були спортивного спрямування, гуманітарного, STEM-освіта тощо. Навіть були заняття з підготовки до школи, що дуже корисно. Всі ці гуртки були безкоштовними і батьки мали змогу віддати туди дітей.

Іноді  діти відвідували два-три гуртки одночасно для того, щоб спробували для себе щось нове і з користю провести час. Щоправда, ці літні школи були до обіду і без харчування, але вони були якісними та з хорошим викладанням.

Наразі літні школи завершилися, наступними будуть зимові, під час зимових канікул.

Цього літа також працювали літні садочки — вісім закладів.  Вони охопили всіх дітей, батьки яких працюють. Батьки приносили довідки з роботи, опісля дітки мали можливість відвідувати садочок. Це були чергові садки — поки усі йшли на канікули, вісім продовжували працювати.


Як відбуватиметься цьогорічний навчальний процес?


Дитячі садочки завжди розпочинають роботу на тиждень раніше, 26 серпня. Всі заклади почали роботу, окрім тих, які чергували — вони наразі "відпочивають" і запрацюють з другого вересня.

Також з понеділка, другого вересня, запрацює садочок, який постраждав під час обстрілу (22 червня — ред.). Там вже повністю замінили вікна, доставляють двері та доробляють відкоси — й він повноцінно працюватиме.

До речі, у садочках ще є вільні місця, все залежить від району міста. Для прикладу, у Крихівцях вільних місць немає, тому що цей район густонаселений. Але є садочки, які продовжують набір дітей: №12, №18, №20, №22, №26, №27, №28, №31, у селах Тисменичани, Радча, Підпечери.

Говорити про те, що місць в дитячих садочках немає не правильно, вони є. В кожному садочку можна щось знайти, батьки мають змогу заходити на сайт "Bloqly" та передивлятися кількість вільних місць.

Нагадаю, в Івано-Франківську діє електронна реєстрація, як в школи, так й в дитсадки. Це для того, щоб все було згідно із законом і не було ніяких непорозумінь в батьків під час реєстрації дітей.

До шкіл реєструють за територіальним принципом: якщо дитина мешкає на Каскаді — вона йде в школу там. Якщо вона, наприклад, хоче йти до центральної школи, то вона очікує на вільні місця після того, як зарахують всіх діток з прилеглої території. В нас зараз є такі заклади, які мають вільні місця у перші класи, на сайті їх можна промоніторити.

Звісно, як і минулого року, наші заклади освіти мають двозмінне навчання. Це стосується тих шкіл, які мають більше, ніж тисячу учнів. Зазвичай, це такі ліцеї: №1, №3, №4, №6, №10, №11, №12, №13, №15, №16, №18, №21, №22, №24, №25, ліцей імені Романа Гурика, Крихівецький ліцей.

Крихівці мають проблему з наповненістю з приміщеннями, цей заклад не може працювати в одну зміну, тому в співпраці з будівельниками ми хочемо відкрити корпус школи. Плануємо зробити це до свята Миколая цього року. На жаль, під час війни заборонили всі капітальні видатки і місто не може здійснювати будівництво, тому воно шукає порозуміння із будівельниками і на договірних умовах є такі проєкти, які впроваджуються, зокрема Крихівецький ліцей.

Також нещодавно ми відкрили дитячий садочок у Березівці на дві групи, бо вони не мали свого власного дитячого садочка. Наразі вже є 28 діток, які ходитимуть в ці групи. Декілька дітей повернуться з садочків міських, адже батьки возили дітей до міста. Деякі діти навіть йтимуть із прилеглих сіл.

Окрім того, плануємо почати побудову другого корпусу школи-садка №6 на Пасічній, завершити Крихівецький ліцей і розпочати будову біля Опришівецької школи. В Опришівцях це теж важливо, тому що зараз там розгорнувся дуже великий мікрорайон.

Також на цей рік в Івано-Франківській громаді зберігаємо безкоштовне харчування в школах для пільгових категорій (діти-сироти, з родин учасників бойових дій, ліквідаторів Чорнобильської АЕС, діти військовослужбовців, поранених, зниклих безвісти, померлих).

Ці та інші дітки мають право безкоштовно харчуватися в школах та дитячих садочках, окрім того, харчування в дитсадочках місто компенсовує усім батькам, незалежно від їх достатку, 30% від вартості - коштом міста, а 70% платять батьки.

Також ми зберігаємо безкоштовний проїзд в громадському транспорті для школярів 1-11 класів в дні навчання, крім суботи, неділі та канікул.


