Навіщо НБУ увімкнув «друкарський верстат» та чому це не може тривати вічно?

Війна – це великий виклик для країни, зокрема і для економіки та державних фінансів. Багато підприємств призупинили свою роботу, деякі повністю зруйновані. Виникли логістичні проблеми: не працюють порти, відсутнє повітряне сполучення тощо.

Через нижчі показники роботи підприємств скоротилися й податкові та митні надходження до державного бюджету, пише Фіртка.

Додаткова причина зменшення доходів бюджету – послаблення деяких податків та мит з початком війни для того, щоб дати змогу бізнесу оговтатися від шоку.

Водночас видатки держави в умовах війни навпаки зросли, враховуючи суттєве збільшення оборонних, гуманітарних та соціальних потреб.

Надходження скоротилися, видатки підвищилися – маємо збільшення дірки у бюджеті, яку необхідно перекривати.

Як це можна було зробити на початку війни?

Є кілька природних шляхів фінансування цієї дірки бюджету:

  • Залучення міжнародної допомоги. У перші ж дні війни світ підтримав Україну, і держави та міжнародні організації анонсували значні обсяги фінансової допомоги. Водночас виділення цього фінансування потрібен час, враховуючи процедури виділення коштів у офіційних установах. На початку Україна не мала цього часу.
  • Залучення держави на зовнішніх ринках. В умовах війни зовнішній ринок боргових залучень лишається закритим для України, зважаючи на значні ризики для інвесторів.
  • Залучення держави на внутрішньому ринку. На початку березня 2022 року Міністерство фінансів почало продавати військові державні облігації. Це цінні папери держави, які можуть придбати як банки, так і громадяни та бізнес, а з часом повернути назад надані державі кошти з відсотками. Кошти від продажу військових облігацій йдуть для покриття дефіциту бюджету.

На початку війни українці підтримали цю ініціативу, але отриманого фінансування було недостатньо для забезпечення всіх критичних видатків держави. 

З огляду на це Національний банк у березні долучився до фінансування бюджету – НБУ почав купувати військові облігації держави, "друкуючи" для цього гривню. Враховуючи наслідки колапсу у секторі державних фінансів, це рішення було фактично безальтернативним.

До війни Національний банк накопичив значний запас міцності у вигляді міжнародних резервів – це запас коштів держави, який зберігається у валюті, цінних паперах та золоті. Станом на 1 лютого вони перевищували 29 млрд дол. США. Значні обсяги отриманої державою гривні від НБУ йшли в економіку і поверталися на валютний ринок. НБУ викуповував цю гривню коштом валюти з резервів, і це допомагало мінімізувати негативні наслідки від фінансування ним дефіциту бюджету.

Водночас незакриті потреби держави поступово збільшуються. Якщо на початку березня Національний банк придбав військових облігацій на 20 млрд грн та по 50 млрд грн – у квітні та у травні, то у червні обсяги зросли до 105 млрд грн (загальна сума за весь період становить 225 млрд грн). Це призводило до стрімкішого зменшення міжнародних резервів, які також зараз дають змогу НБУ фіксувати курс гривні до долара США. З кожним новим витком "друку грошей" тиск на резерви посилюється. Саме тому необхідно відмовлятися від фінансування дефіциту бюджету Національним банком та шукати інші шляхи закриття потреб держави. 

Друк коштів для покриття дефіциту бюджету – це рішення, яке дало змогу виграти час та швидко закрити необхідні потреби сектору державних фінансів. Утім, це не вирішує проблеми економіки та держбюджету. Ба більше, подальше зростання обсягів фінансування бюджету НБУ може мати кризові наслідки. Розглянемо їх детальніше:

  • Збільшення друку коштів прискорюватиме процес вичерпання міжнародних резервів. Якщо в НБУ вичерпаються резерви, то він не зможе фіксувати курс і перехід до плаваючого курсоутворення (яке діяло до війни та за якого курс визначає вже не НБУ, а ринок) відбуватиметься хаотично. Оскільки НБУ не матиме змогу згладжувати коливання на валютному ринку коштом резервів, це може супроводжуватися значною девальвацією.
  • Наслідком суттєвої девальвації гривні може стати вихід інфляції з-під контролю. Висока інфляція загрожує швидко знецінити доходи та заощадження українців. Від цього страждають насамперед пенсіонери та українці, які отримують фіксовані зарплати. Це поглиблюватиме бідність.

