Намерзали на лиці, як бородавки

Василь встав з самого ранку, розпалив ватру в печі і взявся готувати Вечерю. З самого ранку – бо Надвечір’я. Налив у каструлю води, дістав з-під ліжка мішечок з пшеницею, що нею курей годує і вкинув кілька жмень зерна золотого до посудини – най кутя вариться. „Ой кутя! Най би не солодка, а солена, як ропа! Най би не їв не з учора до зорі вечірньої, а зроду-віку, тільки не сам!..” Таки старому чоловікові хибує когось. Нехай оддалік але хоча б.

Ледве заліз на горище, щоб дістати паперове пуделко з грибами сушеними. А таки трохи насушив. Все, як зранку ішов у толоку корову доїти, то перше пробіжиться між смерічками, що ростуть на межі, та позазирає під пластки, наче б молодиці під спідницю (га-га-га!), і таки козарика  знайде, голубінку, а часом і білі траплялися. Ото розріже на четверо, положить на призьбі під сонечко, то бігом зсихається. Так що на Святвечір має і грибочків і сушениць на вар пристарав. Правда, сего року яблука не дуже вродили, але котрі май кращі, то не пропали. Бо що скажеш? Таки не має чоловік роботи. Тра́ви повіддавав на половину. А йому що? На одну коровину вистачить. Днює макухою: газети читає, радіо слухає... Ще як робітний день, то якусь гіляку з лісу приволоче та порубає на дрова. А як свято, то дуріє на голову, бо слова нема до кого промовити, хіба до стін...

 

А файно... А пташки співають... Не мож‘ намилуватися. Під самим Буківцем непримітна хатинка. Хто ж бо в ній живе? Чи мо‘ вже й ніхто не живе... Ой, та живе-живе! Василь Никифорів... Сарака, сам лишився на старість.

– Боже помагай! – гукають до Василя чи не випадкові гості його гори. Та ж його гора, його Буковець, бо чий же іще? Один він там, навіть ведмедів немає...

– Дєковать за слово добре! Най Бог помагає й вам! – мовить Василь на відповідь, присідаючи на пеньок, та відкладаючи сокиру на купку дровець.

А йому Господь поміг сего року. Ой, поміг! Навесні Петруся поховали. Тридцять років було хлопові. Вже й женитись збирався... Але стало серце, бо не схотіло далі йти. А в два місяці і Анниця померла, дружина дорогенька... Відголосив чоловік кілько міг. А відтак і голосити не зміг. Лиш тілько ходить смутний та до корівки часом говорить, і до курей... А вночі до образів, що дивляться на нього зі стін, мов кажуть, не журися Василю, ми тебе завше вислухаємо.

 

Кришки на каструлях стрибають, як молоді в танці. Париться, вариться, вікна запарувало, що світа Божого не видко. Пшениця вже доварилася. Гриби з буряком, вар, капуста... Так, сама капуста, бо голубці не вміє крутити, а капусту посік, як міг, тай буде. Помастить олією. Ще й паляниць замісив. Не пропаде. А мо‘ й коляднички які завітають. Правда, до Никифорових не часто заходили, бо тілько світа йти, то діти не важились, але мо‘ хтось прийде. Та мусить прийти. Вже й вечеря на столі...

Але що то Василь задумав таке? Вніс до хати велику картату торбу, вклав до неї паперового ящика і почав складати туди миски з їжею. Чи не забракло чого Василеві? Ади, би хтось вздрів, то конче би сказав, що змилив чоловік. Та він не змилив. Вже вгортає теплу Петрусеву куртку, обмотує ноги онучами і ґумаки взуває, щоб не промокли, бо погода не дуже важна, зі стріхи капає. Фляґа.

Якби було кому спирати, то вже би спирали. Починає смеркати, а чоловік від хати вирядився. Торбу на плечі і посунув на долину. Трохи ковзається, але бучком підпирається і за яку годину зійшов на село. Добре, що крамниця ще працює, бо забув взяти від хати свічку. А з крамниці просто на цвинтар.

Гаразд, що і Анницин і Петрусів гроби поровень. Застелив клейонками, наклав мисок з їжею, запалив свічку і почав молитися. А надворі таки добра паморока. Лиш хати доокола світяться і свічки на гробах. Один, як палець у цьому царстві мертвих. Вже дістає з кишені ложку і набирає пшениці. Але не бере до рота, а кладе біля Аннициного хреста. І вдруге набирає, але знову не собі, а вже Петрусеві. Он де його рідня! Он де він вечеряє! А сльози як горохи котяться і на землю падають, і на обліг падають, дірочки випікаючи. Але він не схлипує, а мужньо вечеряє. Вже й сам наминає кутю. І солена, на диво, хоча вдома таки кидав цукру. Ага! Сльози до рота затікають. Добре, що нема морозу, а то б намерзали на лиці, як бородавки.


07.01.2011 Василь Карп'юк 2136 9
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1233
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1009
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2016
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3489
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1298
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1284

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1577

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

449

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1097

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1259
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24217
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

470
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2629
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

542
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1460
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

644
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15332
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

449
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

463
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1290 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

585
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

494