"Захист України" в івано-франківських школах: як викладатимуть предмет у новому навчальному році?


Так, справді, є невеликі нововведення від МОН. З першого вересня вони рекомендують викладати предмет «Захист України» по-новому. Для цього в кожній громаді обирають декілька ліцеїв, де вони обладнують кабінети мультимедійними тирами, манекенами для тактичної медицини.

Зважаючи на нашу кількість дітей в громаді, ми можемо відкрити три такі осередки в закладах освіти: це ліцей №20, ліцей ім. Романа Шухевича та ліцей №2. Всі учні 10-11 класів мають проходити в цих осередках предмет «Захист України».

Для цього вчителі, які викладатимуть цей предмет, проходять спеціальне навчання. Воно триває по грудень включно, їх по-новому вчать викладати цю дисципліну. Це вже будуть навіть не уроки, а тренінги й для хлопців, й для дівчат.

Раніше  був поділ по гендерному принципу — зараз його немає. Учні слухатимуть про управління дронами, про першу медичну допомогу, вчаться стрільби тощо.

Викладачі, які проводитимуть цей предмет, можуть бути також учасниками бойових дій, працівниками поліції, мати бойовий досвід у повномасштабному вторгненні або війні з 2014 року. Ті, хто пройшов навчання та мають бажання, викладатимуть вже з другого вересня.

Це пілотний проєкт. Можливо, ми побачимо з часом, що в якихось районах дітям незручно їхати в той чи інший ліцей, адже тепер діти зі своїх закладів змушені їхати в ці три осередки. Потім ми додатково укладемо угоду з якоюсь кількістю закладів і підозрюємо, що діти додатково там вчитимуться цього предмету.


Чи відомо, як в школах громади відбуватимуться канікули?


Цьогоріч ми хочемо зробити канікули осінні, зимові та весняні по тижню. Структуру навчального року зробити такою, щоб не було місяця канікул в січні, як це було минулого разу, бо ми не знали, що буде зі світлом, опалювальним сезоном і вирішили перестрахуватися.

Наразі рекомендуємо школам все ж таки зробити канікули по тижню восени, взимку та навесні, щоб діти, особливо першачки, мали змогу відпочити.


У якому форматі цього року відбуватимуться перші дзвоники?


Перший дзвоник традиційно відбудеться, цього року він буде другого вересня. Декілька закладів вирішили провести перший дзвоник в суботу, 31 серпня. Вони мають академічну свободу, вирішили з батьківським та педагогічним колективами про те, що їм так зручно. Ми не заперечуємо, а підтримуємо.

Перший дзвоник триває з 8:30 до 10:00 години залежно від того, як заклад вирішить. Тема першого уроку цьогоріч є однаковою у всіх, опісля нього впродовж тижня діти мають по два-три уроки для того, щоб першачки зрозуміли, де знаходяться, ввійти в ритм.


Скільки першачків цьогоріч приймуть заклади освіти Івано-Франківської громади?


На жаль, ще не всі батьки визначилися, чи їх дитина йде до першого класу, чи ні — це їх право, тому ми очікуємо. Тобто побачити повну картину, скільки першачків підуть до школи, ми зможемо десь через тиждень після початку навчання.

Це буде орієнтовно після п’ятого вересня — тоді ми знатимемо точну кількість дітей. Наразі ми знаємо, що перших класів буде 133, це майже 2 844 дитини. Знову ж таки, це — не остаточна кількість.


Скільки діток, які перебувають за кордоном, навчатимуться на дистанційній або сімейній формах навчання?


Щодо навчання в школах: є можливість навчатися онлайн, офлайн, змішано та за сімейною формою. Якщо дитина за кордоном або батьки вважають, що дитині безпечно вдома, вони можуть обрати вчитися онлайн та без проблем викладачі здійснять таке навчання. З боку міста ми зробили все, щоб працював кожен заклад.

Під час онлайн-уроку вчитель доєднує дитину до загального уроку і проводить його і для дітей, які вчаться очно, і для тих, хто вчиться онлайн.

Є форма сімейного навчання, коли дитина самостійно вивчає той чи інший матеріал, вона бачить, які є завдання на цей рік і їх вивчає, а потім доводить знання цього предмету шляхом здачі екзамену в закладі.

Батьки мають право вибрати будь-яку форму навчання, пишучи заяву на ім’я директора. Єдине, що уроки не можуть проводити одразу, а приблизно через тиждень, щоб підготуватися, скласти розклад, попередити вчителя.