Отже, регулярний друк грошей для фінансування потреб держбюджету – не вихід, адже це може призвести до зменшення міжнародних резервів НБУ, зниження курсу гривні та прискорення інфляції. НБУ наголошує, що вже сьогодні уряд має вживати заходів для того, щоб мінімізувати друк грошей для фінансування бюджету.

Що саме необхідно зробити?

Потрібно проаналізувати видатки бюджету та скоротити некритичні. Також важливо збільшити доходи бюджету. Враховуючи, що бізнесу потрібно відновлюватися про збільшення податкового навантаження на нього не йдеться. Необхідно підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту. Це дасть змогу обмежити некритичне витрачання ресурсів.

Другим важливим напрямом є активізація запозичень уряду на внутрішньому борговому ринку. Це уряд робить, продаючи військові облігації банкам, бізнесу та громадянам. Якщо в перші місяці попит на цей інструмент був значним, то зараз він сильно впав. Річ у тім, що громадяни та бізнес здолали перший шок війни та поступово повертаються до економічної логіки ухвалення рішень: коли бізнес намагається максимізувати прибуток, а населення – зберегти заощадження. В умовах, коли максимальна річна дохідність за військовими облігаціями становить 11,5%, а прогнозована інфляція за підсумками 2022 року перевищує 20%, українці не поспішають вкладати свої гроші в цей інструмент. Тому для того, щоб активізувати внутрішні боргові залучення Міністерству фінансів важливо підвищити дохідність за військовими облігаціями, тобто обіцяну вкладникам винагороду за утримання цих цінних паперів.

Таке рішення одразу вирішить дві проблеми:

  • Громадяни та бізнес отримають реальний інструмент для захисту своїх гривневих доходів від інфляції;
  • Уряд зможе залучити більше грошей на ринку для покриття дефіциту бюджету, а це означає, що обсяги фінансування з боку Національного банку можна буде мінімізувати без ризиків настання колапсу в державних фінансах.

Ще одним важливим напрямом роботи є докладання максимуму дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги. Національний банк спільно з урядом не припиняють роботу в цьому напрямі з першого дня війни.

Ми вже отримали безпрецедентні обсяги офіційного фінансування, проте вони неспівставні з обсягами втрат, які під час війни щодня несе Україна.

За оцінками Національного банку, вжиття всіх цих заходів дасть змогу знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та вичерпання міжнародних резервів.

Усе це дасть змогу зберегти контроль над фінансовою системою та економікою у складні воєнні часи, а також сприятиме швидшому відновленню економіки після Перемоги.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Шмигаль: Уряд доручив «Нафтогазу» забезпечити у газосховищах щонайменше 19 млрд кубометрів газу на початок опалювального сезону

В Україні створили штаб для підготовки до опалювального сезону


08.07.2022 2137
Коментарі ()

19.11.2022
Уляна Мокринчук

Як харчуватись під час війни, аби не нашкодити своєму здоров’ю, а також, як підготувати свій організм до зимового періоду та запобігати вірусним захворювання Фіртка поцікавилась у лікарки-терапевта, дієтологині Тетяни Чевалюк.  

772
18.11.2022

Фіртка поспілкувалася з Олегом Доскачем, директором з розвитку девелоперської компанії про те, чим «живе» ринок первинного житлового будівництва на заході України та Івано-Франківська, зокрема? З якими викликами стикнулася компанія і як їх вирішила? Як ефективно вести управління під час війни, економічної кризи та шаленої конкуренції?

