Намерзали на лиці, як бородавки

Василь встав з самого ранку, розпалив ватру в печі і взявся готувати Вечерю. З самого ранку – бо Надвечір’я. Налив у каструлю води, дістав з-під ліжка мішечок з пшеницею, що нею курей годує і вкинув кілька жмень зерна золотого до посудини – най кутя вариться. „Ой кутя! Най би не солодка, а солена, як ропа! Най би не їв не з учора до зорі вечірньої, а зроду-віку, тільки не сам!..” Таки старому чоловікові хибує когось. Нехай оддалік але хоча б.

Ледве заліз на горище, щоб дістати паперове пуделко з грибами сушеними. А таки трохи насушив. Все, як зранку ішов у толоку корову доїти, то перше пробіжиться між смерічками, що ростуть на межі, та позазирає під пластки, наче б молодиці під спідницю (га-га-га!), і таки козарика  знайде, голубінку, а часом і білі траплялися. Ото розріже на четверо, положить на призьбі під сонечко, то бігом зсихається. Так що на Святвечір має і грибочків і сушениць на вар пристарав. Правда, сего року яблука не дуже вродили, але котрі май кращі, то не пропали. Бо що скажеш? Таки не має чоловік роботи. Тра́ви повіддавав на половину. А йому що? На одну коровину вистачить. Днює макухою: газети читає, радіо слухає... Ще як робітний день, то якусь гіляку з лісу приволоче та порубає на дрова. А як свято, то дуріє на голову, бо слова нема до кого промовити, хіба до стін...

 

А файно... А пташки співають... Не мож‘ намилуватися. Під самим Буківцем непримітна хатинка. Хто ж бо в ній живе? Чи мо‘ вже й ніхто не живе... Ой, та живе-живе! Василь Никифорів... Сарака, сам лишився на старість.

– Боже помагай! – гукають до Василя чи не випадкові гості його гори. Та ж його гора, його Буковець, бо чий же іще? Один він там, навіть ведмедів немає...

– Дєковать за слово добре! Най Бог помагає й вам! – мовить Василь на відповідь, присідаючи на пеньок, та відкладаючи сокиру на купку дровець.

А йому Господь поміг сего року. Ой, поміг! Навесні Петруся поховали. Тридцять років було хлопові. Вже й женитись збирався... Але стало серце, бо не схотіло далі йти. А в два місяці і Анниця померла, дружина дорогенька... Відголосив чоловік кілько міг. А відтак і голосити не зміг. Лиш тілько ходить смутний та до корівки часом говорить, і до курей... А вночі до образів, що дивляться на нього зі стін, мов кажуть, не журися Василю, ми тебе завше вислухаємо.

 

Кришки на каструлях стрибають, як молоді в танці. Париться, вариться, вікна запарувало, що світа Божого не видко. Пшениця вже доварилася. Гриби з буряком, вар, капуста... Так, сама капуста, бо голубці не вміє крутити, а капусту посік, як міг, тай буде. Помастить олією. Ще й паляниць замісив. Не пропаде. А мо‘ й коляднички які завітають. Правда, до Никифорових не часто заходили, бо тілько світа йти, то діти не важились, але мо‘ хтось прийде. Та мусить прийти. Вже й вечеря на столі...

Але що то Василь задумав таке? Вніс до хати велику картату торбу, вклав до неї паперового ящика і почав складати туди миски з їжею. Чи не забракло чого Василеві? Ади, би хтось вздрів, то конче би сказав, що змилив чоловік. Та він не змилив. Вже вгортає теплу Петрусеву куртку, обмотує ноги онучами і ґумаки взуває, щоб не промокли, бо погода не дуже важна, зі стріхи капає. Фляґа.

Якби було кому спирати, то вже би спирали. Починає смеркати, а чоловік від хати вирядився. Торбу на плечі і посунув на долину. Трохи ковзається, але бучком підпирається і за яку годину зійшов на село. Добре, що крамниця ще працює, бо забув взяти від хати свічку. А з крамниці просто на цвинтар.

Гаразд, що і Анницин і Петрусів гроби поровень. Застелив клейонками, наклав мисок з їжею, запалив свічку і почав молитися. А надворі таки добра паморока. Лиш хати доокола світяться і свічки на гробах. Один, як палець у цьому царстві мертвих. Вже дістає з кишені ложку і набирає пшениці. Але не бере до рота, а кладе біля Аннициного хреста. І вдруге набирає, але знову не собі, а вже Петрусеві. Он де його рідня! Он де він вечеряє! А сльози як горохи котяться і на землю падають, і на обліг падають, дірочки випікаючи. Але він не схлипує, а мужньо вечеряє. Вже й сам наминає кутю. І солена, на диво, хоча вдома таки кидав цукру. Ага! Сльози до рота затікають. Добре, що нема морозу, а то б намерзали на лиці, як бородавки.


07.01.2011 Василь Карп'юк 2144 9
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2425
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

19533
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1747
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1220 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2268
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3874

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

139

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2010

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

697

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1310
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

380
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

907
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24402
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

638
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

611
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

747
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1641
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8052
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

490
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

781
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2056 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

738