Яка кількість таких діток буде цього року, ми ще не знаємо, бо батьки ще не надали таку інформацію. Вже після 10 вересня матимемо загальну картину. Також батьки можуть змінювати своє рішення протягом навчального року.


Яка ситуація у школах Івано-Франківської громади із укриттями? Як відбувається перевірка та оцінювання укриттів на безпечність?

Чи є школи, які працюватимуть дистанційно у зв'язку із цим?


Івано-Франківськ є єдиним містом, в якому з початку повномасштабного вторгнення працюють всі заклади освіти. Тобто всі 140 закладів освіти, які в нас є, а це дитячі садочки, школи, профтехосвіта, позашкілля — вони працюють, адже мають укриття.

Хтось має повноцінне укриття в підвалі, хтось має пристосовані укриття, хтось має договір оренди на укриття дітей під час тривоги, тобто учні переміщаються зі свого закладу в сусідній.

Цього року змінилися трохи вимоги до укриттів, держава нам довела свої вимоги нещодавно, сповістивши про те, що змінюється площа на одну дитину в укритті й тепер потрібно зважати на ширину стіни, якщо укриття знаходиться на першому поверсі. Стіна не може бути вужчою, ніж 56 см.

В нас є такі заклади, де стіни мають меншу товщину, для прикладу ліцей №10, який не має власного підвалу і ми майже весь перший поверх обладнали залізними віконцями. Це зробили кілька років тому для того, щоб заклад працював, тому що це заклад-тисячник, в ньому навчається дуже багато дітей.

Комісія перед початком навчального року об’їжджає кожен заклад та видає спеціальний акт, де ставлять свій підпис і дають рекомендації не лише працівники освіти, а й представники різноманітних органів, зокрема ДСНС — їхні працівники оглядають заклад та знають, яким він має бути, щоб його відкрили.

У ліцеї №10 за рекомендацією ДСНС ми наразі укріплюємо перший поверх ззовні блоками, оскільки стіни ліцею мають товщину 46 сантиметрів, між віконцями також потовщуємо цеглою, щоб з вересня заклад запрацював.

Решта закладів, які мають зауваження від комісії стосовно укриття на першому поверсі, склали договір про укриття в сусідніх, чи то в приватних приміщеннях, чи комерційних, чи державних.

У громаді всі заклади можуть вийти на очне навчання, навіть якщо вони не мають укриття, а є й такі. Всі виходять й працюють з другого вересня.

Цього року провели деякі роботи в укриттях, адже хоч вони всі і є, але десь через те, що збільшилася кількість дітей, робили другий вихід. Десь в укритті доробляли вбиральні, наприклад, була тільки одна, а тепер зробили дві або три, щоб були й для хлопчиків, й для дівчаток.

Десь зробили ресурсну кімнату в укритті в садочку, де є діти з особливими потребами у великій кількості, оскільки їм важливо бути під час повітряної тривоги в спокої.


Як заклади освіти громади підготувалися на випадок довготривалих вимкнень світла?

Чи змінюватимуть освітній процес або форму навчання? Чи всі заклади забезпечені генераторами?


Кожна школа ще з 2022 року має генератори та всі необхідні до нього комплектуючі, тобто пальне, подовжувачі та решта необхідного. 

Якщо говорити про їдальні, то повноцінно приготувати їжу буде неможливо. З досвіду з минулого року, коли були відключення, ми все ж таки підлаштувалися. Дякуємо підприємцям, які готують для наших діток, адже в школах готують підприємці, в яких підписаний договір зі школами.

Минулого року вони готували в закладах освіти о 3-4 годині ранку, щоб встигнути зготувати їжу, коли є світло, на цілий день.

Якщо будуть відключення світла з таким графіком, як зараз, ми під нього підлаштуємося, якщо відключення будуть, для прикладу 15 годин і більше, то зрозуміло, що краще ми перейдемо на онлайн-навчання. Ми готові до будь-яких викликів і підлаштовуватимемось під будь-яку ситуацію.

До речі, ліцей №15 по програмі «Бюджет участі», яку вони виграли цього року, встановили в себе на даху сонячні панелі. Там говорять, що це може врятувати їх під час відключення, адже панелі даватимуть енергію всій школі.


На початку цього року більшість закладів освіти громади отримували масові повідомлення про «замінування». Тоді низка ліцеїв перейшла на дистанційне навчання.

Як діятимуть в закладах у разі, якщо ситуація повториться?


Була така неприємна ситуація вона тривала, десь протягом місяця. В той час ми спільно з правоохоронними органами, ДСНС мали декілька зустрічей, пропрацювали алгоритми.