871
14.11.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка підготувала актуальну інформацію про пошуки зниклих безвісти в Україні та що не варто робити, щоб не нашкодити зниклому.

1225
10.11.2022
Тіна Любчик

Своєю історією поділився Василь Джердж, військовий, який служив у 75 батальйоні територіальної оборони, при цьому маючи громадянство росії та тимчасове посвідчення громадянина України.

2222 6
31.10.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поїхала на Косівщину, аби дізнатись тонкощі роботи ферми, рецепти екологічно чистих, натуральних сирів, на власні очі побачити кіз елітних порід та пройти справжню козячу терапію.

2689
25.10.2022
Іван Муканик

Фіртка поспілкувалася з багаторічним директором клубу Андрієм Дроздовим про підготовку до сезону, фінансування, команду, кадрову ситуацію та академію.

1750

Останні свої публічні виступи Урсула фон дер Ляєн символічно проводить в синьо-жовтому вбранні, або в сорочках з українською вишивкою. Її виступи в підтримку України викликають дуже хвилюючі емоції. Хотілося б ще раз їх пригадати...

874

Останнім часом з наближенням зими в українському суспільстві серед християн східного обряду підіймається «календарне питання», а саме - дата святкування Різдва Христового: традиційно (за юліанським календарем) – 7 січня, чи за григоріанським календарем – 25 грудня.

1674

Скільки вивісок на храмах не міняй, чи не проводь псевдосиноди для замилювання очей, все одно, зайшовши до храму і почувши, якою мовою моляться духовенство і віряни, починаєш розуміти, в якій церкві дійсно знаходишся і якому народу Церква належить.

1263

Зовсім скоро вітрини крамничок потроху будуть прикрашати стиглими гарбузами із зловісною усмішкою, де-не-де з’являться відьомські капелюшки з мітлами, і таким чином нам нагадають про прихід абсолютно чужого нашій культурі і народу свята - Гелловін.

2369
25.11.2022

Раціональне харчування – це харчування, що забезпечує зростання, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє поліпшенню його здоров’я і профілактиці захворювань.  

119
23.11.2022

Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19 та гострих респіраторних захворювань та  грипу Фіртка дізнавалась у лікарки-терапевта, дієтологині Тетяни Чевалюк.  

274
18.11.2022

Зовсім скоро настане зима, а це значить, що зараз потрібно максимально запастися вітамінами та мікроелементами.  

538
19.11.2022

Сьогодні в Україні триває чимало дискусії з приводу, коли святкувати Різдво. Чимало громадян хотіли б перенести святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня, щоб відзначати свято за григоріанським календарем – разом з усім християнським світом.  

5470
14.11.2022

Парафія села Криворівня Івано-Франківської області вирішила перенести святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня, щоб відзначати свято за григоріанським календарем – разом з усім християнським світом.  

884
06.11.2022

Найвищий рівень довіри до Церкви в західному регіоні (86%), у центральному регіоні їй довіряють 72%.    

1033
25.10.2022

Селяни, що прийшли провести Дмитра в останню путь, не вірили очам: відспівували героя України під зачиненою церквою.    

1602
14.11.2022

Історія сюжету заснована на реальних подіях. Захід присвячений 80-річчю створення УПА.  

624
19.11.2022

Білий дім заявив, що тільки президент України Володимир Зеленський може прийняти рішення про початок мирних переговорів з Росією, відкинувши думку про те, що США тиснуть на Київ для переговорів.

489
14.11.2022

Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви Росії, яка "не сприймає попередніх умов щодо України.  

623
06.11.2022

Адміністрація президента США Джо Байдена приватно закликає українську владу заявити про свою готовність вести переговори з Росією.  

934
01.11.2022

Кадрові рішення остаточно будуть прийняті у наступі два дні.

1170