Також, ми співпрацювали з кіберполіцією, завдяки чому вдалося подолати цю проблему і не перейти на онлайн навчання.

Всі фізично працювали, був працівник правоохоронних органів, який у закладі оглядав кожен клас, приміщення і реагував тоді, коли було повідомлення про замінування.

Дякую всім, що тоді всі служби швидко спрацювали.


Чи працюватимуть у школах Івано-Франківська офіцери Служби освітньої безпеки? Розкажіть детальніше про це.


Це проєкт більше не Міністерства освіти, а Головного управління національної поліції. Згідно з їхнім рішенням, офіцери мають бути присутні в закладах освіти. Поки що в них є певна кількість працівників, яка не «закриває» кожну школу, вони обрали заклади, де будуть представлені офіцери безпеки.

Зараз проєкт називається СОБ, раніше в них був проєкт «ШОПери» (шкільні офіцери поліції — ред.). Вони так само перебували в закладах освіти.

Зі свого боку ми надали необхідні приміщення, щоб працівник мав свій куток, він співпрацює з директором закладу. Думаємо, що від цього проєкту буде тільки користь — вони моніторитимуть і сторонніх людей в закладі тощо.


Яка ситуація в Івано-Франківській громаді з інклюзивним навчанням?


В нашій громаді, як і по всій країні, є дітки з особливими освітніми потребами різних груп підтримки, з різними діагнозами. В нас є Інклюзивно-ресурсний центр — заклад, який надає висновок батькам за їхнім бажанням.

Якщо, наприклад, батьки спостерігають, що, можливо, дитина має не такий розвиток, як більшість — вони звертаються в цю установу, де є комплексне обстеження, психологи.

Фахівці допомагають встановити й дати оцінку дитині, тоді з цим висновком батьки мають два варіанти: або йти у звичайну школу і здобувати освіту у звичайних класах, або звертатися в навчально-реабілітаційний центр, у нашому місті він є.

До речі, не у всіх містах ці центри зберегли, а в нас їх два: один знаходиться на вулиці Військових ветеранів, інший — на вулиці Хоткевича. Є заклад, який поєднує школу і садочок, інший — лише школу.

Цього року трохи оновили заклад на Хоткевича. На прохання батьків додали ліфт, який допомагає підняти діток, які мають порушення опорно-рухового апарату, не можуть ходити, пересуваються на візочку.

Є ліфт, який допомагає піднятися на другий поверх. Ми розширили можливості закладу, зокрема, перенесли їдальню там, де була бібліотека Департаменту культури — дякуємо їм, що вони знайшли нове місце та переїхали з Хоткевича. Тепер ми маємо двоповерхове приміщення, де зараз роблять косметичний ремонт під їдальню.

Також ми зверталися до різноманітних благодійних організацій з проханням допомогти, адже капітальні видатки і видатки взагалі заборонені державою. Не можемо проплачувати з військового бюджету, тому шукаємо зв’язки в благодійних організаціях.

Цього року зробили ремонт в навчально-реабілітаційному центрі на Хоткевича — там зробили санвузли для людей з інвалідністю. Нещодавно було відкриття, де представник з міської ради, який відповідає за доступність, все проінспектував, дав зауваження та вказав, що виправити. Попри усе, заклад має оновлення.

Ще раз хочемо рекомендувати батькам, що таких діток можна навчати в навчально-реабілітаційних центрах, які у нас є. Ми плануємо оновити там кабінети, де проводитимуть масажі, спеціальну оздоровчу фізкультуру. Тобто такі функції, які недоступні у звичайних школах.

За бажанням батьки можуть звернутися та поспілкуватися з директором навчально-реабілітаційного центру Віталієм Демківим, обрати між звичайною школою та таким центром, адже він дає освіту не гіршу, аніж в школах.


Якою є загалом ситуація із підручниками у школах? Чи всі учні ними забезпечені?


Станом на 27 серпня по всіх школах забезпечення було на рівні 92 відсотки. Однак державне підприємство, яке співпрацює з МОН і займається доставленням літератури, щодня підвозить ті чи інші підручники. Забезпечення в 1-4 класах — 99 відсотків.

Поки що найгірша ситуація із сьомими класами (НУШ), але нам обіцяють до другого вересня доставити всі підручники. Можливо, десь не вистачає якихось книжок з простої причини: вчитель розраховує на клас приблизно 25-28 учнів, а батьки ще приводять дітей.

Є можливість передавати підручники із закладу в заклад — там вже дивиться відповідальна особа, яка бачитиме після другого вересня, скільки підручників потрібно добрати або віддати зайвих.

В попередні роки ми дійсно мали проблему, адже держпідприємство, яке друкувало підручники в Харкові, зруйноване. Ми мали договір із закордонними партнерами на друк, не все було так добре і швидко, як цього нам хотілося, але вже як є.

Всі підручники є в електронному варіанті на сайті МОН, тому деякі батьки та вчителі завантажували їх, видруковували та виходили із ситуації таким чином. Окрім того, вчитель має академічну свободу і право обирати, за яким підручником йому працювати.


Чи є нестача вчителів через війну?


Якщо ми говоримо про ліцеї та школи, то є брак вчителів у закладах, і ми постійно на сайті Департаменту освіти публікуємо вакансії, які в нас є. Є брак вихователів й в дитячих садочках. На жаль, вихователі влітку часто виїжджають за кордон і не повертаються. Ми вдячні тим, хто не виїхав та залишився.

Є і пошук асистентів вчителів для діток з особливими потребами, також серед вакансій є завідувачі бібліотек, асистенти, технічні працівники, вчителі початкових класів, соціальні педагоги, психологи — є різні вакансії.


Які премії та нагороди передбачені в громаді за успіхи в навчанні?


Ми вже не один рік поспіль намагаємося відзначити як учнів, так і вчителів. Цього року виконавчий комітет прийняв рішення про відзначення випускників, які здали НМТ на найвищі бали.

Так, у нашій громаді таких учнів 45, серед яких один учень отримав 200 балів з трьох предметів, 6 учнів мають 200 балів з двох предметів, 38 учнів отримали 200 балів з одного предмета. Вони отримають одноразову виплату — премію міського голови.

Також в Івано-Франківській громаді є положення про преміювання педагогічних працівників з метою відзначення особистих трудових досягнень, які здійснюють вагомий внесок у розвиток галузі освіти.

У нас є премія міського голови в галузі освіти Івано-Франківська, преміювання педагогічних працівників закладів освіти за високу результативність роботи, а також премія імені Богдана Ступарика.

Відповідно педагоги можуть отримати одноразові виплати, які фінансуються з місцевого бюджету.


Насамкінець поділіться, до яких викликів у цьому навчальному році треба готуватися?


Потрібно бути готовим до будь-якої ситуації. Насамперед — щоб діти були в безпеці й отримували позитивні емоції від навчання.

Те, чи учні детально вивчать матеріал — це одне, але я вважаю, це не так важливо, як те, що діти будуть в безпеці, знатимуть своє походження та коріння, розумітимуть історію та ким вони є. Надіємося, що ці діти залишатимуться в Україні.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Двадцять відсотків: в Івано-Франківську вчителям збільшать доплати за престижність професії

Запрацюють у звичному режимі: як в Івано-Франківській громаді готуються до початку навчального року

"Це пріоритетне питання": чи готові укриття в навчальних закладах Прикарпаття

"Без коштів з міського бюджету": в Івано-Франківській громаді планують завершити будівництво недобудованих закладів освіти


01.09.2024 Діана Струк 2276
Коментарі ()

04.10.2024
Микола Сторожовий

Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.

1117
28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

1295
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1414
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2539
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

2276
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

2210

Протягом місяця на різноманітних інтернет-ресурсах та соцмережах розкручується тема «гоніння на православних і заборона УПЦ». Почався цей галас відтоді як Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у росії.

164

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1418

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

2162

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2916
01.10.2024

Ягідництво на Прикарпатті, завдяки сприятливим особливостям регіону, набирає дуже серйозних обертів.  

424
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи дають поради про особливості харчування після операції.

557
23.09.2024

Зелений чай — найпопулярніший напій, попит на який щороку зростає у всьому світі. Його виготовляють з листочків чайного дерева Камелія, які готують на пару, або обсмажують, потім пресують і сушать.

600
30.09.2024

Згромадження Сестер Пресвятої родини виникло у 911 році, засновницею є сестра Теклі Юзефів.  

448
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

15890
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2801
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

1075
25.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

26552 1
30.09.2024

Оксана Савчук заявила, що йдеться про постанову Центральної виборчої комісії України від 20 вересня щодо впорядкування та зміни виборчих дільниць.  

925
27.09.2024

Пропозиції Асоціації міст України до проєкту Держбюджету-2025 підтримав Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 26 вересня 2024 року.  

780 2
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

599
21.09.2024

"За" звернення проголосували 56 депутатів, один — утримався, семеро — не голосували.  

1102